Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

РРО-перезавантаження: нарешті дочекалися!

Михайло Шевчук • податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Липень, 2015/№ 30
Друк
Зміни до Закону про РРО проголосували ще 1 липня. І... Тільки 21 липня відповідний Закон № 569* таки був підписаний. А куди поспішати? Правда? Однак у будь-якому разі краще пізніше ніж ніколи. 23 липня Закон був офіційно опублікований в газеті «Голос України», отже, з цієї дати він набув чинності. Так що деталі — далі.
оновлене РРО-законодавство

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 01.07.2015 р. № 569-VIII.

Звільнення для єдиноподатників

Долею змін до РРО-законодавства цікавилися, зокрема, платники ЄП. У результаті розклад для них вийшов такій:

ЮРЄПи працюють без яких-небудь додРРО-поблажок (користуються лише тими, що передбачені ст. 9 Закону про РРО для решти юросіб). Однак їм, власне, нічого й не обіцяли;

ППЄПи групи 1, як і раніше, звільнені від обов’язку використання РРО згідно з тим-таки п. 296.10 ПКУ (навіть попри те, що викладений він уже в новій редакції);

ППЄПи групи 2, замість поголовного звільнення від РРО-«зобов’язалівки» до 01.01.2016 р., тепер отримали «безстрокове» РРО-звільнення — у тому випадку, якщо обсяг їх доходу (загальний дохід) з початку календарного року не перевищує 1 млн грн. Якою діяльністю займається ППЄП — не має значення. При цьому тих другогрупників, які мільйонний критерій з початку цього року вже перевищили, наприклад, у 2 кварталі, автори Закону неабияк «підставили».

img 1

З одного боку, у стінах ВРУ звучали обіцянки, що починати рахувати обсяг своїх доходів такі ППЄПи повинні тільки з початку 2016 року. З іншого боку, з остаточної редакції змін цього зовсім не випливає. А формально взагалі виходить, що ППЄПи групи 2, які перевищили в першому півріччі 2015 року мільйонну планку, повинні почати застосовувати РРО з дати опублікування Закону № 569.

Ті, хто перевищить мільйонний критерій у 3 кварталі 2015 року, повинні будуть перейти на застосування РРО з 01.10.2015 р. Хто перевищить у 4 кварталі — з 01.01.2016 р. Той, хто у 2015 році мільйонну планку не перевищить, з 01.01.2016 р. почне рахувати обсяг доходу наново. При цьому знову ж таки працює принцип: РРО потрібно починати застосовувати з початку кварталу, наступного за кварталом, в якому перевищений мільйон (який рахується з початку календарного року).

При цьому, якщо вже перейшли на застосування РРО (перевищили мільйон), реєстратор далі застосовується незалежно від обсягів доходу.

Знову ж таки, Закон № 569 не зачепив ст. 10 Закону про РРО. Тому у єдиноподатників, які повинні перейти на застосування РРО, зберігається можливість працювати без РРО, але із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО) і розрахункових квитанцій (РК) з Переліку № 1336** (наприклад, при продажу продовольчих товарів). Хоча такий спосіб роботи — також не мед (кожному покупцю потрібно видавати вручну заповнену квитанцію з РК).

** Перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено провадити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій із застосуванням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Ще нюанс — переходити на квартальну звітність з ЄП у зв’язку з цим нововведенням не потрібно.

img 2

Порядок здійснення податківцями контролю за досягненням ППЄПами груп 2 і 3 мільйона КМУ повинен затвердити до 1 вересня 2015 року. Багато хто переймається, що поява цього документа нівелює РРО-звільнення. Однак поки це лише припущення.

Ну й «на закуску». Раніше п. 296.10 ПКУ «безстроково» пільгував від застосування РРО ППЄПів, які здійснюють ринкову і пересувну торгівлю. Тепер це звільнення пішло у небуття;

ППЄПи групи 3 з початку липня і до моменту набуття чинності Законом № 569 перебували в «підвішеному» стані. Старе законодавство зобов’язувало почати застосовувати РРО вже з 01.07.2015 р. усіх тих платників, які мають справу з розрахунками, під час яких обов’язковим є застосування РРО (крім ринкової та пересувної торгівлі, яку пільгував п. 296.10 ПКУ). Тобто без жодної оглядки на обсяг отриманих доходів. З іншого боку, була надія, що впровадження РРО для них пересунуть на пізніший строк.

Хоча ближче до 01.07.2015 р. стало зрозуміло, що ніякого «пересування» не буде, а від обов’язку застосовувати РРО будуть звільнені тільки ті третьогрупники, які з початку календарного року не перевищили обсяг доходу в 1 млн грн.

Так воно, власне, у результаті й вийшло. Тут, як і у другогрупників: (1) з мільйоном порівнюється загальний дохід, а не тільки готівковий; (2) дохід обчислюють з початку кожного календарного року наново. Показники 2014 року, на нашу думку, значення в нашій ситуації не мають. Нас цікавлять тільки обсяги доходу з 01.01.2015 р.; (3) порядок контролю за досягненням мільйона КМУ повинен затвердити до 01.09.2015 р.; (4) при провадженні діяльності з Переліку № 1336 існує можливість замість РРО застосовувати КОРО з РК; (5) звільнення за п. 296.10 ПКУ для ринкової та пересувної торгівлі вже немає.

У зв’язку з цим найбільш зрозуміла ситуація з тими, хто має високі показники доходу. Якщо межу в мільйон здолали в першому півріччі 2015 року, то згідно як зі старими нормами законодавства, так і новими, застосування РРО з 01.07.2015 р. є обов’язковим. Зрозуміло, при проведенні тих операцій, які потребують застосування РРО (якщо у вас виключно класична безготівка, то РРО не потрібний).

img 3

З тим нюансом, що до набуття чинності Законом № 569 актуальним є звільнення за п. 296.10 ПКУ для ринкової та пересувної торгівлі. Хоча це мало кому допоможе.

А якщо старі правила вимагають використати РРО, а нові ні (у першому півріччі 2015 року дохід не перевищив 1 млн грн.)? Через безладність законодавців залишилася «діра» з 01.07.2015 р. до 23.07.2015 р., коли РРО формально повинен був застосовуватися. А якщо не застосовувався — це означає,що можна накладати штрафи.

У цьому випадку залишається тільки сподіватися на розсудливість ДФСУ, яка, можливо, амністує цей період. Оскільки ситуація дійсно є абсурдною.

Далі. Якщо мільйон перевищимо у 3 кварталі, на застосування РРО потрібно буде перейти з 01.10.2015 р. Якщо у 4-му — з 01.01.2016 р. Якщо у 2015 році обсяг не перевищить 1 млн, у 2016 рік зайдемо без РРО та почнемо рахувати об’єм наново (починаючи з 01.01.2016 р.).

Знову ж таки ППЄП, який одного разу перевищив мільйонний критерій, при подальшому зниженні доходів свою РРО-пільгу назад не отримує.

Ну і нарешті такий момент.

Спочатку точилися розмови (ми про це писали), щоб звільнити від РРО-штрафів до 01.01.2016 р. тих платників ЄП, які до 01.07.2015 р. укладуть договір на постачання РРО, а введуть його в дію пізніше. Потім відповідні положення, але в лояльнішому тлумаченні (договір укласти до 01.08.2015 р., РРО ввести в експлуатацію до 01.01.2016 р.), були поміщені до законопроекту № 1088. Але що ми бачимо у результаті? Депутати, очевидно, вирішили, що запровадженням «мільйонного звільнення» для ППЄПів вони усі проблеми розв’язали та відповідну норму про звільнення від штрафів прибрали взагалі.

У результаті виходить, що такої перехідної норми для ППЄПів немає. Вона залишилася тільки для «послугових касовиків» та «інтернет-торгівлі» (якщо ППЄП є інтернет-торговцем, то він нею зможе скористатися), про що ви прочитаєте далі.

Не виключено, що автори Закону № 569 вважають, що відповідне звільнення стосується і єдиноподатників, на яких обов’язок встановлення РРО звалився у другому півріччі 2015 року, але ми поки що прямих підстав робити такий висновок не бачимо.

Послуги до каси та інтернет-торгівля

Говоримо про суб’єктів, які приймали виручку за надані послуги до каси (не забуваючи про ПКО та видачу відповідних квитанцій, підписаних і посвідчених печаткою, якщо така є) (це юрособи, які експлуатували раніше п. 1 ст. 9 Закону про РРО), а також продавали товари в системах електронної торгівлі (комерції).

По суті, уже мізерні сподівання на те, що їх залишать у спокої, так і не виправдалися.

Нагадаємо: застосовувати РРО вони повинні були вже з початку цього року, але до 01.07.2015 р. звільнялися від РРО-штрафів за операціями в цій сфері. Отже, формально могли спокійно жити без РРО.

img 4

У питанні застосування РРО в інтернет-комерції (коли це операції, що потребують застосування РРО, а коли такі, що не потребують) ясності досі немає. Наші коментарі із цього приводу ви можете знайти у статті «РРО в інтернет-магазин: шифри податківців» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.

Так-от, єдине, чим їх потішили, так це продовженням безштрафного періоду для тих, хто «стане на шлях істинний»: РРО-штрафи не застосовують додатково з 01.07.2015 р. до 01.01.2016 р. за умови, що до 01.08.2015 р. вони уклали/укладуть договори на постачання РРО та ввели/введуть їх в експлуатацію до 01.01.2016 р.

Z-звіти до КОРО можна не вклеювати

Усе завдяки змінам,унесеним до п. 9 ст. 3 Закону про РРО.

Зверніть увагу: нас звільнили лише від обов’язку зберігати фіскальні звітні чеки в КОРО (читай: підклеювати їх в КОРО). Вимогу щодня (у разі здійснення розрахункових операцій) роздруковувати їх ніхто не скасовував.

Водночас скасовано штраф, раніше передбачений п. 4 ст. 17 Закону про РРО, як за нероздрукування, так і за незбереження фіскальних звітних чеків у КОРО (становив 340 грн.)!

Облік товарних залишків

Ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а також продаж тільки тих товарів, які відображені в такому обліку, було і залишається обов’язком суб’єктів, що провадять готівкові (а також «карткові» тощо) розрахунки. Однак тільки раніше п. 12 ст. 3 Закону про РРО звільняв від нього осіб, які згідно із законодавством оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку об’ємів реалізованих товарів (наданих послуг). Хто це був, остаточно не зрозуміло.

З урахуванням змін Закону № 569 таке послаблення (звільнення від зазначених вимог) тепер поширюється на тих ФОП — платників ЄП, які не зареєстровані платниками ПДВ (що підтверджує п. 13 ст. 3 і ст. 20 Закону про РРО).

img 5

На цих самих суб’єктів «звалився» ще один бонус. На них не поширюється обов’язок забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, а у разі використання розрахункової книги — загальній сумі продажу за РК, виданими з початку робочого дня.

Штрафи: приємні зміни

Крім згаданого раніше звільнення від відповідальності за нероздрукування та незбереження фіскальних звітних чеків в КОРО, є ще одна новина.

Як і було обіцяно, зміну внесли до п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Раніше він передбачав 3 «рівні» штрафів за одні й ті самі порушення. Причому останній з них був найбільш суворим — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушенням товарів (послуг). Тепер же градація інша: перше протягом року порушення — 1 грн.; друге та всі подальші протягом року — 100 % вартості товарів, проданих з порушеннями.

Та й склад правопорушення дещо підкоригований: тепер за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті (а при використанні РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня), карають лише юросіб.

img 6

При цьому невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, має бути більше 10 % розміру МЗП, установленій на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто на сьогодні — більше 121,80 грн.

А ось на ФОП (причому, як випливає із цього пункту, і на загальносистемників, і на єдиноподатників: як платників ПДВ, так і неплатників) такий штраф поширюватися не повинен. З погляду на це дивним виглядає змінений п. 13 ст. 3 Закону про РРО, який звільняє від забезпечення розглянутої відповідності тільки ФОП-єдиноподатників, які не є платниками ПДВ .

Ще один важливий момент.

Штрафів за незбереження контрольної стрічки протягом 3 років уже немає.

ЦСО: посилення відповідальності; нові правила гри для клієнтів

Проблема безвідповідальності центрів сервісного обслуговування (далі — ЦСО) стояла дуже гостро. Принаймні до ухвалення Закону № 569. Останній повинен у цій справі дати хоча б якийсь лад.

У разі виходу з ладу РРО ЦСО зобов’язаний забезпечити відновлення його роботи протягом 7 робочих днів (замість раніше передбачених 72 годин***, що дорівнює 3 доби).

*** Схожий недолік попередньої редакції Закону про РРО виправлений і у ст. 5, що раніше містила не зовсім зрозуміле формулювання «не більше 72 годин (7 робочих днів)». Тепер там залишилася згадка лише 7 робочих днів. Тільки стосується ця норма, нагадаємо, суб’єктів, які використовують РРО, а не ЦСО.

Причому, якщо з цим завданням (у разі проведення гарантійного ремонту) ЦСО не впорається своєчасно, то він буде зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Нові покарання за порушення такого порядку повинні стимулювати ЦСО не допускати їх (чи принаймні допускати вкрай рідко). 5 розмірів МЗП, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (що на сьогодні дорівнює 6090 грн.), погодьтеся, сума доволі-таки вагома.

Накладати такий штраф згідно зі ст. 171 Закону про РРО уповноважено контролюючі органи, що здійснюють фактичні перевірки ЦСО.

Однак і клієнтів ЦСО зобов’язали жити по-новому.

По-перше, проводити техобслуговування РРО вони, як і раніше, зобов’язані через ЦСО. При цьому новою редакцією п. 14 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що відбуватися це повинно без порушення раніше здійсненого опломбування РРО.

img 7

Хоча, як нашу думку, це повинна бути вимога не до того, хто надає РРО на техобслуговування, а до того, хто його безпосередньо проводить.

По-друге, клієнтам ставлять за обов’язок повідомляти ЦСО про випадки виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю. Встигнути це зробити потрібно протягом робочого дня, в якому виявлені несправності або пошкодження.

Важливо! Також про це доведеться повідомити контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків. Для цього відведено два робочі дні після дня виявлення несправностей або пошкодження.

Як першого, так і другого ви можете повідомити (1) письмово; (2) засобами електронного зв’язку в довільній формі.

Інші нововведення

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, — до закінчення строку їх служби.

img 8

Тобто строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує їх працездатність (у тому числі комплектуючих виробів та їх складових частин), збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

При цьому строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути менше 7 років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання.

На цьому сьогодні все. Продовжимо в наступному номері.

Теги РРО
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі