Фінзвітність зобов’язані подавати всі юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, у тому числі й неприбуткові організації.
Склад фінзвітності
Розпочнемо з того, що визначимо, які форми звітності у складі річної фінзвітності повинні подавати підприємства. «Комплект» звітності залежить від того, до якої категорії (мікро-, мале, середнє, велике) належить підприємство / який режим оподаткування воно застосовує.
| Категорія підприємств | Вид фінзвітності | Склад | Держоргани, яким подаємо | ||
| податкові | статистика | ||||
| Платники податку на прибуток | |||||
| Мікропідприємства | Скорочена фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати (п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік) | Ф. № 1-мс; ф. № 2-мс | Не пізніше 1 березня 2019 року разом(1) з декларацією з податку на прибуток(2) | Не пізніше 28 лютого 2019 року | |
| Малі підприємства | Ф. № 1-м; ф. № 2-м | ||||
| Середні, великі підприємства(3) | Повний комплект | Усі форми: ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3 або ф. № 3-н, ф. № 4, ф. № 5, ф. № 6(4) | |||
| Підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ | Повний комплект | Усі форми (Баланс, Звіт про фінрезультати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про зміни капіталу, Примітки до фінзвітності(5)) | |||
| Неплатники податку на прибуток | |||||
| Платники ЄП групи 3, які ведуть облік за П(С)БО | Скорочена фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати | Ф. № 1-мс; ф. № 2-мс(6) | х | Не пізніше 28 лютого 2019 року | |
| Платники ЄП групи 4 | Мікро- | Скорочена фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати | Ф. № 1-мс; ф. № 2-мс | х | Не пізніше 28 лютого 2019 року |
| Малі | Ф. № 1-м; ф. № 2-м | ||||
| Інші | Повний комплект | Усі форми: ф. № 1, ф. № 2, ф. № 3 або ф. № 3-н, ф. № 4, ф. № 5, ф. № 6 | |||
| Неприбуткові організації | Скорочена фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати | Ф. № 1-м, ф. № 2-м або ф. № 1-мс, ф. 2-мс | Не пізніше 1 березня 2019 року разом з «неприбутковим» звітом | Не пізніше 28 лютого 2019 року | |
| (1) Оптимальний варіант у випадку з електронним поданням — спочатку подається фінзвітність, а декларація з податку на прибуток лише після отримання квитанцій про прийняття фінзвітності. (2) Зволікати до самого останнього дня (1 березня) у випадку з електронним поданням не вийде. Строк для подання до статистики закінчується 28 лютого. А електронкою фінзвітність подається через «Єдине вікно подання електронної звітності» відразу і до статистики, і до податківців (з ідентифікатором форми «S»). Тому доведеться звітувати в граничні статстроки (28 лютого). (3) Великі підприємства, які перейшли на МСФЗ з 01.01.18 р. (дата переходу — 01.01.18 р.) за 2018 рік подають звітність за П(С)БО. Першою звітністю за МСФЗ для них буде звітність за 2019 рік. (4) Форма № 6 згідно з П(С)БО 29 подається підприємствами: • які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (див. далі); • які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг); • щодо продукції (товарів, робіт, послуг) яких до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін. (5) Для підприємств, які складають звітність за МСФЗ, окремої форми приміток не встановлено. Як зазначають податківці, примітки можуть подаватися у складі фінзвітів як додаток до них у самостійно обраному вигляді. При цьому відмітка про подання приміток до фінзвітності в таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» не проставляється. (6) За умови, що підприємство відповідає критеріям мікро- або малого підприємства. | |||||
Якої категорії підприємство?
Нагадуємо: з 01.01.18 р. ми застосовуємо нову класифікацію підприємств (їх поділ на мікро-, малі, середні та великі), визначену ст. 2 Закону про бухоблік. Детальніше про це ви можете прочитати в консультації «Градація підприємств за версією Мінфіну» // «БТ», 2019, № 1.
| Категорія підприємства | Критерії оцінки за рік, що передує звітному | ||
| Балансова вартість активів, євро(1) | Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), євро(1) | Середня кількість працівників, осіб | |
| Мікропідприємства | До 350 тис. | До 700 тис. | До 10 |
| Малі | До 4 млн | До 8 млн | До 50 |
| Середні | До 20 млн | До 40 млн | До 250 |
| Великі | Понад 20 млн | Понад 40 млн | Понад 250 |
| (1) Застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, які встановлювалися для євро протягом відповідного року. У 2017 році середньорічний курс становив 30,0042 грн./євро. | |||
При цьому потрібно врахувати таке:
1. Належність до тієї чи іншої класифікаційної групи підприємств визначають, орієнтуючись на такі критерії:— балансову вартість активів — дані ряд. 1300 гр. 4 Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс;— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — показник ряд. 2000 гр. 3 Звіту про фінансові результати за формами № 2, № 2-м і № 2-мс;— середню кількість працівників — розраховують згідно з вимогами Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держстату від 28.09.05 р. № 286 (ср. ).
2. Важливо! При визначенні того, до якої категорії підприємств належимо, використовуємо показники річної фінансової звітності за минулий рік («показники на дату складання річної фінзвітності, за рік, що передує звітному»). Тобто орієнтуємося на дані річної фінзвітності за 2017 рік (з використанням, відповідно, середнього курсу євро за 2017 рік).
Те, що при визначенні, до якої групи належало підприємство у 2018 році, потрібно орієнтуватися на дані показників річної фінзвітності за 2017 рік, підтверджує й Мінфін (інформаційне повідомлення від 12.11.18 р.). Якщо за показниками річної фінзвітності за 2017 рік ми, наприклад, мікропідприємство, то, незалежно від того, які в нас показники за підсумками 2018 року, звітуємо за 2018 рік як мікропідприємство (тобто з поданням спрощених форм звітності — ф. № 1-мс і ф. № 2-мс).
3. Для переходу до іншої категорії підприємств ми повинні щонайменше два роки не відповідати критеріям попередньої категорії (останній абзац ч. 2. ст. 2 Закону про бухоблік). Якщо за показниками фінзвітності за 2017 рік ми, наприклад, мікропідприємство, а за даними фінзвітності за 2018 рік — мале, то у 2019 році ми все одно вважаємося мікропідприємством. І тільки якщо за показниками фінзвітності за 2019 рік ми знову відповідатимемо критеріям малого підприємства, то з 2020 року вважатимемося малими підприємствами.
4. Важливо! Щоб перебувати в певній категорії, достатньо відповідати не всім трьом критеріям, установленим для відповідної категорії підприємств, а всього лише двом із них. Наприклад, підприємство-єдиноподатник групи 3 за показниками доходу і балансової вартості активів вписалося в мікропідприємство, а за чисельністю — у середнє підприємство. У цьому випадку воно вважається мікропідприємством (оскільки за двома показниками відповідає критеріям мікропідприємства). А отже, таке підприємство має право подавати скорочену фінзвітність за ф. № 1-мс і ф. № 2-мс.
А як бути, якщо підприємство за трьома критеріями потрапляє в три різні категорії? Наприклад, за кількістю найманих працівників є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (або великим). У цьому випадку підприємство вважатиметься малим (тобто обираємо середину). Такий підхід диктує Мінфін.
Для кого аудит обов’язковий?
Стаття 14 Закону про бухоблік установлює для низки підприємств вимоги щодо обов’язкового аудиту фінзвітності.
Аудит фінзвітності за 2018 рік обов’язковий для:
1) підприємств, які становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів). Причому! Проводити аудит фінзвітності підприємств, які становлять суспільний інтерес, мають право тільки суб’єкти аудиторської діяльності, які включені до Реєстру аудиторів, що мають право на аудит фінзвітності підприємств, які становлять суспільний інтерес (ст. 1, 4 та 23 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.17 р. № 2258-VIII).
Реєстр таких суб’єктів аудиторської діяльності наведено на сайті Аудиторської палати України (https://www.apu.com.ua/);
2) публічних акціонерних товариств;
3) суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку;
4) суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.
Такі підприємства зобов’язані оприлюднювати свою звітність разом з аудиторським висновком не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, на власній веб-сторінці.
Обов’язковий аудит фінзвітності встановлено ст. 14 Закону про бухоблік також для:
1) великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів;
2) (!) середніх підприємств;
3) інших фінустанов, які належать до мікро- і малих підприємств.
Але! Оскільки норма щодо обов’язкового оприлюднення звітності разом з аудиторським висновком для цих підприємств набирає чинності тільки з 01.01.19 р., то Мінфін у листі від 07.12.18 р. № 35210-06-5/32299 пояснив, що ця вимога стосується фінзвітності за 2019 рік. Тобто такі підприємства (великі, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства, інші фінустанови) повинні будуть оприлюднити фінзвітність разом з аудиторським звітом тільки починаючи зі звітності за 2019 рік. Відповідно, звітність за 2018 рік таких підприємств не підлягає обов’язковому аудиту.
При цьому Мінфін рекомендує (говорить про доцільність) оприлюднювати фінзвітність за 2018 рік разом з аудиторським висновком підприємствам, які перейшли на МСФЗ з 01.01.18 р. (дата переходу на МСФЗ у яких — 01.01.18 р.).
Оприлюднення фінзвітності
Донедавна коло суб’єктів господарювання, зобов’язаних оприлюднювати свою фінзвітність, було достатньо вузьким.
Проте зміни до Закону про бухоблік, що набрали чинності у 2018 і 2019 роках, це коло значно розширили.
| Категорія підприємств, зобов’язаних оприлюднювати свою фінзвітність | Строки оприлюднення річної звітності | Порядок оприлюднення |
| З 01.01.18 р. | ||
| Підприємства, які становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами ЦП) | Оприлюднюють фінзвітність за 2018 рік до 30.04.19 р. | Разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) або іншим способом у випадках, визначених законодавством(1) |
| Публічні акціонерні товариства | ||
| Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку | ||
| Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях | ||
| З 01.01.19 р. | ||
| Великі підприємства — неемітенти ЦП(2) | Починаючи зі звітності за 2019 рік. Оприлюднюють до 1 червня 2020 року. За 2018 рік можуть не оприлюднювати (лист Мінфіну від 07.12.18 р. № 35210-06-5/32299) | Разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі)(1) |
| Середні підприємства | ||
| Інші фінустанови, які належать до мікро- і малих підприємств | ||
| (1) Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419 (далі — Порядок № 419), вимагає оприлюднення разом із фінзвітністю також (1) Звіту про управління і (2) Звіту про платежі на користь держави (згідно із Законом про бухоблік ця норма стосується підприємств, які здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес). (2) МСФЗ-новачкам з датою переходу 01.01.18 р. Мінфін рекомендує (але не зобов’язує!) оприлюднити фінзвітність за 2018 рік разом з аудиторським висновком. | ||
Усі інші підприємства, не наведені вище в таблиці, оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.
За порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. (ст. 16316 КпАП — запрацює з 07.02.19 р.). При повторному протягом року порушенні штраф становитиме вже від 34000 до 51000 грн.
Звіт про управління
Це новий Звіт, який уперше потрібно подавати разом із фінзвітністю за 2018 рік. Звіт про управління — документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.
Хто і як його повинен подавати, встановлює ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік:
| Категорія підприємств | Чи потрібно подавати Звіт про управління? |
| Мікро- | Не потрібно |
| Мале | Не потрібно |
| Середні | Потрібно, але можна не наводити нефінансову інформацію |
| Великі | Потрібно |
У разі надання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління.
Тепер коротко пройдемося ключовими моментами, пов’язаними із цим Звітом.
1. Форму Звіту про управління підприємство розробляє самостійно (бланка немає). Але є Методрекомендації Мінфіну зі складання цього Звіту (затверджені наказом Мінфіну від 07.12.18 р. № 982).
2. Подається Звіт разом із річною фінзвітністю, причому, як передбачено ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, подається в порядку і строки, встановлені для річної звітності.
Тобто формально його потрібно подавати тим же користувачам, яким подається фінзвітність, і в ті ж строки.
Але! Варто зазначити, що електронної форми цього Звіту немає. Її немає ані в переліку форм податкової, ані в переліку статистичних форм звітності, які можуть подаватися в електронному вигляді. Тому подати Звіт про управління в електронному вигляді не можна.
При цьому податківцям цей Звіт за великим рахунком не потрібен. І важливо врахувати, що цей Звіт не є складовою фінансової звітності (це окремий Звіт, який подається разом із фінзвітністю). А якщо це не фінзвітність, отже, й не додаток до податкової декларації. Відповідно, жодних проблем з прийняттям декларації з податку на прибуток у зв’язку з тим, що Звіт про управління не буде подано податківцям, не буде.
Що стосується органів статистики — формально подавати цей Звіт їм потрібно. Але знову ж таки електронної форми цього Звіту немає і в переліку статистичних форм звітів її теж немає. Тому, у принципі, подавати його потрібно до статистики, якщо вона цього вимагатиме.
Але є важливий момент для тих підприємств, фінзвітність за 2018 рік яких підлягає оприлюдненню (див. вище). Порядок № 419 наказує оприлюднювати на веб-сайті таким підприємствам не лише фінзвітність, а й Звіт про управління. При цьому, як ми зазначали вище, за порушення порядку оприлюднення фінзвітності передбачено істотний адмінштраф. Запитання тут у тому: чи можна вважати порушенням порядку оприлюднення фінзвітності оприлюднення її без Звіту про управління? Є підстава вважати, що так. Тому підприємствам, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність за 2018 рік, краще не ризикувати та оприлюднити Звіт про управління разом із річною фінзвітністю на своєму офіційному веб-сайті.
Звіт про платежі на користь держави
Ще один новий Звіт, який повинен подаватися за підсумками 2018 року, — це Звіт про платежі на користь держави.
Згідно зі ст. 1 Закону про бухоблік подавати цей Звіт зобов’язані:
(1) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
(2) підприємствами, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес.
Причому перші при його поданні повинні керуватися спеціальним Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18.09.18 р. № 2545-VIII (далі — Закон № 2545) — див. п. 2 ст. 11 Закону про бухоблік. Згідно з вимогами Закону № 2545 розкривають свої звіти про платежі на користь держави суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях щорічно, не пізніше 1 вересня року, наступного за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 2545).
Склад Звіту встановлено ст. 6 Закону № 2545.
Другі (підприємства, що здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес) подають його в порядку, передбаченому Порядком № 419. У п. 2 Порядку № 419 зазначено, що такий Звіт повинен подаватися разом із річною фінзвітністю (тобто діють ті ж правила, що й щодо Звіту про управління). Але сама форма Звіту про платежі на користь держави (або хоча б вимоги до розкриття інформації в такому Звіті) поки що не затверджена.
