Якщо в податковій накладній помилка: лікнеп з виправлення

Спершу нагадаємо, що з початку цього року в ПКУ з’явилася ліберальна норма щодо відображення податкового кредиту (ПК) на підставі податкової накладної (ПН) з помилками. Так, навіть якщо ПН містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД), але такі помилки не заважають (!) ідентифікувати операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань (ПЗ), така ПН дає право на ПК ( п. 201.10 ПКУ). Але оскільки на одну й ту саму помилку можуть по-різному дивитися продавець, покупець і податківці, то краще все ж таки виправляти огріхи в обов’язкових реквізитах ПН.

Тим більше що покупець на ПН з помилками в обов’язкових реквізитах може поскаржитися на продавця через додаток Д8. І тоді продавцю може загрожувати перевірка та штрафні санкції*.

* Ми порушували це питання у статтях «ПДВ-новинки — 2016» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2), «ПН з помилками «по-дрібному»: право на ПК, штрафи, виправлення» та «Штрафні (податок на прибуток) і перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 9).

Помилки в ПН виправляються шляхом складання розрахунку коригування (РК) ( п. 192.1 ПКУ, п. 21 Порядку № 1307**). Порядок виправлень залежить від того, де допущено помилку. Далі визначимо, що робити, якщо в тому чи іншому реквізиті виявлено помилку.

** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

Помилка в «шапці» ПН

Наприклад, неправильно зазначений тип причини, за якою ПН не видається покупцю, або проставлено позначку «Х» не в тому полі. За великим рахунком такі помилки можна не виправляти. Адже поля «шапки» не є обов’язковими реквізитами ПН. До того ж вони не заважають ідентифікації операції.

Звичайно, якщо, наприклад, забудете поставити позначку «Х» при складанні зведених ПН «на покупця» (для ПН після 01.04.2016 р.) і покупець просить виправити помилку, то потрібно піти йому назустріч.

Якщо ви хочете виправити помилку в «шапці» ПН, то зробити це легко. Для цього складаємо РК (датою виявлення помилки). У ньому в «шапці» проставляємо правильні дані, а також заповнюємо заголовну частину (дані про назву продавця/покупця, їх ІПН). Увага: табличну частину РК не заповнюємо. Як причину коригування зазначаємо «Виправлення помилки». Реєструє такий РК продавець (адже РК не змінює суму ПДВ).

Оскільки реквізити ПН, що виправляються, не належать до обов’язкових, то покупцю не потрібно для відображення ПК чекати появи РК. Тобто ПК він може показати вже в періоді складання ПН (якщо вона зареєстрована своєчасно).

Помилка в заголовній частині ПН

Дата / порядковий номер. Для порядкового номера слід дотримуватися правила: не повинно бути двох ПН з однаковим номером на одну й ту саму дату (п. 6 Порядку № 1307). Тому припуститися помилки в цьому реквізиті досить складно (ЄРПН просто не пропустить такі ПН). Єдине — можна помилитися в коді спецрежимної діяльності. Але така помилка не повинна впливати на дійсність ПН.

Як зазначено в п. 21 Порядку № 1307, помилки в даті та порядковому номері ПН не можуть бути виправлені за допомогою РК, тобто одним РК тут не обійдешся. Для їх виправлення єдиний можливий спосіб:

— обнулити «помилкову» ПН, склавши РК до неї, повністю відмінусувавши обсяги за накладною (такий РК складається датою виявлення помилки);

Оскільки такий РК є «зменшуючим», реєструє його покупець ( п. 192.1 ПКУ).

— скласти та зареєструвати нову ПН (з правильною датою). Важливо! Така ПН має бути складена датою виникнення ПЗ, і перевиписати її вийде, якщо з дати першої події не минуло 180 календарних днів (к. дн.). І звісно, якщо нова правильна ПН буде зареєстрована після закінчення 15 к. дн., що настають за датою першої події, то нависає загроза штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН.

Для сміливих! Узагалі оновлена норма п. 201.10 ПКУ говорить, що головне, щоб ПН дозволяла ідентифікувати період здійснення операції. Це наштовхує на думку, що можна навіть помилитися в даті ПН (якщо ці дати належать до одного й того самого періоду). Але користуватися такою позицією небезпечно.

Наведемо приклад «обнуляючого» РК на виправлення помилки в даті ПН.

Приклад. 05.04.2016 р. продавець відвантажив (дата відвантаження — перша подія) 100 шт. товару «А» за ціною 70 грн. за шт. на загальну суму 8400 грн. (без ПДВ — 7000 грн., ПДВ 20 % — 1400 грн.). Помилково в зареєстрованій ПН зазначено дату складання — 04.04.2016 р.

Фрагмент «виправляючого» РК

Нова правильна ПН має бути складена датою «05.04.2016».

Тепер що стосується відображення в ПДВ-декларації. Продавець зобов’язаний нарахувати ПЗ з ПДВ у періоді їх виникнення (незалежно від того, коли буде виправлено помилку). Покупець має право показати ПК тільки після того, як отримає від постачальника «нову» ПН з правильною датою. «Помилкову» ПН та «обнуляючий» РК до неї він у декларації не показує.

ІПН. Виправити помилку в ПН одним РК не вийде, адже програма не пропустить РК з ІПН, що відрізняється від вказаного в ПН. Тому в цьому випадку потрібно вчинити так само, як і при виправленні помилок в даті ПН (див. вище):

— обнулити «помилкову» ПН шляхом складання РК. Як причину коригування у гр. 2 зазначаємо «Виправлення помилки в індивідуальному податковому номері» (категорія 101.17 ЗІР);

Оскільки такий РК є«зменшуючим», реєструє його покупець, чий ІПН зазначено в ПН.

— скласти нову ПН (датою виникнення ПЗ). Така ПН складається з новим порядковим номером.

Що стосується відображення в ПДВ-декларації, то, знову ж таки, продавцю головне показати в себе ПЗ у періоді їх виникнення (у загальному випадку — в періоді, коли настала перша подія).

Покупець (реальний), який має бути зазначений у ПН, якщо продавець вчасно виправить помилку (до закінчення 15 к. дн., що настають за датою виникнення першої події), може показати ПК у періоді складання «нової» ПН, якщо після закінчення 15 к. дн. — у періоді її реєстрації.

Покупець (чий ІПН помилково потрапив до ПН) нічого в себе не відображає (для нього така ПН — не податковий документ), але зареєструвати «зменшуючий» РК від продавця зобов’язаний***.

*** Подробиці у статті «Помилково складена ПН: калейдоскоп наслідків» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 11).

Якщо ПН помилково складена на неплатника, а покупець виявився платником, порядок дій такий самий, як описано вище. Єдине — проблем­ з виправленням буде менше: оскільки ПН виписана на неплатника­, «обнуляючий» РК до неї реєструє сам продавець.

Номер філії (у ПН після 01.04.2016 р.). Якщо не зазначили (зазначили не той) номер філії (але навели її найменування), думаємо, нічого страшного. З такою погрішністю ПН усе одно дійсна. Якщо вирішите виправити помилку, то порядок дій такий самий, як при виправленні помилки в інших реквізитах заголовної частини ПН (див. нижче).

Помилка в інших реквізитах в заголовній частині (з 01.04.2016 р. — це тільки назва покупця/продавця). Виправити помилку дуже просто. Достатньо скласти РК до «помилкової» ПН. Дата складання такого РК — дата виявлення помилки. У такому РК заповнюємо тільки заголовну частину. При цьому всі правильно заповнені реквізити повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. Табличну частину РК не заповнюємо — залишаємо порожньою (роз’яснення в категорії 101.17 ЗІР).

Оскільки такий РК «нульовий», то реєструє його сам продавець. Що стосується відображення в ПДВ-декларації, то продавець повинен нарахувати ПЗ у періоді їх виникнення (на дату складання ПН). Період складання «виправляючого» РК для нього ролі не зіграє. Покупець же має право показати ПК тільки після отримання зареєстрованого «виправляючого» РК (якщо РК зареєстровано своєчасно — у періоді його складання, несвоєчасно — у періоді реєстрації). ПК відображається за ряд. 10 декларації з ПДВ.

Помилки в табличній частині ПН

Номенклатура товарів/послуг (гр. 2). Виправляється шляхом складання РК, в якому:

— в одному рядку зазначаємо неправильну номенклатуру зі знаком «мінус» у гр. 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-)»;

— в іншому рядку наводимо дані про правильну номенклатуру зі знаком «плюс» у гр. 7.

У гр. 2 зазначаємо «Виправлення помилки в номенклатурі».

Реєструє такий РК продавець.

Код УКТ ЗЕД (гр. 3). Обов’язковий реквізит, в якому помилки не допускаються, навіть якщо ПН дає можливість ідентифікувати операцію ( п. 201.10 ПКУ). Порушенням вважається як відсутність цього реквізиту в ПН, так і невідповідність коду. Виправляється ця помилка так само, як і в номенклатурі (див. вище). Покупець набуває право на ПК після реєстрації продавцем «виправляючого» РК в ЄРПН.

Якщо помилка в коді УКТ ЗЕД допущена в ПН з типами причини (що не видаються покупцю), то таку помилку можна не виправляти. За це платнику нічого не загрожує.

Одиниця виміру (гр. 4 і 5). Це необов’язкові реквізити, тому теоретично можна не виправляти (лист Міжрегіонального ГУ ДФСУ від 15.10.2015 р. № 23354/10/28-10-06-11).

Код ставки (гр. 8), код пільги (гр. 9). Можна не виправляти, якщо це не вплинуло на вартісні показники ПН. Якщо вплинуло — дивіться нижче, як виправити вартісні показники ПН.

Кількість (гр. 6), ціна постачання (гр. 7). Як правило, ці помилки впливають на вартісні показники. Як їх виправляти — розберемо нижче.

Виправляємо вартісні показники ПН

В ідеалі (якщо з дати виникнення ПЗ не минуло 15 к. дн.) — краще обнулити «помилкову» ПН і скласти нову (тією самою датою, що й початкова ПН).

Але податківці допускають виправлення сумових помилок в ПН і за допомогою РК (про це свідчить роз’яснення в категорії 101.17 ЗІР). Складається такий РК на дату виявлення помилки так само, як і при звичайному поверненні / зміні ціни****. Тільки як причина коригування зазначається «Виправлення помилки».

**** Вам допоможе стаття «Заповнюємо «оновлений» розрахунок коригування до ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 13).

Що стосується відображення в ПДВ-декларації, то продавець повинен показати ПЗ у повній сумі в періоді їх виникнення. Якщо помилку виправлено в наступному періоді — доведеться подавати УР. Відображаються такі ПЗ за ряд. 1 декларації (УР).

Покупець має право показати ПК тільки після реєстрації «виправляючого» РК в ЄРПН продавцем (показує такий ПК за ряд. 10 декларації). Якщо обрано спосіб виправлення зі складанням нової ПН, то покупець відображає ПК за нею за загальними правилами (залежно від того, своєчасно вона зареєстрована в ЄРПН чи ні).

Підписи укладача та ЕЦП не збігаються

Останні роз’яснення контролерів із цього приводу ліберальні: невідповідність ЕЦП, що накладається на ПН при реєстрації в ЄРПН, ініціалам та прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання ПК за такою ПН (лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15).