Без РРО? Порядок «перевірки мільйона» від КМУ

В обраному У обране
Друк
Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter 911.com
Бухгалтер 911 Липень, 2016/№ 31
Підприємці — єдиноподатники груп 2 і 3, які працюють за готівку, але мають РРО-імунітет, кровно зацікавлені в тому, щоб обсяг доходів, які вони отримали протягом року, не перевищив мільйонної межі. Так от, Кабмін нарешті видав на-гора документ, присвячений контролю за дотриманням цієї доленосної величини. Про нього й поговоримо.
спрощена система оподаткування, фізособи-підприємці, РРО

Новоявлений Порядок № 4391 датовано початком ІІ півріччя поточного року. Хоча, по-хорошому, якби КМУ явив його близько року тому, це було б набагато логічніше ☹.

1 Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) обсягу доходу, визначеного пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, затверджений постановою КМУ від 13.07.2016 р. № 439.

Так от, свого часу багато хто побоювався, що цей Порядок «контролю недосягнення мільйона» перекреслить усю радість від можливості не застосовувати РРО. Мовляв, контроль буде таким, що краще одразу поставити РРО ☺.

Та тільки звідки йому (такому суворому контролю) взятися, якщо Порядок — підзаконний акт? А до ПКУ, Закону про РРО та інших жодних спеціальних змін не вносили. І вже на стадії проекту стало зрозуміло: Кабмін «зварить» страву тільки з тих інгредієнтів — прав податківців, які є в ПКУ. Що начебто і зрозуміло.

То що ж бачимо в прийнятому документі? Почнемо з того, для чого, власне, усе «затівалося», — з визначення обсягу доходів єдиноподатників. Порядок № 439 щодо цього небагатослівний. Він лише зазначає, що для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності. Тобто в розумінні Порядку доходи єдиноподатника — це ті ж доходи, про правила визначення яких говорить ст. 292 ПКУ. Тобто отримані в готівковій, безготівковій та натуральній формі (безоплатно отримані товари (роботи, послуги); списана підприємцем групи 3 — платником ПДВ сума кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності).

Доходи фізособи-підприємця у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу зареєстрованого на фізособу рухомого та нерухомого майна, при визначенні граничного обсягу доходу враховуватися не повинні.

Що стосується методів контролю, то, як і очікувалося, нічого надприродного Кабмін не вигадав (тому що й не міг). Податківці здійснюватимуть контроль за обсягами доходів єдиноподатників шляхом:

— використання наявних у них інформаційних ресурсів;

— звернень до платників податків про надання податкової інформації (причому не лише до самих підприємців — безпосередніх суб’єктів контролю, а й до їх контрагентів);

— проведення зустрічних звірок та перевірок (документальних позапланових і фактичних).

Ніякої тобі додаткової звітності і чогось, що б виходило за рамки ПКУ.

Логічно виникає запитання: як останні методи контролю поєднуються з нині чинними обмеженнями щодо проведення перевірок2? Давайте розкладемо «по поличках» усі методи контролю, про які йдеться в Порядку № 439.

2 Детальніше про які ви могли прочитати у статтях «Штрафні (податок на прибуток) та перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 9 та «Новий мораторій на перевірки: кому пощастило найбільше?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

1. Письмовий запит про надання податкової інформації (пп. 4 і 5 Порядку).

Такий запит з метою здійснення податкового контролю за досягненням платниками єдиного податку граничного обсягу доходу податківці можуть надіслати платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 73.3 ПКУ. При цьому обов’язковим є дотримання вимог, установлених цим пунктом.

Такий запит не є перевіркою у розумінні ПКУ, тому від його подання не врятують жодні мораторії. У той же час особливої небезпеки його напрям не несе, адже відповідь на нього платник зобов’язаний сформувати самостійно і активної участі податківців при цьому вдасться уникнути.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин (у нашому випадку — їх контрагенти) зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом врегульовано останнім розділом Порядку № 12453.

3 Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.

2. Зустрічні звірки цих суб’єктів господарювання щодо платників єдиного податку (п. 6 Порядку). Податківці мають право отримувати податкову інформацію і шляхом проведення зустрічних звірок цих суб’єктів господарювання стосовно платників єдиного податку щодо визначення граничного обсягу доходу. При цьому керуватися вони повинні порядком, прописаним у п. 73.5 ПКУ (ср. 025069200). А в ньому, серед іншого, знаходимо застереження, що такі звірки не є перевірками. Відповідно і від їх проведення «перевірочні» мораторії не рятують.

Регламентує проведення зустрічних звірок Порядок № 12324.

4 Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232.

3. Документальні позапланові та фактичні перевірки (п. 7 Порядку). За наявності підстав, передбачених пп. 78.1.1 — 78.1.18 ПКУ, податківці можуть провести документальну позапланову, а за наявності обставин, зазначених у пп. 80.2.1 — 80.2.7 ПКУ, — фактичну перевірку. Але тут уже підприємців-єдиноподатників, по-хорошому, має «оберігати» перевірочний мораторій, передбачений п. 3 розд. ІІ Закону № 715. Тим паче що самі податківці погоджуються: під його дію підпадають усі види перевірок (категорія 136.06 ЗІР).

5 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Виняток, що дозволяє перевіряти підприємців — платників єдиного податку груп 2 і 3 з питань дотримання порядку застосування РРО, у нашому випадку «не в справі», адже ми зараз говоримо про суб’єктів, які реєстратори не використовують. Хоча не факт, що через термінологічні неточності тут не спливуть деякі нюанси, про які ми говорили в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 9, с. 5.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити