Від колишнього ФОП — емітенту: передача з мінімальними податками

В обраному У обране
Друк
Товстоп’ят Юрій, податковий експерт
Бухгалтерський тиждень Березень, 2019/№ 12
Ситуація. Фізособа-підприємець (ФОП) припиняє діяльність. Відкриває товариство з обмеженою відповідальністю, де виступає засновником і директором. Як краще передати товари від фізособи у власність ТОВ — єдиноподатника третьої групи?

У цій ситуації можливі два варіанти передачі майна фізособи (вже не підприємця) новоствореному товариству:

(1) передача їх як внеску до статутного капіталу або

(2) продаж товарів.

Розглянемо податкові наслідки цих варіантів для кожної зі сторін.

Внесок до статутного капіталу

Така операція буде вигіднішою і для ТОВ, і для фізособи, яка робить внесок до статутного капіталу.

Для ТОВ така операція, по суті, є купівлею товарів в обмін на корпоративні права.

Розглянемо податкові й облікові наслідки.

У бухгалтерському обліку товариства при формуванні статутного капіталу не виникають ані доходи, ані витрати.

Відображаються ці операції такими проводками:

Дт 46 «Неоплачений капітал» — Кт 401 «Статутний капітал» — на суму зареєстрованого розміру статутного капіталу;

Дт 28 «Товари» — Кт 46 — на суму майнових внесків інвестора товарами.

Будь-яких коригувань фінрезультату з податку на прибуток не передбачено навіть для тих платників, які їх задіюють.

Що стосується ПДВ, то оскільки продавцем (або інвестором) виступає неплатник ПДВ (звичайна фізособа), то претендувати на податковий кредит ТОВ не може.

Зворотний же бік медалі — передача корпоративних прав від емітента до інвестора, — згідно з п.п. 196.1.1 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Оскільки новостворене товариство реєструється платником єдиного податку групи 3, то деякі побоювання в нього можуть виникнути у зв’язку з тим, що п. 291.6 ПКУ забороняє будь-які негрошові розрахунки. Але тут важливо розуміти, що стосується така заборона розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги). У нашому ж випадку товариство — єдиноподатник групи 3 товари не відвантажує, а отримує, в обмін на це передаючи фізособі-засновникові корпоративні права. Тому така операція цілком допустима.

Підтверджує можливість вносити до статутного капіталу єдиноподатника майно й п.п. 8 п. 292.11 ПКУ. Причому і єдиноподатного доходу при цьому не виникає.

Зауважимо, що побоюватися п. 291.6 ПКУ повинні юрособи — єдиноподатники групи 3, що вирішили внести вклад до статутного капіталу іншого товариства. Адже при внесенні майна відбувається його відвантаження, в обмін же єдиноподатник отримує корпоративні права. А це, як ми вже з’ясували, заборонено. Щоправда, ДФСУ, схоже, нічого страшного в майнових внесках, здійснених юрособою-єдиноподатником, не бачить (підкатегорія 108.01.02 ЗІР ДФСУ).

Для фізособи операція з передачі майна в обмін на корпоративні права товариства є по своїй суті продажем цього майна. Але продажем не простим…Чому не простим? Адже в цьому випадку не доводиться нараховувати ані ПДФО, ані військовий збір на вартість такої операції.

Не нараховувати ПДФО дозволяє п.п. 165.1.44 ПКУ. Сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юрособи — емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права згідно із цим підпунктом не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Військовий збір не нараховуємо завдяки п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Він звільняє від оподаткування збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою). Один з таких доходів, як ми з’ясували, виникає при здійсненні внеску майном до статутного капіталу юрособи.

Виняткові види доходів, які оподатковуються військовим збором, хоча й не оподатковуються ПДФО, зазначені в пп. 165.1.2, 165.1.18 і 165.1.52 ПКУ. Доходу, що цікавить нас, у цьому переліку немає (адже він зазначений у п.п. 165.1.44 ПКУ).

А ось у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відобразити суму отриманого до статутного капіталу внеску у вигляді майна ТОВ — емітенту корпоративних прав усе-таки доведеться. При цьому в графах 3 і 3а відображають вартість отриманого майна, а в графі 5 — ознаку доходу «178».

У консультації з категорії 103.25 ЗІР ДФСУ зазначено, що в графі 3а при цьому відображається сума нарахованого доходу, а в графі 3 сума виплаченого доходу, хоча це й не зовсім відповідає фактичним особливостям операції, що нас цікавить. Зазначену інформацію наводять у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за той звітний квартал, у якому фактично відбулося внесення майна.

Продаж товарів

Назвати вигідним цей варіант не наважимося.

Для ТОВ купівля товарів у звичайної фізособи призводить до неможливості відображення податкового кредиту, адже така особа не є платником ПДВ. Але це актуально для тих товариств, які самі встигли зареєструватися платниками ПДВ.

Але якщо вищесказане справедливе й у випадку внеску у вигляді майна до статутного капіталу ТОВ, то головний мінус варіанта з купівлею товару в тому, що на нього доведеться витрачати «живі» гроші товариства. А їх спочатку потрібно внести до статутного капіталу.

Для фізособи продаж товарів товариству супроводжується необхідністю нарахування та сплати ПДФО (за ставкою 18 % чи 5 %) і військового збору (за ставкою 1,5 %).

По-хорошому для будь-якого рухомого майна повинна застосовуватися ставка 5 %, але фактично ДФСУ застосовує це правило лише для транспортних засобів.

Утримувати податок із суми такого доходу згідно з п.п. 168.1.1 ПКУ зобов’язаний податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків, причому робить він це за його рахунок. Тобто операція з продажу товарів товариству супроводжується високим податковим навантаженням. Водночас, враховуючи те, що така особа одночасно є засновником і директором новоствореного товариства, використовувати такий варіант украй невигідно.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити