Надурочні години: якщо працівник звільняється

В обраному У обране
Друк
Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Бухгалтерський тиждень Березень, 2019/№ 12
Лист Мінсоцполітики від 04.03.19 р. № 248/0/206-19

Мінсоцполітики роз’яснило: середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення календарної норми робочого часу за обліковий період на кількість місяців в обліковому періоді.

Правильно розрахувати необхідну чисельність працівників та організувати їхній робочий процес так, щоб чітко вийти на календарну норму робочого часу, — вищий пілотаж для роботодавця.

Але якщо на підприємстві (за окремими підрозділами/відділами/цехами/дільницями/працівниками) ведеться підсумований облік, то надурочними годинами нікого не здивуєш.

Підраховують і оплачують надурочні години наприкінці облікового періоду або при звільненні працівника.

Як визначити їх кількість, якщо працівник вирішив звільнитися до закінчення облікового періоду? Для цього слід від загальної кількості фактично відпрацьованих годин в обліковому періоді відняти розрахункову норму робочого часу за цей період.

Зверніть увагу: розрахункова норма робочого часу за обліковий період дорівнює календарній нормі (розрахованій за графіком 5-денного або 6-денного тижня), зменшеній на години, не відпрацьовані працівником, наприклад, у зв’язку з хворобою, відпусткою, звільненням (див. лист Мінсоцполітики від 02.07.18 р. № 1139/0/101-18/28).

За почасовою формою оплати праці надурочні години оплачують у подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106 КЗпП).

А якщо працівнику встановлено оклад (місячну тарифну ставку)? У цьому випадку «танцюємо» від облікового періоду. Так, якщо обліковий період дорівнює:

місяцю, то годинну ставку знаходимо, поділивши оклад (місячну тарифну ставку) на календарну норму тривалості робочого часу, визначену для такого місяця;

кварталу, півріччю, року, то годинну ставку для оплати надурочних годин розраховуємо шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки) працівника на середньомісячну кількість годин за обліковий період.

Своєю чергою, середньомісячну кількість годин за обліковий період Мінсоцполітики в листі, що коментується, пропонує розраховувати так: календарну норму робочого часу за обліковий період поділити на кількість місяців в обліковому періоді (незалежно від дати звільнення працівника).

Зазначимо, що раніше офіційних роз’яснень із цього питання від Мінсоцполітики не було. Тепер же у ньому можна поставити крапку.

Приклад. Працівник звільняється 22 березня 2019 року. За ним ведеться підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік (12 місяців). Календарна норма тривалості робочого часу, визначена за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю, дорівнює 1993 годинам. Згідно з даними Табелів обліку робочого часу за період з 1 січня по 22 березня працівник відпрацював 480 годин. Оклад — 4200 грн.

Визначимо розрахункову норму робочого часу, скоригувавши календарну норму на години, невідпрацьовані у зв’язку зі звільненням:

1993 - 1546 = 447 (год),

де 1546 — кількість годин, невідпрацьованих працівником в обліковому періоді у зв’язку зі звільненням, розрахована за календарем 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю (40 год — у березні, 160 — у квітні, 174 — у травні тощо).

Кількість надурочних годин становить:

480 - 447 = 33 (год).

Обчислимо середньомісячну кількість годин за обліковий період, поділивши календарну норму тривалості робочого часу за обліковий період (1993 год) на кількість місяців в обліковому періоді (12 міс.):

1993 : 12 = 166,08 (год).

Годинна тарифна ставка дорівнює:

4200 : 166,08 = 25,29 (грн.).

Сума оплати за надурочні години дорівнює:

25,29 грн. х 2 х 33 = 1669,14 грн.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити