юридична адреса ≠ фактична адреса
Що таке «9-й стан»
Запам’ятайте: присвоєння платнику «9-го стану» безпосередньо пов’язане з його місцезнаходженням. Зараз пояснимо. Коли створюють підприємство, до ЄДР вносять відомості, зокрема, про його місцезнаходження. Це його юридична адреса, вона ж вважається і податковою адресою підприємства ( п. 45.2 ПКУ). Саме вона зазначається в ПН і податкових деклараціях. При цьому важливо, щоб ця адреса збігалася з фактичним місцем ( ч. 1 ст. 93 ЦКУ):
— ведення його діяльності
— чи розташування офісу, з якого провадиться щоденне керування діяльністю підприємства (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління/обліку.
Простіше кажучи, фактична адреса (тобто адреса, за якою фактично провадиться діяльність підприємства або керування ним) повинна відповідати юридичній (зазначеній в ЄДР). Це пов’язано з тим, що при роботі з підприємством податківці (до речі, як і інші держоргани) орієнтуються саме на юридичну адресу.
Податківці використовують юридичну адресу, зокрема, при:
— виході на виїзні перевірки — документальні чи фактичні;
— надсиланні запитів, пов’язаних з проведенням зустрічних звірок, поданням контрагентами скарг Д8, розбіжностями між даними ПДВ-звітності та ЄРПН, іншими підставами з п. 73.3 ПКУ;
— надсиланні листів та інших документів;
— виконанні інших службових обов’язків.
Якщо у процесі таких заходів податківці виявлять, що підприємства за цією адресою немає, то постараються з’ясувати його фактичне місцезнаходження, у тому числі за допомогою податкової міліції. Якщо ж і це не допоможе (або виявиться, що фактична адреса не відповідає юридичній), вони надішлють держреєстратору повідомлення про відсутність юрособи за місцезнаходженням.
Тепер запам’ятаєте важливий нюанс: саме в цей момент податківці присвоять підприємству «9-й стан». Він, до речі, так і називається: «Надіслано повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»*.
* Перелік можливих станів наведено, зокрема, в додатку 26 до Комплексної системи запобігання та протидії тінізації економіки.
Водночас формально ця подія не повинна створювати для платника жодних негативних наслідків (тільки от, на жаль, податківці так не вважають ☹).
Після того, як держреєстратор отримає від податківців таке повідомлення, він у 5-денний строк направить юрособі повідомлення з проханням подати реєстраційну картку за формою 6. Надати її потрібно протягом місяця з дня отримання такого повідомлення. Якщо цю вимогу проігнорувати, то можливий один з двох результатів ( ч. 14 ст. 19 Закону № 755**):
Пам’ятайте: обидва зазначені наслідки чекають вас і в тому випадку, якщо не подати щорічну форму 6, а потім ще і проігнорувати повідомлення від держреєстратора.
— ви отримали повідомлення, але не відповіли на нього — у такому разі держреєстратор внесе до ЄДР запис про відсутність підтвердження відомостей про юрособу. Податківці після цього присвоять йому «7-й стан»;
— поштове відправлення з повідомленням повернулося назад держреєстратору — у цьому випадку він внесе до ЄДР запис про відсутність юрособи за місцезнаходженням. Податківці ж присвоять юрособі «8-й стан».
Запам’ятайте: тільки після того, як це станеться, для підприємства згідно із законом повинні настати перші негативні наслідки. Це може бути: ПДВ-розреєстрація ( п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ), відмова в реєстрації ПН ( п.п. 1 п. 9 Порядку № 1246***), неприйняття податкової звітності тощо. Як бачите, приємного мало. Щоправда, вирішується ця проблема просто: підтвердженням свого місцезнаходження перед держреєстратором, тобто поданням йому форми 6.
Інша справа, що до ЄДР подібні відомості часто вносяться з порушеннями. Вони бувають найрізноманітнішими, але серед них можна виділити:
— порушення з боку податківців. Перш ніж подати повідомлення держреєстратору, контролери, як ми вже зазначали, повинні спробувати встановити фактичне місцезнаходження платника. Буває, вони цим нехтують, що, у свою чергу, дає вам право оскаржити рішення, прийняті на підставі такого запису: зокрема, рішення про ПДВ-розреєстрацію (див. ухвалу ВАСУ від 06.08.2014 р. у справі № К/9991/21691/12);
— порушення з боку держреєстратора або пошти. Вони, як правило, полягають у порушенні строків і порядку вчинення тих чи інших дій. Наприклад, інколи держреєстратори помилково змінюють в ЄДР дані по підприємству до закінчення місячного строку, який відводиться на подання форми 6. У подібному випадку ви також маєте право вимагати скасування відповідних рішень податківців — навіть незважаючи на те, що вони взагалі можуть не мати жодного стосунку до цієї помилки (див. ухвалу ВАСУ від 24.11.2014 р. у справі № К/800/27263/14).
При цьому запам’ятайте: якщо справа дійшла до ПДВ-розреєстрації, вашу формулу обнулять, ПДВ-рахунок закриють, а залишок коштів на ньому перерахують до бюджету (звідти їх потім можна буде повернути на підставі заяви згідно зі ст. 43 ПКУ). Якщо ви потім:
— реєструватиметеся повторно, вам відкриють новий ПДВ-рахунок, а формула розраховуватиметься з нуля;
— оскаржите ПДВ-розреєстрацію і суд прийме рішення на вашу користь, то в теорії вам повинні відновити ваш старий ПДВ-рахунок, з коштами на ньому і показниками формули. Але, на жаль, на законодавчому рівні це питання не врегульовано, тому не виключаємо, що в такому разі податківці відкриватимуть новий рахунок і розраховуватимуть формулу заново. Практика з цього приводу поки що відсутня.
Сувора правда життя…
Вище ви побачили, як усе повинно відбуватися відповідно до закону. Але, як ми вже зазначали, у цьому питанні теорія відірвана від практики. Річ у тім, що готуватися до зазначених негативних наслідків потрібно вже з моменту присвоєння підприємству «9-го стану». Тобто після того, як податківці надішлють держреєстратору повідомлення про відсутність підприємства за місцезнаходженням.
Про те, що податківці в такому разі повинні відмовляти в реєстрації ПН, прямо говорить їх внутрішній документ — Комплексна система запобігання та протидії тінізації економіки. Причому чиновників, мабуть, зовсім не бентежить незаконність цього висновку.
Як із цим боротися? Є декілька рівнів такої боротьби.
Профілактика. Тут можна виділити декілька базових заходів:
— переконайтеся в тому, що адреса, внесена до ЄДР, збігається з фактичним місцезнаходженням підприємства (у більшості своїй це стосується органів підприємства, що здійснюють управління/облік). Також не забувайте регулярно перевіряти ці відомості на сайті Мін’юсту: usr.minjust.gov.ua;
— не ігноруйте запити/листи/інші документи від податківців. Якщо не погоджуєтеся з ними, краще надіслати їм мотивовану відмову.
Але, на жаль, навіть це не завжди рятує від присвоєння «9-го стану». Більше того, як показує практика, нерідко податківці роблять це й без фактичного вжиття пошукових заходів. Як же бути, якщо вам уже присвоїли цей «стан»?
Вирішення конкретних проблем. Пам’ятайте, що заковика не в самому «9-му стані» (як ми вже зазначали, сам по собі він ні на що впливати не повинен), а в незаконних діях податківців. Водночас поки ви його з себе не знімете, вони їх не припинять.
Але зробити це, так би мовити «в лоб», подавши безпосередньо вимогу податківцям, швидше за все, не вийде:
— принаймні, законодавство такого механізму не передбачає;
— за законом «9-й стан» не повинен породжувати негативних наслідків для платника.
Тому оптимальний вихід: дочекатися повідомлення від держреєстратора і не зволікаючи подати йому форму 6. У такому разі податківці будуть зобов’язані зняти з вас «9-й стан». Тільки, на жаль, цих дій, як правило, буде недостатньо.
По-перше, у деяких випадках податківці навіть не спромагаються надіслати держреєстратору повідомлення (див. ухвалу ВАСУ від 16.09.2013 р. у справі № К/9991/78267/12). У результаті: по підприємству запис у ЄДР хороший і держреєстратор навіть не думає надсилати вам запит, а за фактом ані ПН, ані податкову звітність не приймають.
По-друге, у проміжку часу між присвоєнням «9-го стану» і внесенням держреєстратором змін до ЄДР (на підставі форми 6) вам може знадобитися, наприклад, зареєструвати ПН, подати податкову звітність тощо. А як ми вже зазначали, податківці цього не допустять.
Що ж робити? Не залишається нічого іншого, крім як вирішувати кожну з цих проблем окремо. Припустимо, податківці блокують реєстрацію ПН. Це погано і для постачальника, і для покупця. Для першого — це штраф згідно зі ст. 1201 ПКУ і ст. 1631 КУпАП (ці статті не враховують причину, з якої ПН не зареєстрована), для другого — неможливість відобразити податковий кредит. Те саме, до речі, стосується і реєстрації РК. Тільки там розподіл негативних наслідків залежатиме від того, який він — «збільшуючий» чи «зменшуючий».
У принципі, можна спробувати звернутися до суду з вимогою про зміну «9-го стану». Як аргумент, можна спиратися на те, що цей запис за фактом порушує права платника. Крім того, аналогічно можна послатися на судові рішення, що зобов’язали податківців вносити зміни до своїх внутрішніх баз даних (див., зокрема, ухвалу ВАСУ від 04.02.2015 р. у справі № К/800/59103/14). Але зізнаємося: передбачати підсумок такого розгляду неможливо.
Тому поки проблема з «9-м станом» не буде вирішена, від операцій, що вимагають реєстрації ПН, краще утриматися. Якщо ж це неможливо, то вам потрібно змусити податківців зареєструвати ПН. У цій справі вам допоможе адмінсуд. Позовну вимогу варто сформулювати так: «визнати протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» (див. інформаційний лист ВАСУ від 24.10.2013 р. № 1486/12/13-13).
Через адмінсуд відстоювати свої інтереси доведеться і в інших випадках: зокрема, при відмовах у прийнятті податкової звітності (у такому разі визнається незаконною відмова у прийнятті податкової звітності), ПДВ-розреєстрації (у цьому випадку незаконним визнається рішення про ПДВ-розреєстрацію) тощо.
І ще один момент: «9-й стан» призводить до проблем не тільки в тих, на кого його, так би мовити, повісили, а й у їх контрагентів.
Річ у тім, що нерідко податківці визнають договори між ними нікчемними. Робити вони це можуть головним чином для того, щоб зняти податковий кредит з ПДВ (що стосується витрат, то сьогодні підхід податківців із цього приводу в разі визнання операцій нікчемними передбачити складно).
Як із цим боротися?
Тут запам’ятайте два моменти:
— акти перевірок, в яких вони фіксують подібні висновки, оскаржити не можна (пов’язано це з тим, що сам по собі акт не впливає на права/обов’язки платника);
— з 1 вересня ПКУ доповнено нормою, що забороняє податківцям робити висновки про відносини платника з його контрагентами на підставі актів, за якими не було винесено ППР ( п. 86.7 ПКУ).
У цьому ключі не залишається нічого іншого, крім як оскаржити ППР, винесене за підсумками перевірки. При цьому додатковим аргументом на вашу користь буде те, що порушення, вчинені вашим контрагентом, за загальним правилом не повинні призводити до жодних негативних наслідків для вас.
