Якою датою складати РК?
Покупець (платник ПДВ) повернув оплачений товар, проте гроші йому повернемо тільки в наступному місяці. На яку дату нам складати розрахунок коригування (РК): на дату повернення товару покупцем чи на дату повернення йому грошових коштів?
Порядок складання РК аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних (ПН) (п. 21 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307). Тому РК (як і ПН) складають за першою подією.
Ну а оскільки в цьому випадку першою подією є повернення товару покупцем, то на таку дату (тобто на дату повернення товару) продавцеві і потрібно складати РК.
Щоправда, у податківців є консультація про часткове повернення (категорія 101.04 ЗІР ДФСУ) — коли покупець — платник ПДВ повертає частину сплаченого товару продавцеві, а продавець повертає за нього гроші покупцеві. У ній контролери чомусь пропонують продавцеві складати РК за завершальною подією — тобто на дату повернення покупцеві грошових коштів. Причому свій висновок контролери нічим не аргументують, тому з ним не можемо погодитися.
Ну а для повноти картини згадаємо випадок, коли продавець дійсно повинен скласти РК та відкоригувати (зменшити) податкові зобов’язання (ПЗ) тільки після повернення коштів. Йдеться про п. 192.2 ПКУ та ситуації, коли оплачений товар повертає покупець — неплатник ПДВ. Тоді продавець повинен скласти РК на дату після повного повернення грошей покупцю-неплатникові. Але це не наш випадок, у нас покупець — платник ПДВ.
«Поворотний» РК у декларації
Покупець — платник ПДВ повернув товар 12.07.18 р. При цьому «зменшуючий» РК надіслали йому для реєстрації тільки 02.08.18 р., і покупець зареєстрував його 10.08.18 р. (тобто протягом 15 днів). В якому періоді нам зменшувати ПЗ, а покупцю — ПК?
У продавця. По-перше, пам’ятайте, що продавець має право зменшувати ПЗ тільки після того, як «зменшуючий» РК зареєстровано (п.п. 192.1.1 ПКУ).
А по-друге, зауважимо, що з 01.01.18 р. для «зменшуючих» РК, складених на покупців — платників ПДВ, у п. 201.10 ПКУ прописали «особливий» строк реєстрації: протягом 15 днів з дня отримання покупцем РК.
Проте пізніше контролери повідомили, що під такий «особливий» строк СЕА не переналаштовували. Тому в підрахунку ліміту та ∑Перевищ «зменшуючі» РК відображаються по-старому, тобто з урахуванням «старих» (загальних) строків реєстрації: зважаючи на те, в якій («першій»/«другій») половині місяця складено РК (лист ДФСУ від 21.05.18 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «БТ», 2018, № 23).
Тобто з урахуванням «старих» (загальних) строків реєстрації продавець зменшує ПЗ так, як показано в таблиці.
Коли продавцю зменшувати ПЗ
| «Зменшуючі» РК (з «-»): | Відображаються в ∑НаклВид і в декларації: |
| • зареєстровані своєчасно (у першій/другій половині місяця)(1) | періодом складання РК |
| • зареєстровані несвоєчасно (пізніше ніж у першій/другій половині місяця)(1) | періодом реєстрації РК |
| (1) Своєчасність/несвоєчасність реєстрації в цілях ліміту визначається за загальними строками реєстрації з п. 201.10 ПКУ, тобто зважаючи на те, у якій (першій/другій) половині місяця складено РК. | |
Інакше, якщо включити РК до декларації в іншому періоді, у продавця вискочить «незникненне» ∑Перевищ (детальніше про нього читайте у статті «Якщо в податковій накладній… помилка в даті» // «БТ», 2018, № 36). Отже, період зменшення ПЗ у продавця залежить від реєстрації РК (своєчасної/несвоєчасної).
Врахуйте: якщо «зменшуючий» РК було заблоковано/розблоковано, то, на думку податківців, зменшувати ПЗ продавцеві потрібно періодом надання такого РК покупцем на реєстрацію (оскільки такий РК зареєструють датою подання на реєстрацію). А якщо з розблокуванням справа затягнулася і продавець за такий період відзвітував (декларацію здано), то після розблокування слід уточнюватися: зменшувати ПЗ за допомогою УР (детальніше про це див. у статті «Відображення розблокованого РК у декларації» // «БТ», 2018, № 31).
У покупця. А от у покупця ситуація інша: РК-реєстрація значення не має. І покупець повинен відкоригувати (зменшити) ПК уже в періоді перерахунку, тобто у періоді першої події (!) — повернення, не чекаючи отримання від продавця РК та його реєстрації (п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569).
Проте в цілях штрафування (!) покупця за прострочення реєстрації РК має застосовуватися новий строк: 15 днів з дня отримання покупцем «зменшуючого» РК.
Пільговий «поворотний» РК
У травні покупець — неплатник ПДВ повернув нам пільговий товар (без ПДВ), а ми йому — оплату. Проте пільговий «зменшуючий» (травневий) РК зареєстрували із запізненням тільки в серпні. У декларації за який період нам його відобразити (відкоригувати обсяг постачань)?
Хоча пільговий РК не містить суми ПДВ, він потрібен, щоб відкоригувати обсяги операцій (постачань/придбань). Утім, якихось особливих правил відображення пільгових РК у декларації ні ПКУ, ні Порядок заповнення та подання звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21, не встановлюють. Тому пільгові РК відображають у декларації за тими самими правилами, що й звичайні РК (із сумою ПДВ).
Тобто для продавця важливо, коли такий РК зареєстрований: своєчасно чи несвоєчасно. Зауважимо, що для таких РК діє загальний строк реєстрації — зважаючи на те, в якій (першій/другій) половині місяця складено РК.
Оскільки в цьому випадку травневий РК зареєстровано несвоєчасно (у серпні), то продавець його має відобразити періодом несвоєчасної реєстрації. Тож зменшити пільгові обсяги продавець повинен у декларації за серпень.
Зауважимо: якби покупець був платником ПДВ, йому слід було б відкоригувати обсяги придбань уже в періоді перерахунку (тобто у періоді першої події — повернення товару продавцеві), не чекаючи реєстрації РК. Проте в цьому випадку покупець — неплатник ПДВ, тому його коригування не стосуються.
Часткове повернення + іще часткове повернення
Раніше покупець уже повертав нам частину товару — оформляли РК на часткове повернення. А зараз повертає ще частину. Як нам скласти другий РК на ще одне повернення?
РК на наступне часткове повернення складають з урахуванням попереднього РК. Адже після попереднього часткового повернення дані ПН уже відкориговано («зменшено»). Тобто наступний РК потрібно складати, відштовхуючись від даних ПН, скоригованих попереднім РК.
Нагадаємо, що часткове повернення товару в РК відображають з причиною «Зміна кількості». А ось причину «Повернення товару або авансових платежів» використовують для повного повернення — коли потрібно повністю обнулити рядок (позицію) в ПН (лист ДФСУ від 22.06.18 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17, категорія 101.16 ЗІР ДФСУ). Як складати другий РК на часткове повернення, розглянемо на прикладі.
Приклад 1. Продали покупцеві 100 штук товару А за ціною 50 грн. за штуку (без урахування ПДВ). У ПН була всього одна позиція — товар А з порядковим номером «1».
Уперше покупець повернув 20 штук товару А (у нього залишилося 80 штук).
РК на перше часткове повернення складали так, як показано на рис. 1 (з урахуванням нових правил нумерації, другий рядок у РК нумерували новим порядковим номером).
Рис. 1. Фрагмент першого РК на часткове повернення товару
Тепер покупець повертає ще 10 штук товару А (у нього залишається 70 штук цього товару).
Тоді РК на наступне часткове повернення складемо так, як показано на рис. 2.
Рис. 2. Фрагмент другого РК на часткове повернення товару
Загалом, зверніть увагу: другим РК під час наступного повернення коригуємо не первинні дані ПН (такий РК не зареєструється — прийде повідомлення про помилку, оскільки в СЕА залишки будуть меншими) — а дані ПН, уже скориговані (зменшені) після першого РК.
Якщо РК складено не тією датою
Помилково склали РК на часткове повернення «не тією датою»: за другою подією — червнем (20.06.18 р.), а потрібно було травнем (30.05.18 р.). РК зареєстрований червнем, тому в червневій декларації зменшили ПЗ. Помилку виявили в серпні. Як нам її виправити?
У продавця. «Помилковий» РК у продавця призвів до помилки в декларації: помилково занижено червневі ПЗ.
Тому для виправлення помилки потрібно:
• подати УР до червневої декларації (у його ряд. 7 з «уточнюючим» Д1 на «дельту» скасуємо зменшення ПЗ — тим самим донарахуємо червневі ПЗ);
• скласти «зменшуючий» РК правильною (травневою) датою. Щоправда, для цього потрібно буде здійснити один маневр. Адже дані ПН вже було зменшено (!) «помилковим» РК. Тому вплив «помилкового» червневого РК на ПН потрібно нівелювати.
Як? Складемо тією ж червневою датою «зворотний» («збільшуючий») РК, що виправляє помилку, за допомогою якого відновимо дані ПН (такий «технічний» РК ні продавцеві, ні покупцеві в декларації показувати не потрібно).
Тоді «помилкового» РК — як не бувало (він «обнулиться»). Причому з його допомогою поновимо не лише дані ПН, а й ліміт червня. На жаль, такий механізм виправлення може зашкодити продавцю штрафом за несвоєчасну реєстрацію РК. Штрафу можна уникнути, якщо технічний РК виписати на дату виявлення помилки і зареєструвати своєчасно, але тут інша невдача: у червні вискочить «незникненне» ∑Перевищ.
Як «вирівняти» ПН після «помилкового» РК, розглянемо на прикладі. Дата технічного РК — червнева.
Приклад 2. Продали покупцеві 10 штук товару В за ціною 100 грн. за штуку (без урахування ПДВ). У ПН була всього одна позиція — товар В з порядковим номером «1» (див. рис. 3).
Покупець повернув 4 штуки товару В (у нього залишилося 6 штук).
РК на часткове повернення (помилковою червневою датою) було складено так, як показано на рис. 4.
Рис. 3. Фрагмент ПН
Рис. 4. Фрагмент «помилкового» (червневого) РК на часткове повернення товару
Нагадаємо, що у разі часткового повернення використовують причину «Зміна кількості».
Тепер, щоб «скасувати» такий «помилковий» РК, складемо «зворотний» («збільшуючий») допоміжний РК, що поновлює дані ПН (див. рис. 5).
Рис. 5. Фрагмент допоміжного РК (що поновлює дані ПН)
Отже, за допомогою цього РК відновили дані ПН. Тепер можемо скласти правильний «зменшуючий» РК — травневою датою першої події на повернення 4 шт. товару В (див. рис. 6).
Рис. 6. Фрагмент правильного (травневого) РК
Як бачимо, помилка в даті РК потягла за собою цілий ланцюжок виправлень.
Зменшити ПЗ продавець може тільки після того, як «зменшуючий» РК зареєстровано. Тож якщо такий «зменшуючий» РК надіслано покупцеві в серпні і зареєстровано в серпні (або своєчасно — у першій половині вересня), то продавець може зменшити (відкоригувати) ПЗ у декларації за серпень (а в разі пізнішої реєстрації — у періоді реєстрації РК).
У покупця. Тут ситуація простіша, оскільки покупець повинен був у будь-якому разі відкоригувати ПК уже в періоді першої події, тобто у декларації за травень (навіть без РК).
Хіба що, якщо покупець помилково цього не зробив, а чекав РК і зменшив ПК червня, йому доведеться уточнитися й виправити два періоди. Для цього подати два УР до декларації за:
1) травень, щоб зменшити ПК травня (у ряд. 14 УР з «уточнюючим» Д1 на ПК-зменшення — «дельту»);
2) червень, щоб поновити ПК червня (у ряд. 14 УР з «уточнюючим» Д1 на ПК-надбавку — «дельту»).
Повернення в роздробі
Як роздрібному магазину коригувати ПЗ у разі повернень товарів покупцями? Чи потрібно складати «поворотні» РК до підсумкових ПН?
Складати чи не складати РК до підсумкових ПН, залежить від того, коли відбулося повернення товару: в день продажу чи в інший день.
Повернення в день продажу. У такому разі можна обійтися без «поворотного» РК. Усе тому, що повернення в день продажу за підсумками дня відображаються в Z-звіті РРО (зменшать суму виручки за день). Ну а підсумкову ПН складають за даними Z-звіту (тобто виходячи з виручки, вже зменшеної на суму коштів, повернених покупцеві). Тож продаж і повернення «одного дня» згорнуться і просто не дійдуть до підсумкової ПН! А отже, і коригувати в ПН у такому разі немає чого. Згодні з цим і податківці (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ).
Повернення в інший день. Зовсім інша ситуація з поверненнями в інший день.
У такому разі продаж товарів уже «засвітився» в Z-звіті РРО та підсумковій ПН за день продажу. А щодо цієї ситуації контролери з минулого року змінили свою думку й почали вимагати складати РК до підсумкової ПН, щоб відкоригувати дані ПН, до якої товар включався під час продажу (категорія 101.15 ЗІР ДФСУ). Тож у такому разі РК до підсумкової ПН складати доведеться.
