Усі ФОП-єдиноподатники до 01.07.2015 р. можуть не застосовувати РРО* і тим самим уникнути пильного контролю за розрахунками з боку органів ДФС (п. 296.10 ПКУ, п. 6 ст. 9 Закону про РРО). Водночас у застосуванні РРО є й позитивна сторона. Він дозволяє швидко і точно підрахувати підсумкову вартість купівлі, провести облік реалізованого товару, друкувати розрахунковий документ для покупців тощо. Як результат — деякі єдиноподатники не проти обзавестися РРО, але бояться суворих фіскальних правил, порушення яких зумовлює чималі санкції. Дарма, адже для них Закон про РРО передбачив варіант за принципом «і вовки ситі, і вівці цілі».
* Після цієї дати такий обов’язок з’явиться у групи 3, а з 01.01.2016 р. — у групи 2. Виняток із цього правила діятиме для групи 1, торговців на ринках і для продажів через дрібнороздрібні засоби пересувної мережі.
«Звільнені» особи можуть використовувати нефіскальний РРО (ст. 13 Закону про РРО). Це означає, що ФОП застосовуватиме РРО практично так, як йому заманеться, — контролювати розрахунки податківці не будуть.
Єдиноподатник зможе придбати будь-яку модель РРО, не обов’язково включену до Держреєстру РРО. Це може бути і стара модель, що не забезпечує передання контрольно-звітної інформації до ДФСУ в електронному вигляді.
Нефіскальний РРО позбавить вас від низки клопотів, що лягають на плечі «РРО-зобов’язаних». Його не потрібно опломбовувати в сервісцентрі, реєструвати в ДПІ, переводити у фіскальний режим (дати можливість накопичувати дані про розрахункові операції і «заблокувати» їх видалення). Такому апарату не присвоюється фіскальний номер, що відображується в чеку (нефіскальному документі).
Як програмувати нефіскальний РРО?
Суворі правила програмування РРО встановлено тільки для фіскальних РРО (п. 11 ст. 3 Закону про РРО). Але ми радимо взяти їх за основу і єдиноподатникам.
З кожним видом товару, наявного у продажу, зіставляється код (вводиться уручну або сканується з упаковки). З його допомогою визначають найменування та ціну товару, які заздалегідь запрограмовані і зазначаються в чеку РРО. Кількість товару заносити не потрібно. Ви тільки забезпечуєте облік кількості реалізованих товарів через РРО. Запрограмувати РРО можна як самостійно, так і із залученням фахівців ЦСО.
Які РРО-правила діють для «нефіскалів»?
Для користувачів РРО передбачено низку суворих правил і норм. Але вони поширюються тільки на фіскальні касові апарати та суб’єктів, які їх зобов’язані застосовувати згідно із Законом про РРО. При роботі з нефіскальним РРО головне — дати інструкції продавцю (касиру): перевірити правильність установленої дати і часу, переконатися в наявності чекової та контрольної стрічок (поставити нову), заповнити скриньку РРО розмінною монетою (у нефіскальному РРО робити операцію «Службове внесення» необов’язково).
Класичних РРО-правил єдиноподатник може не дотримуватися. Йому не потрібно:
— роздруковувати контрольну стрічку;
— кожну прибуткову добу робити Z-звіт (це обов’язок виключно користувачів фіскальних РРО);
— вести КОРО на РРО. У КОРО відображаються дані про здійснені операції за день на підставі роздрукованих і підклеєних у КОРО щоденних звітів;
— подавати звітність з РРО.
Зробити Z-звіт на нефіскальному РРО ви можете, наприклад, для того, щоб дізнатися суму виручки за день. Але врахуйте: інформація про проведені операції накопичується тільки в оперативній пам’яті. Після обнулення вона залишається тільки на роздруківці Z-звіту і контрольній стрічці, а з пам’яті РРО видаляється.
Добровільний РРО — це тільки допоміжний механізм. Для ФОП не стане порушенням приймання окремих сум готівки без РРО, невідповідність сум готівки у скриньці РРО і відомостей Z-звіту про суми проведених операцій, внесення та видача готівки без «службових» операцій тощо
Чи потрібен платіжний термінал?
На нашу думку, установлювати платіжний термінал (ПТ) повинні тільки ті суб’єкти підприємництва, які зобов’язані використовувати РРО. Єдиноподатники до їх числа не входять, тому вони можуть їх не встановлювати (ця думка простежується і в листі Держспоживінспекції від 05.05.2014 р. № 2565-3-11/8). Але представники ДФСУ вважають інакше: на їх думку, ПТ установлюють і з нефіскальним РРО (лист від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15).
При цьому ситуацію ускладнює й адмінштраф, що загрожує у такому разі, за ст. 16315 КУпАП за відсутність ПТ: 1700 — 3400 грн., а при повторному притягненні протягом року — 8500 — 17000 грн. І особливо те, що накладають його саме податківці.
Але майте на увазі: від обов’язку застосовувати ПТ у будь-якому разі звільняються, зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб і підприємств торгівлі** з площею до 20 кв. м (постанова № 878***).
** На жаль, ФОП-торговці, як бачите, випадають.
Насамкінець нагадаємо, що ФОП-ЄП групи 2 або 3, які в період з 01.01.2015 р. по 30.06.2015 р. (включно) обзавелися фіскальним РРО, звільняються від перевірок з питань РРО до 01.01.2017 р. Тому вже зараз задумайтеся про стимул почати працювати саме зі звичайним РРО (фіскальним). Але в цьому випадку вам доведеться дотримуватися всіх правил його роботи у фіскальному режимі.
