До 01.07.2015 р. СЕА працює в тестовому режимі. У цей період ПН можна реєструвати без урахування реєстраційного ліміту, та і є деяке, хоч і незначне, звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН.
З 01.07.2015 р. всі «поблажки» закінчаться.
ПН доведеться реєструвати з урахуванням «суперформули»
Сума, на яку можна зареєструвати ПН з 01.07.2015 р., буде обмежена реєстраційним лімітом (показник ∑Накл). Суму ліміту визначає ДФСУ за «суперформулою» ( п. 10 Порядку № 569). Дізнатися про розмір ліміту можна, надіславши запит до ЄРПН про стан ПДВ-рахунка (форма J1301202). У відповідь ви отримаєте Витяг (J1401202). Сума, що буде зазначена в ряд. 2 цього Витягу, і буде сумою вашого ліміту. Детально про те, з яких складових формується ліміт, ви можете дізнатися з нашої статті «Ув’язка Витягу із СЕА та ПДВ-декларації»*.
* Див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 17.
Ліміт реєстрації повинен дотримуватися саме на день реєстрації ПН в ЄРПН, а не на дату виникнення податкових зобов’язань. Адже ліміт обмежує можливість реєстрації ПН в ЄРПН, а не складання ПН.
Якщо ліміту не достатньо, щоб зареєструвати ПН, доведеться як варіант поповнити електронний ПДВ-рахунок (нагадаємо, що в «суперформулі» є три показники, які тягнуть ліміт реєстрації вгору: зареєстровані в ЄРПН «вхідні» ПН / збільшуючі РК, сплачений «ввізний» ПДВ, поповнення електронного ПДВ-рахунка).
Приклад. Платнику потрібно зареєструвати ПН, сума ПДВ в якій 10000 грн. Ліміт реєстрації (показник 2 Витягу за формою J1401202) — 7000 грн. Для того щоб зареєструвати ПН, він може як варіант перерахувати на електронний ПДВ-рахунок 3000 грн.
ПДВ-рахунок можна поповнювати тільки зі свого поточного рахунка. Наприклад, контрагент не може перерахувати гроші на ваш ПДВ-рахунок ( ст. 2001 ПКУ, лист ДФСУ № 1403**).
** Лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Звернемо увагу! Роботу 01.07.2015 р. ви почнете не з «чистого» аркуша.
По-перше, суми для ліміту вже накопичуються наростаючим підсумком з 01.02.2015 р. ( п. 11 Порядку № 569). Якщо ви бачите, що ліміт реєстрації, зазначений у ряд. 2 Витягу за формою J1401202, не відповідає обліковим даним, спробуйте з’ясувати причини розбіжностей. Вони могли виникнути внаслідок задвоєння помилкових ПН або неправильно складених РК. Також ліміт може «не йти» на суму долютневого мінусу, який ви включили до ряд. 20.1 лютневої декларації (податківці дозволяли відображати його в межах показника ряд. 18).
Про ці та інші можливі причини розбіжностей ми писали у статті «Ув’язка показників Витягу із СЕА та декларації з ПДВ»***.
*** Див. журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 17.
Крім того, за нашою інформацією, в «суперформулі» поки що не враховується показник ∑Перевищ. Цей факт теж може дещо викривляти ліміт реєстрації.
По-друге, законодавством передбачено «бонуси».
Так, з 01.07.2015 р. всім платникам автоматично буде збільшено ліміт реєстрації на середньомісячну суму ПДВ, задекларовану платником до сплати до бюджету і погашену за останні 12 місяців (4 квартали) ( п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Швидше за все, цю суму буде відображено в ряд. 9 Витягу за формою J1401202.
Це створить непоганий запас для ліміту реєстрації. Адже, по суті, це середня різниця між вашими ПЗ і ПК, тобто середня сума, яка вам би знадобилася для поповнення протягом місяця ПДВ-рахунка для реєстрації ПН. Сума збільшення автоматично перераховуватиметься виходячи з сум ПДВ, нарахованих та сплачених за останні 12 місяців (4 квартали) станом на дату перерахунку.
Крім того, ліміт реєстрації автоматично збільшать переплати з ПДВ, що значаться на вашому особовому рахунку ( п. 34 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Якщо у вас є старі від’ємні залишки, задекларовані в додатку Д2, і ви їх ще не використали, то їх також можна спрямувати в рахунок ліміту реєстрації (заповнивши поле «а» додатка Д2 до декларації). Тільки врахуйте, що реально ліміт реєстрації на цю суму збільшиться тільки після проведення податківцями камеральної перевірки декларації, разом з якою ви подали додаток Д2 ( п. 91 Порядку № 569****).
Як можна оптимізувати ліміт реєстрації?
1. По можливості відтягувати момент реєстрації ПН (у межах відведених на реєстрацію 15 днів). Так, якщо ви знаєте, що до вас у межах 15-денного строку, відведеного для реєстрації ПН, «зайде» вхідна ПН з необхідною сумою ПК, то ви можете відсунути строк реєстрації ПН до моменту отримання такої вхідної накладної. У такому разі поповнювати ПДВ-рахунок, можливо, не доведеться. Але при цьому важливо не порушити 15-денний строк, відведений для реєстрації ПН.
2. Відкладати реєстрацію ПН, які не видаються покупцю, тим самим зберігаючи ліміт для потрібніших ПН. Покупець (якому ПН видаватися не повинні) від цього не постраждає. Та і штрафів згідно зі ст. 1201 ПКУ за несвоєчасну реєстрацію таких ПН немає ( лист № 1403*****). ПДВ-зобов’язання за такими ПН усе одно доведеться відобразити в ПДВ-декларації. У результаті вони потраплять у показник ∑Перевищ і все одно зменшать ліміт. Але різниця в тому, що якщо таку «нікому не потрібну» ПН зареєструвати, ліміт зменшиться вже на дату реєстрації, а якщо не реєструвати — він зменшиться тільки після подання ПДВ-декларації. Отже, ця операція зменшить ваші можливості по реєстрації ПН набагато пізніше. Але знову ж таки, цей варіант підходить тільки в тому випадку, якщо ви точно знаєте, що в майбутньому таку «невидавану» ПН не доведеться коригувати в бік зменшення. Адже без зареєстрованого РК постачальник не може зменшити свої ПЗ. Детально про проблему читайте у статті «Нереєстрація ПН, які не видаються покупцеві: чи є ризики?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 13.
***** Лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17.
Щоправда, не забувайте: якщо ви не зареєструєте ПН, податківці можуть застосувати до вас (винних посадових осіб юросіб) адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку. Розмір штрафу — від 85 до 170 грн., а при повторному притягненні протягом року — від 170 до 255 грн. ( ст. 1631 КУпАП).
3. Передбачати в договорі щонайменше 20 %-ву передоплату для забезпечення реєстрації ПН в ЄРПН. Отримавши її, постачальник зможе перерахувати кошти на свій електронний ПДВ-рахунок і зареєструвати ПН.
Штрафи за нереєстрацію ПН
Також нагадаємо, що з 01.07.2015 р. припиняє діяти «міні-пільга» за штрафами за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК. Тепер у разі реєстрації ПН/РК, які видаються покупцеві, пізніше 15-денного строку до платника буде застосовано штраф. Розмір штрафу залежатиме від кількості днів порушення строку реєстрації ( п. 120.1 ПКУ):
— 10 % від суми ПДВ — у разі затримки до 15 календарних днів;
— 20 % від суми ПДВ — у разі затримки від 16 до 30 календарних днів;
— 30 % від суми ПДВ — у разі затримки від 31 до 60 календарних днів;
— 40 % від суми ПДВ — у разі затримки на 61 і більше календарних днів.
Якщо з вини платника ПН або РК, які потрібно видавати покупцю, не будуть зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, то штраф становитиме 50 % від суми ПДВ ( п. 1201.2 ПКУ).
Новий механізм формування ПК
З 01.07.2015 р. платників ПДВ очікує ще одне нововведення — новий порядок формування ПК. Він буде підстроєний під правила СЕА.
Нагадаємо, що зараз, якщо товар / послуга / необоротний актив призначено для використання в ПДВ-неоподатковуваних/звільнених чи негосподарських операціях, податковий кредит за ним не відображається ( п. 198.4 ПКУ).
При отриманні ПН ПК відображатиметься в повному розмірі (незалежно від призначення використання об’єкта). А потім платник повинен буде нарахувати ПЗ (склавши ПН), якщо придбані активи призначено для пільгової/неоподатковуваної або негосподарської діяльності ( п. 198.5 ПКУ).
Так само і в ситуації з розподілюваним ПК. Отримавши ПН, ПК за якою підлягає розподілу, ви відображаєте його в повному розмірі. А потім на недозволену частину — складаєте ПН, компенсуючи нарахований ПК.
Ці правила підстроєні під «суперформулу». Адже зараз для ліміту реєстрації враховуються й ПН, отримані при придбанні товарів/послуг, призначених для використання в неоподатковуваній або негосподарській діяльності. І жодного механізму їх компенсації в СЕА немає. У результаті в СЕА формуються викривлені показники.
У п. 198.5 ПКУ зазначено, що така ПН (яка компенсує ПК) має бути складена не пізніше останнього числа місяця, в якому придбано такі активи.
База ПДВ визначається згідно з п. 189.1 ПКУ.
Здоровий глузд підказує, що це має бути одна «узагальнена» ПН, зокрема, з типом причини:
— «08» — постачання для операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ;
— «09» — постачання для операцій, які звільнені від обкладення ПДВ;
— «13» — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Зазначимо: при заповненні ПН з цими типами причин реквізит «вид цивільно-правового договору» не заповнюється (роз’яснення в категорії 101.19 ЗІР). В ІПН покупця зазначається умовний ІПН — «40000000000».
Якщо надалі товари / послуги / необоротні активи знову використовуватимуться в оподатковуваній діяльності, то платник може зменшити нараховані ПЗ, склавши РК до ПН, за якою було нараховано ПЗ ( п. 198.5 ПКУ).
Щоправда, це правило працюватиме тільки щодо тих товарів / послуг / необоротних активів, які отримувалися після 01.07.2015 р. Якщо ж вони отримувалися до 01.07.2015 р. — компенсація ПК здійснюється на підставі бухдовідки ( п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Адже РК в цьому випадку просто ні до чого складати.
Імовірно, аналогічним чином (шляхом складання РК) коригуватимуться й ПЗ після проведення річного перерахунку ПДВ (хоча прямо про це в ПКУ не зазначено).
