Сільгосптоваровиробники мають право оцінювати вирощену сільгосппродукцію одним із двох способів (п. 12 П(С)БО 30 «Біологічні активи» та п. 6.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315, далі — Методрекомендації № 1315):
• або за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу;
• або за виробничою собівартістю, визначеною відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Про те, який саме спосіб оцінки обрало сільгосппідприємство, слід зазначити у наказі про облікову політику.
При цьому проводити оцінку вирощеної сільгосппродукції одним із вищенаведених способів потрібно при первісному її визнанні, тобто у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу (п. 12 П(С)БО 30).
Як видно із запитання, аграрій прийняв рішення оцінити свою вирощену продукцію (яблука) за справедливою вартістю.
Для цього за наказом (розпорядженням) керівника він мав створити спеціальну комісію, яка визначила б справедливу вартість, орієнтуючись на вимоги пп. 12 — 14 П(С)БО 30 і розд. 6 Методрекомендацій № 1315, а саме:
• якщо активний ринок на сільгосппродукцію існує — виходячи з цін на таку продукцію на активному ринку;
• якщо активний ринок відсутній — виходячи з останньої ринкової ціни операції зі схожими активами або ринкових цін на такі активи чи додатковими показниками, які характеризують рівень цін на таку продукцію.
Визначаючи справедливу вартість продукції, також потрібно ураховувати її якість (п. 6.5 Методрекомендацій № 1315).
Щоб оцінити сільгосппродукцію опираючись на справедливу вартість, її розмір має бути належним чином задокументований. Затвердженої форми документа для відображення результатів оцінки сільгосппродукції не існує. Тому підприємство має самостійно розробити форму такого документа, враховуючи вимоги до первинних документів, визначені у п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.
Зазвичай таким документом є Акт оцінки сільгосппродукції, в якому вказується визначена справедлива вартість за одиницю конкретної продукції та який затверджується керівником підприємства.
Після того як аграрій зібрав урожай і оцінив його за справедливою вартістю, таку продукцію в обліку він уже відображає відповідно до П(С)БО 9 «Запаси», тобто за первісною вартістю (п. 8 П(С)БО 9). При цьому для сільгосппродукції такою первісною вартістю вважається її справедлива вартість, визначена при первісному визнанні (п. 6.10 Методрекомендацій № 1315).
Надалі сільгосппродукція, яка знаходиться на складі, на дату балансу буде відображатися в обліку і звітності як запаси, тобто за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 24 П(С)БО 9 та п. 6.10 Методрекомендацій № 1315). Отже, аграрію надано право на дату балансу лише уцінити таку продукцію. На момент же продажу такої продукції (наприклад, яблук) жодних маніпуляцій з вартістю активів, які обліковуються на балансі, у тому числі і визначати знову її справедливу вартість, робити не потрібно.
Отже, списувати з обліку сільгосппродукцію при продажу слід за тією вартістю, за якою вона на відповідну дату обліковується на балансі: або за справедливою, яка була визначена при первісному визнанні, або уже за уціненою (якщо на дату балансу підприємство проводило уцінку таких активів).
