Судові новини
Маємо нову правову позицію Верховного Суду (ВС) щодо законності застосування контрагентами господарських санкцій за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН.
Нагадаємо: судова практика в цьому питанні була доволі різноманітною. Але раніше суди (у тому числі й ВС) переважно сходилися на думці, що зобов’язання з реєстрації ПН не перебуває в площині господарсько-правових і цивільно-правових відносин, а тому госпсанкції за його порушення не можна застосовувати.
Проте тепер позиція суду змінилася. Нова позиція ґрунтується на рішенні об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 03.08.18 р. у справі № 917/877/17. Цією постановою визнано помилковими висновки, яких дійшов ВС у постанові від 12.03.18 р. у справі № 917/216/17.
Помилковими вони були визнані з таких причин:
1) суд у своєму рішенні застосував неправильну редакцію ПКУ і дійшов помилкового висновку, що скарга (додаток Д8) є підставою для відображення податкового кредиту (ПК) покупцем;
2) (!) головне — Об’єднана палата Касаційного господарського суду спростувала колишню поширену позицію про те, що відшкодування збитків у вигляді неотриманого контрагентом ПК не перебуває в площині господарсько-правових відносин.
Ось цитата: «висновки судів про те, що стягнення збитків, завданих внаслідок порушення положень статті 201 ПКУ, не перебуває у площині цивільно-правових відносин і господарсько-правових відносин, суперечить нормам статей 224, 225 ГКУ, оскільки вимогу про стягнення збитків може бути заявлено стороною не лише внаслідок порушення окремого господарського зобов’язання, а й внаслідок порушення стороною установленого порядку здійснення господарської діяльності».
Розглянемо цей момент детальніше. Як показує практика, за нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію або неналежне оформлення ПН сторони встановлюють у договорі відповідальність у вигляді:
• відшкодування збитків (неотриманого ПК);
• штрафу. Наприклад, договором може бути передбачено, що в разі порушення строків реєстрації ПН постачальник зобов’язаний заплатити штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого товару.
Відшкодування збитків
Отже, об’єднана палата Касаційного господарського суду визнала, що відшкодування збитків у вигляді неотриманого ПК перебуває в площині господарсько-правових відносин, тобто такі збитки можуть бути стягнені з контрагента.
При цьому підстава для відшкодування збитків з’являється, якщо наявні всі чотири елементи господарського порушення:
1) протиправна поведінка (або бездіяльність) особи (порушення зобов’язання);
2) шкода;
3) причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою;
4) вина в порушника.
У разі якщо нереєстрація ПН стала наслідком виключно бездіяльності контрагента (тобто ПН не були, наприклад, заблоковані), суд визнає наявність причинно-наслідкового зв’язку між бездіяльністю постачальника (у вигляді нереєстрації ПН) і шкодою, яка була заподіяна контрагентові (у вигляді неможливості включити суму ПДВ до ПК).
Причому втрачений ПК суд визнає збитком покупця.
Але!
Тут варто звернути увагу на такі моменти:
1. Деяка неоднозначність простежується в рішеннях судів у питанні: чи можна претендувати на відшкодування збитків, якщо контрагент нехай і з запізненням, але все-таки зареєстрував ПН, і покупець ще може показати ПК (тобто ще не минули граничні строки для відображення ПК і фактично збитку ще можна уникнути).
Безпосередньо у справі № 917/877/17 йдеться про ті ПН, за якими вже безповоротно втрачено право на ПК. Тому суд визнав збитком втрачений покупцем ПК. При цьому, наприклад, Господарський суд Харківської області (рішення від 04.10.18 р. у справі № 922/1506/18) визнав правомірність стягнення збитку з контрагента щодо тих ПН, які на момент винесення рішення так і залишилися незареєстрованими (хоча деякі з них потенційно у разі їх реєстрації могли надати право на ПК), при цьому відмовив у відшкодуванні збитків щодо тих ПН, які за час розгляду справи були зареєстровані контрагентом і ще надають покупцеві право на ПК.
Раніше судова практика в цьому питанні теж була дуже різною. Одні суди вважали, що відшкодування збитку має місце тільки в разі, коли позивач повністю втратив можливість відновлення свого порушеного права, тобто коли втрата ПК є безповоротною (минули строки для відображення ПК). Див., наприклад, рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.16 р. у справі № 925/180/16. Інші суди вважали, що можливість відображення ПК покупцем (1) не звільняє продавця від відповідальності за вчинене порушення — ненадання належним чином оформленої ПН і (2) не спростовує наявність збитків у вигляді упущеної вигоди, що полягає в неотриманні суми бюджетного відшкодування в конкретному місяці (див., наприклад, рішення господарського суду Полтавської області від 09.11.16 р. у справі № 917/1444/16).
2. Зверніть увагу на ситуацію з документами-замінниками ПН. Поширена практика, коли, наприклад, Водоканал не реєструє ПН, але при цьому видає рахунок, який за п. 201.11 ПКУ може бути підставою для відображення ПК. Суди вважають, що якщо рахунок уписується у вимоги п. 201.11 ПКУ і за ним можна було показати ПК, то причинно-наслідковий зв’язок між бездіяльністю контрагента і заподіяною шкодою відсутній. А отже — відсутній один з елементів господарського порушення і збитки стягнуті бути не можуть. Така правова позиція, зокрема, викладена в рішенні Східного апеляційного господарського суду від 12.12.18 р. у справі № 917/253/18; постанові ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.18 р. у справі № 917/203/18.
3. Якщо ПН не зареєстровані або зареєстровані із запізненням у результаті блокування. Тут суди поділяють ситуації:
1) коли контрагент проявив бездіяльність, тобто не здійснював жодних заходів з реєстрації податкових накладних. Зокрема, Господарський суд Дніпропетровської області (рішення від 15.01.19 р. у справі № 904/4740/18) враховуючи те, що відповідач не надав протягом 365 днів документів для розблокування ПН, стягнення збитків з постачальника у вигляді неотриманого ПК визнав правомірним. Щоправда, зверніть увагу — у рішенні йдеться про випадок, коли 365 днів, відведених для подання документів для розблокування ПН, вже минули;
2) коли контрагент вживав заходів із розблокування ПН. Тут суди зазначають таке. Отримання ПН статусу зареєстрованої перебуває в залежності від дій двох суб’єктів: (1) платника ПДВ — продавця, який подає ПН на реєстрацію; (2) податкового органу, у якого наявні повноваження призупинити реєстрацію та відмовити у її здійсненні. Якщо контрагент своєчасно подав на реєстрацію ПН, але вона була заблокована, то, як зазначає суд, «призупинення податковим органом реєстрації податкової накладної кваліфікується як інструмент «втручання» держави в право «мирного володіння» («законні очікування») платника ПДВ на отримання податкового кредиту у формі контролю (втручання). При цьому таке «втручання» не є наслідком встановлення/констатації компетентним органом порушень, передбачених податковим законодавством, а лише вказує на можливу вірогідність такого порушення, наявність якого визначається у подальшому».
А далі суд звертається до ст. 61 Конституції, яка закріплює принцип індивідуальної відповідальності. Збитки і штрафи можуть бути стягнені з контрагента тільки за ті випадки неотримання/несвоєчасного отримання сформованих ним ПН, які (випадки) обумовлені (!) його неправомірними діями/бездіяльністю. Якщо контрагентом були подані розблокувальні документи і здійснені всі заходи для реєстрації ПН, то провини контрагента в їх несвоєчасній реєстрації немає. Відповідно госпсанкції до нього застосовані бути не можуть (див. постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.18 р. у справі № 913/271/18).
Штраф
Іноді в договорі відповідальність за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН прописується у вигляді штрафу. Тобто у разі факту прострочення надання ПН, незалежно від того, є реальні збитки у вигляді неотриманого ПК у покупця чи ні, контрагент повинен заплатити штраф (наприклад, 20 % від суми постачання). З одного боку, встановлення відповідальності саме у вигляді штрафу зручніше, ніж у вигляді відшкодування збитків. Хоча б тому, що не потрібно доводити наявність збитків (у вигляді неотриманого податкового кредиту) та їх розмір. Але з іншого — на відміну від госпсанкції у вигляді відшкодування збитків, суди схильні вважати, що госпсанкція у вигляді штрафу може бути встановлена тільки за порушення безпосередньо господарського зобов’язання. А ось за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію ПН вона застосовуватися не може. Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.18 р. у справі № 908/1048/18.
