«Ви не чекали, а ми…», або Мас-старт комплексних перевірок

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт
Увага: 05.10.18 р. визначено розпорядженням КМУ «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.18 р. № 649-р (далі — Розпорядження № 649-р) як день старту комплексних заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості та доходів населення. Що це за заходи, хто уповноважений їх проводити та чим вони загрожують нам із вами — пропонуємо зараз же й розібратися.

Розпорядження № 649-р: «що в імені твоєму»?

Давайте пильно поглянемо на документ, що послугував причиною для проведення перевірочних заходів. Розпорядження № 649-р «дало добро» на проведення двох етапів детінізації зайнятості та доходів населення.

Перший етап передбачав «профілактичні» заходи — проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії про прийдешні перевірочні заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин. Стартував він з 05.09.18 р. і тривав рівно місяць. Цей етап уже позаду.

Другий етап передбачає «комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення». Вони стартували з 05.10.18 р.

Незважаючи на схожість цього поняття з «комплексними заходами державного нагляду (контролю)» (простіше кажучи, комплексними перевірками), ставити знак рівності між ними, як нам здається, не слід. Заходи державного нагляду (контролю) можуть здійснюватися у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Річ у тому, що комплексні заходи, передбачені Розпорядженням, за своїм характером — позапланові заходи, тоді як «комплексні заходи…», як свідчать Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07 р. № 877-V і розроблений «під нього» Порядок здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю), затверджений постановою КМУ від 24.05.17 р. № 350, можуть бути виключно плановими. А як можна було ще у 2017 році знати про проведення комплексних заходів, передбачених Розпорядженням № 649-р, що побачило світ тільки у вересні 2018 року?

План здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) Держрегуляторна служба зобов’язана публікувати на своєму офіційному сайті не пізніше 15 листопада року, що передує плановому.

Тому доходимо висновку: «комплексність» заходів у цьому випадку повинна забезпечуватися злагодженою взаємодією органів, на які покладений обов’язок з реалізації цих заходів. У тому числі оперативним обміном відомостями, які можуть послугувати підставою для проведення перевірочних заходів або накладення штрафів на суб’єктів господарювання.

Хто ці органи? Як показує п. 1 Розпорядження № 649-р, це (1) Держпраці, (2) ДФСУ, (3) ПФУ, (4) Нацполіція, (5) інші центральні органи виконавчої влади та (6) органи місцевого самоврядування. ДФСУ, ПФУ, Нацполіції та іншим центральним органам виконавчої влади доручено щомісячно до 10 числа подавати Держпраці інформацію про проведену роботу (для узагальнення такої інформації та подання її КМУ до 15 числа через Мінсоцполітики).

Давайте розглянемо повноваження цих органів при проведенні комплексних заходів. При цьому зазначимо, що Розпорядження № 649-р не вводить будь-яких додаткових повноважень для таких органів, а зобов’язує діяти «в установленому порядку».

Повноваження перевіряючих

Трудові інспектори Держпраці. Про них останнім часом ми говоримо дуже часто. Головні повноваження трудових інспекторів під час інспекційних відвідувань перераховані в п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.17 р. № 295 (далі — Порядок № 295). Зокрема, такі особи за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, самостійно й у будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (Перелік підстав, що надає право на проведення інспекційних відвідувань, наведений у п. 5 Порядку № 295);

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото-та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування (вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання згідно з п. 12 Порядку № 295).

Інспектори уповноважені складати акти, а в разі виявлення порушень законодавства про працю — приписи про їх усунення.

Такі акти можуть послугувати підставою для накладення штрафу (детальніше про що поговоримо в останньому розділі статті).

«Місцеві помічники». Маємо на увазі виконавчі органи міських рад міст обласного значення й об’єднаних територіальних громад. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (а саме ч. 3 ст. 34) вони наділені правами в порядку, встановленому законодавством:

1) здійснювати на відповідних територіях контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

2) накладати штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, окремо про які ми поговоримо в останньому розділі цієї статті.

При цьому Порядком № 295 передбачено надання тих же прав та обов’язків, що і в інспекторів праці з Держпраці та її територіальних органів, також окремим працівникам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (але тільки з питань своєчасної й у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

ДФСУ. Права податківців у частині детінізації зайнятості та доходів населення зводяться до можливості перевіряти питання додержання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Органи ДФСУ в межах своїх повноважень також мають право перевіряти правильність і повноту нарахування та сплати податків і зборів (у тому числі єдиний соціальний внесок — ЄСВ).

А ось самостійно накладати штрафи згідно зі ст. 265 КЗпП за порушення трудового законодавства податківці не можуть.

Але акти документальної виїзної перевірки ДФСУ, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю, можуть бути підставою для накладення штрафу згідно з абз. 5 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 р. № 509 (ср. ).

Крім того, податківці активно обмінюються інформацією з органами Держпраці.

Так, підставою для проведення інспекційного відвідування останньою можуть бути дані, отримані від ДФСУ та її територіальних органів про:

1) невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

2) факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

3) факти провадження госпдіяльності без держреєстрації;

4) роботодавців, які мають заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника (про це свідчить п.п. 6 п. 5 Порядку № 295).

ПФУ. Що стосується органів ПФУ, то формально у 2018 році на них поширюється дія мораторію, передбаченого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.17 р. № 2246-VIII (див. консультацію «Держбюджет-2018: нові соцгарантії і мораторій на перевірки» // «БТ», 2018, № 1-2). Утім, ПФУ все одно не займається перевірками трудового законодавства.

Але взяти участь у проведенні комплексних заходів ПФУ та його територіальні органи можуть шляхом передання Держпраці даних, які можуть стати підставою для проведення інспекційного відвідування (згідно з п.п. 6 п. 5 Порядку № 295).

Зокрема, це інформація про роботодавців, у яких:

1) має місце нарахування заробітної плати менше мінімальної. Згідно з п. 1 розд. IV Порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, затвердженого постановою правління ПФУ від 29.05.17 р. № 11-1, ПФУ не передає Держпраці дані про обґрунтоване нарахування зарплати за основним місцем роботи на рівні нижче мінімального, у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого часу або початком і закінченням трудових відносин у звітному місяці;

2) стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу. При цьому від ПФУ Держпраці може дізнатися лише про тих із них, за якими страхувальник у звітному місяці відобразив початок трудових відносин у ЄСВ-звітності;

3) протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

4) стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог КЗпП і Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР);

5) протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації. ПФУ інформує Держпраці про страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб і загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювалися;

6) 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів (далі — ЦПД) (та/або їх кількість значно збільшена порівняно з попереднім звітним місяцем);

7) чисельність працівників становить 20 і більше, але при цьому протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків.

Також ПФУ повідомляє Держпраці про осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД в одного страхувальника більше року.

При цьому ПФУ повідомляє Держпраці про страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, що виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, більше, ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці (та/або їх кількість значно збільшена порівняно з попереднім звітним місяцем).

Нацполіція. У межах своєї звичайної діяльності Нацполіція не займається перевірками суб’єктів господарювання з питань виявлення неоформлених співробітників. Основні повноваження поліції визначені ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII, а виконання інших (додаткових) повноважень відповідно до ст. 24 цього Закону може бути покладено на поліцію виключно законом.

Але згідно з Розпорядженням № 649-р заходи щодо детінізації зайнятості та доходів населення не минуть без її участі. Яким чином поліцейські візьмуть участь у проведенні цих заходів?

На нашу думку, раз уже всі органи, що беруть участь у комплексних заходах, повинні діяти в установленому порядку, то залучення Нацполіції можливе, наприклад, у разі наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці. У такому разі п.п. 4 п. 11 Порядку № 295 дозволяє інспекторам праці залучати працівників правоохоронних органів, серед яких, передусім, Нацполіція. При цьому остання також вносить ознаки злочину до реєстру досудових розслідувань. Підставою для проведення інспекційного відвідування Держпраці може бути і повідомлення правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (п.п. 4 п. 5 Порядку № 295).

«Батіг»

Звісно, перелічені перевірочні заходи страшні роботодавцям не так самі собою, як своїми наслідками.

Тож наостанок поговоримо докладніше про штрафи, передбачені трудовим законодавством, а саме ст. 265 КЗпП (див. таблицю нижче).

Штрафи за порушення трудового законодавства за ст. 265 КЗпП

з/п

Вид правопорушення

Розмір штрафу

У мінімальних зарплатах(1)

У грн.

у 2018 році

1

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві.

Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків

30

111690(2)

2

Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі

3

11169

3

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

10

37230(2)

4

Недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання військових обов’язків

5

Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні

3

11169

6

Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених у пункті 1 таблиці, створення перешкод у її проведенні

100

372300

7

Порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище

1

3723

(1) Використовують розмір мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

(2) Такий розмір штрафу застосовують за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи ці згідно з абз. 1 п. 2 Порядку № 509 уповноважені накладати (1) Голова/начальники та заступники Держпраці, її управлінь, відділів та територіальних органів, а також (2) керівники виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступники.

Зверніть увагу: підставою для накладення штрафу можуть бути в тому числі акти документальної виїзної перевірки ДФСУ, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Але й у цьому випадку накладати штраф можуть лише названі вище уповноважені на це особи.

Важливо: сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч. 7 ст. 265 КЗоТ).

І як же не згадати, що штрафи за порушення вимог законодавства про працю передбачені також для посадових осіб підприємств, установ та організацій, а також підприємців. Установлені вони ч. 1 — 4 і 7 ст. 41 КпАП.

Але «постраждати» винуватці можуть не пізніше ніж через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через 3 місяці з дня його виявлення. Річ у тому, що такі правопорушення належать до адміністративних правопорушень, підвідомчих суду. Відповідно при визначенні строку для можливого накладення санкцій орієнтуємося на ст. 38 КУпАП.

Розміри цих санкцій також чималі. Зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) може спричинити накладення штрафу на посадових осіб підприємств або підприємців, які використовують найману працю, у розмірі від 8500 до 17000 грн. (за повторне протягом року — від 17000 до 34000 грн.).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі