Підзвітна особа розраховується готівкою
Варіант 1. Якщо підзвітній особі не доручали отримати у постачальника/виконавця робіт/послуг податкову накладну (ПН), тобто коли податковий кредит буде формуватися на підставі документів — замінників ПН — касових чеків, транспортних квитків тощо.
У цьому випадку слід ураховувати, що п. 198.6 ПКУ забороняє формувати податковий кредит, якщо він не підтверджений зареєстрованою ПН або документами — замінниками ПН, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Відповідно раніше, ніж отримані ці документи, показати податковий кредит не можна. А отримані вони будуть тільки після того, як підзвітна особа принесе авансовий Звіт. На цю дату підприємство, що видало гроші під звіт, дізнається, що підзвітною особою були придбані для підприємства товари/послуги.
І в категорії 101.13 ЗІР ДФСУ фіскали відзначають, що оскільки документи, які підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії, подаються разом із Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою формування податкового кредиту на підставі податкової накладної або інших документів, які надають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового Звіту.
Тобто, на думку податківців, датою визнання податкового кредиту за документами — замінникам ПН, які були додані до авансового Звіту, є дата подання Звіту до бухгалтерії.
Щоправда, на наш погляд, коректніше відображати податковий кредит за замінниками ПН на дату затвердження Звіту, а не його подання.
Адже саме у момент затвердження Звіту керівником підприємство визнає, що здійснені витрати пов’язані з його діяльністю.
А якщо, припустимо, підзвітна особа разом з авансовим Звітом подає лише документи про авансову оплату, а сам товар надійде на підприємство пізніше. На яку дату в цьому випадку формувати податковий кредит?
У цьому випадку слід пам’ятати, що п. 198.2 ПКУ дозволяє формувати податковий кредит:
1) або на дату списання грошових коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів/послуг;
2) або на дату отримання товарів/послуг.
При розрахунку «готівкою» виходить, що немає списання грошових коштів з банківського рахунку покупця, а отже, при формуванні податкового кредиту нічого не залишається, як орієнтуватися на дату отримання товарів/послуг.
А яку дату в такому разі вважати датою отримання товарів/послуг?
Норми ПКУ не розшифровують, що вважати отриманням товару: чи то отримання права контролю над ними, чи то фактичне їх отримання. Безпечніше показати податковий кредит, прив’язуючись до дати «фізичного» отримання товару. Тобто показувати податковий кредит слід після затвердження авансового Звіту, але не раніше дати фізичного отримання товару.
Та й формулювання п.п. «б» п. 201.11 ПКУ дозволяє касовому чеку бути замінником ПН саме за отриманими товарами/послугами.
Нагадаємо також, що:
• податковий кредит за документами — замінниками ПН треба відображати «період у період», оскільки п. 198.6 ПКУ не передбачає можливості відстрочити право на податковий кредит до 1095 днів для таких документів. Якщо вчасно не показали, то це можна зробити шляхом подання уточнюючого розрахунку за звітний період, в якому виникло таке право;
• за касовим чеком право на податковий кредит можливе, тільки якщо загальна сума отриманих товарів/послуг з касових чеків не перевищує 200 грн. на день (без ПДВ). Якщо загальна сума в чеку є більшою, то податковий кредит за ним не можна відображати навіть у межах дозволеної суми.
У разі коли підзвітна особа привозить із відрядження кілька касових чеків з різними датами, у податковому кредиті дозволяється відобразити ПДВ за чеками на суму 200 грн. за кожен день перебування особи у відрядженні, а не загалом по Звіту.
Варіант 2. Якщо домовляємося з постачальником про виписування ПН (наприклад, якщо це у нас купівля за касовим чеком і його загальна сума перевищує 240 грн.). На яку дату підприємство має право формувати податковий кредит у такому разі?
Адже ПН не додається до авансового Звіту і її чекати не потрібно.
Знову ж таки повертаємося до нашого п. 198.2 ПКУ. Згідно з ним датою виникнення права на податковий кредит є:
1) або дата списання грошових коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів/послуг;
2) або дата отримання товарів/послуг.
Підзвітна особа розраховується готівкою, а ситуація з оплатою готівки прямо в цьому пункті взагалі не прописана. Тому і в цьому випадку формувати податковий кредит слід з орієнтуванням на дату отримання товару, а фактично про те, що товар придбано, ми дізнаємося тільки на дату затвердження авансового Звіту.
При цьому оскільки податковий кредит у цьому випадку ми формуємо на підставі ПН, то відповідно до п. 198.6 ПКУ податковий кредит не може бути відображений до того моменту, доки ПН не буде зареєстрована в ЄРПН.
Тобто якщо товар отримано / авансовий Звіт затверджено, але сама ПН ще в ЄРПН не зареєстрована, то податковий кредит формуємо після того, як ПН буде зареєстрована (з оглядом на те, своєчасно вона зареєстрована чи ні).
Якщо ПН, припустимо, зареєстрована раніше дати отримання товару / затвердження авансового Звіту, то формуємо податковий кредит, орієнтуючись на дату затвердження авансового Звіту (але не раніше дати фізичного отримання товару).
Підзвітна особа розраховується корпоративною платіжною карткою
Знову ж таки розглянемо два варіанти.
Варіант 1. Коли ми не домовляємося з постачальником/виконавцем робіт/послуг про надання ПН, тобто податковий кредит у нас формуватиметься на підставі документів — замінників ПН.
У цьому випадку, як і в ситуації, коли розрахунки здійснюються готівкою, усе той же п. 198.6 забороняє формувати нам податковий кредит, якщо він не підтверджений отриманими документами-замінниками.
Тому доки ми фактично не отримаємо ці документи — формувати податковий кредит не можна. А отримаємо ми їх тільки разом з авансовим Звітом.
Тому й у цьому випадку податковий кредит формуємо, орієнтуючись на дату затвердження авансового Звіту.
При цьому якщо підзвітна особа оплатила авансом товар/послугу, а самі товари/послуги будуть надані пізніше, то податковий кредит не може бути відображений раніше фактичного отримання товарів/послуг.
Адже, наприклад, касовий чек може бути замінником ПН, тобто надає право на формування податкового кредиту, саме за отриманими товарами/послугами.
Варіант 2. Домовилися з постачальником/виконавцем робіт/послуг про складання ПН. Формально, у принципі, тут можна керуватися «звичним» правилом першої події з оглядом на своєчасність/несвоєчасність ПН (тобто відображати податковий кредит у звичайному порядку). Адже ПН не додається до авансового Звіту, оскільки її покупець сам «витягає» її з ЄРПН.
Хоча обережніше все-таки формувати податковий кредит і в такому випадку не раніше періоду затвердження авансового Звіту. Адже, по-перше, саме у момент затвердження Звіту підприємство визнає, що покупки здійснені для підприємства. А по-друге, разом з авансовим Звітом підприємство отримає документи, що підтверджують факт придбання товарів/послуг.
