Комісія із соцстрахування
Навіщо потрібна комісія (уповноважений) із соцстраху
Усі питання щодо роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування тепер регулює Положення № 13*.
* Нагадаємо, що раніше діяло Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затверджене постановою Правління ФСС з ТВП від 23.06.08 р. № 25.
Воно діє з 27.07.18 р.
Основною функцією комісії (уповноваженого) є прийняття рішень про призначення або відмову в призначенні допомоги з Фонду соціального страхування (далі — ФСС) (лікарняних, декретних, допомоги на поховання). Крім того, комісія (уповноважений) зобов’язані, зокрема:
• перевіряти правильність видачі і заповнення документів, які є підставою для надання допомоги;
• розглядати скарги працівників на свої рішення;
• вживати заходи щодо усунення порушень у питаннях надання допомоги з ФСС (наприклад, якщо працівникові затримують виплату допомоги);
• брати участь у перевірках ФСС на підприємстві та ін.
Повний перелік функцій цього органу наведений у пп. 2.1, 2.2, 3.1 Положення № 13.
Увага! З функцій комісії (уповноваженого) із соціального страхування з 27.07.18 р. вилучені такі, як: виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей; виділення путівок до дитячих оздоровчих установ; надання соціальних послуг з позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб; виділення новорічних подарунків.
Це не ноу-хау. Просто Положення № 13, на відміну від свого попередника, відповідає Закону № 1105.
Тепер розберемося з організаційними питаннями.
Як усе організувати
Передусім визначимося: чи потрібно на підприємстві створювати саме комісію або ж достатньо призначити уповноваженого із соціального страхування?
Якщо у вас на підприємстві 15 працівників (застрахованих осіб) або їх менше 15, то можна обійтися без комісії. Достатньо обрати уповноваженого із соціального страхування.
Якщо працівників 16 і більше, то в цьому випадку потрібна саме комісія.
А якщо працівників було 15 і на підприємстві діяв уповноважений, а тепер узяли додаткового працівника і їх стало 16? У цьому випадку в підприємства виникає зобов’язання створити комісію із соціального страхування замість уповноваженого. При цьому Мінсоцполітики в листі від 22.07.13 р. № 378/18/99-13 зазначало, що в цьому випадку уповноважений виконуватиме покладені на нього обов’язки до моменту створення такої комісії. Фізичні особи — підприємці теж повинні потурбуватися про створення комісії із соцстрахування, якщо в них більше 15 працівників, або призначити уповноваженого, якщо працівників 15 і менше.
На це, зокрема, вказував Фонд тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП) у листі від 04.07.06 р. № 07-35-1439.
Якщо за кількістю працівників фізичній особі — підприємцю (ФОП) достатньо призначити уповноваженого, то такий ФОП призначає уповноваженим самого себе (лист ФТВП від 29.04.16 р. № 2.4-46-674).
На новоствореному підприємстві комісія (уповноважений) із соціального страхування створюється (обирається) в місячний строк після держреєстрації підприємства.
Хто повинен входити до складу комісії? До складу комісії входять представники, з одного боку, адміністрації підприємства, а з іншого, — застрахованих осіб, тобто працівників підприємства.
Зазвичай, представником застрахованих осіб виступає профспілкова організація підприємства, а за її відсутності — інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб. Кожна сторона делегує членів комісії залежно від кількості застрахованих осіб на підприємстві.
Строк повноважень і кількість членів комісії сторони встановлюють спільним рішенням. Роботодавець оформляє рішення про делегування членів до комісії наказом (іншим розпорядчим документом), а представники застрахованих осіб — постановою виборного органу профспілкової організації або рішенням іншого уповноваженого органу.
Ну і трохи формальностей про те, як повинна працювати комісія.
Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Якщо за цей період на підприємстві не було жодного страхового випадку (тобто комісії розглядати нічого), вважаємо, засідання комісії не обов’язкові.
Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передачі своїх повноважень іншим посадовим особам.
Комісія правомочна приймати рішення на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним (п. 4.1 Положення № 13).
Важливо! Документи, необхідні для призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності або по вагітності та пологах, комісія (уповноважений) розглядає не більше 10 днів з дня їх надходження (ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).
Переобираємо чи залишаємо?
У зв’язку з тим, що з 27.07.18 р. діє нове Положення № 13, найцікавіше питання — чи потрібно «переобирати» комісію (уповноваженого) із соцстрахування, якщо вона була «народжена» в період дії Положення № 25?
На наш погляд, такої необхідності немає. Затвердження нового Положення № 13 не позбавляє «стару» комісію (уповноваженого) легітимності. Адже механізм її обрання змін не зазнав. З нашою думкою в усних роз’ясненнях погоджуються і представники ФСС.
Як заповнити Протокол засідання (рішення уповноваженого)
Усі рішення комісії (як про призначення допомоги, так і про відмову в призначенні) в день їх прийняття оформляють відповідним протоколом/рішенням уповноваженого.
Зверніть увагу: Положенням № 13 затверджена нова форма протоколу засідання комісії із соціального страхування (рішення уповноваженого).
Увага: протокол за новою формою заповнюємо починаючи з 27.07.18 р.
А якщо протоколи оформлялися за старими бланками? Рекомендуємо переоформити.
Приклад Протоколу засідання комісії із соцстрахування
Коротко пояснимо деякі моменти його заповнення.
Якщо комісія (уповноважений) із соціального страхування прийняла рішення призначити допомогу, вона заповнює розділ I протоколу.
У ньому зазначають необхідну інформацію, в тому числі розмір допомоги (%) і кількість днів, які підлягають оплаті, як за рахунок коштів підприємства, так і за рахунок коштів ФСС.
При цьому врахуйте, що всі дні декретної відпустки підприємство оплачує за рахунок коштів Фонду.
Також за рахунок коштів Фонду, починаючи з першого дня, оплачується лікарняний по догляду за хворою дитиною (але не більше 14 календарних днів), хворим членом сім’ї (але не більше 3 календарних днів, а в особливих випадках — 7 календарних днів). А ось у разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, перші 5 днів хвороби оплачує роботодавець, а починаючи з 6 дня і за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності лікарняний оплачується за рахунок коштів Фонду.
Оформлений протокол разом із документами, які є підставою для призначення допомоги, передають до бухгалтерії підприємства для розрахунку, нарахування і виплати належних сум.
Якщо з якихось причин комісія (уповноважений) не може винести позитивне рішення про виплату допомоги, заповнюємо розділ II Протоколу із зазначенням причин відмови в допомозі. Перелік підстав для відмови в допомозі наведено у ст. 23 Закону № 1105. Так, допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають найчастіше:
• у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою через алкогольне, наркотичне, токсичне сп’яніння або дії, викликані таким сп’янінням;
• за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій навчальній відпустці;
• у разі порушення застрахованою особою режиму лікування в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Важливо! Допомогу призначають і виплачують, якщо заявник звернувся за її призначенням не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 5 ст. 32 Закону № 1105).
Тому якщо працівник пропустив установлений строк надання лікарняного, комісія (уповноважений) із соцстраху має право відмовити йому в призначенні допомоги.
Причиною відмови в оплаті періоду непрацездатності можуть слугувати і помилки, допущені при заповненні листка непрацездатності.
Інформують заявника про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).
«Непрацездатна середня»
Механізм обчислення середньої зарплати
У питаннях розрахунку «непрацездатної» середньої зарплати для нарахування лікарняних** і декретних найманим працівникам*** «головує» Порядок № 1266. Саме у ньому прописаний механізм обчислення цього показника. Причому, що особливо приємно, і для лікарняних, і для допомоги по вагітності та пологах середня зарплата обчислюється за єдиними правилами.
** Тут і далі під лікарняними розуміємо оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під декретними — суму допомоги по вагітності та пологах.
*** Сьогодні ми з вами поговоримо про розрахунок середньої зарплати найманим працівникам підприємств.
Пробіжимося ними.
Правило 1. Середню зарплату обчислюємо з розрахунку на 1 календарний день. Зайнятість працівника (повна, неповний робочий день/тиждень), графік роботи, порядок оплати праці (місячна/поденна/погодинна оплата праці) працівника тут не важливі.
Таким чином, при визначенні суми лікарняних/допомоги по вагітності та пологах використовуємо показник середньоденної заробітної плати.
Правило 2. Середньоденну зарплату (ЗПсер) розраховуємо за формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ);
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Як бачите, для того, щоб розрахувати суму середньоденної зарплати, насамперед необхідно визначити розрахунковий період.
Правило 3. У загальному випадку розрахунковий період (тобто період, за який здійснюють розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності / відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) дорівнює 12 календарним місяцям роботи у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
Який місяць вважати місяцем настання страхового випадку? Той, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами.
А якщо працівник не відпрацював 12 місяців? Тоді дивимося таблицю нижче.
Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи на цьому підприємстві | Правила визначення розрахункового періоду (пункт Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25) |
| Приклад 1. Працівник працює на підприємстві з 2000 року. З 24 вересня 2018 року він перебуває на лікарняному. Розрахунковий період: вересень 2017 року — серпень 2018 року. | |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Приклад 2. Працівниця прийнята на роботу з 14 травня 2018 року. З 1 жовтня 2018 року вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Розрахунковий період: червень — вересень 2018 року. | |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу з 7 вересня 2018 року, а вже 10 вересня він захворів. Розрахунковий період: з 7 по 9 вересня (включно) 2018 року. | |
Важливо! При розрахунку лікарняних/декретних місяць, в якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, не включається до розрахункового періоду. Це прямо виходить з положень п. 25 Порядку № 1266. Тобто до розрахункового періоду потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.16 р. № 5.2-32-880).
Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу з 2 квітня 2018 року. З 15 вересня 2018 року він захворів.
Розрахунковим періодом для розрахунку лікарняних буде травень — серпень 2018 року. Квітень 2018 року до розрахункового періоду не включаємо.
Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду.
Вичерпний перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266. Це:
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження заробітної плати.
Майте на увазі: замінювати виключені з розрахункового періоду місяці іншими не потрібно!
Розрахунковий період визначений? Тоді підраховуємо кількість календарних днів у ньому і вивчаємо правила далі.
Дні в розрахунку лікарняних/декретних
Правило 4. При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні (1) тимчасової непрацездатності, а також відпусток (2) «за свій рахунок», (3) у зв’язку з вагітністю та пологами і (4) для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років.
Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з якихось причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.
Приклад 5. Працівник хворів з 17 по 22 вересня 2018 року. Розрахунковий період: вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.). У розрахунковому періоді:
• з 1 лютого 2018 року йому був установлений режим неповного робочого тижня (робочі дні: понеділок та вівторок, вільні від роботи дні: середа — п’ятниця, вихідні дні: субота та неділя);
• з 1 по 15 червня перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а з 2 по 25 липня — у щорічній основній відпустці.
За працівником при підрахунку загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо тільки дні відпустки «за свій рахунок» (15 к. дн.). А ось дні, невідпрацьовані у зв’язку з роботою в режимі неповного робочого тижня, і дні щорічної відпустки залишаємо.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати:
365 - 15 = 350 (к. дн.).
Отже, кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку «непрацездатної» середньої, підрахували. Визначаємо суму заробітної плати, яка нарахована в розрахунковому періоді і братиме участь у розрахунку середньоденного заробітку.
Виплати в розрахунку лікарняних/декретних
Правило 5. У розрахунку середньоденної зарплати для оплати періоду непрацездатності найманого працівника бере участь нарахована в розрахунковому періоді заробітна плата, на яку був нарахований ЄСВ (див. пп. 3 і 32 Порядку № 1266).
А ось лікарняним і допомозі по вагітності та пологах у розрахунку «середньої» місця немає. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних/декретних. Тому і виплати, нараховані за такі дні, викидаємо з розрахунку.
Приклад 6. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 1 жовтня 2018 року. У розрахунковому періоді (жовтень 2017 року — вересень 2018 року) вона з 7 по 22 червня перебувала на лікарняному (16 к. дн., сума лікарняних — 4339,68 грн.), а з 1 по 17 серпня — у щорічній відпустці (17 к. дн., сума відпускних — 5762,66 грн.).
Сума заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді за фактично відпрацьований час, — 106590,90 грн.
Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (без урахування 16 к. дн. хвороби):
365 - 16 = 349 (к. дн.).
Сума виплат, які братимуть участь у розрахунку декретних (без урахування суми лікарняних):
106590,90 + 5762,66 = 112353,56 (грн.).
Середньоденна зарплата дорівнює:
112353,56 : 349 = 321,93 (грн./к. дн.).
Правило 6. Із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, виключаємо «зарплатні» виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин (див. приклад 7 нижче).
Правило 7. При розрахунку «середньої» усі виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони були фактично нараховані і відображені у Звіті з ЄСВ.
Тому суми донарахованої/відсторнованої зарплати враховуємо в тому місяці розрахункового періоду, в якому такі коригування проведені. Підтвердження цьому знаходимо також у наказі Мінсоцполітики «Про затвердження прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 21.10.15 р. № 1022 і листах ФСС з ТВП від 25.08.15 р. № 5.2-32-1380 та Мінсоцполітики від 07.04.16 р. № 101/18/99-16 (ср. ).
І тільки відпускні вибиваються з цього правила. Для них є…
Правило 8. Суми відпускних, незалежно від того, в якому місяці вони були фактично нараховані в бухобліку, при розрахунку лікарняних/декретних відносимо до місяців, за які вони нараховані (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.15 р. № 528/18/99-15 і ФСС з ТВП від 03.09.15 р. № 5.2-32-1422).
Приклад 7. Працівник хворіє з 24 вересня 2018 року. У розрахунковому періоді (вересень 2017 року — серпень 2018 року) він у квітні 2018 року не відпрацював жодного дня, оскільки перебував у відпустці «за свій рахунок» (30 к. дн.).
У розрахунковому періоді працівникові нарахована зарплата за фактично відпрацьований час у сумі 102000,00 грн. Крім того, у квітні нараховані відпускні за період щорічної відпустки**** (перебував у відпустці з 2 по 11 травня (9 к. дн.)) у сумі 3660,96 грн. і матеріальна допомога до відпустки — 3500,00 грн.
**** Підприємство нарахує відпускні наперед, у місяці виплати.
Оскільки у квітні працівник не відпрацював жодного дня, цей місяць (30 к. дн.), а також суму матеріальної допомоги (3500,00 грн.), нарахованої цього місяця, виключаємо з розрахунку середнього заробітку. А ось відпускні, нараховані у квітні за дні щорічної відпустки в травні, візьмуть участь у розрахунку. Адже згідно з правилом 8 (див. вище) ми їх повинні віднести до місяця, за який вони нараховані.
Кількість днів у розрахунковому періоді:
365 - 30 = 335 (к. дн).
Сума заробітку, що бере участь у розрахунку:
102000,00 + 3660,96 = 105660,96 (грн.).
Середньоденна зарплата дорівнює:
105660,96 : 335 = 315,41 (грн./к. дн.).
Правило 9. Якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня або страховий випадок настав у перший день роботи, то середньоденну зарплату знаходимо так.
Тарифну ставку (оклад) або її частину (якщо особа працює в режимі неповного робочого часу), встановлену працівникові на день настання страхового випадку, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Приклад 8. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років і не працює, надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. Її оклад на дату початку тимчасової непрацездатності, зазначену в лікарняному листі, — 6000,00 грн. У розрахунковому періоді зарплатні виплати їй не нараховувалися.
У розрахунковому періоді працівниця не відпрацювала жодного дня з поважної причини — перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Отже, середньоденну зарплату їй обчислюємо відповідно до правила 9:
6000,00 : 30,44 = 197,11 (грн./к. дн.).
А як бути, якщо працівник — почасовик? У такому разі розрахунковим шляхом «виводимо» його місячну тарифну ставку. Для цього годинну тарифну ставку множимо на норму робочого часу того місяця, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності (див. лист Мінсоцполітики від 23.05.17 р. № 262/0/86-17/273).
Правило 10. Якщо працівникові не встановлена тарифна ставка (оклад), то розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (чи її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).
Правило 11. Якщо працівник — сумісник (у тому числі внутрішній), то розрахунок лікарняних/декретних за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводимо окремо, виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи! Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Зверніть увагу: для внутрішніх сумісників розрахунок «непрацездатних» виплат здійснюємо в тому ж порядку, як і для зовнішніх сумісників.
Крім того, зауважте: сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні/декретні, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (п. 30 Порядку № 1266).
Приклад 9. Працівник підприємства працює за основним місцем роботи з травня 2014 року, а з 4 червня 2018 року працює ще й на умовах внутрішнього сумісництва. З 15 по 21 вересня 2018 року він перебував на лікарняному.
Розрахунковий період:
• за основним місцем роботи: вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.). Сума зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді за основним місцем роботи, — 81600,00 грн.;
• за місцем роботи за сумісництвом: липень — серпень 2018 року (62 к. дн.). Сума зарплати, нарахованої за місцем роботи за сумісництвом, — 6000,00 грн.
Розрахунок лікарняних ведемо окремо за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом. Окремо визначаємо розрахункові періоди за кожним місцем роботи, кількість календарних днів і виплати, які нараховані в них.
Середньоденна зарплата:
• за основним місцем роботи:
81600,00 : 365 = 223,56 (грн./к. дн.);
• за місцем роботи за сумісництвом:
6000,00 : 62 = 96,77 (грн./к. дн.).
Із середньоденною зарплатою розібралися. Час крокувати далі.
Формули для розрахунку лікарняних/декретних
Розраховуємо лікарняні
Розрахунок оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюємо відповідно до Порядку № 1266.
Суму лікарняних (Л) знаходимо за формулою:
Л = ДВ х К,
де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;
К — кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності.
У свою чергу, денну виплату знаходимо так:
ДВ = ЗПсер х С : 100,
де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати;
С — відсоток оплати листка непрацездатності, який установлюється залежно від страхового стажу. Визначити його вам допоможе інформація, що наведена у табл. 2 нижче.
Таблиця 2. Відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу
| Страховий стаж | % середньої зарплати |
| до 3 років | 50 |
| від 3 до 5 років | 60 |
| від 5 до 8 років | 70 |
| понад 8 років | 100 |
| пільгові категорії працівників* незалежно від страхового стажу | |
| * До них належать: особи, віднесені до 1 — 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 14 Закону № 796; один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551; особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань згідно із Законом № 1584; донори, які мають право на пільгу на підставі ст. 10 Закону № 239; особи, реабілітовані відповідно до Закону України від 17.04.91 р. № 962-XII, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. | |
Приклад 10. Працівник підприємства (п’ятиденка, вихідні дні — субота та неділя) був непрацездатний з 15 по 22 вересня 2018 року (8 к. дн.).
Розрахунковий період: вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.). У розрахунковому періоді працівникові нарахована зарплата за фактично відпрацьований час у сумі 105600,00 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 5 років 10 місяців (відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності — 70 % середньої зарплати).
Визначимо суму середньоденної зарплати:
105600,00 : 365 = 289,32 (грн./к. дн.).
Денна виплата з урахуванням страхового стажу складає:
289,32 х 70 : 100 = 202,52 (грн./к. дн.).
Сума лікарняних (оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності) дорівнює:
202,52 х 8 = 1620,16 (грн.).
Зверніть увагу, оскільки в розрахунку середньоденної зарплати беруть участь календарні дні, то й лікарняні нараховують за календарні дні. Саме тому, незважаючи на те, що в прикладі 1 лікарняний лист відкритий і закритий в один день — суботу, за ці дні, а також за вихідний день 16.09.18 р., нараховані лікарняні.
Приклад 11. Працівник працює в режимі неповного робочого тижня (робочі дні: середа та четвер, вільні від роботи дні: понеділок, вівторок та п’ятниця, вихідні дні: субота та неділя).
З 14 по 20 вересня 2018 року (7 к. дн.) працівник перебував на лікарняному.
Розрахунковий період: вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.). У розрахунковому періоді працівникові нарахована зарплата за фактично відпрацьований час у сумі 33600,00 грн.
Загальний страховий стаж працівника — 3 роки 4 місяці (відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності — 60 % середньої зарплати).
Визначимо суму середньоденної зарплати:
33600,00 : 365 = 92,05 (грн./к. дн.).
Денна виплата з урахуванням страхового стажу складає:
92,05 х 60 : 100 = 55,23 (грн./к. дн.).
Сума лікарняних (оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності і допомоги по тимчасовій непрацездатності) дорівнює:
55,23 х 7 = 386,61 (грн.).
Пояснимо. З 7 календарних днів тимчасової непрацездатності лише два (19 (середа) і 20 (четвер) вересня) припали на робочі дні працівника. Але лікарняні нараховані за всі 7 календарних днів тимчасової непрацездатності.
Адже і вільні від роботи дні, і вихідні дні працівника беруть участь у розрахунку «середньої», отже, підстав «викидати» їх при розрахунку суми лікарняних немає.
Розраховуємо допомогу по вагітності та пологах
Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах (Д) можна показати таким чином:
Д = ЗПсер х Кв,
де ЗПсер — сума середньоденної заробітної плати;
Кв — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
На відміну від лікарняних, допомогу по вагітності та пологах обчислюють як 100 % середньоденної зарплати незалежно від загального страхового стажу працівниці.
Приклад 12. Працівниця підприємства йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 17 вересня 2018 року на 126 календарних днів.
У розрахунковому періоді (вересень 2017 року — серпень 2018 року (365 к. дн.)) їй була нарахована зарплата в сумі 134400,00 грн.
Визначимо суму середньоденної зарплати:
134400,00 : 365 = 368,22 (грн./к. дн.).
Сума допомоги по вагітності та пологах дорівнює:
368,22 х 126 = 46395,72 (грн.).
Ми розглянули варіанти обчислення суми лікарняних/декретних, в яких у розрахунку брала участь фактична сума середньоденної зарплати. Але є ситуації, коли ця виплата може бути «обрізана» або замінена на обмежуючу середньоденну зарплату. Про них ми поговоримо далі.
Не порушуємо! Дотримуємо обмеження…
…за працівниками з пристойними доходами
У цьому розділі ми з вами поговоримо про правила, яких слід дотримуватися за працівниками із зарплатами, що перевищують максимальну величину бази нарахування ЄСВ, і із страховим стажем за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не менше 6 місяців.
Правило 1. При розрахунку лікарняних/декретних середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Це прямо зазначено в п. 4 Порядку № 1266.
Величину обмежувача знаходимо так: розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, установлений для останнього місяця розрахункового періоду, ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Виходить, що, наприклад, за страховими випадками, які настануть у січні 2019 року, середньоденна зарплата не повинна перевищувати 1834,59 грн. (55845,00 грн. : 30,44),
де 55845,00 грн. — це розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діє в грудні 2018 року (в останньому місяці розрахункового періоду).
Якщо ж фактична середньоденна зарплата перевищить обмежувач, її доведеться «обрізувати» до рівня обмежувача.
Правило 2. Сума лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної бази ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду.
Розібратися з тим, як дотриматися цих обмежень на практиці, вам допоможе наша покрокова інструкція. Для зручності ми оформили її у вигляді табл. 3.
Таблиця 3. Загальні обмеження за максимальною величиною
| Покрокова інструкція | |
| Лікарняні | Декретні |
| Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер). | |
| Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник (Омакс) за формулою: Омакс = Бмакс : 30,44, де Бмакс — максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, а 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів | |
| Крок 3. Проводимо порівняльні розрахунки. Розраховуємо суму лікарняних (декретних) | |
| Якщо: 1) ЗПсер ≤ Омакс, то денну виплату (ДВ) розраховуємо в загальному порядку: ДВ = ЗПсер х С : 100, де С — відсоток оплати (залежить від страхового стажу працівника); 2) ЗПсер > Омакс, то ДВ = Омакс х С : 100. Далі визначаємо суму лікарняних (Л): Л = ДВ х К, де К — календарні дні тимчасової непрацездатності. Якщо працівник хворів частину місяця — нараховуємо розраховану суму лікарняних. Якщо хворів місяць або більше, йдемо далі | Якщо: 1) ЗПсер ≤ Омакс, то суму допомоги по вагітності та пологах (Д) розраховуємо в загальному порядку: Д = ЗПсер х Кв, де Кв — кількість календарних днів відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами; 2) ЗПсер > Омакс, то Д = Омакс х Кв |
| Крок 4 — для тих роботодавців, які розраховують декретні або лікарняні за період непрацездатності, що тривав один повний календарний місяць або більше. Суми виплат розподіляємо за місяцями, за які вони нараховані. Потім порівнюємо місячні суми лікарняних (декретних) з Бмакс. Якщо сума лікарняних/декретних, нарахованих за будь-який повний місяць тимчасової непрацездатності (декретної відпустки), перевищує Бмакс, то за цей місяць лікарняні (декретні) нараховуємо на рівні Бмакс. Далі обчислюємо загальну суму лікарняних (декретних) з урахуванням сум, «обрізаних» до Бмакс. За неповними місяцями (як правило, це місяць початку/закінчення тимчасової непрацездатності (декретної відпустки)) порівняльні розрахунки не проводимо | |
Приклад 13. Працівниця піде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 2 січня 2019 року на 126 календарних днів. Її заробітна плата за місяць — 60000 грн. У розрахунковому періоді (січень — грудень 2018 року (365 к. дн.)) єдиний внесок сплачувався з максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 55845,00 грн. Загальна сума зарплати, з якої сплачувався ЄСВ у розрахунковому періоді, — 670140,00 грн.
Фактична середньоденна зарплата (ЗПсер) дорівнює:
670140,00 : 365 = 1836,00 (грн.).
Обмежуючий показник (Омакс) складе:
55845,00 : 30,44 = 1834,59 (грн.).
Важливо! Розрахунок Омакс виконуємо виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду (Бмакс), тобто у грудні 2018 року (55845,00 грн.).
ЗПсер > Омакс, отже, попередній розрахунок допомоги проводимо виходячи з Омакс:
1834,59 х 126 = 231158,34 (грн.).
Розподіляємо суму допомоги за місяцями, за які вона нарахована, і повні місяці порівнюємо з Бмакс:
• січень 2019 року — 55037,70 грн. (1834,59 грн. х 30 к. дн.). Допомогу нараховано за частину місяця (з 2 по 31 січня), тому з Бмакс не порівнюємо;
• лютий — 51368,52 грн. (1834,59 грн. х 28 к. дн.). Сума допомоги нижче Бмакс;
• березень — 56872,29 грн. (1834,59 грн. х 31 к. дн.). Сума допомоги вище Бмакс, тому за цей місяць декретні нарахуємо в сумі, що дорівнює Бмакс, тобто 55845,00 грн.;
• квітень — 55037,70 грн.(1834,59 грн. х 30 к. дн.). Сума допомоги нижче Бмакс;
• травень — 12842,13 (1834,59 грн. х 7 к. дн.). Допомогу нараховано за частину місяця (з 1 по 7 травня), тому з Бмакс не порівнюємо.
У результаті загальна сума допомоги, яка буде нарахована і виплачена працівниці, складе:
55037,70 + 51368,52 + 55845,00 + 55037,70 + 12842,13 = 230131,05 (грн.).
…за працівниками з маленькими зарплатами
Правило 3. Сума допомоги по вагітності та пологах не може бути менше розміру допомоги, обчисленої виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.
Як це працює?
Крок 1. Обчислюємо фактичну суму середньоденної зарплати (ЗПсер).
Крок 2. Розраховуємо мінімальну середньоденну зарплату (ЗПсер.мін) за формулою:
ЗПсер.мін = МЗП : 30,44,
де МЗП — мінзарплата, яка встановлена на дату початку тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, зазначену в листку непрацездатності.
За страховими випадками, що настали у 2018 році:
ЗПсер.мін = 3723,00 : 30,44 = 122,31 (грн.).
Крок 3. Проводимо порівняльні розрахунки та визначаємо суму декретних:
1) якщо ЗПсер ≥ ЗПсер.мін., то Д = ЗПсер. х Кв;
2) якщо ЗПсер < ЗПсер.мін., то Д = ЗПсер.мін. х Кв.
Приклад 14. Працівниця була прийнята на роботу з 1 червня 2018 року на 0,25 штатної одиниці (основне місце роботи). З 1 жовтня згідно з наданим лікарняним листом їй буде надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (126 к. дн.). Сума заробітної плати, нарахованої їй у розрахунковому періоді (червень — вересень 2018 року, 122 к. дн.) з урахуванням зайнятості, — 3800 грн.
Фактична середньоденна зарплата (ЗПсер) дорівнює:
3800,00 : 122 = 31,15 (грн.).
Мінімальна середньоденна заробітна плата (ЗПсер.мін) складе 122,31 грн.
ЗПсер (31,15) < ЗПсер.мін (122,31), тому працівниці нараховуємо допомогу по вагітності та пологах виходячи з мінімальної середньоденної заробітної плати (ЗПсер.мін).
Сума допомоги виходячи з «мінімалки» дорівнює:
122,31 х 126 = 15411,06 (грн.).
Важливо: при розрахунку допомоги за місцем роботи за сумісництвом вимогу про виплату декретних в розмірі не нижче допомоги, розрахованої з мінзарплати, не виконуємо.
На цьому наполягає Мінсоцполітики в листі від 13.10.16 р. № 334/18/99-16. Відомство вважає достатнім, якщо вимогу «декретні не нижче мінімалки» буде дотримано роботодавцем за основним місцем роботи працівниці.
…за працівниками, у яких «за 12 менше 6-ти»
Пунктом 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 встановлені спеціальні обмеження***** для працівників, які згідно з даними Держреєстру соцстрахування за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж менше 6 місяців. Озвучимо ці спецобмеження.
***** Наводимо обмеження, які застосовуються за страховими випадками, що настали після 10.10.17 р.
Правила для працівників, у яких «за 12 менше 6-ти».
Правило 4. Сума допомоги по вагітності та пологах не може перевищувати розміру допомоги, обчисленого виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.
Правило 5. Сума лікарняних не може перевищувати розміру допомоги, обчисленого виходячи з розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.
Як працюють правила 4 і 5, див. у табл. 4.
Таблиця 4. Спеціальні обмеження (за працівниками, у яких «за 12 менше 6-ти»)
| Покрокова інструкція | |
| Лікарняні | Декретні |
| Крок 1. Розраховуємо фактичні середньоденну зарплату і денну виплату (ДВ) з урахуванням страхового стажу | Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер) |
| Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник (Оспец): | |
| Оспец = МЗП : 30,44 | Оспец = МЗП х 2 : 30,44 |
| Крок 3. Порівнюємо ДВ і Оспец. Якщо: 1) ДВ ≤ Оспец, то лікарняні розраховуємо виходячи з ДВ. У цьому випадку Л = ДВ х К; 2) ДВ > Оспец, то в розрахунку лікарняних Оспец. За такої ситуації Л = Оспец х Кв | Крок 3. Порівнюємо ЗПсер і Оспец. Якщо: 1) ЗПсер ≤ Оспец, то декретні розраховуємо виходячи із ЗПсер. У цьому випадку Д = ЗПсер х К; 2) ДВ > Оспец, то в розрахунку декретних Оспец. За такої ситуації Д = Оспец х Кв |
Крім того, при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах основним працівницям треба враховувати положення правила 3 (див. вище): сума допомоги по вагітності та пологах не може бути менше розміру допомоги, обчисленої виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.
Приклад 15. Працівник прийнятий на роботу з 23 липня 2018 року. З 17 по 22 вересня (6 к. дн.) він хворів. У розрахунковому періоді (з 1 по 31 серпня) йому нараховано зарплату в сумі 8000,00 грн. Загальний страховий стаж (з урахуванням наданої довідки ОК-7) складає 4 роки. Страховий стаж за останні 12 місяців — 3,2 місяця.
Страховий стаж працівника за останні 12 місяців менше 6 місяців. Отже, розрахунок лікарняних проводимо з урахуванням спецобмеження.
Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату:
8000,00 : 31 = 258,06 (грн.).
Визначаємо денну виплату (ДВ). Загальний страховий стаж працівника — 4 роки. Отже, денна виплата дорівнюватиме 60 % середньої зарплати:
258,06 х 60 : 100 = 154,84 (грн.).
Обмежуючий показник (Оспец) дорівнює:
3723,00 : 30,44 = 122,31 (грн.),
ДВ (154,84 грн.) > Оспец (122,31). Таким чином, лікарняні розраховуємо виходячи з Оспец (122,31). Сума лікарняних складе:
122,31 х 6 = 733,86 (грн.).
…за працівниками-сумісниками
Правило 6. У розрахунку лікарняних (декретних) бере участь нарахована в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом зарплата в сумі, яка:
по-перше, увійшла до бази нарахування ЄСВ (тобто на неї був нарахований ЄСВ);
по-друге, разом із зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (згідно з довідками про середню зарплату з основного місця роботи і з інших місць роботи за сумісництвом (за їх наявності)) працівника, в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальну базу ЄСВ.
Як цього дотриматися.
Крок 1. Визначаємо суми «сумісницької» зарплати, які були нараховані в розрахунковому періоді та увійшли до бази нарахування ЄСВ.
Крок 2. Розраховуємо за кожним місяцем розрахункового періоду, визначеного за місцем роботи за сумісництвом, загальну суму зарплати, нарахованої працівникові за усіма місцями роботи, з якої стягувався ЄСВ. Для цього нам знадобиться інформація з довідок про зарплати, наданих працівником-сумісником.
Крок 3. Порівнюємо отримані загальні місячні суми зарплати з максимальною базою ЄСВ. Якщо вони за кожним місяцем:
• не перевищують максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньоденної зарплати бере участь фактична зарплата, нарахована за місцем роботи за сумісництвом;
• перевищили максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньої зарплати братиме участь «сумісницька» зарплата в сумі, що дорівнює додатній різниці між максимальною базою ЄСВ і зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (за основним місцем роботи та іншими місцями роботи за сумісництвом за їх наявності).
Важливо! При розрахунку лікарняних/декретних сумісникам, разом з цим правилом, обов’язково дотримуйтеся правил 1, 2, 4 і 5, озвучених вище. А ось правило 3 за сумісниками не працює!
Тобто сума допомоги по вагітності та пологах, нарахована працівниці за місцем роботи за сумісництвом, може бути нижче суми допомоги, розрахованої виходячи з мінзарплати.
Як бачите, при розрахунку лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) роботодавець зобов’язаний дотримуватися безлічі правил. Не проґавити важливе і правильно обчислити суму «непрацездатних» виплат вам допоможе ця Тема тижня.
Що ж, з розрахунками завершили. Але краще не хворійте!
Висновки
- Комісія (уповноважений) із соціального страхування має бути на кожному підприємстві (у підприємця).
- З 27.07.18 р. комісія (уповноважений) із соціального страхування у своїй роботі керується новим Положенням № 13. Із цієї ж дати слід оформляти рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування протоколом за новою формою, наведеною в додатку до Положення № 13.
- Середньоденну зарплату і для оплати періоду тимчасової непрацездатності, і для оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюють за єдиними правилами.
- У загальному випадку «непрацездатний» розрахунковий період дорівнює 12 повним календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа) у цього роботодавця, що передують місяцю настання страхового випадку.
- При підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні (1) тимчасової непрацездатності, а також відпусток (2) «за свій рахунок», (3) у зв’язку з вагітністю та пологами і (4) для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років.
- У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази стягнення ЄСВ у складі заробітної плати.
- Сума оплати днів хвороби працівника залежить від його страхового стажу. Виняток — пільгові категорії, які мають право на оплату лікарняних у розмірі 100 % середньої зарплати.
- Оскільки в розрахунку середньоденної зарплати беруть участь календарні дні, то й лікарняні нараховують за календарні дні.
- На відміну від лікарняних, допомога по вагітності та пологах обчислюється у розмірі 100 % середньоденної зарплати незалежно від загального страхового стажу працівниці.
- «Непрацездатна» середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.
- Для основної працівниці сума допомоги по вагітності та пологах не може бути менше розміру допомоги, обчисленого виходячи з мінімальної зарплати.
- Для працівників, які згідно з даними Держреєстру соцстрахування за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили страховий стаж менше 6 місяців, установлені спеціальні обмеження за сумою лікарняних/декретних.
Документи Теми тижня
Закон № 239 — Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.
Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Закон № 1584 — Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III.
Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266.
Положення № 13 — Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою Фонду соціального страхування України від 19.07.18 р. № 13.
