У вашій ситуації маємо справу з ПН, складеною помилково, адже в ній зазначена неправильна дата: на дату, вказану у ПН, операції постачання продавець не здійснював. Така ПН у декларації не відображається (роз’яснення в категорії 101.23 ЗІР).
Але чи допоможе це врятуватися від штрафу за несвоєчасну реєстрацію?
Штраф у цьому випадку, на нашу думку, платнику все одно загрожує. Адже програма не може знати, помилкову дату ви вказали в ПН чи ні. Вона вважатиме усі ПН правильними та порівнюватиме дату складання ПН з датою її реєстрації. І якщо між цими датами проміжок перевищуватиме 15 днів — автоматом читати кількість днів прострочення.
РК у цьому випадку для «обнулення» ПН скласти потрібно, щоб «вирівняти» ліміт реєстрації. Але знову ж таки, порятунком від штрафів він не буде. «Згортання в нуль» бази для нарахування штрафу не відбудеться. Адже розмір штрафу за ст. 1201 ПКУ розраховується від суми ПДВ, зазначеної в ПН, а не від загального (з урахуванням РК) підсумку за операцією.
Для виправлення помилки РК складається датою виявлення помилки. У гр. 2 такого РК вказується «Виправлення помилки». Оскільки він є «зменшуючим», реєструє його покупець ( п. 192.1 ПКУ).
Звичайно, ми маємо справу з одним із тих неординарних випадків, про які автори ПКУ очевидно забули. Хотілося б, щоб у порядку накладення штрафів, який має бути розроблений під «штрафну» норму ст. 1201 ПКУ, був передбачений механізм уникнення штрафів для таких випадків. Хоча ми в цьому сумніваємося.
Тому наведемо підстави для оскарження такого штрафу, за які можна спробувати зачепитися.
Як ми сказали, за «помилковою» ПН на дату її складання не було факту постачання товарів/послуг або отримання передоплати. У свою чергу, штрафи накладаються на особу, на яку покладено обов’язок з реєстрації ПН ( ст. 1201 ПКУ). Тому можна говорити, що стосовно «лівої» ПН постачальник не є особою, зобов’язаною реєструвати ПН, тобто до нього не повинні застосовуватися і штрафи.
Крім того, проведемо паралель з 50-відсотковим штрафом (за прострочення реєстрації ПН протягом 180 к. дн.). Зрозуміло, що оскільки ПН є «лівою» і реєстрації не підлягає, то про 50-відсотковий штраф за нереєстрацію ПН навіть не може йтися. Так чому ж тоді повинні застосовуватися інші штрафи, пов’язані з реєстрацією такої ПН?
Оскільки ситуація є неоднозначною, у спорах з податківцями можна також поставити і на п. 56.21 ПКУ щодо «конфлікту» інтересів, який при «неоднозначностях» в нормах цього Кодексу та інших нормативно-правових актів пріоритет віддає позиції, що «грає» на користь платника, але не контролюючого органу.
Однак яку позицію займуть податківці відносно штрафних санкцій за ПН, складеними помилково, передбачити складно.
