Теми статей
Обрати теми

Прострочена грошова кредиторка: ПК під загрозою

Марина Казанова • податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Податківці вже давно наполягають на тому, що при списанні кредиторки зі строком позовної давності, що минув, покупець зобов’язаний відсторнувати свій ПК. А «свіжий» лист № 21062* — чергове підтвердження тому, що свою думку податківці так і не змінили. Наскільки правомірна позиція фіскалів та як зберегти ПК у цьому випадку — обговоримо в сьогоднішній статті.
ПДВ-облік, закінчення строку позовної давності

* Лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15.

Покупець отримав від продавця товар, а разом з ним і ПН, на підставі якої показав ПК. Однак протягом строку позовної давності плата за товар продавцю так і не була перерахована. Що робити з цим ПК при списанні заборгованості?

Позиція податківців

Податківці в листі № 21062 наполягають на тому, що в цьому випадку покупець зобов’язаний відкоригувати ПК. Зауважимо, що така позиція податківців не нова — вона озвучувалася і раніше (лист Міндоходів від 25.06.2014 р. № 11459/6/99-99-19-03-02-15).

На думку податківців, прострочена кредиторська заборгованість автоматично переводить товари/послуги до статусу безоплатно отриманих (за якими не здійснювалося придбання). А тому права на ПК покупець не має. У тому звітному періоді, в якому минув строк позовної давності щодо оплати товарів/послуг, покупець-боржник зобов’язаний зняти нарахований ПК.

Зрозуміло, що поки що йдеться про «старий» ПК (як мінімум трирічної давності), який був відображений ще до впровадження СЕА і нових правил формування ПК. Тому податківці в листі № 21062 говорять, що таке коригування потрібно показати на підставі бухдовідки. Тому і сам ПК, і його «сторнування» оминуть «суперформулу» і ліміт реєстрації.

В якому рядку декларації з ПДВ потрібно показувати коригування ПК при списанні заборгованості, у листі № 21062 податківці не повідомили. У ЗІР (категорія 101.23) є роз’яснення, що її потрібно показувати за ряд. 16.1 з обов’язковою розшифровкою в додатку Д1.

img 1

Таблицю 2 додатка Д1 при цьому вони пропонують заповнювати так:

— у гр. 6 вказати дату складання бухдовідки; — у гр. 7 — «БО»;

— у гр. 8 як підставу для коригування — «Списання кредиторської заборгованості».

Решту граф додатка Д1 заповнюються в загальному порядку.

Звернемо увагу ще такий момент. Податківці говорять, що обов’язок щодо коригування ПК виникає в тому звітному періоді, в якому минув строк позовної давності. У загальному випадку строк позовної давності становить 3 роки ( ст. 257 ЦКУ). Але тут важливо звернути увагу на те, з якого дня розпочинається відлік цього строку. Згідно зі ст. 261 ЦКУ «за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності розпочинається із закінченням строку виконання». Наприклад, якщо товар отриманий 11 жовтня 2012 року (відобразили ПК), а згідно з умовами договору має бути оплачений не пізніше 15 листопада 2012 року, то 3 роки позовної давності почнуть свій відлік тільки з 16 листопада 2012 року (а не з 11 жовтня). Строк позовної давності, відповідно, мине 16 листопада 2015 року.

Чи мають рацію податківці?

Позиція податківців щодо коригування ПК покупцем є небезперечною. Адже норми ПКУ не передбачають механізму примусового зменшення ПК для подібних ситуацій, як і того, що неоплачені товари/послуги вважаються безоплатно отриманими.

Є судові рішення, в яких суди визнають, що сам факт неоплати товарів у зв’язку із закінченням строку позовної давності не робить їх безоплатно отриманими, а відповідно і вимоги податківців щодо коригування ПК є безпідставними (наприклад, постанова Львівського апеляційного адмінсуду від 18.11.2014 р. № 876/14024/13).

img 2

Однак є й «погані» судові рішення, в яких суди визнають не оплачені протягом строку позовної давності товари безоплатно отриманими без права на ПК (ухвала ВАСУ від 16.07.2015 р. № К/800/32323/14).

Чи можна уникнути коригування ПК?

Краще не доводити ситуацію до закінчення строку позовної давності, а домовитися з постачальником про продовження цього строку (згідно з  ч. 1 ст. 259 ЦКУ позовна давність за домовленістю сторін може бути збільшена порівняно з установленою законом).

Крім того, не забувайте, що відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається у разі визнання боржником свого зобов’язання. Тобто достатньо провести звірку з кредитором і підписати відповідний акт — і трирічний строк позовної давності почне відлічуватися наново з дати акта.

img 3

Перелік інших «законних» способів продовження строків позовної давності наведений у постанові пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 .

Бухгалтерський облік

Відображення списання простроченої грошової кредиторки в бухгалтерському обліку покажемо в таблиці.

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

1

Отримано товар від постачальника

1000

281

631

2

Відображено ПК

200

641

631

<…>

3

Списано заборгованість після закінчення строку позовної давності

1200

631

717

4

Відкориговано ПК з ПДВ методом «сторно» (для обережних платників)

200

641

631

5

Включено до витрат відсторнований ПК

200

949

631

m.kazanova@buhgalter911.com

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі