На наш погляд, притягати працівника до матеріальної відповідальності — це право, а не обов’язок роботодавця. Виняток становлять бюджетні установи та організації. За відмову від вжиття заходів із відшкодування завданого збитку їх керівники можуть бути, зокрема, притягнуті до відповідальності за ст. 1642 КпАП. А ось до звичайних підприємств цей штраф не застосовується.
Якщо винна особа встановлена, але не притягнута до матвідповідальності, сума завданого нею збитку може бути розцінена податківцями як її дохід. Причому оподатковуваний. Не бажаєте ризикувати, але й податки платити не хочете? Тоді розглянемо такі варіанти вирішення проблеми.
Подарунок. Якщо вартість розбитих келихів не перевищує 930,75 грн., забуваємо про те, що вони були розбиті та оформляємо як подарунок працівникові. Річ у тому, що п.п. 165.1.39 ПКУ виводить з-під оподаткування негрошові подарунки, вартість яких не перевищує у 2018 році 930,75 грн. (з розрахунку на місяць). Не буде в цьому випадку і військового збору (ВЗ) (див. пп. 1.2, 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А ось від ЄСВ не «втекти».
Вартість келихів перевищує неоподатковувану величину? У такій ситуації, якщо їх «подарувати» працівникові, то в повній сумі доведеться оподаткувати ПДФО, ВЗ і ЄСВ.
Нецільова допомога. Цей варіант ідеальний, якщо вартість розбитого не перевищує 2470,00 грн. і раніше в поточному році ви не видавали цьому працівникові нецільову благодійну допомогу у зазначеній сумі.
Не перевищує і не видавали? Тоді працівник пише заяву з проханням надати йому нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами, а роботодавець видає відповідний наказ.
На підставі п.п. 170.7.3 і пп. 1.2, 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ сума нецільової благодійної допомоги, що у 2018 році сукупно не перевищує 2470,00 грн., не оподатковуватиметься ПДФО і ВЗ. Також тут немає ЄСВ (див. п. 3.31 Інструкції № 5).
А ось якщо сума допомоги перевищить неоподатковувану величину, то із суми перевищення роботодавцеві необхідно буде утримати ПДФО і ВЗ.
Далі, після отримання допомоги, працівник може або погасити збиток (якщо він був оформлений належним чином), або «купити» у підприємства злощасні келихи (якщо в обліку вони залишилися цілими та неушкодженими) за звичайною ціною. Занижувати ціну в разі продажу не радимо. Інакше контролери можуть наполягати на тому, що ви застосували індивідуальну знижку, а отже, знову «привіт», оподатковуваний доходе у вигляді додаткового блага на суму такої знижки.
Прощення. Якщо сума збитку «повішена» на винного працівника, підприємство може прийняти рішення простити її до закінчення строку позовної давності, належним чином повідомивши про працівникові (надіславши рекомендований лист з повідомленням про вручення або уклавши відповідний договір чи надавши повідомлення боржникові про прощення боргу особисто під підпис) і скористатися п.п. 165.1.55 ПКУ. Цей підпункт ПКУ дозволяє вивести з-під оподаткування суму боргу фізичної особи, що пробачила підприємством за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності, якщо ця сума не перевищує у 2018 році 930,75 грн.
Якщо сума списаної заборгованості перевищує неоподатковувану межу, то вона потрапляє до оподатковуваного доходу працівника. Щоправда, сплатити ПДФО і ВЗ повинен буде проінформований про прощення боргу працівник самостійно за підсумками річного декларування.
Мінус цього варіанта — необхідність нарахувати ЄСВ на суму прощеного боргу працівника.
