Як видно з форми декларації*, подання «уточненок» або нових звітних дек нею не передбачено. Свого часу податківці не заперечували проти виправлення помилок у вже поданих валютних деклараціях шляхом подання нової, яка включає всі дані за принципом «як вона має бути». Але на жаль, зараз податківці вже мають іншу думку та вважають (див. роз’яснення в категорії 114.04 ЗІР), що навіть якщо ви виявите помилку в поданій деці до спливу граничних строків її подання (!), виправити її ви не зможете. Що вже говорити про несвоєчасне виявлення…
При цьому НБУ із цього приводу в листі від 17.09.2013 р. № 28-309/13255 пустив таку «шпильку»: мовляв, застосування штрафних санкцій у випадку з валютною декою не ставиться в залежність від виправлення резидентами помилок у вже поданих деклараціях.
Погодьтеся, якось не по-людськи виходить ☹. Більше того: у цьому випадку ви — порушник! З усіма наслідками, які випливають з цього (про них — далі).
Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою:
— порушення строків декларування — штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.) за кожний звітний період. Такий штраф застосовують навіть у разі, якщо суб’єкт господарювання, наприклад, до податкового органу подав деку в установлений строк, а до територіального управління НБУ — з порушенням строків. На це звертає увагу ДФСУ (див. роз’яснення в категорії 114.10 ЗІР);
За відсутності валютних цінностей та майна за межами України штраф не застосовується.
— порушення порядку декларування — штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн.).
Це вже «наш випадок». Так-от, важливо знати, що під таким порушенням п. 2.7 Положення № 49** розуміє подання недостовірної інформації або перекручення даних, які відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України!
** Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49.
Тобто, якщо у вашому випадку ви можете довести, що приховування валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України, як такого не було, можна поборотися за незастосування штрафу. Але ось якою мірою це є перспективним — запитання.
У такому разі висновок щодо самовиправлення напрошується сам собою — «Найбільше помилок, якщо діяти поспіхом»! Тобто, можливо, краще не поспішати виправлятися.
