Суть спору. У магазині розливали пиво в тару «на винос». Контролери розцінили це як порушення ст. 153 «алкотютюнового» Закону № 481*. Підприємець не погодився із штрафом та звернувся до суду.
* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Позиція податкових органів. Податківці дозволяють продаж алкогольних напоїв на розлив виключно закладам ресторанного господарства або спеціалізованим відділам підприємств зі статусом закладу громадського харчування за наявності у них роздрібної алколіцензії (категорія 115.03 ЗІР ДФСУ).
Вирішення справи судом. Суд прочитав законодавство так, як воно виписане (частина шоста ст. 153 Закону № 481; п. 22 Правил № 854**): «Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці… дозволяється тільки підприємствам громадського харчування…». Не знайшовши підтвердження тому, що в магазині пиво розливалося для споживання на місці, ВС остаточно затвердив рішення, прийняті на користь продавця судами попередніх інстанцій.
** Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854.
Важливо: у постанові, що коментується, написано прямо, що продаж алкогольних напоїв для споживання на місці може підтверджуватися тим, що в магазині спеціально обладнані місця для такого споживання алкогольних напоїв одразу після їх придбання (столами, стільцями, а також посудом, в якому неможливо придбати такі напої «на винос»).
Думка редакції. З одного боку, в алкогольному законодавстві термін «на винос» відсутній.
З іншого — у частині шостій ст. 153 Закону № 481 та в п. 22 Правил № 854 слово «розлив» таки нерозривно прив’язане до слів «для споживання на місці».
Висновок: розлив пива для споживання на місці дозволений тільки суб’єктам громадського харчування, а розлив пива на винос — усі суб’єктам, в яких є роздрібна алколіцензія.
