З Теми тижня «Бухгалтерські новації — 2019» // «БТ», 2019, № 1 ви вже знаєте, що платниками екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) в атмосферу стаціонарними джерелами з 01.01.19 р. будуть вважатись тільки суб’єкти, що перевищили 500-тонну межу таких викидів з початку календарного року (Закон України «Про внесення змін до ПКУ...» від 23.11.18 р. № 2628-VIII). «Будуть» — оскільки свого статусу платника вони набуватимуть лише після моменту перевищення (п. 240.7 ПКУ).
Але крім того — згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 22.11.18 р. № 2621-VIIІ, причому так само з 01.01.19 р., сплата екоподатку за всі викиди СО2 в атмосферу стаціонарними джерелами (увага: «всі» — у тому числі й за IV квартал 2018 року незалежно від об’ємів викидів СО2) підлягають 100 %-му зарахуванню до держбюджету (та здійснюється за кодом бюджетної класифікації «19011000»).
Мабуть, із цієї причини в листі, що коментується, податківці вже за IV квартал 2018 року вимагають подавати (за старою формою) на кожне стаціонарне джерело забруднення, що викидало в атмосферу СО2, вже не один, як раніше, а два додатки 1 до екодекларації:
• один окремий — лише на викиди СО2 (згідно з додатком 7 «Кодифікатора...» — код 243.4.001);
• інший — на всі інші види викидів цим же джерелом.
Екоподаток за останні сплачується одним (окремим від сплати за викиди СО2) платежем за кодом бюджетної класифікації «19010100» (а потім підлягає розподілу між бюджетами у встановленій пропорції).
