«Роздрібно-пивні» запитання: добірка рішень

Роздрібна торгівля «далеко від домівки»

Пряма відповідь на це запитання є в п.п. 222.3.2 ПКУ. Вона свідчить, що особа — суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Тобто в цьому випадку сплачувати податок потрібно в м. Києві.

При цьому важливо правильно визначитися з податковою інспекцією для кожної торгової точки.

Перелік рахунків для зарахування надходжень до бюджету розміщений на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/) у розділі «Бюджетні рахунки».

Декларація з «роздрібного» акцизу: загальні риси

Розпочнемо з того, що форма декларації акцизного податку затверджена наказом № 14*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.15 р. № 14.

Далі важливо розібратися, «скільки і куди». У цьому нам допоможе роз’яснення з категорії 116.07 ЗІР ДФСУ, в якому сформовані три правила.

1. Маєте один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території, підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один код КОАТУУ), — складаєте одну акцизну декларацію та заповнюєте один додаток 6 відповідно до цього КОАТУУ.

2. Маєте декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях, підпорядкованих різним органам самоврядування (різні коди КОАТУУ), що обслуговуються різними контролюючими органами, — складаєте та подаєте декларацію до кожного контролюючого органу та заповнюєте додаток 6 до декларації окремо за кожним КОАТУУ.

3. Якщо пункти продажу розташовані в декількох органах самоврядування (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним контролюючим органом, то подаєте до такого контролюючого органу одну декларацію з кількістю додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ.

Далі вирушаємо до потрібного для роздрібної реалізації пива додатка 6.

При цьому до однієї декларації може йти декілька додатків 6. Це якщо у суб’єкта декілька торгових точок у різних органах самоврядування (різні коди КОАТУУ), які обслуговуються одним податковим органом.

При заповненні заголовної частини додатка 6 в графі «Розділ» зазначається буква «Д» і код операції «Д1.1».

Якщо до декларації йдуть два додатки 6, то в одному значитиметься «Д1.1», а в іншому — «Д1.2» і т. д.

Потім, оскільки говоримо про реалізацію пива, заповнюємо рядок 1.3 «Пиво» — графи 3, 4 і 5.

У графі 4 зазначаєте ставку 5 %, а в графі 5 наводите суму податкового зобов’язання, яка підлягає сплаті до бюджету. Вона дорівнює добутку граф 3 і 4.

Також не забуваємо про рядок «Усього за розділами I і II» додатка 6.

Заповнили додаток/додатки 6, переходимо до декларації — розділ Д.

До графи «Сума акцизного податку» при цьому потрібно переносити значення графи 5 додатка 6, а в графі «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» зазначати відповідний код.

До рядків Д1.1 — Д1.2 тощо переносите значення рядка «Усього» графи 5 розділу I кожного окремого додатка 6 (у випадку якщо до декларації подавалося декілька додатків 6), а в рядку Д1 знаходите загальну суму «роздрібного» акцизу.

Немає реалізації: що додати до «порожньої» декларації?

Запитання «підігрівається» такими обставинами: податківці погрожують штрафом за неподання, оскільки немає додатка 6 і декларація вважається не прийнятою, хоча всі квитанції про прийняття є.

Пункт 49.21 ПКУ говорить про те, що декларацію потрібно подавати. Податківці теж обмежуються тільки загальними фразами (роз’яснення у категорії 116.07 ЗІР ДФСУ).

Подивимося у Порядок № 14**— теж отримаємо: «з одного боку... з іншого боку».

** Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджений наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 14.

Платники заповнюють розділи та подають додатки до декларації акцизного податку лише щодо тих операцій, за якими виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизу (п. 2 розд. І Порядку № 14; виноска 3 до вступної частини декларації). Але той же пункт Порядку (і та ж виноска) уточнює, що платник, який є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі та здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає тільки розділ Д та додаток 6 до декларації.

Знову ж таки згідно з п. 46.1 ПКУ додатки до декларації є її невід’ємною частиною, і податківці вважають за можливе декларацію, подану без обов’язкового додатка, вважати неподаною за п. 48.7 ПКУ (ср. ).

Тобто, у принципі, податківці можуть пред’явити «штрафні» претензії, якщо «порожня» акцизна декларація буде подана без додатка 6.

Але… на що важливо звернути увагу.

Пункт 11 розд. ІІІ Порядку № 14 свідчить, що декларація, надана платником, вважається прийнятою за умови дотримання умов, визначених ст. 48 та 49 ПКУ.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ, забороняється.

Що повинні робити податківці при порушенні платником зазначених умов?

Відповідь — у п.п. 49.11.1 ПКУ і п. 12 розд. ІІІ Порядку № 14: вони зобов’язані надати такому платнику письмове повідомлення про відмову в прийнятті декларації із зазначенням причин такої відмови. Причому у разі отримання декларації в електронному вигляді — протягом 5 робочих днів з дня її отримання.

Звітність і сплата — за юридичною адресою: як виправити?

Як ми вже з’ясували, декларувати та сплачувати «роздрібний» акциз потрібно за місцем здійснення реалізації підакцизних товарів.

Вихід із ситуації, що склалася, — прибрати всі наявні за основним місцем обліку нарахування (шляхом подання уточненої(их) декларації(й)).

Зайво сплачені суми можна зарахувати в рахунок сплати інших платежів згідно з п.п. «а» п. 87.1 ПКУ або повернути їх на поточний рахунок згідно зі ст. 43 ПКУ.

За неосновним місцем обліку доведеться подати звітні декларації за помилкові періоди, нарахувавши відповідну суму податкових зобов’язань. Крім того, доведеться сплатити і штрафи за несвоєчасне подання акцизних декларацій.

Ми б рекомендували відразу (до подання декларацій) сплатити нараховані суми акцизу за неосновним місцем обліку.