Що змінилося?
Зазначений у п.п. 14.1.138 ПКУ вартісний критерій розмежування ОЗ і МНМА з 01.09.2015 р. збільшується з 2500 грн. до 6000 грн. (п.п. 2 ч. 1 разд. I Закону № 655). Ці зміни безпосередньо торкнуться тільки податкового обліку і виявляться в наступному.
Податок на прибуток. Нововведення поширюються на тих платників податку на прибуток, які згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ проводять коригування фінрезультату на різниці, передбачені розд. III цього Кодексу.
Ваш річний дохід за 2015 рік не перевищує 20 млн грн.? Тоді ви — «малодохідник», який може відмовитися від коригування фінрезультату на різниці (про що робиться відмітка в декларації).
Ці особи зобов’язані з 01.09.2015 р. для цілей обліку з податку на прибуток розмежовувати ОЗ і МНМА виходячи з нового вартісного критерію — 6000 грн. Тобто коригування фінрезультату згідно зі ст. 138 ПКУ вони проводять у припущенні, що з 01.09.2015 р. до ОЗ належать активи вартістю понад 6000 грн.
Особи, які не проводять коригування фінрезультату на різниці з розд. III ПКУ («малодохідники», які відмовляються від коригування), як і раніше, орієнтуються при обчисленні податку на прибуток виключно на дані бухобліку.
ПДВ. Згідно з п. 189.9 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Підвищення вартісного критерію призведе до того, що під зазначену норму тепер потраплятиме менша кількість активів.
Єдиний податок. Згідно з п. 292.2 ПКУ, якщо ОЗ продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід ЮРЄПів (ППЄПів не стосується) визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, і їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Збільшення вартісного порогу в цьому випадку на руку ЮРЄПам не зіграє.
Важлива деталь: є всі підстави вважати, що «старі» ОЗ — введені в експлуатацію до 01.09.2015 р. — не перекласифікуються і продовжать обліковуватися виходячи з критерію, що діяв раніше (2500 грн.). Актуально це для всіх перелічених вище ситуацій! Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).
Тобто ті необоротні активи, які були правомірно класифіковані як ОЗ за правилами, що діяли до 01.09.2015 р., продовжують вважатися ними!
Зауважимо: у бухобліку нічого не змінилося — як і раніше, згідно з п. 5.2 П(С)БО 7 підприємства можуть самостійно встановлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА. Тобто всі без винятку особи для цілей бухобліку можуть використовувати будь-який вартісний критерій.
Водночас з позиції уніфікації даних податкового та бухобліку є сенс установити новий критерій розмежування і в бухобліку.
Як визначити вартісну межу?
Новий вартісний поріг віднесення активів до МНМА відомий — 6000 грн. Давайте уточнимо, які активи до нього вписуються. Відповідь на це запитання залежить він декількох факторів.
ПДВ. Якщо особа не є платником ПДВ, то все просто — для зіставлення з порогом «6000 грн.» беруть вартість МНМА з урахуванням ПДВ. Наприклад, якщо ноутбук неплатник ПДВ придбав за 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.), то такий актив вписується в новий поріг МНМА (за умови, що вводимо його в експлуатацію 01.09.2015 р. і пізніше; а якщо вводимо до 01.09.2015 р. — ОЗ).
У ситуації, коли покупець є платником ПДВ, вартість активу для цілей зіставлення слід брати без урахування сум ПДВ.
Пов’язано це з тим, що активи кваліфікуються як МНМА у момент їх введення в експлуатацію (кореспонденція Дт субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» — Кт субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»). А на субрахунку 153 активи вже обліковуються без ПДВ.
Тому в загальному випадку у платників ПДВ до категорії МНМА можуть бути зараховані активи вартістю не більше 7200 грн. з ПДВ (у тому числі ПДВ — 1200 грн.).
Витрати, пов’язані з придбанням. Слід урахувати, що до первісної вартості ОЗ (МНМА) уключаються такі витрати (п. 8 П(С)БО 7):
— суми, що сплачуються постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
— реєстраційні збори, держмито та аналогічні платежі, які здійснюються у зв’язку з набуттям (отриманням) прав на об’єкт ОЗ;
— суми ввізного мита, суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) ОЗ (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
— витрати зі страхування ризиків доставки ОЗ;
— витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження ОЗ;
— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Тому при зіставленні з межею «6000 грн.» потрібно аналізувати вартість активу з урахуванням усіх зазначених складових.
Приклад. Підприємство — платник податку на прибуток придбало ноутбук вартістю 7100 грн. з ПДВ (у тому числі ПДВ — 1183,33 грн.). При цьому витрати на доставку ноутбука на підприємство становлять:
1) 100 грн. з ПДВ (ПДВ — 16,67 грн.);
2) 100 грн. без ПДВ.
У першому варіанті ноутбук вписується до категорії МНМА: (7100 + 100) : 1,2 = 6000 (грн.). У другому варіанті вартість активу вище 6000 грн.: 7100 : 1,2 + 100 = 6016,67 (грн.), і, відповідно, він не потрапляє до МНМА, а належить до ОЗ.
Потрібно проявляти уважність при зіставленні вартості активу з порогом у 6000 грн. і включати до неї всі складові з п. 8 П(С)БО 7.
Що робити в бухобліку?
Припустимо, ви вирішили встановити в бухобліку новий вартісний критерій розмежування ОЗ і МНМА. Зробити це буде дуже просто.
Така зміна належить до облікової оцінки, що свого часу підтвердив і Мінфін у листі від 14.05.2012 р. № 31-08410-07-25/12004. З цього випливає важливий висновок: проводити перекласифікацію «старих» МНМА не потрібно.
Тобто всі «старі» активи продовжують обліковуватися за тією самою процедурою, що й раніше.
Виходячи з пп. 7 і 8 П(С)БО 6, наслідки зміни в облікових оцінках слід уключати до тієї ж статті Звіту про фінансові результати, що раніше застосовувалася для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки, за той період, коли сталася зміна, а також за подальші періоди, якщо зміна робить на них вплив.
При цьому у примітках до фінансової звітності слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають істотний вплив на поточний період або, як очікується, істотно впливатимуть на майбутні періоди (п. 21 П(С)БО 6). Тобто такі зміни відображають перспективно.
У зв’язку з викладеним підприємство повинне в разі прийняття рішення про зміну вартісної межі МНМА:
— унести зміни до наказу про облікову політику, в якому встановити, що з 01.09.2015 р. вартісна ознака предметів, які входять до складу МНМА, становить 6000 грн.;
— зазначити в наказі про облікову політику, як саме така зміна інтерпретується для складання фінансової звітності: як така, що істотно впливає на поточний і майбутні періоди, або ж ні.
Якщо вона не має істотного впливу, то у примітках до фінансової звітності зміст цієї зміни не наводять, у зворотній ситуації відповідну інформацію слід зазначити у примітках.
Тоді всі активи розмежовуватимуться на основі нового критерію за таким принципом. Маємо справу з матеріальним активом, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року? Так. Вартість вище 6000 грн.? Так. Тоді це об’єкт ОЗ (виходимо з припущення, що раніше ваш бухобліковий поріг був менше 6000 грн.). Якщо вартість не перевищує 6000 грн. і:
— актив введено в експлуатацію до 01.09.2015 р. — використовуємо «стару» межу для розподілу між ОЗ і МНМА. Тобто перекласифікацію не проводимо;
— актив введено в експлуатацію після 01.09.2015 р. — використовуємо «нову» межу для розподілу між ОЗ і МНМА.
