Одразу ж зазначимо: позиція податківців з консультації, що коментується, не є новою.
Тобто із самого початку застосування нового Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148 (далі — Положення № 148), податківці погоджувались з тим, що керівник (директор) підприємства має право суміщати свої безпосередні обов’язки із виконанням обов’язків касира. Але вони наголошували на дотриманні певних умов (п. 45 Положення № 148):
1) штатним розписом установи/підприємства не передбачено посади касира;
2) між підприємством та працівником, який виконує обов’язки касира (тобто у даному випадку — самим керівником), укладено договір про повну матеріальну відповідальність, пов’язану з виконанням обов’язків касира;
3) покладення таких, що суміщаються, обов’язків касира на певного працівника підприємства (у цьому випадку — керівника) оформлено відповідним письмовим розпорядженням (чи наказом) керівника підприємства.
У такій ситуації податківці вимагали, щоб «керівник — касир» на тих касових документах, форма яких передбачає як підпис керівника, так і підпис касира, ставив два окремих власних підписи:
• як керівник (директор) підприємства;
• як касир.
Тож що у цій консультації нового?
Звертаємо вашу увагу на те, що згідно з нещодавньою постановою Правління НБУ від 12.02.19 р. № 37, що набула чинності 15.02.19 р., «касове» Положення № 148 було доповнено, зокрема, новим п. 451:
«Керівник установи/підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи, зазначені у розділах III та IV цього Положення, задля забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю».
Таким чином, той розпорядчий документ (наказ), про який йдеться в умові 3 вище, крім положень, що передбачають власне покладення обов’язків касира на керівника підприємства, має бути окремо і прямо зазначено також про те, що певна посадова особа (тобто керівник) уповноважена підписувати касові документи — увага! — саме як касир. Нагадаємо, що наявність підпису касира передбачена формами відомості на виплату готівки, видаткового та прибуткового касових ордерів, касової книги та акта про результати інвентаризації наявних коштів (як матеріально відповідальної особи). Вважаємо, що оформлювати із цього приводу окремий розпорядчий акт — це занадто…
Зрозуміло, що обговорювати в зазначеному розпорядчому документі право керівника підписувати касові документи як керівника не треба, адже, у п. 451 Положення № 148 йдеться саме про тих працівників (та їх підписи), що уповноважені на виконання певних «касирських» обов’язків у контексті норм Положення № 148 відповідно розпорядженню (наказу) керівника.
Звертаємо увагу на доцільність дотримання підприємством зазначених приписів з боку податківців, адже в іншому разі при перевірці вони напевно намагатимуться заперечувати дійсність оформлених касових документів на підставі, мовляв, «невідповідних» підписів у них. А це загрожує відомими санкціями…
Користуючись нагодою, радимо «керівнику — касиру» уважно вивчити норми Положення № 148, які регламентують обов’язки касира — це пп. 25, 27, 28, 29, 30, 31, 34, 40.
Насамкінець звертаємо увагу на ще одну «підписну проблемку»… Згаданий договір про повну матеріальну відповідальність, якщо він з обох сторін буде підписаний однією особою — керівником — як від підприємства, так і від матеріально відповідального касира, буде виглядати, м’яко кажучи, сумнівно… Тому радимо потурбуватися, щоб від підприємства цей договір було підписано іншою посадовою особою (звісно — у межах її повноважень).
