у 2015 рік,
ПДВ-облік
Відразу зазначимо: можливостей для ПДВ-розреєстрації не так вже і багато.
Насамперед спадає на думку «добровільна» підстава з п.п. «а» п. 184.1 ПКУ. Суть її полягає в тому, що платник має право відмовитися від ПДВ-статусу, якщо обсяги його оподатковуваних постачань, за останні 12 календарних місяців не перевищили реєстраційний межу, установлену ст. 181 ПКУ.
Нагадаємо, що сьогодні ця межа становить 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). А з 01.01.2015 р. вона збільшиться до 1 млн грн. Отже, як бачите, після 1 січня ви зможете позбавитися ПДВ-статусу навіть у тому випадку, якщо за останні 12 місяців обсяг оподатковуваних постачань перевищив 300 тис. грн. Головне, щоб він був менше 1 млн грн.
Майте на увазі: обсяги оподатковуваних постачань потрібно визначати за даними ПДВ-декларацій за останні 12 календарних місяців, поданих податківцям (п. 5.2 Положення № 26*). Причому зауважте: з урахуванням ПДВ-декларації за останній звітний період (її вам доведеться подати разом із заявою за формою № 3-ПДВ). Наприклад, підприємство подасть заяву на ПДВ-розреєстрацію 15.01.2015 р. У такому разі обсяги оподатковуваних операцій підтверджуватимуться деклараціями з ПДВ за період: лютий 2014 року — січень 2015 року.
* Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 р. № 26.
При підрахунку оподатковуваних операцій податківці традиційно враховують операції, оподатковувані за ставками 20 %, 7 %, 0 %, а також ПДВ-пільговані операції. Водночас необ’єктні операції в цій сумі не беруть участі.
Однак це ще не все. Для розреєстрації на цій підставі ви повинні відповідати двом умовам:
Перша умова. Платником ПДВ потрібно пропрацювати мінімум 12 календарних місяців (п.п. «а» п. 184.1 ПКУ). Причому відлік слід починати з дня, наступного за днем, який відповідає числу та місяцю ПДВ-реєстрації (п. 5.2 Положення № 26). Наприклад, ви стали платником ПДВ 25.12.2013 р. — у такому разі право подати заяву на розреєстрацію за п.п. «а» п. 184.1 ПКУ з’явиться лише з 26.12.2014 р.
Друга умова. Платник повинен повністю розрахуватися з бюджетом щодо ПДВ (п.п. «а» п. 184.1 ПКУ, п. 5.4 Положення № 26), у тому числі й за останній звітний період. Отже, виходить, ПДВ-зобов’язання, відображені в декларації з ПДВ за останній звітний період, потрібно сплатити ще до подання заяви за формою № 3-ПДВ. Якщо ви цього не зробите, податківці попросять подати нову заяву після сплати відповідних сум (п. 5.4 Положення № 26).
І ще один момент. Тим, хто подаватиме заяву на ПДВ-анулювання в січні 2015 року, автоматично відкриють спецрахунок з ПДВ (якщо, звичайно, законодавець не скасує цей грандіозний задум). У цьому випадку всі кошти, що «зависли» на ньому, перерахують до бюджету. При цьому, якщо коштів на електронному спецрахунку виявиться менше, ніж потрібно для сплати ПДВ, то платнику доведеться перерахувати суму, якої бракує, на такий спецрахунок. Якщо ж коштів там виявиться більше, то платник зможе повернути таку суму в загальному порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.
Щоб ініціювати ПДВ-розреєстрацію, вам потрібно подати податківцям за місцем податкового обліку заяву за формою № 3-ПДВ. Подальші наслідки дивіться на рисунку.
Рис. Алгоритм ПДВ-реєстрації на підставі п.п. «а» п. 184.1 ПКУ
Останній звітний період
При ПДВ-розреєстрації останнім звітним періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього звітного періоду, та закінчується днем анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.6 ПКУ). Останній, як ми вже говорили, відповідає даті подання заяви.
Наприклад, реєстрація анулюється 15.12.2014 р. Останнім звітним періодом буде:
— для місячних платників — період з 01.12.2014 р. по 15.12.2014 р.;
— для квартальних платників — період з 01.10.2014 р. по 15.12.2014 р.
У які строки потрібно подати останню декларацію? Спеціальних застережень з цього приводу ПКУ не містить. Однак, як ми вже говорили, подати її доведеться разом із заявою на ПДВ-розреєстрацію. Адже обсяг операцій для розреєстрації розраховується, у тому числі, і за останній звітний період.
При цьому не забувайте, що в декларації за такий останній період доведеться показати і ПДВ-зобов’язання, нараховані за п. 184.7 ПКУ. Нагадаємо, їх потрібно нарахувати за товарами/послугами, необоротними активами, під час купівлі яких ви відобразили податковий кредит, однак так і не використали в операціях, що обкладаються ПДВ, у межах госпдіяльності. На думку податківців, сюди потрапляє і дебіторська заборгованість за сплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами. Базу для розрахунку такого ПДВ визначають за звичайними цінами на момент нарахування. Щоправда, ураховуючи те, що сьогодні порядок їх визначення встановлений лише для «трансфертних» ситуацій, у цьому випадку є сенс орієнтуватися на справедливу вартість або ж використовувати за аналогією ст. 39 ПКУ.
Альтернативний варіант — переходимо на ЄП без ПДВ
Ще один варіант позбавитися ПДВ-статусу — перейти на сплату єдиного податку за ставкою без ПДВ (п.п. «в» п. 184.1 ПКУ), тобто до групи 4 за ставкою 5 % або до групи 6 за ставкою 7 %. У цьому випадку без ПДВ можна працювати, отримуючи річний дохід до 5 млн грн. і до 20 млн грн. відповідно.
Якщо ви захочете анулювати ПДВ-реєстрацію на цій підставі, вам потрібно подати заяву про перехід на єдиний податок без сплати ПДВ (п.п. «в» п. 184.1 ПКУ, п.п. 5.4 Положення № 26). Заяви про анулювання ПДВ-реєстрації (за формою № 3-ПДВ) у цьому випадку можна не подавати (п. 5.4 Положення № 26). Щоправда, за умови, що в заяві про перехід на єдиний податок ви зробили відповідну позначку.
Заява про перехід на єдиний податок подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового кварталу. Для того щоб перейти на єдиний податок з 2015 року, заяву потрібно подати не пізніше 16.12.2014 р.
Інші варіанти
Зрозуміло, що перехід на єдиний податок може сподобатися не всім і, головним чином тому, що витрати не впливатимуть на оподаткування. Оподатковувати доведеться всю суму доходу. Крім того, у цьому випадку потрібно враховувати єдиноподатні обмеження: щодо кількості працівників, форми розрахунків, видів діяльності тощо.
Якщо на єдиний податок переходити не хочеться (наприклад, через невисоку рентабельність бізнесу), однак обороти все ж таки не вписуються в мільйонну межу, то доведеться залишитися платником ПДВ... або піти на складніші організаційні зміни.
Для тих, у кого сума оподатковуваних операцій трохи перевищує 1 млн грн., може бути цікавий варіант поділу підприємства. У такому разі оподатковуваний оборот можна розподілити між декількома особами, тим самим кожна з осіб може не бути платником за умови, якщо вона окремо (від решти правонаступників) вписується в мільйонне обмеження.
В окремих випадках можна не реєструвати процедуру розподілу, а перекласти частину оподатковуваних оборотів на нову особу. У такому разі нова особа буде неплатником ПДВ доти, доки її оподатковувані обороти не досягнуть мільйона гривень за останні 12 місяців, але при цьому основне підприємство залишиться платником ПДВ (зможе анулювати реєстрацію не раніше ніж його обороти стануть менше, ніж мільйон за 12 місяців, або до його переходу на єдиний податок). Можна також виділити нову особу зі складу підприємства (це може бути корисним, якщо потрібно передати їй частину активів, причому така передача не супроводжуватиметься податковими наслідками).
Щоправда, перед прийняттям рішення про відмову від ПДВшного статусу обов’язково потрібно зважити не лише вигоди, а й ризики. Адже якщо серед покупців є платники ПДВ, то вони явно не зрадіють тому факту, що ви стали неплатником. Аж до того, що можуть піти до іншого постачальника (адже він зможе видати податкову накладну). У цьому сенсі зручним може виявитися варіант виділ або переведення частини діяльності на нову особу, яка буде неплатником ПДВ і стане працювати з такими самими неплатниками (а решту продажів доведеться залишити все ж таки на платнику ПДВ).