Пиво → Алкоголь → Ліцензія → РРО
Оскільки пиво* вже зовсім скоро увіллється до складу алкогольних напоїв, то, як того вимагає Закон № 481**, усі торговці пивом (у тому числі й на розлив) повинні придбавати ліцензії на роздрібну (та/ або оптову) торгівлю алкогольними напоями.
* У статті під словом «пиво» ми матимемо на увазі алкогольне пиво. Про безалкогольне пиво говорити не будемо, оскільки щодо нього жодних змін немає.
Тут слід зауважити, що роздрібна торгівля пивом на єдиному податку (ЄП) для фізосіб-підприємців (ФОП) навіть за тієї умови, що воно стане алкогольним напоєм, не заборонена. У ПКУ ( п. 3 п.п. 291.5.1) ідеться про заборону на торгівлю підакцизними товарами, з якої зроблено виняток (зокрема) для торгівлі ФОП пивом уроздріб. Якихось спеціальних алкогольних заборон немає. Отже, законодавчі норми, які б забороняли ППЄПам продавати пиво уроздріб, відсутні. А от ЮРЄПи зараз не мають права торгувати пивом. Не зможуть вони цього робити й далі.
Але повернемося до ліцензій. Якщо ви не ФОП на ЄП, а підприємство/підприємець на загальній системі, і у вас уже є ліцензія на торгівлю алкоголем (крім ліцензії на торгівлю сидром та пері без додання спирту), то отримувати окрему ліцензію ще й на торгівлю пивом не потрібно. Закон № 481 таких вимог не містить.
Якщо ліцензії ще немає, доведеться придбати «звичайну» ліцензію на торгівлю алкоголем. За нею можна буде торгувати не тільки пивом, а й будь-яким іншим алкоголем (якщо це не суперечить вимогам обраної системи оподаткування). ППЄПи до «роздрібного» пива можуть додати тільки «роздрібні» столові вина, але на них ліцензія взагалі не потрібна.
До речі, якщо ви придбаваєте ліцензії тільки на пиво, Закон № 481 дозволяє не дотримуватися обмеження щодо площі для торгівлі алкогольними напоями не менше 20 кв. м (це випливає з визначення «місця торгівлі» у ст. 1 цього Закону).
Плата за алкогольну ліцензію справляється з розрахунку за кожен РРО (КОРО), установлений у місці торгівлі ( ст. 15 Закону № 481). Без РРО ліцензію не дадуть? А як же ФОП на ЄП групи 2, адже їм законодавство дозволяє обходитися без РРО до 01.01.2016 р.?
ФОП на ЄП групи 2 і пиво vs РРО
У деяких податкових на місцях дають ліберальні консультації: мовляв, у групі 2 можна буде до кінця року торгувати пивом без РРО. В інших, навпаки, говорять, що від РРО нікуди не подітися. Як усе-таки правильно?
Згідно зі ст. 15 Закону № 481 плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями прив’язано до кількості РРО (КОРО), які знаходяться в місці торгівлі. Виходить, що для ППЄПа, який до 01.01.2016 р. може обходитися і без РРО, і без КОРО, формально неможливо визначити вартість ліцензії.
«Вторять» цьому і вимоги до «місця торгівлі алкогольними напоями» з того ж Закону № 481. З 01.07.2015 р. ці вимоги будуть дещо підправлені.
Місцем торгівлі вважатиметься місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів і пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Виходить, що охочим отримати «роздрібну» алкогольну ліцензію потрібно обзавестися або РРО, або хоча б КОРО, яка реєструється на господарську одиницю (не плутати з КОРО, яка реєструється на РРО).
Що нам (ППЄПу групи 2) це може дати? Можливість півроку продавати пиво, обходячись при цьому без РРО, але із застосуванням КОРО (кожному покупцеві у такому разі має видаватися розрахункова квитанція встановленого зразка з розрахункової книжки). Але як це поєднується з вимогами Закону про РРО?
У принципі, поєднується. Поки що «живі» ст. 10 Закону про РРО і розроблений під неї Перелік № 1336*** (хоча існує законопроект, що скасовує дію цієї статті, але доля його ще не визначена). У Переліку № 1336 є досі не затребуваний п. 1, в якому зазначено, що без РРО, але з використанням КОРО і РК, можна займатися роздрібною торгівлею продовольчими товарами і пивом у пляшках і жерстяних банках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів ФОП на ЄП.
На сьогодні нікому з ФОП на ЄП і на думку не спаде скористатися цією нормою, оскільки вони можуть займатися торгівлею і без РРО, і без КОРО з РК. Але з 01.07.2015 р. для групи 2 ЄП ця норма може одержати друге життя.
Якщо фіскали не заперечуватимуть можливість видавати ФОП на ЄП групи 2 ліцензію на торгівлю алкоголем (пивом) не на РРО, а на КОРО, багатьом це хоч якось полегшить життя. Але знову ж таки, реакцію податківців поки передбачити складно. Не виключено, що вони будуть «прихильниками» саме РРО.
Пиво на розлив
З торгівлею пивом на розлив теж є нюанси.
У ст. 153 Закону № 481, а також у п. 22 Правил № 854**** є норма, згідно з якою продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці повинен здійснюватися тільки суб’єктами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами, що мають «ресторанний» статус, суб’єктів з універсальним асортиментом товарів.
**** Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854.
Отже, для торгівлі пивом на розлив для споживання на місці потрібно ще отримати відповідний статус закладу ресторанного господарства. Інакше кажучи, в ЄДР має бути зазначено один із видів діяльності з розділу 56 КВЕД-2010.
Але це потрібно тільки в тому разі, якщо продаж призначений для споживання на місці.
А от якщо підприємство розливає пиво в закорковані пляшки, баклажки (пиво з кегів, бочок тощо) для того, щоб клієнт їх забрав із собою, статус закладу ресторанного господарства зовсім не обов’язковий. Оскільки немає факту споживання на місці. Тож у такому разі достатньо статусу роздрібного торговця.
Тим же, хто планує продавати пиво на розлив для споживання на місці, рекомендуємо подбати про підтвердження такого статусу заздалегідь. За порушення цієї вимоги Законом № 481 передбачений чималий штраф — 6800 грн.
Ще один момент. Він пов’язаний з тим, куди можна, а куди не можна розливати пиво.
Є норма ст. 11 Закону № 481, яка приписує розлив пива здійснювати виключно в передбачені чинними стандартами скляну тару, металеві банки з харчового алюмінію, полімерні пляшки ПЕТФ, сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд зі скла, глазурованої кераміки, а також в алюмінієві бочки, бочки з неіржавіючої сталі (кеги) та інші види тари згідно з чинною нормативною документацією.
А згідно зі ст. 17 Закону № 481 за розлив алкогольних напоїв у тару, не передбачену ст. 11, установлена відповідальність у розмірі 200 відсотків вартості виробленої (реалізованої) продукції (за відпускними оптовими цінами), але не менше ніж 85000,00 грн.
Оскільки пиво стане алкогольним напоєм, багато хто переживає, чи не спробують до торговців пива на розлив прискіпатися за розлив його «в неправильну тару».
Підкреслимо, що ця вимога і штраф стосуються тільки виробників пива (пивоварів), а не роздрібних торговців. До роздрібних торговців такий штраф застосовуватися не може.
Пиво + горішки у ППЄПа групи 2
Розберемо ще такий момент: ви перебуваєте на ЄП у групі 2 і, примирившись із долею, зібралися придбати ліцензію на торгівлю пивом. Для цього купили РРО.
РРО згідно з Порядком № 417***** реєструється на торгову точку. Виникає запитання: весь товар (а не тільки пиво) потрібно пробивати через РРО чи продаж через РРО можна проводити тільки для пива?
Судячи з усних роз’яснень податківців, вони вважають, що проводити через РРО потрібно весь товар, а не тільки пиво. А враховуючи те, що їм раз плюнути оштрафувати ФОП за проведення розрахункових операцій з використанням РРО на неповну суму вартості проданих товарів або за непроведення розрахункових операцій через РРО, краще все-таки не ризикувати.
Інша річ, якщо під пиво оформити окремий ФОП. Тоді через РРО можна буде пробивати тільки пиво другого ФОП, а решта товару у ЄП групи 2 залишиться вільною від РРО до кінця року.
