Здавалося б, надходження грошей як компенсація комунальних платежів не має бути доходом, адже фактично такі гроші орендодавець віддає постачальнику послуг.
Але це лише «здавалося б». Правила визначення єдиноподатного доходу* «крізь пальці дивляться» на такі забобони. Доходом платника ЄП згідно з п. 292.1 ПКУ є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (у випадках, застережених у п. 292.3 ПКУ).
* Про них, а також про інші оновлені правила роботи на ЄП ви могли прочитати у статті «Єдиний податок по-новому» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 3 .
Причому це стосується як ФОП, так і юросіб з тією лише різницею, що останні зобов’язані включати до складу доходів також доходи своїх представництв, філій і відділень.
Датою отримання доходу платника ЄП згідно з п. 292.6 ПКУ є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Так, у цьому випадку день, коли платник ЄП — орендодавець отримав від свого орендаря компенсацію комунальних платежів, — саме час відображати дохід у цій сумі.
Майте на увазі, що дохід відображають за вирахуванням ПДВ. Суми останнього не збільшують дохід на виконання положень п. 292.11 ПКУ .
Отже, ситуація банально проста: як ФОП, так і юрособи з числа платників ЄП повинні відображати суму отриманої компенсації комунальних платежів (за мінусом ПДВ) від орендаря у складі своїх доходів. Наполягають на цьому і податківці.
Нюанси «оформлення»
ДФСУ трохи «долила оливи у вогонь» (див. категорію 107.04 ЗІР), додавши головного болю ФОП, на що бажано звернути увагу й юрособам. Так, вони окремо розглядають ситуації, в яких:
1) сплата/компенсація комунальних платежів передбачена договором оренди. Тоді, на думку фіскалів, відшкодовану орендарем суму комунальних послуг платнику ЄП потрібно повністю включати до доходу від провадження ним діяльності з наданням послуг** (надання нерухомості в оренду). Тут ми, в принципі, згодні, з тим лише застереженням, що ці суми потрібно включати до доходу не повністю, а все ж таки за мінусом ПДВ;
** Про наше ставлення до того, що податківці сліпо вважають оренду послугою, ви могли довідатися зі статті «Чи потрібний РРО при оренді: старе запитання — нове звучання» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.
2) договір оренди не передбачає сплати/компенсації орендарем комунальних платежів. У разі якщо такі платежі орендар все ж відшкодовує орендодавцю-ФОП (не у складі орендної плати, а окремо від неї), то суму цих платежів останній зобов’язаний включити до доходу, обклавши податком за обраною ним ставкою. А платник ЄП групи 2 — за ставкою 15 % як дохід, отриманий від виду діяльності, який не зазначений у реєстрі платників ЄП.
Важливо, що про «зліт» з ЄП унаслідок провадження видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП, податківці нічого не говорять. Очевидно, справедливо визнаючи, що за фактом діяльність, не зазначена в реєстрі платників ЄП, підприємцем у такому разі не провадиться.
І це добре. Оскільки сьогодні ця «злітна з ЄП» тема стосується вже всіх платників ЄП (у тому числі й юросіб).
У разі провадження видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників ЄП, єдиноподатники зобов’язані залишити спрощенку. Зробити це доведеться згідно з п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності.
Таким чином «зльоту» з ЄП немає (не буде його в такій ситуації і для будь-якого іншого єдиноподатника). Адже діяльність не з реєстру платників ЄП фактично не провадиться. А 15-відсоткова ставка ЄП є. Добре, що працює ця підвищена ставка в цьому випадку лише стосовно платників ЄП з групи 2!
А щоб вона не працювала та взагалі не було «бесід» з податківцями, питання відшкодування орендарем комунальних платежів потрібно «розписати» в договорі оренди.
Як не платити
А що ж робити платникам ЄП групи 3, які не хочуть платити ЄП з компенсації комунальних платежів? Чи можуть вони уникнути такого «транзитного» доходу?
Безвихідних ситуацій, як відомо, не існує. Не виняток — і цей випадок.
Можливий вихід із ситуації, що склалася, — переукладання орендарем договорів на споживання комунальних послуг від свого імені. У такому разі, ясна річ, відшкодовувати на користь орендодавця нічого не доведеться, оскільки сам же орендар і здійснюватиме оплату комунальних послуг їх прямому постачальнику. Отже, не потрібно передбачати обов’язок орендаря проводити компенсацію і в договорі оренди.
Варіант не позбавлений недоліку, оскільки і орендодавець, і орендар повинні витратити певний час і зусилля на те, щоб розірвати/укласти договір з відповідною організацією. А у разі, коли оренда короткострокова, так і зовсім незрозуміло, чи варта справа заходу (і чи погодиться на такий крок орендодавець).
Якщо зважитеся на такий крок — доцільно переукласти/розірвати договори з обслуговуючими організаціями на період дії договору оренди. А після закінчення такого строку доведеться виконати зворотне.
Тому вирішуйте самі, який варіант дій для вас буде більш прийнятним і менш витратним.