* https://www.facebook.com/c.office.vp/photos/a. 403042506416211/1756758587711256/?type=3&theater.
Не перейти межу. Головне податкове відомство адекватно оцінює свої права (про що свідчить роз’яснення, яке нещодавно з’явилося в категорії 135.04 ЗІР ДФСУ). У ньому податківці зазначають: «після початку перевірки платник податку зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки, зокрема первинні документи (у тому числі банківські виписки), регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів».
При цьому інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках платника податку контролюючі органи мають право безоплатно отримувати від установ НБУ, банків та інших фінустанов лише на підставі рішення суду.
Доходять таких висновків податківці, спираючись, зокрема, на п.п. 20.1.6 ПКУ, який дозволяє їм запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухобліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Також ДФСУ звертає увагу на обов’язок платника податку надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Причому такий обов’язок згідно з п. 85.2 ПКУ виникає у платника після початку перевірки. У випадках, не передбачених ПКУ, витребування документів від платника будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів заборонено.
Але цінніша вказівка міститься в п.п. 20.1.5 ПКУ. Він дозволяє податківцям отримувати безоплатно від платників податку, а також від установ НБУ, банків та інших фінустанов довідки в порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III (далі — Закон № 2121) і ПКУ, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків. При цьому п. 4 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121 встановлено, що інформація, яка містить банківську таємницю, щодо наявності банківських рахунків розкривається банками ДФСУ на її письмову вимогу.
Інша інформація є банківською таємницю і для податківців.
Саме таким правом податківці й скористалися влітку, причому зробили це не за якимось конкретним банком або підприємцем, а провели масштабне з’ясування інформації про наявність банківських рахунків у підприємців.
Хоча, здавалося б, ця інформація й так у податківців має бути. Річ у тому, що при відкритті рахунків підприємець зобов’язаний повідомити банку про свій підприємницький статус (на виконання п. 69.7 ПКУ). Якщо ж він цього не зробить, то, на думку фіскалів, банк повинен сам перевірити факт здійснення фізособою підприємницької діяльності за відкритими реєстрами і при встановленні такого факту повідомити податківців про всі рахунки цієї особи (лист ДФСУ від 04.09.17 р. № 1794/6/99-99-13-01-02-14/ІПК). Але, мабуть, цей механізм «давав збої».
Зазначимо: отримані таким чином дані не дадуть податківцям підстав наполягати на тому, що той чи інший підприємець ухиляється від сплати податків.
Той же п.п. 20.1.5 ПКУ встановлює: інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках податківці можуть отримати тільки на підставі рішення суду. У тому числі — про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Це не дивно, адже зі ст. 60 Закону № 2121 випливає, що відомості про банківські рахунки клієнтів, а також дані про рух коштів і залишок на них, є банківською таємницею. Але за рішенням суду інформація, яка є банківською таємницею, може розкриватися банками згідно з п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону № 2121. Але про які рахунки йдеться в п.п. 20.1.5 ПКУ? Схоже, що не лише про підприємницькі, але й про особисті рахунки підприємців. Адже всю (або майже всю) інформацію про підприємницькі рахунки податківці можуть отримати при перевірці з банківських виписок. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначені для видачі або відсилання клієнту (згідно з п. 62 гл. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.18 р. № 75).
При цьому порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Коли ж податківці можуть сподіватися на рішення суду? Очевидно, що йдеться про «крайні» випадки, коли мають місце підтверджені факти правопорушення конкретною фізичною особою — підприємцем (ФОП).
Це не може бути якесь одне рішення суду, яке поширювалося б на всіх без винятку фізосіб, які є підприємцями.
Прийдешні перспективи. Є передумови стверджувати, що з часом податківці отримають ледь не повний доступ до банківської таємниці. Річ у тому, що наша країна найближчим часом (за прогнозами — у 2020 році) може приєднатися до міжнародної системи обміну фінансовою інформацією (Common Reporting Standard) CRS. Після цього українські банки збиратимуть і передаватимуть дані про своїх клієнтів податківцям, а ті обмінюватимуться інформацією з колегами з інших країн. Якщо це відбудеться, то в податківців буде інформація про всі надходження на особисті рахунки як пересічних фізосіб, так і ФОП. І вони зможуть дійти своїх, іноді невтішних, висновків.
Але як буде насправді — покаже тільки час…
