Фінзвітність подано, але не за належною формою…

Казанова Марина, податковий експерт, CAP
Бухгалтерський тиждень Лютий, 2019/№ 8
В обраному У обране
Друк
Ситуація. За всіма критеріями із Закону про бухоблік підприємство є мікропідприємством. Проте протягом 2018 року подавало проміжну фінзвітність за ф. № 1-м, ф. № 2-м, замість ф. № 1-мс, ф. № 2-мс. Чи потрібно і яким чином виправляти цю ситуацію?

Які форми фінзвітності подавати

Перш за все, підприємства — платники податку на прибуток — високодохідники, навіть якщо вони за градацією підприємств зі ст. 2 Закону про бухоблік належать до малих або мікропідприємств (детальніше про категорії «великі/середні/малі/мікро-» див. статтю «Річна фінзвітність за 2018 рік: що потрібно знати» // «БТ», 2019, № 5), усе одно повинні подавати фіскалам проміжну (квартальну) фінзвітність. І це незважаючи на те, що п. 2 Порядку подання фінзвітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, дозволяє складати таким підприємствам тільки річну звітність.

А пояснюється це тим, що фінзвітність є додатком (невід’ємною частиною) декларації з податку на прибуток, без подання якого декларація вважається неподаною (п. 46.2 ПКУ).

Тепер перейдемо безпосередньо до запитання: а що буде, якщо у 2018 році щоквартально подавали фінзвітність за ф. № 1-м, ф. № 2-м, замість передбачених для мікропідприємств ф. № 1-мс, ф. № 2-мс?

Вважаємо, що нічого страшного в цьому немає. Для того щоб виправитися, достатньо за рік уже подати фінзвітність за «правильними» формами — ф. № 1-мс, ф. № 2-мс.

Розберемо цей момент дещо детальніше.

Розпочнемо з того, що насправді бухнормативка не надає підприємству права вибору — за якою формою подавати фінзвітність. Тобто якщо ви потрапили в категорію мікро-, малих підприємств, то повинні подавати звітність за скороченою формою, у складі балансу та звіту про фінансові результати, як того вимагає п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік. А далі формально підприємство має перейти до П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» і визначити, за якою саме скороченою формою воно повинне подавати фінзвітність: ф. № 1-м, ф. № 2-м чи ф. № 1-мс, ф. № 2-мс.

Причому П(С)БО 25 також не надає підприємству права вибору форм фінзвітності.

Щоправда, тут варто відзначити такий момент.

Нинішній П(С)БО 25 оперує ще поняттям «суб’єкт малого підприємництва». Наприклад, у ч. 2 п. 2 П(С)БО 25 зазначено, що ф. № 1-мс і ф. № 2-мс подають суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи, які відповідають критеріям мікропідприємництва. Але в Законі про бухоблік не говориться про суб’єктів ані малого підприємництва, ані мікропідприємництва. Це — категорії зі ст. 55 ГКУ (якими керувалися раніше при поділі підприємств). Закон про бухоблік оперує поняттями «мікропідприємство», «мале підприємство».

Тобто П(С)БО 25 ще підлаштований під «градацію» підприємств зі ст. 55 ГКУ, а не встановлену Законом про бухоблік. Тому вже враховуючи таку невідповідність між Законом про бухоблік і П(С)БО 25, виникає запитання, а чи можна взагалі говорити про порушення, якщо мікропідприємство відзвітувало за ф. № 1-м, ф. № 2-м?

Адже вимогу п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік про подання фінзвітності за скороченою формою воно виконало.

На що вплине неправильна форма фінзвітності

Припустимо, що все-таки підприємство повинне було подавати ф. № 1-мс і ф. № 2-мс, а подавало ф. № 1-м, ф. № 2-м. Чи, наприклад, замість ф. № 1-м і ф. № 2-м подавало «повноформатну» звітність. Що за це може загрожувати?

Ключове запитання: якщо фінзвітність є додатком до декларації з податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ), то чи можуть визнати декларацію з прибутку не поданою тільки на тій підставі, що додаток-фінзвітність подавалася не за тією формою?

Скажімо так, можливі різні варіанти — залежно від трактування конкретних норм ПКУ.

Але на що хочемо звернути увагу. Часто ми маємо справу з випадками, коли від фіскалів уже отримані квитанції № 1 і № 2, що підтверджують прийняття декларації.

А далі повинна діяти норма п.п. 49.9.2 ПКУ, з якої випливає, що якщо протягом 5 робочих днів* (п. 49.11 ПКУ) не надійшло повідомлення про відмову в прийнятті декларації, то потім не визнати її фіскали не можуть.

* Якщо подавали електронкою або поштою. В інших випадках — протягом 3 робочих днів.

У категорії 135.03 ЗІР ДФСУ фіскали, відповідаючи на запитання: чи має право контролюючий орган після отримання другої квитанції надіслати платникові лист про невизнання звітності? — відповідають, що:

(1) квитанція № 2 є підтвердженням про прийняття контролюючим органом електронного документа;

(2) при цьому згідно з п. 49.11 ПКУ у разі подання платником податків засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платникові письмове повідомлення про відмову в прийнятті його декларації із зазначенням причини такої відмови протягом 5 робочих днів з дня її отримання.

Інакше кажучи, формально фіскали можуть вам надіслати відмову в прийнятті декларації, якщо фінзвітність подана не за тією формою, але зробити вони це повинні протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації. Будь-яких додаткових штрафів за подання фінзвітності фіскалам не за тією формою ПКУ не передбачає.

Але ось не визнати «минулі» декларації вони вже формально не можуть.

Адмінвідповідальність

А чи можуть застосувати адмінштраф за ст. 1642 КпАП за подання фінзвітності не за тією формою?

Тут варто відзначити, що, по-перше, цей штраф застосовний тільки за неподання фінзвітності, а по-друге, застосовувати його можуть тільки уповноважені на це органи Держфінконтролю.

Тобто цей штраф може загрожувати тільки посадовим особам держпідприємств і бюджетників.

А якщо фінзвітність не за тією формою подана органам статистики?

За таке «порушення» посадовим особам підприємства взагалі-то може загрожувати штраф за ст. 1863 КпАПза неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Відповідальність установлена в розмірі від 170 до 255 грн.

Але варто зазначити, що фінзвітність не вписується у перелік звітно-статистичної документації. Тому вважаємо, що цей адмінштраф за подання фінзвітності не за тією формою органами статистики застосовуватися не повинен.

Утім, на практиці проблеми не виключаються повністю — адже за неподання фінзвітності органи статистики цей штраф застосовують (див. лист Держкомстату від 01.11.01 р. № 16-1-67).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд