Відмова від коригувань. У підкатегорії 102.23.02 ЗІР з’явилося дуже навіть ліберальне роз’яснення із цього приводу. Мовляв, якщо низькодохідний платник у декларації за 2015 рік міг, але не відмовився від застосування прибуткових коригувань, а тепер передумав, то це можна виправити як звичайну помилку за допомогою подання уточнюючої декларації згідно з п. 50.1 ПКУ.
Отже, виправитися вдасться, і якщо платник просто забув поставити відповідну відмітку в полі «Наявність рішення» (при цьому різниці в додатку РІ не обчислював, рядок 03 РІ декларації і «підпорядковані» додатки не заповнював); зробив це не так, як того вимагали податківці*, або ж просто зараз передумав (раніше подавши і такий додаток, і заповнений рядок 03 РІ декларації).
* Про їх вимоги із цього приводу ви могли прочитати в матеріалі «Запитання щодо прибуткової декларації «в останній вагон» («Бухгалтер 911», 2016, № 6, с. 15).
При цьому виправитися доведеться шляхом подання уточненої декларації (саме на цьому наполягають податківці у своїй відповіді**).
** Водночас не виключено, що продиктований такий висновок змістом запитання, в якому йдеться саме про уточнювальну декларацію.
Списання дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів (РСД). А ось що стосується цього питання, то тут висновки листа ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10101/6/99-99-15-03-02-15 (питання 4) для тих із вас, чиї підприємства є високодохідними, є невтішними.
Ми вже неодноразово згадували, що формулювання п. 139.2 ПКУ, який відповідає за питання різниць для високодохідних платників у частині створення та коригування РСД, прописані, м’яко кажучи, невдало.
Наприкінці минулого року були законодавчі ініціативи, завдяки яким ситуація повинна була змінитися на краще***, але поки що втілитися в життя їм не судилося. *** Про це ви могли прочитати в статті «Недосконалий» прибуток: чи є реальними поліпшення?» («Бухгалтер 911», 2015, № 48).
ДФСУ ж, користуючись недоробками законодавства, доходить висновку, що фінрезультат до оподаткування підлягає зменшенню (згідно з п.п. 139.2.2 ПКУ) тільки тоді, коли здійснюється коригування у бік зменшення РСД і на цю суму збільшується фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФО. Згідно з П(С)БО 10 це відбувається під час коригування у бік зменшення раніше нарахованого РСД на дату балансу з одночасним визнанням доходу****.
**** Детальніше про це ви могли прочитати у статті «Інвентаризація сумнівного резерву: «закриваємо» рік, що минає» («Бухгалтер 911», 2015, № 52).
А у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок РСД (проводка Дт 38 — Кт 36, 37 та інші рахунки обліку дебіторської заборгованості), фінрезультат до оподаткування не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості, вважають податківці.
Тому для нормалізації ситуації чекаємо на зміни до ПКУ...
