(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/11
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Грудень , 2015/№ 49

Відхилення під час оприбуткування запасів: розв’язуємо облікові головоломки

http://tinyurl.com/y525sw36
Ситуації, коли під час оприбуткування запасів їх кількість не відповідає даним супровідних документів, є непоодинокими. Що робити в разі отримання більшої/меншої кількості запасів (маємо на увазі мізерні похибки, можливі внаслідок відхилення показань вимірювальних приладів або природного убутку при перевезенні)? Зараз і розберемося.
податок на прибуток, бухоблік, облік запасів

Розглянемо дві ситуації: підприємство отримує (1) меншу чи (2) більшу кількість запасів, ніж значиться в товаросупровідних документах постачальника.

Недорахувалися запасів

Як вирішувати проблему в цьому випадку, нещодавно роз’яснили харківські податківці ( лист від 20.10.2015 р. № 3480/10/20-40-15-03-14). До речі, саме цей документ (точніше, його бурхливе обговорення на порталі buhgalter911.com) і став приводом для написання статті.

Що ж пропонує ГУ ДФС в Харківській області в цьому випадку? Розбіжності в межах відхилення показань вимірювальних приладів вони розцінюють як «інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях». Ті ж відносять до складу первісної вартості придбаних у постачальників запасів згідно з  абз. 7 п. 9 П(С)БО 9.

Чи справедливою є позиція податківців? Для вирішення цього питання звернемося до Методрекомендацій № 2*. Нестачі та втрати запасів у межах установлених норм природного убутку під час транспортування згідно з п. 5.7 цього документа відносять на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

Норми убутку під час транспортування відрізняються залежно від виду ТМЦ, відстані їх перевезення, виду транспорту та встановлені різними документами (затвердженими, як правило, ще за «радянських часів»). Такі норми є характерними переважно для схильних до бою та випарювання матеріалів, біоматеріалів.

До речі, п. 2.2 Методрекомендацій № 2, розшифровувавши склад інших витрат, що включаються до первісної вартості запасів, згадує і втрати, і нестачі запасів у межах норм природного убутку, виявлені під час оприбуткування придбаних запасів, які сталися при їх транспортуванні.

У свою чергу, нестачі/втрати у межах норм природного убутку під час зберігання (як і втрати понад такі норми) відносяться на витрати періоду. Можливе пояснення — на цьому етапі первісна вартість запасів уже сформована.

Однак з формальної точки зору, втрати під час транспортування ≠ відхилення показань вимірювальних приладів. Хоча результат за фактом один і той самий: підприємство недоотримує певну кількість запасів. А з’ясувати, чи то ваги у продавця працюють не так, як на вашому підприємстві, чи то запаси «утрусилися» в дорозі, не так уже й просто.

Зверніть увагу: віднести на збільшення первісної вартості запасів «під соусом» втрат під час транспортування вдасться вартість тільки тієї їх кількості, яка не перевищує встановлені норми.

Але і втрати внаслідок розбіжності в межах відхилення показань вимірювальних приладів харківські податківці веліли враховувати так само, як і при виникненні втрат під час транспортування.

Вважаємо, що природа таких втрат є близькою до нестачі запасів. Визначення цього поняття чинне законодавство, на жаль, не містить. Але згідно з  п. 20 П(С)БО 16 нестачі цінностей уключають до складу інших операційних витрат. До речі, Інструкція № 291** допускає ведення на субрахунку 947 обліку нестач і втрат від псування цінностей, виявлених у тому числі й у процесі їх заготівлі.

У  п.п. 2.2 Методрекомендацій № 2 продубльовано, по суті, складові первісної вартості запасів з  п. 9 П(С)БО 9 (з деякими уточненнями). Зазначені норми містять, зокрема, такі позиції:

— суми, що сплачуються згідно з угодою постачальнику (продавцю) ***;

** Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

*** За вирахуванням договірних знижок і відшкодовуваних непрямих податків.

інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання для запланованих цілей. Саме сюди, як ми з’ясували, харківські податківці радять відносити втрати, що цікавлять нас, у ваговому виразі.

Чи мають вони рацію? Якщо виходити з  п. 9 П(С)БО 9, згідно з яким, як ви бачили, до первісної вартості включають лише ті інші витрати, які пов’язані з придбанням запасів, то з підходом податківців погодитися не можна. Річ у тім, що втрати через різницю у вазі навряд чи можна назвати витратами, пов’язаними з придбанням запасів і доведенням їх до придатного для використання стану. Такий самий висновок випливає з буквального прочитання Методрекомендацій № 2, згідно з якими такий підхід (у частині втрат у межах природного убутку) допускається лише в разі втрат під час транспортування.

Водночас якщо провести аналогію останніх із втратами через різницю у вазі, то підхід податківців виглядає цілком допустимим — адже такі втрати, як і втрати під час транспортування, покупець виявляє на етапі формування первісної вартості. Що стосується його невідповідності П(С)БО 9, то зауважимо: облік втрат під час транспортування, згаданий нами вище, також прямо у  П(С)БО 9 не прописаний — він зафіксований лише в Методрекомендаціях.

Щоправда, віддати перевагу якомусь із цих варіантів складно — тим більше що самі податківці «залізли» у сферу, в якій вони є некомпетентними (такі консультації може надавати хіба що Мінфін).

Однак бухгалтеру потрібно якось «викручуватися».

Наприклад, ви купуєте 100 кг запасів за ціною 1,00 грн. за кг. Замість цього (за даними своїх вимірювальних приладів) ви отримуєте 99 кг. У такому разі, як варіант, можна оприбуткувати 100 кг запасів вартістю 100 грн., що значаться в товаросупровідних документах, при цьому відразу ж списавши 1 кг, якого бракує, як інші витрати (щоправда, такий підхід не відповідає листу податківців).

На мові бухгалтерських проводок це має виглядати так:

Облік оприбуткування запасів з «недоважуванням»

№ з/п

Зміст господарської операції

Кількість, кг

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

1

Відображено заборгованість перед постачальником запасів

100,0

100,00

20

631

2

Відображено інші витрати, пов’язані з придбанням запасів

1,0

1,00*

947

20

* Виходячи з припущення, що при обліку вибуття запасів використовують метод середньозваженої собівартості, при цьому залишку таких запасів на підприємстві не було.

 

Водночас при використанні підходу, запропонованого податківцями, облік виглядав би інакше. У такому разі ми отримали б 99 кг запасів вартістю 101 грн.

Якщо під час оприбуткування запасів виявили невідповідність кількості запасів даним супровідних документів, то п. 3.7 Методрекомендацій № 2 велів складати акт про приймання матеріалів. При цьому повинні брати участь ваші МВО і представник відправника (постачальника) або незацікавленої організації. Якщо запаси надійшли залізницею, складають комерційний акт****. Однак, схоже, тут ідеться не про «дріб’язкові» нестачі.

**** Його форма затверджена наказом Мінтрансу від 28.05.2002 р. № 334.

Узагалі ж одним з варіантів вирішення проблеми може бути повідомлення постачальника про недоотриманий товар і, як наслідок, зменшення суми до сплати. Тоді ні про жодні «інші витрати» говорити не доведеться. Ось тільки чи піде на це постачальник, який за документами відправляв вам 100 кг запасів? Та й чи варті того ті грами/кілограми, — вирішувати вам.

Постачальник «переборщив» із запасами

Тут ситуація зовсім неврегульована, але водночас дещо простіша за попередню. Чому? Адже про втрати під час транспортування та розрахунок норм природного убутку точно не йтиметься. Виходить, ми знаємо точну причину появи «зайвої ваги», і це — розбіжність у показаннях вимірювальних приладів покупця і постачальника запасів. Пропонуємо такі варіанти вирішення ситуації:

1. «Дружньо-повідомчий». Виявивши зайву вагу, ви повідомляєте про це постачальника, змінюєте (у бік збільшення) суму, що підлягає сплаті. Проблема тільки в тому, що таке перевищення постачальник повинен обкласти ПДВ (звичайно, якщо саме постачання оподатковувалося).

2. Визнання доходів від безоплатно отриманих активів.

Такі доходи (у розмірі справедливої вартості надміру отриманих запасів) слід відобразити за Дт рахунка обліку запасів у кореспонденції з Кт субрахунку 718.

3. Повернення надміру відвантаженого товару постачальнику. Інша справа, що на практиці такий варіант часто ускладнюється об’єктивними обставинами.

Зрештою вирішувати, як діяти, вам. Але якщо мають місце регулярні постачання, вважаємо, правильніше буде повідомити постачальника про вагу, якої бракує (є надлишковою), — з тим, щоб різницю, яка виникла, той погасив під час наступних відвантажень.

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
оприбуткування, запаси додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті