Податківці вважають, що такі надлишки — це безоплатно отриманий товар. Як результат єдиноподатник, дотримуючись п. 292.3 ПКУ, має включити їх до доходу. Ось тільки вони не уточнили, в якій сумі визнавати такий дохід і на яку дату. Давайте заповнимо цю прогалину. Суму доходу, ураховуючи підхід контролерів, доведеться відобразити виходячи зі звичайних цін (див. підкатегорію 108.04 «ЗІР»). Хоча підстав для застосування звичайних цін єдиноподатниками немає.
Якщо юрособа — платник єдиного податку при проведенні інвентаризації у звітному періоді виявила не обліковані раніше товари, придбання яких не підтверджується відповідними первинними документами, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, а їх вартість обліковується у складі доходу при обчисленні єдиного податку на підставі п. 292.3 ст. 292 ПКУ (думка ДФСУ, підкатегорія 108.04 «ЗІР»).
Що стосується дати відображення, то орієнтуватися потрібно на період, в якому закінчилася інвентаризація.
Водночас зауважте: позиція податківців із цього питання загалом небезперечна. Чому? Ви, мабуть, пам’ятаєте, що до доходів юрособи-єдиноподатника включаються доходи у грошовій (сюди надлишки, звичайно ж, не належать) і матеріальній/нематеріальній формі. Вичерпний склад останніх наведено в п. 292.3 ПКУ, де, зокрема, названі й безоплатно отримані товари (роботи, послуги). При цьому нагадуємо: для «єдиноподатних» цілей є власне визначення безоплатно отриманих товарів (робіт/послуг). До них належать тільки (п. 292.3 ПКУ):
1) товари, отримані єдиноподатником на відповідальне зберігання та використані ним;
2) товари/послуги, отримані за письмовими договорами, що не передбачають компенсації/повернення (зокрема, за договором дарування).
Оскільки ані зберігання, ані зберігача не було, то залишається друга позиція. Але вона, як бачите, як умову для визнання товарів отриманими безоплатно виставляє наявність письмового договору. Його ж у цьому випадку немає!
Податківці не врахували також, що датою відображення доходу за безоплатно отриманими товарами є дата підписання акта приймання-передачі (п. 292.6 ПКУ). Він у цьому випадку теж відсутній.
Отже, як бачите, насправді підхід податківців суперечить ПКУ. Виявлені під час інвентаризації надлишки товарів не вважаються для єдиноподатника отриманими безоплатно. Тому до його доходу вони потрапляти не повинні. Навіть у бухобліку такі надлишки не визнаються безоплатно отриманими (хоча все одно потрапляють до доходу за субрахунком 719). Але навряд чи ці аргументи змінять точку зору контролерів. Якщо не показати дохід, то при перевірці вони напевно з цим не погодяться. Надалі свою правоту доведеться відстоювати за допомогою оскарження їх рішення в адмінсуді (скаржитися в адміністративному порядку, ураховуючи підхід ДФСУ, сенсу немає). Варто воно того чи ні, вирішувати вам, адже ПКУ на вашому боці.
