* Про правила податкового обліку з податку на прибуток таких послуг йшлося в статті «Прибутковий аспект транспортних та транспортно-експедиторських послуг», а про ПДВ-особливості — у статті «Надаємо транспортні та транспортно-експедиторські послуги: нюанси ПДВ-обліку» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 21.
З темою списання ПММ ви могли познайомитися раніше**, тож не будемо акцентувати на ній вашу увагу ще раз. Скажемо лише, що для перевізників/експедиторів через їх особливий статус у цьому аспекті ніяких особливостей не передбачено. Не буде жодних нюансів з «горючкою» і у разі використання орендованого авто. Тому «пробіжимося» по інших «витратних» темах.
** Дивіться статтю «Списання ПММ: норми, документи, нестандартні моменти» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.
Списання шин
При купівлі шин вони зараховуються до складу запасів — на субрахунок 207. Потім, залежно від обраного підприємством методу обліку списання шин, віднесення їх вартості на витрати може відбуватися:
1) при встановленні шин на транспортний засіб. У випадку з наданням транспортних послуг у разі вибору цього варіанта встановлення шин одразу ж збільшить витрати;
2) при списанні шин. У такому разі встановлення шин на авто призведе до зміни тільки в їх аналітичному обліку (відображається проводкою Дт 2071 «Запасні частини в обороті» — Кт 2072 «Запасні частини на складах та інших місцях зберігання»). Віднесення ж вартості шин на витрати відбудеться тоді, коли вони використають середній ресурс пневматичної шини.
Ресурс пневматичної шини — це її сумарний пробіг з початку експлуатації до переходу в граничний стан за зносом з урахуванням відновлення пробігу після ремонту пошкоджень і/чи поглиблення рисунка протектора за умови, що це допускає виробник. Середній ресурс пневматичної шини — це математичне очікування ресурсу шини ( п. 2.1 Норм № 488***).
Отже, для того щоб списати шини, потрібно, щоб вони виробили середній ресурс (установлений додатками 1 і 2 до Норм № 488).
Якщо йдеться про списання шин, придбаних разом з автомобілем, які враховують як невід’ємну складову останнього, то така операція до виникнення витрат не призводить. Оскільки віднесення на витрати вартості єдиного об’єкта ОЗ — транспортного засобу — відбувається при нарахуванні амортизації.
Досягнення середнього ресурсу шини — не обов’язкова і не єдина причина їх списання. При встановленні експлуатаційних або виробничих дефектів, з якими пневматичні шини не допускають до експлуатації, враховуючи небезпеку їх технічного стану, шини також списують. Те саме стосується випадків, коли ремонт шин недоцільний унаслідок неприйнятних витрат. Підтверджують списання шин актами списання пошкоджених пневматичних шин, додаючи до них картки обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин.
Операції із заміни на дорожніх транспортних засобах (ДТЗ) шин (як і акумуляторних батарей, про які поговоримо трохи пізніше) згідно з п. 3.19 Положення № 102**** не належать до реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів поліпшення ДТЗ.
Раніше податківці по-своєму трактували питання списання шин, що не «відбігали» потрібного ресурсу. Заміну таких шин вони веліли вважати не техобслуговуванням, а поточним ремонтом (і як наслідок — із застосуванням спеціальних ремонтних правил). Зараз же в ЗІР нічого подібного немає (судячи з усього, тому, що й самі ремонтні правила безслідно зникли з розд. ІІІ ПКУ).
Якщо, будучи перевізником/експедитором, ви користуєтеся орендованим автомобілем — важливе значення для вас матиме те, що заміна шин не може вважатися поліпшенням об’єкта ОЗ. Тому в обліку орендодавця така операція буде «невидимою». Для вас же ніяких особливостей її обліку у такому разі не буде передбачено.
Списання акумуляторів
Тут ситуація дуже схожа: є два різні варіанти віднесення вартості акумуляторних батарей (далі — АБ) на витрати; встановлено середній ресурс для їх списання; немає окремих витрат при списанні «рідної» АБ.
Тому пропонуємо розглянути відмінності. Отже, для АБ середній ресурс встановлено Нормами № 489*****. Визначають його в календарних місяцях. Якщо АБ відпрацювала такий ресурс, то це може стати причиною для того, щоб послати її «на заслужений відпочинок».
Ресурс АБ — це сумарний наробіток АБ від дати початку експлуатації або від дати її поновлення після ремонту до моменту досягнення граничного стану. Ресурс АБ складається з часу використання транспортного засобу за призначенням з цими АБ, виконання робіт з технічного обслуговування й ремонту колісного транспортного засобу (КТЗ), а також часу зберігання АБ під час перерви у використанні КТЗ.
Але це, можливо, й не потрібно (якщо граничного стану батарея ще не досягла). Граничним вважають стан, у разі досягнення якого подальша експлуатація АБ неприпустима чи недоцільна через зменшення ємності нижче 40 % від номінальної або відновлення її справності неможливе чи недоцільне.
Залежно від варіанта обліку списання АБ витрати в бухобліку виникнуть:
— або при встановленні АБ на автомобіль;
— або при списанні АБ. Такий варіант привабливіший з погляду безпеки, адже саме його податківці активно відстоювали в дореформені часи.
У разі оренди автомобіля, за допомогою якого здійснюється перевезення, пам’ятайте, що встановлення на нього АБ — не поліпшення. Тому якщо орендар пішов на такий крок (що відповідає загальноприйнятій практиці), то цю операцію без будь-яких особливостей повинен відображати лише він.
Ремонт, амортизація автомобілів
Облік ремонту авто, що є у власності підприємства, практично нічим не відрізняється від ремонту орендованого об’єкта******, тому зупинятися на цьому питанні зайвий раз сенсу немає. Хіба що нагадаємо: за загальним правилом, поточний ремонт — це обов’язок орендаря, а капітальний — орендодавця (якщо інше не встановлено договором або законом).
****** Про ремонт орендованих ОЗ ви могли прочитати в статті «Обліковий лабіринт орендних операцій: шукаємо вихід!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 8.
При цьому ви, мабуть, пам’ятаєте, що раніше витрати на ремонт (не важливо, спрямовані на поліпшення об’єкта чи на підтримання його в робочому стані) відображалися крізь призму 10 %-го ремонтного ліміту. З 1 січня 2015 року ці правила канули в Лету.
Що стосується амортизації, то з нею ви також могли вже ознайомитися*******. Єдине, що заслуговує на вашу увагу, це нарахування амортизації на орендований автомобіль. Цим і далі займається орендодавець, незважаючи на передання об’єкта в оренду. Причому те, що такі витрати обліковують на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», нікого не повинно бентежити. Річ у тім, що фінрезультат до оподаткування (а отже, і об’єкт обкладення податком на прибуток) такі витрати зменшать на загальних підставах.
******* Зі статті «Перехідна амортизація: нараховуємо правильно» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 7.
Орендар же, навпаки, автомобіль, залучений на умовах операційної оренди, не амортизує. До його витрат у такому разі потрапить тільки орендна плата за авто.
Облік простоїв
Буває, що з вини замовника транспорт перевізника простоює в дорозі довше, ніж належить. У такому разі важливо, щоб у договорі між сторонами було чітко визначено відповідальність замовника за такі порушення. Якщо це зроблено, то у разі настання подібних обставин перевізник звертається до клієнта з вимогою сплатити штраф на його користь.
Штраф за понаднормовий простій транспорту згідно з ЦКУ (ст. 549) є одним з видів неустойки.
При безпроблемному варіанті розвитку подій замовник визнає подібну претензію, віднісши суму штрафу до складу інших операційних витрат (проводкою Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» — Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»).
Для замовника в цьому аспекті є один приємний момент. Раніше (до 01.01.2015 р.) подібні штрафи він до складу своїх витрат віднести не міг. Але тепер зазначена норма з ПКУ зникла, а орієнтуватися доводиться на бухоблікові правила, що не містять для цього випадку жодних обмежень. ПКУ також не вимагає проводити в таких випадках коригування.
Перевізник, у свою чергу, відображає дохід у сумі штрафу, що належить до відшкодування. При цьому він складає проводку Дт 374 «Розрахунки за претензіями» — Кт 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки». Увага: такий дохід визнають у момент його нарахування (незалежно від факту отримання грошових коштів).
На завершення до вашої уваги — найбільш поширені проводки за темою.
Облік витрат перевізника
№ з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн. | Бухгалтерський облік | |
дебет | кредит | |||
1 | Нараховано заробітну плату водієві | 2000,00 | 23 | 661 |
2 | Нараховано ЄСВ на заробітну плату (сума умовна) | 753,20 | 23 | 651 |
3 | Нараховано амортизацію на автомобіль | 500,00 | 23 | 131 |
4 | Списано ПММ на роботу автомобіля | 1000,00 | 23 | 203 |
5 | Списано запчастини, використані для поточного ремонту автомобіля в дорозі | 40,00 | 23 | 207 |
6 | Списано вартість акумулятора, що відпрацював свій ресурс | 1000,00 | 23 | 207 |
7 | Списано на витрати вартість шин, що відпрацювали ресурс | 2400,00 | 23 | 207 |
8 | Віднесено до складу витрат вартість послуг СТО | 450,00 | 23 | 685 |
9 | Відображено ПК з ПДВ | 90,00 | 641 | 685 |
10 | Відображено дохід від надання послуг з перевезення | 9000,00 | 361 | 703 |
11 | Відображено ПЗ з ПДВ | 1500,00 | 703 | 641 |
12 | Віднесено на собівартість послуг з перевезення витрати, понесені при наданні таких послуг | 6640,00 | 903 | 23 |
13 | Списано на фінансовий результат доходи | 7500,00 | 703 | 791 |
14 | Списано на фінансовий результат витрати | 6640,00 | 791 | 903 |
