Хто зобов’язаний задекларувати доходи
Спочатку пропонуємо вам визначитися з категоріями осіб, які не зобов’язані подавати декларацію про майновий стан і доходи за підсумками 2018 року (далі — декларація про доходи).
Декларацію можуть НЕ подавати…
Хто ж ті щасливці, яких законодавець звільнив від обов’язку подавати декларацію про доходи за підсумками 2018 року? Таке право п. 179.4 ПКУ надає лише двом категоріям громадян.
Перша категорія. До неї належать платники податків, чий обов’язок з подання декларації про доходи вважається виконаним згідно з п. 179.2 ПКУ. Це особи, які протягом звітного 2018 року отримували доходи:
• що не підлягають оподаткуванню, від податкових агентів;
• виключно від податкових агентів незалежно від виду і розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, окрім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ (див. нижче). Так, наприклад, вам не треба подавати декларацію про доходи, якщо ви протягом 2018 року отримували від підприємства чи фізичної особи — підприємця (ФОП) зарплату, винагороду за виконані роботи (надані послуги) та орендні доходи;
• від операцій продажу (обміну) майна, дарування, за якими при нотаріальному посвідченні договорів були сплачені ПДФО і військовий збір (ВЗ). Зазначимо, що обов’язок подання декларації не виникає у разі отримання доходу від продажу (обміну) майна, яке звільнене від оподаткування, наприклад квартири, яка була у власності більше 3 років, або машини не частіше за один раз на рік (див. категорію 103.24 ЗІР ДФСУ);
• у вигляді об’єктів спадщини (дарунків), що оподатковуються за нульовою ставкою (п.п. 174.2.1 ПКУ) (зокрема, від родичів першого і другого ступеня споріднення*) та/або об’єктів спадщини, з яких сплачені ПДФО і ВЗ до нотаріального оформлення об’єктів спадкування.
* Члени сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення — батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, другого ступеня споріднення — рідні брати і сестри, бабуся та дідусь з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 ПКУ).
Друга категорія. Вона об’єднує в собі платників, які звільнені п. 179.2 ПКУ від обов’язку подавати декларацію. Це:
• малолітні/неповнолітні або недієздатні особи, які перебували на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець 2018 року. За них заповнити і подати декларацію про доходи, а також сплатити ПДФО і ВЗ повинні батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники (пп. 99.2, 99.3, 179.6 ПКУ);
• особи, які перебувають під арештом або є затриманими і засудженими до позбавлення волі, перебувають в полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
• особи, що перебували в розшуку станом на кінець 2018 року;
• особи, що перебували на строковій військовій службі станом на кінець 2018 року.
Зобов’язані подати декларацію, якщо…
Громадяни зобов’язані подати декларацію про доходи за 2018 рік, якщо в такому році вони отримали хоча б один з таких видів доходів.
1. Доходи (прибуток), які не підлягають оподаткуванню при нарахуванні або виплаті, але включаються в оподатковуваний дохід платника податку (п.п. 168.1.3 ПКУ), наприклад:
• благодійна допомога, отримана особами, перерахованими в п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПКУ, на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, визначеним постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 653, якщо її сума перевищила сукупно за 2018 рік 1861500 грн. (п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ);
• грошова цільова благодійна допомога, якщо вона не була використана протягом 12 (а в разі отримання допомоги на лікування — 24) календарних місяців, що настають за місяцем отримання, і не повернена благодійникові до закінчення цього строку, за винятком отриманої благодійної допомоги у вигляді ендавменту (п.п. 170.7.5 ПКУ);
• прибуток від операцій з інвестиційними активами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 ПКУ (п. 170.2 ПКУ);
• нецільова благодійна допомога, сума якої перевищує неоподатковувану межу, що дорівнює у 2018 році 2470 грн. Зверніть увагу: з неоподатковуваною межею порівнюємо загальну суму нецільової благодійної допомоги, отриману у 2018 році (п.п. 170.7.3 ПКУ);
• сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, що перевищила у 2018 році 881 грн., за якою сплив строк позовної давності (п.п. 164.2.7 ПКУ)**;
** Майте на увазі, що загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
• дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує у 2018 році 930,75 грн. (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). Фізична особа зобов’язана задекларувати прощений борг і самостійно сплатити з нього ПДФО і ВЗ, якщо кредитор належним способом повідомив її про прощення боргу.
Ще один важливий нюанс. Фізособи можуть отримати розстрочку зі сплати суми задекларованого податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності за іпотечним кредитом. Тобто просто розтягнути сплату на три роки, починаючи з року, в якому була задекларована сума. Для того щоб скористатися цим правом, фізособі слід разом із декларацією подати в податкову заяву в довільній формі. У ній треба зазначити суму прощеного кредитором боргу і причини, що призвели до необхідності розстрочки задекларованої суми податкового зобов’язання. До заяви необхідно додати документи, що видані кредитором і підтверджують суму прощеного боргу.
Зверніть увагу: суми розстрочених податкових зобов’язань фізичній особі доведеться погашати рівними частинами щокварталу (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовані податкові зобов’язання (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ);
• дохід від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника і перехід права власності на таке майно (п.п. «б» п. 172.5 ПКУ);
• дохід від відчуження об’єкта рухомого майна за рішенням суду, третейського суду про зміну власника і перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ПКУ).
2. Доходи не від податкових агентів (тобто від нерезидентів або звичайних фізосіб-НЕпідприємців) (п.п. 168.2.1 ПКУ), зокрема:
• дохід у вигляді вартості успадкованого майна (грошові кошти, майно, майнові або немайнові права), який оподатковується ПДФО за ставкою, відмінною від нульової, якщо з нього з будь-яких причин не були сплачені ПДФО і ВЗ відповідно до п. 174.3 ПКУ;
• негрошові подарунки, вартість яких з розрахунку на місяць перевищує 930,75 грн., а також грошові подарунки у будь-якій сумі, крім оподатковуваних ПДФО за нульовою ставкою (п.п. 165.1.39, п. 174.6 ПКУ);
• доходи від продажу об’єктів рухомого майна без участі податкових агентів, крім випадків, коли угода посвідчувалася нотаріально і ПДФО, а також ВЗ сплачені напередодні (за потреби) (п.п. 168.2.1 ПКУ***);
*** Якщо правочин з продажу рухомого майна без участі податкових агентів не був посвідчений нотаріально (наприклад, оформляли в сервісному центрі МВС або через товарну біржу), декларацію подавати треба (категорія 103.24 ЗІР ДФСУ).
• доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар — звичайна фізособа (п.п. «а» п.п. 170.1.5 ПКУ);
• дохід від надання в оренду (суборенду) рухомого майна, якщо орендар — звичайна фізособа (п.п. 164.2.2 ПКУ);
• доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції і власної продукції тваринництва в обсягах, оподатковуваних ПДФО і ВЗ (п.п. 165.1.24 ПКУ);
• винагорода за виконані роботи (надані послуги) від звичайних фізосіб.
3. Іноземні доходи (пп. 168.2.1, 170.11.1 ПКУ). Звертаємо увагу: декларуванню підлягають фактично отримані доходи (категорія 103.13 ЗІР ДФСУ). Якщо, наприклад, було здійснено правочин з продажу, але при цьому дохід від цього правочину у звітному 2018 році ще не був отриманий, то такі доходи не декларуєте.
4. Кошти або майно (нематеріальні активи), отримані як хабар, викрадені або знайдені як скарб, який не був зданий державі згідно із законом (п.п. 164.2.12 ПКУ).
Крім того, незалежно від виду отриманих доходів, подати декларацію про доходи зобов’язані фізособи, які у 2018 році набули статусу резидента України (п.п. 170.10.4 ПКУ).
Також необхідно подати декларацію про доходи, якщо є непогашені суми недоплати з ПДФО (пп. 169.2.4, 169.4.4, 170.9.1 ПКУ). Зазначимо, що недоплата може виникнути внаслідок: неправомірного застосування податкової соціальної пільги; у зв’язку з недостатністю суми доходу, нарахованої при звільненні, для утримання ПДФО з несвоєчасно повернених грошових коштів, отриманих на відрядження або під звіт.
Наведемо декілька прикладів. Якщо майно у 2018 році ви здавали в оренду звичайній фізособі, то орендний дохід обов’язково треба задекларувати і визначити суму ПДФО і ВЗ, що підлягають сплаті з такого доходу. Якщо ж орендарем була юрособа або фізособа-підприємець, то вона як податковий агент повинна була нарахувати, утримати і сплатити ПДФО і ВЗ до бюджету з виплачуваного вам доходу. Тобто якщо у вас немає інших підстав для подання декларації про доходи за 2018 рік, то подавати декларацію тільки з приводу одного орендного доходу не треба (п. 179.2 ПКУ).
Якщо протягом року отримували від звичайних фізосіб винагороду за виконані роботи (надані послуги), наприклад доглядали за дітьми, прибирали будинок, займалися будівельними роботами тощо, то ви також повинні задекларувати свій дохід.
Громадяни, які отримують іноземні доходи, у тому числі й від фірм-нерезидентів, також зобов’язані самостійно подати декларацію і сплатити ПДФО (див. у консультації «Заробітчанин переказує кошти з-за кордону: коли і як їх оподатковувати?» // «БТ», 2018, № 32).
Є ще дві категорії осіб, які не зобов’язані, але можуть добровільно подати декларацію про доходи. Це особи, які хочуть:
• повернути надмірно сплачені протягом звітного року ПДФО і ВЗ. Через що могла виникнути така переплата? Наприклад, через те, що ви, збираючись продати фізособі (обміняти) об’єкт нерухомості, самостійно сплатили ПДФО і ВЗ до бюджету до нотаріального посвідчення договору, як того вимагає п. 172.5 ПКУ, але нотаріальні дії не були здійснені (правочин не відбувся);
• скористатися правом на податкову знижку. Детальніше про податкову знижку див. далі.
Коли, куди і за якою формою
За 2018 рік треба подавати декларацію, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортом). Якщо ви зняті з реєстрації за однією податковою адресою і не зареєструвалися за іншою, то подавайте декларацію до податкового органу за старою податковою адресою.
Фізичні особи, що прописані в ВЕЗ «Крим», але не проживають там, подають декларацію в Генічеську ДПІ ГУ ДФС у Херсонській обл., АРК та м. Севастополі. Переселенці з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей подають декларації до податкового органу за місцем реєстрації як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою № 5ДР і довідки про узяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Без заяви і довідки декларацію про доходи подають за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщений з тимчасово окупованої території.
Декларацію можна подати одним з таких способів:
• особисто або через уповноважену на це особу;
• поштою (не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання) з повідомленням про вручення та описом вкладення;
• в електронній формі (якщо у вас є особистий ключ ЕЦП).
А тепер про строки подання декларації. У загальному випадку подати декларацію за підсумками 2018 року треба не пізніше 2 травня 2019 року.
При цьому суму узгоджених податкових зобов’язань слід сплатити не пізніше 31.07.19 р. (абзац перший п. 179.7 ПКУ). Але! Якщо її донарахували податківці після перевірки декларації про доходи, чекати граничного строку сплати не треба. Сплатіть ПДФО протягом 10 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3, абзац другий п. 179.7 ПКУ).
Цікавий момент. Особи, які отримують іноземні доходи, можуть зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном з таких доходів, якщо між країною отримання доходів і Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування (п.п. 170.11.2 ПКУ). Для цього знадобляться документи, що підтверджують суму отриманого за кордоном доходу і суму сплаченого з нього податку, оформлені відповідно до ст. 13 ПКУ. Так-от. Якщо ці документи відсутні, до податкового органу можна подати заяву про перенесення строку подання декларації про доходи до 31.12.19 р. Відповідно, зсунеться й строк сплати задекларованого зобов’язання.
Актуальну інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків можна знайти на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки» (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki). Суми задекларованих ПДФО та ВЗ сплачують за кодами платежу 11010500 і 11011001 відповідно.
Зверніть увагу: якщо громадянин не зобов’язаний подавати декларацію, але хоче подати її добровільно, щоб скористатися податковою знижкою, то зробити це він може аж по 31 грудня.
А як щодо повернення з бюджету сум ПДФО і ВЗ, надмірно сплачених у 2018 році? Їх повернуть (на ваш вибір: або на банківський рахунок, або поштовим переказом за адресою, зазначеною в декларації) протягом 60 календарних днів після отримання від вас декларації про доходи (п. 179.8 ПКУ).
Якщо не подали/запізнилися з декларацією
Неподання або несвоєчасне надання декларації про доходи загрожує фізичній особі попередженням або адмінштрафом у розмірі від 51 до 136 грн. (ст. 1641 КпАП).
А якщо ви подали декларацію своєчасно, але при цьому несвоєчасно сплатили (не сплатили) ПДФО (ВЗ), то:
• при простроченні сплати до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати зобов’язання, загрожує штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ);
• при затримці більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати зобов’язання, — штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ).
А ось пені при несвоєчасній сплаті грошового зобов’язання, визначеного в декларації, можна уникнути, якщо зобов’язання будуть погашені протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (див. п.п. 129.1.3 ПКУ).
Заявляємо право на податкову знижку
Які витрати потрапляють під знижку
Чаклування з поверненням ПДФО з кишені держави в кишеню платника податків можливе завдяки існуванню так званої податкової знижки.
Така знижка надає право при виконанні певних вимог зменшити розмір загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму передбачених ст. 166 ПКУ витрат.
Перелік цих витрат, суми, у межах яких вони можуть бути включені в знижку, а також документи, що підтверджують той факт, що такі витрати були понесені, дивіться в таблиці нижче.
Витрати, які дозволено включити в податкову знижку за підсумками 2018 року
| Види витрат | Обмеження за сумою |
| Проценти за іпотечним житловим кредитом | Частина суми процентів, яка розраховується згідно зі ст. 175 ПКУ |
| Під іпотечним житловим кредитом слід розуміти фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською або іншою фінустановою відповідно до закону на строк не менше п’яти повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, яка знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) в заставу (п.п. 14.1.87 ПКУ). Зверніть увагу, житловий будинок (квартира, кімната), що будується або придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. А це буде можливо тільки після завершення будівництва. Підтвердити право на включення в податкову знижку частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом можна копіями: • кредитного договору і нотаріально посвідченого договору іпотеки; • відповідних платіжних документів, в яких чітко визначена сума сплачених процентів за користування іпотечним кредитом і прізвище, ім’я, по батькові платника цих процентів (рахунок з відбитком каси, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів); • паспорта платника податку з відміткою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), за яким оформлено іпотечний житловий кредит. А якщо у вас паспорт з безконтактним електронним носієм, то знадобиться ще й копія довідки про реєстрацію місця проживання, виданої органом реєстрації. Зверніть увагу, якщо об’єкт іпотеки перебуває в спільній власності подружжя, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той із подружжя, який є позичальником такого кредиту (підкатегорія 103.06.01 ЗІР ДФСУ). Ще один цікавий момент. На думку податківців (підкатегорія 103.06.01 ЗІР ДФСУ), якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і в платіжному або розрахунковому документі зазначається тільки загальна сума виплат без розбиття на проценти і основну суму боргу, то права на податкову знижку в цьому випадку не буде. Водночас, на наш погляд, у цій ситуації інформацію про суму процентів, яку платник податків повинен був сплатити банку протягом звітного року, можна узяти з графіка платежів. Такий графік є додатком до кредитного договору і його невід’ємною частиною | |
| Сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти (п.п. 166.3.3 ПКУ) | Сума освітніх витрат для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку, що декларує знижку, та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення |
| Нововведення! Починаючи з 2018 року в податкову знижку потрапляє сума коштів, сплачених платником податків на користь вітчизняних установ дошкільної, позашкільної, загальної середньої, а також професійної (професійно-технічної) та вищої освіти як плата за здобуття відповідної освіти. Зазначимо, що до закладів дошкільної освіти належать ясла, ясла-садки, дитячий садок, центр розвитку дитини тощо. А до закладів позашкільної освіти належать, зокрема, музичні, художні і спортивні школи. Закон України від 03.07.18 р. № 2477-VIII, завдяки якому стало можливим включати в податкову знижку витрати на навчання, сплачені на користь закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, набув чинності 28.07.18 р. Судячи з роз’яснення фіскалів у підкатегорії 103.06.03 ЗІР ДФСУ, у податкову знижку потраплять не всі витрати, понесені у 2018 році на навчання в цих закладах освіти, а тільки та їх частина, яка була понесена після цієї дати. Зауважте, що при визначенні права на освітню податкову знижку не мають значення форма власності навчального закладу (державна, приватна, комунальна). Головне, щоб він був вітчизняним. Неважливо, за який період ви оплачуєте навчання. Наприклад, якщо ви протягом 2018 року оплатили навчання за 2018 — 2019 рр., то всі ці витрати можна врахувати за підсумками декларування за 2018 рік. Розбивати витрати на періоди 2018/2019 навчального року не треба. Підтвердити право на освітню податкову знижку можна копіями відповідних платіжних і розрахункових документів (квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери); договору із закладом освіти (податківці у підкатегорії 103.06.03 ЗІР ДФСУ натякають на обов’язкову їх наявність); довідкою про отриману у звітному році зарплату; документами, що підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) і т. п. Важливо! Якщо ви платите за навчання дитини і декларуєте освітню знижку, у договорі про навчання мають бути зазначені прізвище, ім’я і по батькові особи, яка безпосередньо вчитиметься (дитини). При цьому сам договір має бути укладений між навчальним закладом та особою, яка оплачує навчання (одним з батьків) (підкатегорія 103.06.03 ЗІР ДФСУ). Платежі за навчання мають бути здійснені безпосередньо тією особою, яка звертається за податковою знижкою. У своїх роз’ясненнях у категорії 103.06 ЗІР ДФСУ податківці висловилися за те, що витрати на навчання в аспірантурі, інтернатурі також потрапляють під податкову знижку | |
| Сума пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів і майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ПКУ (п.п. 166.3.2 ПКУ) | У розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу звітного року |
| Зверніть увагу, на думку податківців, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення в податкову знижку, у зменшення оподатковуваного доходу враховують тільки дохід у вигляді заробітної плати, а не сукупний розмір усіх доходів звітного року (підкатегорія 103.06.02 ЗІР ДФСУ). Для підтвердження понесених витрат на зазначені цілі платник податків повинен мати договір про пожертву і копію Рішення про внесення установи (організації) в Реєстр неприбуткових установ і організацій | |
| Сума витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і пенсійних внесків, сплачених платником податку страховикові-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внески на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади і рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.5 ПКУ) | Для платника податків — не більше суми, що дорівнює 2470 грн., у розрахунку за кожен повний або неповний місяць 2018 року, протягом яких діє договір страхування. Для члена сім’ї першого ступеня споріднення платника податку — не більше 1235 грн., у розрахунку за кожен повний або неповний місяць 2018 року, протягом яких діяв договір страхування |
| Для підтвердження понесених витрат на зазначені цілі платник податків повинен мати відповідні платіжні і розрахункові документи, копії договорів, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (одержувача). У зазначених документах обов’язково мають бути відображені сума сплачених страхових і пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору, згідно з яким здійснюється така оплата | |
| Сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій (п.п. 166.3.6 ПКУ) | Не більше 1/3 загальної суми зарплати 2018 року |
| Правом віднести такі витрати в суму податкової знижки може скористатися і чоловік, незважаючи на те, що послуга була надана його дружині (наприклад, якщо дружина не працює). Для цього треба, щоб такі витрати були сплачені чоловіком, тобто тією ж особою, хто претендує на податкову знижку, і належним чином підтверджені документально | |
| Сума витрат на оплату вартості держпослуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 ПКУ) | Без обмежень |
| Сума витрат, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизеля, стисненого або зрідженого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 ПКУ) | Без обмежень |
| Документами, що підтверджують право на податкову знижку, будуть: документи про понесені витрати на переобладнання транспортного засобу (чеки, квитанції тощо), сертифікат відповідності транспортного засобу, який було переобладнано, і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт) | |
| Суму витрат на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 ПКУ) | Витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла і погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і процентів за ним |
| Доступне житло — це житлові будинки (комплекси) і квартири, які вже побудовані або будуються за державної підтримки. Зверніть увагу: якщо умовами житлового кредиту передбачена повна або часткова компенсація за рахунок бюджетних коштів процентів за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів. | |
| Суму орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим згідно із законом, фактично сплачену внутрішньо переміщеними особами, за умови, що така особа та/або члени її сім’ї першого і другого ступеня споріднення: (1) не мають у власності придатної для проживання жилої нерухомості, розташованої за межами тимчасово окупованої території України; (2) не отримують передбачених законом бюджетних виплат для покриття витрат (п.п. 166.3.9 ПКУ) | Не більше 111690 грн. (з розрахунку на календарний рік) |
| Зверніть увагу, за підсумками декларування за 2018 рік повинна працювати умова про те, що в особи, яка претендує на податкову знижку, та/або членів її сім’ї першого і другого ступеня споріднення немає у власності придатної для проживання жилої нерухомості, розташованої за межами тимчасово окупованої території. І тільки з 2019 року повинно запрацювати послаблення — умова про наявність відповідного житла у членів сім’ї другого ступеня споріднення для отримання податкової знижки ролі відігравати не буде. Проте податківці, схоже, поширили дію послаблення й на 2018 рік (див. за посиланням: sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/poryadok-deklaruvannya-dohodiv-gromadya/podatkova-znijka/, а також «Вісник. Офіційно про податки», 2019, № 4, с. 22). Але будьте пильні. Підстав не враховувати другий ступінь споріднення при включенні в знижку таких витрат немає! Зазначимо також, що Закон України від 06.09.18 р. № 2530-VIII, яким до ПКУ була додана податкова знижка за витратами на оренду внутрішнім переселенцям, набув чинності 04.10.18 р. Якщо проводити аналогію з податковою знижкою на навчання (див. вище), виходить, що тільки ті витрати на оренду, які понесені після цієї дати, можна включити до складу податкової знижки за 2018 рік. Щоправда, фіскали із цього приводу ще не висловили свою точку зору. Це питання краще уточнити у своїй податковій | |
Вимоги щодо податкової знижки
Для того щоб скористатися правом на податкову знижку, повинні виконуватися одночасно три умови. Особа, яке претендує на податкову знижку:
1) є резидентом;
2) у неї є реєстраційний номер облікової картки платника податку (ІПН) або відмітка в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта;
3) протягом року вона отримувала доходи у вигляді заробітної плати (пп. 166.4.1 і 166.4.2 ПКУ).
Ще одне правило. Товари (роботи, послуги), вартість яких дозволено включити в податкову знижку, мають бути придбані у звітному році у резидентів — юросіб або фізичних осіб (п.п. 14.1.170 ПКУ). А їх вартість і строк продажу (виконання, надання) — підтверджені відповідними платіжними і розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками тощо).
Оригінали документів для підтвердження податкової знижки не потрібні. Податківцям достатньо пред’явити їх копії. Оригінали зберігайте у себе протягом трьох років.
Зверніть увагу: у тих, хто претендує на податкову знижку, має бути в наявності один важливий документ, який нести в податкову разом із декларацією не треба, але який може вимагати орган ДФСУ. Це Книга обліку доходів і витрат (п.п. «а» п. 176.1 ПКУ). Її форма і порядок ведення затверджені наказом Мінфіну від 23.06.17 р. № 591.
А тепер головна умова! Після того як ви застосували окремі обмеження за сумою відповідних видів витрат, дозволених до включення в податкову знижку (див. таблицю вище), слід врахувати загальне обмеження.
Так, загальна сума витрат, що включається платником податків до складу податкової знижки, не може перевищувати базу оподаткування заробітної плати, нарахованої йому у звітному році (п.п. 166.4.2 ПКУ). Тобто за підсумками звітного року максимальна величина податкової знижки обмежується сумою нарахованої вам зарплати, зменшеної на суму податкової соціальної пільги (за її наявності).
Приємний момент: сума ПДФО, повернена вам із бюджету у зв’язку з реалізацією права на податкову знижку, не включається у ваш оподатковуваний дохід на підставі п.п. 165.1.17 ПКУ (ср. ).
Важливо! Якщо ви не скористаєтеся правом на нарахування податкової знижки за підсумками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не перенесеться.
Організаційні моменти
Тим, хто претендує на податкову знижку, треба заповнити розділ V декларації про доходи «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку…». Жодних додатків до декларації щодо податкової знижки заповнювати не треба!
У рядку 13 ставимо відмітку «Х» біля тієї категорії витрат, яку включаємо в податкову знижку.
У рядку 17 зазначаємо суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання за цим податком у зв’язку з використанням права на податкову знижку. При цьому значення рядка 17 розраховується як сума рядків декларації: графа 4 рядка 10.1 — (рядок 15 — рядок 16) х ставка ПДФО (18 %).
У розділі VI декларації в рядку 19 наводимо суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання за цим податком у зв’язку з використанням права на податкову знижку (рядок 17 декларації).
Декларацію про доходи можна подати в паперовому вигляді, поштою або засобами електронного зв’язку, наприклад через електронний кабінет. Звісно, якщо у вас є ЕЦП, то подання декларації через електронний кабінет — найзручніший спосіб. Але тут виникає запитання: а як бути з документами, що підтверджують податкову знижку? Чи треба їх окремо подавати в паперовому вигляді? Як із ними взагалі краще вчинити?
Тут немає жодних проблем. На сьогодні через електронний кабінет можна направити податкову декларацію в контролюючий орган разом із копіями первинних документів, у тому числі для використання права на податкову знижку. Для цього платникові податків слід використати режим «Документ довільної форми». Відзначимо, що завантаження документів у довільній формі (копій первинних документів) здійснюється єдиним файлом типу PDF, або PNG, або JPG.
Після перевірки декларації і документів податківці приймають рішення про надання податкової знижки на підставі даних у поданій декларації. Коли чекати надходження коштів? Протягом 60 календарних днів після отримання від вас декларації про доходи (п. 179.8 ПКУ). Ці суми можуть бути на ваш вибір або зараховані на ваш банківський рахунок, або надіслані поштовим переказом за адресою, зазначеною в декларації. Ще варіант: кошти можна зарахувати в рахунок сплати поточних податкових зобов’язань.
А як зрозуміти, чи варта гра свічок? Скільки можна повернути з бюджету? Пропонуємо вам досить простий алгоритм розрахунку податкової знижки «на пальцях».
1. Визначаємо базу оподаткування зарплатного доходу (БО):
БО = ЗПрік - ПСП,
де ЗПрік — річна сума нарахованої заробітної плати;
ПСП — річна сума податкової соціальної пільги (якщо до зарплати особи, яка декларує знижку, застосовувалася ПСП).
2. Обчислюємо суму ПДФО, утриману роботодавцем з такої бази оподаткування (ПДФОБО).
Інформацію про загальну суму нарахованої заробітної плати, застосованої до неї ПСП і утриманого з неї ПДФО можна отримати з довідки про доходи, виданої роботодавцем.
3. На підставі підтвердних документів визначаємо суму понесених у звітному податковому році витрат, що включаються в податкову знижку (ПЗ).
4. Розраховуємо суму ПДФО, яка підлягає сплаті до бюджету з урахуванням податкової знижки (ПДФОпз):
ПДФОпз = (БО - ЗП) х 18 % : 100 %.
5. Визначаємо суму податку, на яку буде зменшено податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку (ПДФОзм):
ПДФОзм = ПДФОБО - ПДФОпз.
А тепер для наочності наведемо приклад, як розрахувати податкову знижку за навчання.
Приклад. У 2018 році фізособа заплатила за навчання в ліцеї своєї дитини за 2018/2019 навчальний рік 18000 грн. Із довідки, виданої роботодавцем, випливає, що загальна сума заробітної плати фізичної особи за 2018 рік дорівнює 124600 грн. (ПДФО — 22428 грн.). Права на ПСП цього року вона не мала.
База оподаткування в цьому випадку дорівнюватиме річній сумі нарахованої заробітної плати — 124600 грн.
Розрахуємо суму ПДФО, яка підлягає сплаті до бюджету з урахуванням податкової знижки:
(124600 грн. - 18000 грн.) х 18 % : 100 % = 19188 грн.
А тепер дізнаємося, яку ж суму фізична особа може повернути з бюджету:
22428 - 19188 = 3240 (грн.).
Таким чином, сплативши за навчання дитини 18000 грн., фізична особа зможе повернути з бюджету, скориставшись податковою знижкою, 3240 грн.
Висновки
- Декларацію про доходи треба подати в контролюючий орган за своєю податковою адресою.
- У загальному випадку подати декларацію за підсумками 2018 року треба не пізніше за 2 травня 2019 року.
- Якщо мета подання декларації — виключно отримати податкову знижку, зволікати з нею можна до 31.12.19 р.
- Декларацію в електронній формі можна подати тільки у тому випадку, якщо у вас є особистий ключ електронного цифрового підпису.
- Скористатися правом на податкову знижку можуть тільки резиденти, які отримували доходи у вигляді заробітної плати.
- Щоб отримати податкову знижку, треба подати декларацію про доходи і зібрати необхідний пакет документів.
- Оригінали документів для підтвердження податкової знижки податківцям не потрібні. Їх ви зберігаєте у себе.
