Спрощенка vs пиво алкогольне
З 01.07.2015 р. у ст. 1 Закону № 481*, так само як і в п.п. 14.1.144 ПКУ, пиво (під кодом за УКТ ЗЕД 2203, тобто пиво алкогольне) значитиметься як алкогольний напій.
Багато хто засумнівався, а чи не означає це, що торговців пивом виженуть зі спрощенки? У жодному разі. Адже в п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ все зав’язано на підакцизному статусі пива (на ЄП заборонено виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, крім, серед іншого, роздрібної реалізації пива ППЄПами), а не на статусі алкогольному. Тому:
— ППЄПи, як і раніше, зможуть торгувати на ЄП пивом, але тільки в роздріб;
— ЮРЄПи, як і зараз, пивом торгувати не зможуть (ані оптом, ані в роздріб).
Спрощенка vs пиво Безалкогольне
У Законі № 481 окремо виділено безалкогольне пиво. Воно віднесене до іншого коду за УКТ ЗЕД — 2202. Отже, безалкогольне пиво як було, так і залишиться непідакцизним неалкогольним напоєм. Податківці не спростовують той факт, що воно не є підакцизним товаром (див. категорію 116.07 ЗІР, ср. ). Тобто уживання з ЄП 100 %-ве. Ну а «суміжний» очевидний висновок податківців про те, що з нього не потрібно сплачувати «роздрібний» акциз, знайдете в категорії 116.02 ЗІР.
З усього цього випливає, що:
1) спрощенці (ППЄПи і ЮРЄПи) можуть, як і раніше, торгувати на ЄП безалкогольним пивом оптом і в роздріб (без алкогольних ліцензій);
2) при роздрібній (так само як і при будь-якій іншій) торгівлі безалкогольним пивом не потрібно сплачувати «роздрібний» акциз.
РРО
Далі про РРО-пільговиків — ППЄПів. Чи вплине зміна пивного статусу на РРО-пільги, що «похитнулися»?
ППЄП (група 3) |
На сьогодні в цієї категорії перспективи не дуже (хоча є слабкі надії на зміну ситуації). «Єдиноподатне» РРО-звільнення з п. 6 ст. 9 Закону про РРО, яким вони користуються зараз, з 01.07.2015 р. звузиться до невпізнання. «Поза» РРО залишаться тільки діяльність на ринках і продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через пересувні засоби. Тобто у випадку з алкогольним пивом «по-старому» без РРО продавати його зможуть тільки суб’єкти (ППЄПи) з групи 3 при здійсненні своєї діяльності на ринку — з місць торгівлі, що вписуються у визначення (місця торгівлі) зі ст. 1 Закону № 481. А як бути з рештою торговців (з 01.07.2015 р.)? Відповідь: при торгівлі (у тому числі пивом) за готівку, а також картки, чеки тощо застосовувати РРО слід у загальному порядку. Але з одним застереженням. Є такий п. 1 Переліку № 1336*, який у парі зі ст. 10 Закону про РРО дозволяє ППЄПам продавати без РРО, але з обов’язковим використанням КОРО і РК (тобто з обов’язковою видачею кожному покупцю квитанції з РК) продовольчі товари і пиво у пляшках та банках. Ця норма зараз позбавлена всякого сенсу і тривалий час «бовтається» в Переліку № 1336, вважаємо, через нерозуміння ситуації Кабміном. Він уже давно повинен був «убити» цю норму. До речі, є законопроект № 1088, яким пропонують узагалі скасувати ст. 10 Закону про РРО. Якщо це станеться, то, зрозуміло, «ляже» і весь Перелік № 1336. Але все ж таки… якщо цього не станеться і норму п. 1 до 01.07.2015 р. з Переліку № 1336 не вичистять, вона знову може знайти сенс — при продажу названих вище товарів замість РРО можна буде застосовувати КОРО з РК (хоча від цього «не солодко»). Хоча ми все-таки вважаємо, що зазначена норма «не робоча» і ставки на неї не робили б. Ну і знову ж таки саме зміна статусу пива тут (у ситуації ЄП vs РРО) ні на що не вплине |
ППЄП (група 2) |
Можна працювати без РРО, КОРО і РК аж до 31.12.2015 р. ( п. 1 розд. II Закону № 71**). Але з 01.01.2016 р. правила такі самі, як і в ППЄПа групи 3 (див. вище) |
ППЄП (група 1) |
Може працювати без РРО, КОРО і РК ( п. 296.10 ПКУ) |
Щодо ФОП-загальносистемників і юросіб усе просто: РРО їм обов’язково потрібний, якщо вони продають що-небудь (у тому числі пиво) за готівку (або приймають в оплату від покупця платіжну картку) і при цьому не мають РРО-пільги з будь-якої підстави зі ст. 9 або ст. 10 Закону про РРО (Переліку № 1336).
Набуття пивом алкогольного статусу може «зіграти» для них тільки в тих випадках, якщо вони торгують з кіосків, лотків чи розвозок в основному газетами, журналами, листівками, конвертами, марками і трохи (менше 50 %) — іншою продукцією, у тому числі пивом. Так от, раніше вони могли займатися такою торгівлею без РРО і КОРО з РК (на підставі звільнення з п. 10 ст. 9 Закону про РРО). Проте з 01.07.2015 р. потрібно буде або відмовитися від продажу пива (алкогольного), або обзавестися РРО. Все тому, що п. 10 ст. 9 Закону про РРО «не працює» при продажу алкогольних напоїв. Унаслідок того, що зараз пиво — не алкоголь, це звільнення працює. Але тільки-но воно стане алкоголем, скористатися пільговою нормою більше не вийде.
Тільки-но у вас з’явився РРО, обов’язково має з’явитися і POS-термінал (щоб клієнти могли розраховуватися картками). Без терміналу користувачі РРО можуть працювати тільки у виняткових випадках (п. 2 постанови № 878**).
Ліцензія, реєстр місць зберігання алкоголю
Одне з найнеприємніших з усіх нововведень, пов’язаних з новим статусом пива, — це необхідність оформлення «алкогольної» ліцензії. Вона буде потрібна всім торговцям пивом (алкогольним!): як спрощенцям, так і загальносистемникам.
Вартість роздрібної алколіцензії становить 8000 грн. на кожен РРО (або КОРО), що перебуває в місці торгівлі. Для роботи в селі або селищі, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — дешевше: 500 грн. за РРО/КОРО ( ч. 14 ст. 15 Закону № 481). Ліцензія видається строком на 1 рік.
Нюанс для тих, у кого є резервний РРО. Щоб користуватися ним, такий РРО доведеться внести до ліцензії та сплатити зайві 8000 грн. / 500 грн. Без цього користуватися ним небезпечно, оскільки штраф за використання не зазначеного в ліцензії РРО — подвійна вартість проданої через нього продукції, але не менше 10000 грн. ( ч. 2 ст. 17 Закону № 481).
Звертаємо вашу увагу: для того щоб торгувати пивом у роздріб, можна, як і раніше, обходитися торговельною площею менше 20 кв. м. А ось для торгівлі іншими алкогольними напоями торговельна площа має бути не менше 20 кв. м. Інакше вам не видадуть роздрібну ліцензію ( абз. 14 ст. 1 Закону № 481).
На кожен магазин має бути окрема ліцензія. Для одного магазину достатньо мати одну ліцензію, навіть якщо відділів з продажу пива в ньому декілька (при цьому плата справляється за кожен РРО/КОРО).
Вартість оптової алколіцензії, яка потрібна в тому числі виробникам, — 500000 грн. на рік ( ч. 5 ст. 15 Закону № 481). Строк дії — 5 років.
Наступний крок після отримання ліцензії — внести місце зберігання алкоголю до спеціального реєстру. Як це зробити? Потрібно знову відвідати РУ «підакцизного» Департаменту ДФСУ і подати спеціальну заяву, нотаріально посвідчену (або посвідчену посадовою особою органу ліцензування) копію ліцензії та документ про право користування складом (приміщенням).
Якщо ви торгуєте пивом у роздріб і зберігаєте його прямо в магазині (або в підсобці / на складі, розташованому за тією самою адресою, що й магазин), ви можете не вносити до реєстру ваш магазин, підсобку чи склад. Але якщо у вас є склади, розташовані за іншою адресою, їх до реєстру внести потрібно ( ч. 38 ст. 15 Закону № 481).
Акциз
Слід зазначити, що пиво (крім безалкогольного) завжди було і залишається підакцизним товаром, тому тут змін менше.
Основну увагу привертає запитання: оскільки з 01.07.2015 р. пиво — алкогольний напій, то чи потрібна йому акцизна марка?
Відповідь знаходимо в Положенні № 1251***: маркування виготовлених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.
Тобто під «акцизно-марочний» удар потрапить тільки імпорт.
