Звіт про суми податкових пільг: відповіді на найпопулярніші запитання

В обраному У обране
Друк
Солошенко Людмила, податковий експерт
Бухгалтерський тиждень Листопад, 2018/№ 45
Щокварталу пільговики повинні подавати податківцям Звіт про пільги. І хоча новим цей Звіт не назвеш, питання щодо його заповнення залишаються. Ось «найгарячіші» з них.

Строки подання і відповідальність

В які строки подають пільговий Звіт? Яка відповідальність передбачена за його неподання?

Згідно з п. 3 Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.10 р. № 1233 (далі — Порядок № 1233) пільговий Звіт:

• складають наростаючим підсумком з початку року: за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців у гривнях і

• подають щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Тому найближчий пільговий Звіт за 9 місяців треба подати не пізніше за 9 листопада 2018 року. При його складанні користуються найсвіжішими Довідниками пільг № 90/1 і № 90/2 станом на 01.10.18 р. Інакше за неподання / несвоєчасне подання на вас чекає:

штраф у розмірі 170 грн. — як за неподання декларації (за п. 120.1 ПКУ), а

• для посадових осіб підприємств, установ, організацій ще й адмінштраф у розмірі від 85 до 170 грн. (за ст. 1631 КпАП) (категорія 138.01 ЗІР ДФСУ).

Причому зі сплатою судового збору в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму (у 2018-му це: 1762 грн. х 0,2 = 352,40 грн.) згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.11 р. № 3674-V. Сплачують такі штрафи за кодом бюджетної класифікації «21081100» (лист ДФСУ від 17.01.18 р. № 1390/7/99-99-12-02-04-17).

До того ж оскільки пільговий Звіт — податкова декларація (п. 46.1 ПКУ), то у разі його неподання / несвоєчасного подання податківці можуть проводити перевірки: камеральну — на предмет своєчасності подання декларацій (п.п. 75.1.1 ПКУ) і позапланову документальну (п.п. 78.1.2 ПКУ). Причому перевіряти можуть як юросіб, так і фізосіб (див. категорію 136.06 ЗІР ДФСУ).

Міжнародні перевезення

Фізична особа — підприємець (ФОП) здійснює міжнародні перевезення (за кордон/ в Україну). Чи треба їй подавати пільговий Звіт?

Міжнародні перевезення оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п.п. 195.1.3 ПКУ).

Зверніть увагу: для пільгового Звіту «знижена» ставка 0 % ПДВ також є пільгою.

Адже в розумінні п. 30.6 ПКУ податкова пільгаце передбачене законодавством звільнення платника податку від обов’язку з нарахування і сплати податків/зборів або сплата податків/зборів у меншому розмірі, в тому числі за меншою ставкою (див. п.п. «в» п. 30.9 ПКУ).

Тому з метою відображення у Звіті податкові пільги з ПДВ розраховують за операціями постачання, які (п. 8 Порядку № 1233):

пільгуються — звільнені від оподаткування ПДВ;

оподатковуються ПДВ за 1меншими» ставками: 0 % і 7 % (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ).

А ось за необ’єктними операціями (ст. 196 ПКУ) податкові пільги не розраховуються, за ними не треба подавати пільговий Звіт (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ; лист ГУ ДФС в м. Києві від 11.05.18 р. № 2095/ІПК/26-15-12-01-18). Зокрема, не треба в пільговому Звіті відображати отримані від банку відсотки за депозитом (детальніше див. консультацію «Отриманим відсоткам у Звіті про пільги не місце» // «БТ», 2018, № 27-28).

Тому якщо перевізник-ФОП зареєстрований платником ПДВ, то, щоб відзвітувати про міжнародні перевезення (оподатковувані за ставкою 0 %), йому доведеться подавати пільговий Звіт. При цьому міжнародні перевезення в ньому відображають з кодом пільги «14060400».

Подавати пільговий Звіт треба і експедиторам — платникам ПДВ, якщо вони із залученням перевізника-резидента (платника ПДВ) організовують міжнародні перевезення, які передають замовникові з нульовим ПДВ (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ). А якщо ФОП не є платником ПДВ, то подавати пільговий Звіт йому не треба (якщо, звичайно, у нього ніяких інших пільг з довідників немає).

Експорт

Випускаємо та експортуємо готову продукцію. Як розрахувати суму податкової пільги з ПДВ? Чи враховувати при розрахунку в обсягах придбання загальновиробничі витрати (ЗВВ)?

«Звичайний» експорт. Суму податкових пільг з ПДВ розраховують відповідно до Порядку визначення сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг…, затвердженого наказом ДПАУ від 29.03.11 р. № 167 (далі — Порядок № 167). Порядок розрахунку, у свою чергу, залежить від особливостей оподаткування (пільга або знижена ставка).

Для операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою ПДВ (у тому числі експорту — код пільги «14060394»), суму пільги (СП0 %) розраховують так (п. 2 розд. II Порядку № 167):

СП0 % = (Vпост, 0 % - Vпридб) х ставка ПДВ,

де Vпост, 0 % — обсяги операцій, оподатковуваних за ставкою 0 % (беремо дані з «експортного» ряд. 2 декларації);

Vпридб — обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, оподатковуваних за нульовою ставкою.

Підраховуючи обсяги придбання, врахуйте два моменти:

• в розрахунок беруть не будь-які придбання, а тільки пов’язані (!) із здійсненим експортним постачанням (незалежно від періоду таких придбань). Отже, це можуть бути придбання як звітного періоду, так і минулих періодів, якщо вони стосуються здійсненого експортного постачання (див. лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 20.03.18 р. № 1117/ІПК/16-31-12-01-34, далі — лист № 1117; категорію 101.26 ЗІР ДФСУ);

• обсяги придбання (неважливо, це були придбання у платників — «з ПДВ» чи у неплатників — «без ПДВ») беруть участь в розрахунку пільги без «вхідного» ПДВ (тобто важливі саме обсяги).

Рекомендацій, як розрахувати податкову пільгу, у тому числі обсяги придбання виробникам, Порядок № 167 не містить. Хоча зверніть увагу: визначати обсяги придбання Порядок № 167 вимагає, загалом, за «матскладовою», тобто за обсягами придбань товарів і послуг. А, наприклад, зарплату разом з єдиним соціальним внеском у придбаннях враховувати не треба. Оскільки ви експортуєте продукцію, яку самі ж і виробляєте, то орієнтиром буде її виробнича собівартість. Тому, щоб підрахувати обсяг придбань, за даними калькуляції виробничої собівартості доведеться вивудити «матскладову» виготовленої експортованої продукції (зокрема, придбані сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі, товари і послуги). А також виділити «матскладову» із включених у виробничу собівартість ЗВВ (у тому числі з розподілених постійних ЗВВ, якщо вони підлягали розподілу).

«Дешевий» експорт. Якщо здійснюєте «дешевий» експорт — за заниженою ціною, то при підрахунку суми пільги беруть «загальний» обсяг постачання з урахуванням правила мінбази. Тобто по товарах — не нижче ціни придбання, а по готовій продукції — не нижче звичайних цін (п. 188.1 ПКУ). І, до речі, при «дешевому» експорті саме такий «загальний» обсяг постачання покажемо в «експортному» ряд. 2 декларації з ПДВ (лист ДФСУ від 05.05.17 р. № 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Ось на нього й орієнтуємося.

А оскільки в розрахунок беремо «загальний» обсяг постачання, то сума пільги не може виявитися від’ємною (лист № 1117). На крайній випадок, якщо обсяг постачання дорівнює придбанню (приміром, якщо «дешево» перепродаємо придбаний товар), то сума «експортної» пільги вийде «нульовою». Тоді її в такому «нульовому» розмірі і відобразимо у Звіті.

Металобрухт, макулатура

Здаємо металобрухт, макулатуру, що утворилися в ході діяльності. Як у пільговому Звіті розрахувати суму податкових пільг з ПДВ?

Порядок розрахунку. Постачання макулатури, металобрухту звільняються від ПДВ (пільгуються) за п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Згідно з Довідником пільг мають загальний код пільги «14060465» (податкові пільги розраховують окремо за металобрухтом і макулатурою, в пільговому Звіті дані можна об’єднати і відобразити під загальним кодом одним рядком, а можна і розгорнуто — двома рядками).

Для пільгових операцій (звільнених від ПДВ) суму податкової пільги (СПзв) розраховують так (п. 1 розд. II Порядку № 167):

СПзв = (Vпост. зв - (Vпридб. з ПДВ + Vпридб. без ПДВ)) х ставка ПДВ,

де Vпост. зв — обсяги операцій з постачання, звільнені від оподаткування ПДВ (беремо дані із ряд. 5 декларації — у частині пільгових операцій, відображених у третій частині таблиці 1 додатка Д6);

Vпридб. з ПДВ — обсяги придбання товарів (послуг), які були придбані з ПДВ і використані в пільгових операціях;

Vпридб. без ПДВ — обсяги придбання товарів (послуг), які були придбані без ПДВ і використані в пільгових операціях.

Щоправда, оскільки макулатура/металобрухт окремо самі по собі не придбавалися, то для розрахунку суми пільги за вартість їх придбання беруть облікову вартість, за якою такі відходи обліковувалися на субрахунку 209. Як правило, це буде чиста вартість реалізації — за нею обліковують запаси, призначені для продажу (п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2).

Тоді якщо, приміром, здали на макулатуру 100 кг картону за ціною 1 грн. за кг (обліковувався на субрахунку 209 за чистою вартістю реалізації 90 грн. — з розрахунку 100 кг за ціною 0,9 грн. за 1 кг), то суму податкової пільги з ПДВ розрахуємо так:

СЛзв = (100 кг х 1 грн. - 100 кг х 0,9 грн.) х 20 % = 2 грн.

Похибки (помилки) при заповненні Звіту. Хоча якщо вирішимо піти легким шляхом і, скажімо, суму «макулатурної»/«металобрухтної» пільги показати у Звіті «в лоба» — тобто за ціною реалізації без зменшення на придбання за даними субрахунку 209 (тобто повертаючись до прикладу, у розмірі 20 грн. як 100 кг х 1 грн. х 20 %) або припустимося якихось інших похибок в розрахунку пільги, за це нічого не загрожує, оскільки помилки в пільговому Звіті не штрафуються.

Про те, що виправлення помилок у Звіті не призводить до нарахування штрафних санкцій, говорять і контролери (категорія 135.02 ЗІР ДФСУ).

Щоправда, неточності (помилки) можна виправити при складанні наступного Звіту у межах року. Ну а помилки в річному Звіті — тільки якщо встигнути подати до граничного терміну подання новий річний пільговий Звіт. А ось помилки минулих років виправити неможливо, оскільки форми УР не передбачено (категорія 135.02 ЗІР ДФСУ).

Путівки

Видаємо путівки працівникам: оподатковувані і пільгові (за п.п. 197.1.6 ПКУ). Як заповнити пільговий Звіт?

Нагадаємо: в загальному випадку путівки оподатковуються 20 % ПДВ (лист ДФСУ від 20.07.16 р. № 7613/Ш/99-99-15-03-02-14, категорія 101.12 ЗІР ДФСУ). Проте виняток — путівки на санаторно-курортне лікування, оздоровлення і відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю — вони звільняються від оподаткування ПДВ (пільгуються) на підставі п.п. 197.1.6 ПКУ.

Зверніть увагу: в пільговому Звіті треба відображати тільки (!) пільгові путівки (з кодом пільги «14060410»), тоді як оподатковуваним путівкам там не місце.

Суму податкових пільг з ПДВ за пільговими путівками розраховують за формулою з п. 1 розд. II Порядку № 167 (див. попереднє запитання).

Якщо сума пільги вийшла «нульовою». Зверніть увагу: якщо путівку продаємо за вартістю придбання, то сума пільги вийде «нульовою» (тобто у формулі обсяг постачання = обсягу придбання). Тому в такому разі в графі «Сума податкових пільг, гривень» пільгового Звіту поставимо «0». Але навіть з такими «нульовими» показниками пільговий Звіт слід подати. Адже за його неподання, як відзначалося, «світять» штрафи і перевірки.

І, до речі, «нульовою» пільга виявиться і у разі, коли путівку продаємо зі знижкою. Адже при «дешевих» продажах з урахуванням правила мінбази (п. 188.1 ПКУ) обсяг постачання (базу оподаткування) визначають на рівні не нижче ціни придбання. Та й податківці неодноразово зазначали, що при правильному застосуванні алгоритму розрахунку сума пільги не може виявитися від’ємною (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ).

Електромобілі: ввезення і продаж

За ПДВ-пільгою ввозимо і продаємо електромобілі. Чи треба в пільговому Звіті відображати дві окремі податкові пільги: на продаж і на ввезення?

У 2018 році звільнені від ПДВ операції (1) з увезення на митну територію України і (2) з постачання на митній території України електромобілів з кодом УКТ ЗЕД 8703 90 10 10 (п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, детальніше див. консультацію «Електромобіль: ані пального, ані податків» // «БТ», 2018, № 10).

Важливо: в пільговому Звіті відображають тільки ті податкові пільги, які виникають за операціями постачання (звільненими від ПДВ або оподатковуваними за «меншими» ставками ПДВ: 0 % і 7 %). Що ж до пільг, які виникають при імпорті, то за операціями ввезення податкові пільги не розраховуються.

Тому «імпортні» пільги в пільговому Звіті відображати не треба.

Тобто вам у пільговому Звіті треба показати тільки одну податкову пільгу — за операціями постачання електромобілів (код пільги — «14060535»). Її розраховують за формулою СПзв з п. 1 розд. II Порядку № 167 (ср. 025069200). Тоді як пільгове ввезення електромобілів до Звіту не потрапить (за ним податкова пільга не розраховується, його у Звіті відображати не треба).

Та і в самому формулюванні «електромобільної» пільги з кодом «14060535», зверніть увагу, йдеться тільки про постачання. А ось для ввезення електромобілів коду пільги немає.

До речі, про те, що «імпортні» пільги проходять «повз» пільговий Звіт, говорять і податківці, зокрема, роз’яснюючи, що в пільговому Звіті не треба відображати:

• ввезення культурних цінностей, що пільгується за п. 197.7 ПКУ (категорія 101.26 ЗІР ДФСУ);

• пільги зі сплати ввізних митних платежів (категорія 210.08 ЗІР ДФСУ).

Отже, ввізні пільги відображаються як преференції у відповідній графі митної декларації і в пільговому Звіті відображенню не підлягають.

Перенесення минулорічних податкових збитків

Враховуємо минулорічні збитки в ряд. 3.2.4 додатка РІ до декларації з податку на прибуток. Чи треба у такому разі подавати Звіт про пільги?

Платникам податку на прибуток дозволяється переносити минулорічні податкові збитки (п.п. 140.4.2 ПКУ). Їх відображають в ряд. 3.2.4 додатка РІ (тобто до цього рядка переносять від’ємне значення ряд. 04 декларації з податку на прибуток за минулий рік). Причому таке перенесення минулорічних податкових збитків вважається пільгою (згідно з Довідником код пільги «11020301»).

Втім, врахуйте: не всяке перенесення збитків означає, що платник автоматично скористався пільгою і повинен подавати Звіт.

Зверніть увагу: податкова пільга з’являється у тому випадку, якщо збитки (частково або повністю) «зіграли» у зменшення об’єкта оподаткування.

Тобто коли через збитки «втратив» бюджет, оскільки пільгою вважають суму втрат бюджету (тобто податок, який недоплатили). Тому у Звіті «збиткову» пільгу треба відображати у тому випадку, якщо через збитки платник недоплатив податок на прибуток. Тоді суму «збиткової» податкової пільги (ППзбит) розраховують так:

А тому з минулорічними збитками ситуації можуть бути такими, як показано у таблиці.

«Збиткова» пільга при перенесенні минулорічних податкових збитків

Ситуації:

«Збиткова» пільга і Звіт

 збитки наростають

у звітному періоді в ряд. 02 збитки(1) + є минулорічні збитки

втрати бюджету не виникають, сума ПП не розраховується (категорія 102.11 ЗІР ДФСУ), пільговий Звіт не подається (якщо інших пільг немає)

 збитки зменшуються

у звітному періоді в ряд. 02 прибуток(1), при цьому минулорічні збитки > такого прибутку (тобто збитки зарахувались частково)

виникають втрати бюджету, подається пільговий Звіт

сума ППзбит = сума збитків, що «зіграла» частково х 18 %

 збитки перекрилися прибутком

у звітному періоді в ряд. 02 прибуток(1), при цьому минулорічні збитки < такого прибутку (тобто збитки зарахувались повністю)

виникають втрати бюджету, подається пільговий Звіт

сума ППзбит = уся сума збитків, що «зіграла» х 18 %

(1) А якщо є ще й інші різниці в ряд. 03 декларації, то результат звітного періоду визначають за даними ряд. 02 з урахуванням таких різниць із ряд. 03 (після чого його порівнюють зі збитками).

Суму обрахованої «збиткової» пільги відображають у графі «Сума податкових пільг» Звіту в підграфі «усього», а в наступній підграфі «в тому числі з державного бюджету» вказують 90 % цієї суми (категорія 102.22 ЗІР ДФСУ). Оскільки згідно з п.п. 2 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (БКУ) в загальному випадку 90 % податку на прибуток спрямовується до загального фонду Держбюджету (окрім податку на прибуток держпідприємств, що зараховується до загального фонду Держбюджету в повному обсязі, і податку, визначеного п. 18 ч. 1 ст. 64, п. 12 ч. 1 ст. 66 і п. 2 ч. 1 ст. 69 БКУ).

Приклад. У декларації з податку на прибуток за три квартали:

ряд. 02 (прибуток у бухобліку) = 11759852 грн.;

ряд. 03 (минулорічні збитки) = 11373984 грн.;

ряд. 04 (податковий прибуток) = 385868 грн.

Тоді (раз «зіграли» усі збитки) сума «збиткової» ПП = 11373984 грн. х 18 % = 2047317 грн. (у тому числі 90 % х 2047317 грн. = 1842585 грн. «із державного бюджету»), і пільговий Звіт заповнимо так:

«Збиткова» пільга і наростаючий підсумок. Оскільки пільговий Звіт складають наростаючим підсумком, то суму «збиткової» пільги прибутківці-квартальники протягом року щокварталу переобчислюють. Тобто розраховують «збиткову» пільгу з урахуванням даних наростаючого фінрезультату (за 3, 6, 9 і 12 місяців), а не окремо за поточний квартал. Тому протягом року її величина у Звіті може змінюватися (коливатися), причому у будь-який бік — залежно від того, як «за наростаючою» змінюється фінрезультат.

Хоча є дивна консультація у категорії 102.22 ЗІР ДФСУ, в якій податківці чомусь за ситуації, коли в декларації з податку на прибуток за 1 квартал декларувався прибуток, а в подальших — збитки, притягуючи за вуха наростаючий підсумок, радили до кінця року «тягнути» (дублювати) у Звіті суму «збиткової» пільги, показаної за 1 квартал.

Якщо минулорічні збитки зняті перевіркою. А що коли вже врахували минулорічні збитки: перенесли їх на I квартал, вони «зіграли» у зменшення об’єкта оподаткування, за ними розрахували суму пільги і подали пільговий Звіт. Проте потім такі збитки у повній сумі були зняті перевіркою. Тоді «збиткова» пільга «скасовується», її у Звіті далі відображати не треба, тому за наступні періоди (II, III квартали і рік) пільговий Звіт не подаємо, якщо, звичайно, немає якихось інших пільг (категорія 102.22 ЗІР ДФСУ).

Перенесення минулорічних ЦП-збитків

У 2017 році в податковому обліку у нас виникли ціннопаперові (ЦП) збитки. Перенесли їх на 2018-й і враховуємо в ряд. 03 додатка ЦП. Чи треба показувати в пільговому Звіті «ціннопаперову» пільгу з кодом «11020302»?

Дійсно, аналогічно перенесенню «загальних» минулорічних податкових збитків (див. відповідь на попереднє запитання), перенесення минулорічних (!) ціннопаперових податкових збитків також вважається пільгою (код пільги «11020302»).

Нагадаємо, що за правилами окремого податкового ціннопаперового обліку від’ємний фінрезультат від операцій з цінними паперами — тобто ЦП-збитки — не зменшують безпосередньо в декларації об’єкт оподаткування, а переносяться усередині такого окремого ЦП-обліку на наступний рік (п.п. 141.2.4 ПКУ).

Тому від’ємне значення ряд. 4.1.4 річного додатка ЦП переносять на наступний рік до ряд. 03 цього додатка (де надалі такі «старі» ЦП-збитки на загальних підставах зменшують поточний ЦП-фінрезультат). Тоді як позитивний фінрезультат (прибуток) від операцій з цінними паперами впливає на об’єкт оподаткування, і позитивне значення ряд. 4.1.4 додатка ЦП переносять до ряд. 4.1.4 додатка РІ.

Але повернемося до «ціннопаперової» пільги. Нагадаємо, що податкова пільга передбачає втрати для бюджету. З цієї причини у пільговому Звіті відображають суму податку на прибуток, який не сплатили через застосування пільг.

А в якому випадку з’являться «втрати» і торішні ЦП-збитки обернуться пільгою? Якщо через них податку сплатимо менше. Коли це можливо?

У тому випадку, якщо в додатку ЦП (без «старих» збитків) отримали прибуток, а «старі» збитки (у ряд. 03) зменшили його (чи «зарахувались» частково, якщо збитків забагато).

У результаті меншу суму врахуємо в загальному об’єкті оподаткування — виникнуть втрати бюджету (податок, що недоплачено, якщо, звичайно, сама декларація при цьому «в цілому» незбиткова, інакше збитки можуть «покрити» такий фінрезультат і «недоплати» — читай «податкової пільги» — не виникне).

Тоді суму «ціннопаперової» податкової пільги (ППЦП) розрахуємо так:

А ось якщо в додатку ЦП і так є поточні збитки, додавання до них ще й «старих» ЦП-збитків не принесе втрат бюджету (ЦП-збитки тільки збільшаться, проте на загальний об’єкт оподаткування це не вплине). Тому у такому разі сума «ціннопаперової» пільги не розраховується і у Звіті не відображається.

Висновки

  • Податковою пільгою вважають втрати для бюджету, тобто суму податку, яку не сплатили через пільги.
  • У пільговому Звіті відображають операції, що звільнені від ПДВ і оподатковуються за меншими ставками ПДВ (0 % і 7 %). Операції-необ’єкти у Звіті відображати не треба.
  • За неподання Звіту загрожують штраф (170 грн.) і перевірки. А ось за помилки в ньому штрафів немає.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити