Повернення постачальником передоплати за товари/послуги є підставою для коригування суми ПДВ-зобов’язань продавця на підставі РК до раніше оформленої ПН (п. 192.1 ПКУ). Тому без оформлення РК в цій ситуації справді не обійтися.
Скільки РК потрібно?
Прямої відповіді на це запитання ані в ПКУ, ані в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307 (далі — Порядок № 1307) ми, на жаль, не знайдемо. Але все-таки певні висновки щодо цього можна зробити з п. 21 Порядку № 1307. Тут сказано, що порядок складання РК аналогічний порядку складання ПН (крім випадків, прямо передбачених цим документом). ПН, як відомо, складають на дату виникнення ПДВ-зобов’язань. При цьому у разі постачання або передоплати товарів частинами ПН складають на кожне повне або часткове постачання товарів або аванс (п. 201.7 ПКУ та п. 18 Порядку № 1307).
Звідси логічно припустити, що при складанні продавцем РК орієнтуватися також потрібно на дату першої події (у нашому випадку — на дату повернення передоплати). Відповідно, у разі повернення передоплати кількома частинами виписувати РК доведеться окремо на кожну дату перерахування коштів покупцеві. Виходить, в описаній у запитанні ситуації постачальник повинен оформити три РК на кожне часткове повернення отриманого раніше авансу.
Як оформити РК?
У верхній лівій частині РК проставляєте відмітку «Х» у полі «Підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем)». Річ у тім, що у вашому випадку РК складений до ПН на платника ПДВ і передбачає зменшення компенсації вартості товарів/послуг. Тому за правилами п. 192.1 ПКУ постачальник тільки оформляє РК, а обов’язок щодо його реєстрації лягає на покупця.
Далі зазначаєте номер і дату РК, а також дату і номер ПН, що коригується. У вашому випадку, повторимо, доведеться виписати три РК до тієї самої ПН (з трьома різними номерами й на різні дати).
Дані про покупця заповнюєте в загальному порядку. Не забудьте тільки про відносно новий реквізит «Податковий номер платника податку….», що з’явився в РК з 01.12.18 р. Тут слід зазначити код контрагента за ЄДРПОУ.
Заповнюючи табличну частину РК, використовуйте такий принцип:
• у першому рядку обнуляєте рядок ПН, що підлягає коригуванню, наводячи його показники в РК зі знаком «-»;
• у другому рядку в першому і другому РК додаєте новий рядок з правильними показниками (тобто з тією кількістю товарів, яка відповідає сумі передоплати, що залишилася у розпорядженні постачальника). Такому рядку в графі 1.2 присвоюють новий порядковий номер, якого не було в ПН, що коригується.
Ну і, нарешті, окремі графи табличного розділу Б такого РК заповнюєте так:
• «Причина коригування. Код причини» (графа 2.1). У перших двох РК слід використовувати код «102» «Зміна кількості». Нагадаємо: саме його використовують, щоб показати часткове повернення авансу (тобто коли відбувається зменшення суми компенсації за договором постачання за рахунок зменшення кількості товарів, що поставляються, при незмінній ціні).
А на останньому етапі, коли повертатимете покупцеві останню частину авансу, підійде код «103» «Повернення товару або авансових платежів». Його застосовують за умови повернення передоплати в повному обсязі (лист ДФСУ від 22.06.18 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17).
Зверніть увагу: нумерація рядків з кожним РК зсувається на один (див. приклад нижче);
• «№ з/п групи коригування» (графа 2.2). Кожній групі коригування присвоюєте окремий наступний порядковий номер. Тобто якщо в одному РК показуєте повернення авансової оплати одночасно за кількома позиціями ПН (наприклад, за товаром «А» і товаром «В»), то для товару «А» усі коригуючи рядки (на «-» і на »+») у графі 2.2 будуть під номером «1», а для товару «В» — «2»;
• у «кількісних» графах 7 «кількість, об’єм, обсяг (-) (+)» та 8 «ціна постачання товарів/послуг» показуєте коригування кількості товарів. При цьому в ціновій графі 8 жодних знаків («-» / «+») не зазначаєте;
• «вартісні» графи 9 «ціна (-) (+)» та 10 «Кількість постачання товарів/послуг» не заповнюєте.
Приклад. Постачальник — платник ПДВ отримав від покупця — платника ПДВ передоплату у розмірі 360000 грн. за товар А в кількості 300 шт. за ціною 1200 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), склав ПН, у якій заповнив один рядок, і своєчасно зареєстрував її в ЄРПН.
Проте згодом довелося повернути покупцю аванс протягом 3 днів по 120000 грн.
В описаній ситуації РК потрібно складати так.
1. Перший РК — на дату повернення першої частини авансу (див. рис. 1).
Рис. 1. Фрагмент РК на дату повернення першої частини авансу
2. При поверненні чергових 120000 грн. уносите зміни у вже відкориговану ПН. Тобто обнуляти доведеться не рядок початкової ПН, а вже рядок, відкоригований попереднім РК (тобто рядок 2 з рис. 1). Як це зробити, див на рис. 2.
Рис. 2. Фрагмент РК на дату повернення другої частини авансу
3. На третій день відбувається повне повернення авансу (ви повертаєте останні 120000 грн.). Тому в останньому РК слід заповнити тільки зменшуючий рядок з кодом причини «103» (див. рис. 3).
Рис. 3. Фрагмент РК на дату повернення останньої частини авансу
Докладніше про правила заповнення РК читайте в консультації «Ключові дані розрахунку коригування» // «БТ», 2019, № 2.
