Без РРО? Порядок «перевірки мільйона» від КМУ

В обраному У обране
Друк
Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter 911.com
Бухгалтер 911 Липень, 2016/№ 31
Підприємці — єдиноподатники груп 2 і 3, які працюють за готівку, але мають РРО-імунітет, кровно зацікавлені в тому, щоб обсяг доходів, які вони отримали протягом року, не перевищив мільйонної межі. Так от, Кабмін нарешті видав на-гора документ, присвячений контролю за дотриманням цієї доленосної величини. Про нього й поговоримо.
спрощена система оподаткування, фізособи-підприємці, РРО

Новоявлений Порядок № 4391 датовано початком ІІ півріччя поточного року. Хоча, по-хорошому, якби КМУ явив його близько року тому, це було б набагато логічніше ☹.

1 Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 439.

Так от, свого часу багато хто побоювався, що цей Порядок «контролю недосягнення мільйона» перекреслить усю радість від можливості не застосовувати РРО. Мовляв, контроль буде таким, що краще одразу поставити РРО ☺.

Та тільки звідки йому (такому суворому контролю) взятися, якщо Порядок — підзаконний акт? А до ПКУ, Закону про РРО та інших жодних спеціальних змін не вносили. І вже на стадії проекту стало зрозуміло: Кабмін «зварить» страву тільки з тих інгредієнтів — прав податківців, які є в ПКУ. Що начебто і зрозуміло.

То що ж бачимо в прийнятому документі? Почнемо з того, для чого, власне, усе «затівалося», — з визначення обсягу доходів єдиноподатників. Порядок № 439 щодо цього небагатослівний. Він лише зазначає, що для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності. Тобто в розумінні Порядку доходи єдиноподатника — це ті ж доходи, про правила визначення яких говорить ст. 292 ПКУ. Тобто отримані в готівковій, безготівковій та натуральній формі (безоплатно отримані товари (роботи, послуги); списана підприємцем групи 3 — платником ПДВ сума кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності).

Доходи фізособи-підприємця у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу зареєстрованого на фізособу рухомого та нерухомого майна, при визначенні граничного обсягу доходу враховуватися не повинні.

Що стосується методів контролю, то, як і очікувалося, нічого надприродного Кабмін не вигадав (тому що й не міг). Податківці здійснюватимуть контроль за обсягами доходів єдиноподатників шляхом:

— використання наявних у них інформаційних ресурсів;

— звернень до платників податків про надання податкової інформації (причому не лише до самих підприємців — безпосередніх суб’єктів контролю, а й до їх контрагентів);

— проведення зустрічних звірок та перевірок (документальних позапланових і фактичних).

Ніякої тобі додаткової звітності і чогось, що б виходило за рамки ПКУ.

Логічно виникає запитання: як останні методи контролю поєднуються з нині чинними обмеженнями щодо проведення перевірок2? Давайте розкладемо «по поличках» усі методи контролю, про які йдеться в Порядку № 439.

2 Детальніше про які ви могли прочитати у статтях «Штрафні (податок на прибуток) та перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 9 та «Новий мораторій на перевірки: кому пощастило найбільше?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

1. Письмовий запит про надання податкової інформації (пп. 4 і 5 Порядку).

Такий запит з метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу податківці можуть надіслати платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 73.3 ПКУ. При цьому обов’язковим є дотримання вимог, установлених цим пунктом.

Такий запит не є перевіркою у розумінні ПКУ, тому від його подання не врятують жодні мораторії. У той же час особливої небезпеки його напрям не несе, адже відповідь на нього платник зобов’язаний сформувати самостійно і активної участі податківців при цьому вдасться уникнути.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин (у нашому випадку — їх контрагенти) зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом врегульовано останнім розділом Порядку № 12453.

3 Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.

2. Зустрічні звірки цих суб’єктів господарювання щодо платників єдиного податку (п. 6 Порядку). Податківці мають право отримувати податкову інформацію і шляхом проведення зустрічних звірок цих суб’єктів господарювання стосовно платників єдиного податку щодо визначення граничного обсягу доходу. При цьому керуватися вони повинні порядком, прописаним у п. 73.5 ПКУ (ср. 025069200). А в ньому, серед іншого, знаходимо застереження, що такі звірки не є перевірками. Відповідно і від їх проведення «перевірочні» мораторії не рятують.

Регламентує проведення зустрічних звірок Порядок № 12324.

4 Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232.

3. Документальні позапланові та фактичні перевірки (п. 7 Порядку). За наявності підстав, передбачених пп. 78.1.1 — 78.1.18 ПКУ, податківці можуть провести документальну позапланову, а за наявності обставин, зазначених у пп. 80.2.1 — 80.2.7 ПКУ, — фактичну перевірку. Але тут уже підприємців-єдиноподатників, по-хорошому, має «оберігати» перевірочний мораторій, передбачений п. 3 розд. ІІ Закону № 715. Тим паче що самі податківці погоджуються: під його дію підпадають усі види перевірок (категорія 136.06 ЗІР).

5 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Виняток, що дозволяє перевіряти підприємців — платників єдиного податку груп 2 і 3 з питань дотримання порядку застосування РРО, у нашому випадку «не в справі», адже ми зараз говоримо про суб’єктів, які реєстратори не використовують. Хоча не факт, що через термінологічні неточності тут не спливуть деякі нюанси, про які ми говорили в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 9, с. 5.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд