Теми статей
Обрати теми

Якщо в податковій накладній на «вході-виході» є відмінності

Солошенко Людмила, податковий експерт
До податкової накладної (ПН) платники ПДВ ставляться з підвищеною увагою. Ще б! Адже її недбале заповнення для продавця, крім усього іншого, може обернутися блокуванням, а в покупця — поставити під загрозу податковий кредит. Тому платників, зокрема, хвилює запитання: чи треба, наприклад, дані з «вхідних» ПН постачальників (скажімо, номенклатуру, одиницю виміру, коди УКТ ЗЕД/послуг) як під копірку переносити в наступні ПН усім ланцюжком продажів? Чи такі побоювання все ж надумані? Давайте з’ясовувати.

Одиниця виміру

Розпочнемо з одиниці виміру. Припустимо, що товар, куплений на вагу, потім реалізуємо поштучно.

Ну, наприклад, «вхідна» «покупна» ПН від постачальника надійде на «кілограми» («кг» — код «0301» згідно з Класифікатором одиниць виміру*, зважаючи на який заповнюють гр. 4 і 5 ПН), а ось «продажна» ПН виявиться на «штуки» («шт» — код «2009»). Тоді виникає запитання: а чи не небезпечна така трансформація? Чи можна змінювати «покупну» одиницю виміру в ПН? Чи така «первинна» одиниця виміру недоторканна і повинна зберігатися далі незмінною усім ланцюжком продажів?

* Затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8.

Із цього приводу поспішаємо вас заспокоїти. Не хвилюйтеся: одиниця виміру може змінюватися. Тобто одиницю виміру можемо записати будь-якою в ПН, зважаючи на те, за «що» (тобто за який вимірник) вирішимо встановити ціну продажу. Головне, щоб така ж одиниця виміру при цьому фігурувала й у відвантажувальній (поставній) первинці. Отже, змінювати одиницю виміру дозволяється — вимог про її «залізне» збереження на усіх подальших етапах постачання товарів/послуг немає.

На щастя, не бачать у цьому «криміналу» й податківці. Фіскали допускають, що одиниця виміру «на вході» і «на виході» в ПН може різнитися.

І якщо при купівлі ціна була за вагову одиницю (кг, т тощо), а при продажу її встановили за кількісну одиницю (штуку, мішок, пакет тощо), то одиниця виміру в гр. 4 «продажної» ПН відрізнятиметься від одиниці виміру, зазначеної в гр. 4 «покупної» ПН (категорія 101.16 ЗІР ДФСУ; консультація «Одиниця виміру в податковій накладній» // «БТ», 2017, № 21; лист ГУ ДФС у Донецькій обл. від 12.03.18 р. № 937/ІПК/05-99-12-01-13).

Тож щодо різних одиниць виміру на «вході-виході» в ПН хвилюватися не варто. Тим паче, що тільки через різні вимірники податківці не стануть блокувати ПН (оскільки при потраплянні під блокування моніторяться не одиниці виміру, а передусім загальні обсяги за кодами УКТ ЗЕД/послуг). Детальніше про блокування див. у консультації «Друге пришестя системи блокування податкових накладних» // «БТ», 2018, № 14.

Номенклатура

А що як дещо інакше записати номенклатуру (трохи змінити її «вхідну» текстівку)? Ну, наприклад, на «вході-виході» в ПН формулювання такі: «Тротуарна плитка» «Плитка тротуарна». Чи від різних постачальників надійшла одна й та ж фарба з формулюванням: «Фасадна фарба жовта СТ-44», «Фарба акрилова фасадна жовта 10 л», а ми хочемо її обліковувати як «Фарба фасадна жовта 10 л» і під такою номенклатурою далі продавати.

Чи можна трохи змінювати номенклатурні формулювання? Чи, можливо, покупну номенклатуру неодмінно потрібно «слово в слово» тягнути далі в ПН усім ланцюжком продажів?

У категорії 101.16 ЗІР ДФСУ контролери зазначали: на усіх етапах постачання товарів/послуг (у тому числі імпортних) у «номенклатурній» гр. 2 ПН продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують придбання таких товарів продавцем.

Утім, вважаємо, у ній не криються заборони і розуміти її необхідно таким чином. Зверніть увагу, у консультації податківці не закликають «слово в слово» повторювати номенклатуру, а говорять, передусім, про «відповідність» номенклатури «покупній» первинці.

Тобто, по суті, закликають формулювати номенклатуру з урахуванням документів на придбання (але не дослівно вторячи їм). А про такий зв’язок «продажної» номенклатури з «покупною» ніхто не сперечається, оскільки «продажна» номенклатура, поза всяким сумнівом, базується на «покупній». А тому не обов’язково копіювати «вхідні» формулювання «слово в слово», достатньо зберігати головні ознаки, що ідентифікують номенклатуру, на усіх подальших етапах постачання товарів/послуг (і, зрозуміло, зберігати коди УКТ ЗЕД/послуг, детальніше про які скажемо далі).

Зважаючи на це, увагу привертає інша консультація, в якій контролери, наприклад, не угледіли жодного порушення в тому, що товар із дослівним формулюванням від постачальника «Газ природний, ввезений на митну територію України» потім при перепродажу фігурував із скороченим формулюванням номенклатури просто як «Газ природний» (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 20, с. 48).

При цьому податківці підкреслювали: Порядком № 1307** не передбачено необхідності зазначати в «номенклатурній» гр. 2 ПН, зокрема, інформацію про походження товару (тим паче, що в гр. 3.2 ПН і так проставлена відмітка «Х», а в гр. 3.1 — 10-значний код УКТ ЗЕД). Тому РК до такої ПН (з метою довнесення в гр. 2 ПН інформації про походження товару) складати не треба.

** Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307.

Та й, насправді, «слово в слово» ланцюжком повторювати номенклатуру ані ПКУ, ані Порядок № 1307 не вимагають і визначення «номенклатури» не дають***. У них зазначено лише те, що номенклатура — обов’язковий реквізит ПН (п.п. «е» п. 201.1 ПКУ). Тож гр. 2 ПН підлягає обов’язковому заповненню. Тому «продажну» номенклатуру можна сформулювати самостійно, причому її формулювання може відрізнятися від «покупної».

*** Хоча є вимоги, як заповнювати «номенклатурну» гр. 2 в «особливих» ПН: компенсуючих і з мінбази (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307).

Отже, якщо «вхідну» номенклатуру дещо переінакшили (узагальнили/розписали/переставили слова) — то це ваше право. І до речі, у цьому навіть може виникати необхідність, якщо, наприклад, однаковий товар надходить із різними формулюваннями від постачальників, а ви збираєтеся його облікувати однією позицією з одним найменуванням.

Тоді товар краще перейменувати ще при оприбуткуванні, щоб увесь різнобій «вхідної» номенклатури звести в одну облікову позицію. Для цього при отриманні товару можна скласти акт приймання (складається при розбіжностях — а в цьому випадку розбіжності за найменуванням), в якому змінити найменування товару (обумовити, що товар, який надійшов від постачальника, «такий-то» в обліку іменуватиметься як товар «такий»). Ну, словом, що товар усе той же, тільки перейменований, після чого вже прибуткувати товар. І далі при продажах його зазначати в «продажних» документах (у видатковій накладній з ПН) із таким «своїм» зміненим найменуванням. Оскільки в «продажній» ПН номенклатура повинна відповідати формулюванням з первинних документів, які супроводжують постачання товарів або надання послуг (лист ДФСУ від 05.07.18 р. № 2979/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Утім, якщо хочете, «вхідну» номенклатуру можете залишити такою, якою надійшла, і не перейменовувати. Тоді зауважте, що в обліку в товарів з однаковим кодом УКТ ЗЕД буде різне найменування. І тому таке «різне» найменування потім доведеться вносити в первинку на постачання і в ПН (лист ДФСУ від 01.06.18 р. № 2411/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Як бачимо, цей варіант обліку вимагає додаткової ідентифікації кожної партії товару, що не завжди зручно. Утім, питання організації на підприємстві обліку віднесені до компетенції керівництва підприємства, що відзначають і податківці (лист ДФСУ від 29.06.17 р. № 873/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Ну а ще контролери відносять до компетенції підприємства питання можливості об’єднання в однорідні групи товарів з різним найменуванням, які підпадають під визначення ідентичних (п.п. 14.1.80 ПКУ) або однорідних (п.п. 14.1.131 ПКУ). Причому цю можливість податківці радять обумовити в наказі про облікову політику і погоджуються з можливістю створення цієї однорідності, якщо зміна найменування товару не призводить до зміни коду УКТ ЗЕД (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 14.06.17 р. № 629/ІПК/04-36-12-01-16).

Тож перетворювати номенклатуру (щось скорочувати, додавати, уточнювати) чи ні, вирішуйте самі.

Будь-який підхід має право на існування. Та й, правду кажучи, невідповідність номенклатури «на вході» і «на виході» (при збереженні кодів УКТ ЗЕД) — сама собою не привід для блокування ПН.

Проте зауважте: якщо потім до «продажної» ПН виникне потреба виписати розрахунок коригування (РК), то номенклатуру в РК треба зазначати точнісінько так, як вона була зазначена в ПН (без зайвих слів, символів, пропусків тощо). Тож у РК номенклатуру пишемо «слово в слово», як у ПН.

Коди УКТ ЗЕД/послуг

З ними все серйозніше. Спочатку про підакцизні та імпортні товари. Щодо них без варіантів зазначають повністю десятизначний код УКТ ЗЕД (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ). Тому потім такий десятизначний код необхідно зберігати усім ланцюжком продажів підакцизних/імпортних товарів.

І скорочувати його, наприклад, самовільно до чотиризначного, не можна, оскільки тоді ПН буде заповнена неправильно. Ну а ще ознакою імпортних товарів слугує «імпортна» відмітка «Х» у гр. 3.2 ПН.

Інша річ, якщо імпортний товар послужив сировиною і з нього виготовили нову продукцію або піддали достатній переробці в Україні (критерії останньої визначені ст. 40 МКУ).

Тоді виготовлені нові товари будуть українського походження, їх код УКТ ЗЕД зміниться (у ПН зазначається на рівні перших чотирьох знаків і «імпортна» відмітка «Х» у гр. 3.2 ПН не проставляється — див. категорію 101.06 ЗІР ДФСУ).

Утім, різні коди УКТ ЗЕД/послуг «на вході» і «на виході» — риса усіх виробників. І у разі потрапляння під «ризикові» критерії над ними може нависати загроза блокування (детальніше див. у консультації «Друге пришестя системи блокування податкових накладних» // «БТ», 2018, № 14). Тоді доведеться пояснити відмінність кодів, подавши «розблокувальну» Таблицю даних платника ПДВ.

Що ж до звичайних перепродавців (невиробників), то якщо є загроза блокування (потрапляння в «ризикові» критерії), то при перепродажах краще зберігати «вхідний» код УКТ ЗЕД постачальників. Тобто тягнути його таким, яким зайшов. Інакше якщо його змінити (додати знаки або скоротити до 4), то може бути блокування. Оскільки СЕА сприймає таку розбіжність, як різні коди УКТ ЗЕД. Наприклад, код «33.12» та код «33.12.24-00.00» не ідентичні і сприймаються як різні коди (див. категорію 101.17 ЗІР ДФСУ).

Якщо ж від різних постачальників надійшов однаковий товар з різним числом символів в УКТ ЗЕД (скажімо, з чотиризначним, шестизначним кодом і т. п.), то знову-таки якщо є загроза блокування, то кодування краще в тому ж вигляді зберігати. А якщо все одно зіткнетеся з блокуванням, то за допомогою Таблиці пояснити таку розбіжність.

На щастя, цей різнобій кодів «на вході» і «на виході» не страшний тим «неризиковим» платникам, яких блокування обходить стороною, а також не є небезпечним для роздробу. Оскільки ПН, що не підлягають видачі покупцям (у тому числі підсумкові), не блокуються.

Висновки

  • Одиниця виміру в «продажній» ПН може бути іншою, ніж у ПН на придбання.
  • Формулювання найменування товару на «вході-виході» може відрізнятися, якщо вирішимо його перейменувати.
  • При перепродажу коди УКТ ЗЕД «на виході» краще наводити такими, як «на вході». Інакше можуть виникати проблеми з блокуванням (при потраплянні під «ризикові» критерії).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі