(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/12
Бухгалтер 911
Бухгалтер 911
Листопад , 2015/№ 48

«Недосконалий» прибуток: чи є реальними поліпшення?

Податкове законодавство містить безліч вад. Це стосується і обліку податку на прибуток (далі — ППП). Саме з цієї точки зору пропонуємо поглянути на проект № 34221, покликаний усунути недоліки, зумовлені податковою реформою (читай — Законом № 71-2). Заразом порушимо і нагальні питання оподаткування.
податок на прибуток, законопроект, коригування

1 Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей» від 06.11.2015 р. № 3422. Текст знайдете тут: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=56965.

2 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ.

Нова дека: невже насправді?!

Можливо, найголовніше удосконалення, на яке чекали всі платники (і передусім «квартальники»), — ця поява нової форми декларації. Погодьтеся, не дуже зручно подавати одночасно дві деки: за «старою» формою3 та як додаток до неї — деку за «проектною» формою4. Саме таким чином наказували діяти податківці в питанні подання звітності за І півріччя5 (лист від 29.07.2015 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17).

3 Для «звичайних» платників затверджена наказом Міндоходів «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 30.12.2013 р. № 872.

4 Наші коментарі із цього приводу шукайте у статті «Дека з податку на прибуток: проект і в Африці проект» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 30. Навіть після затвердження Мінфіном остаточної форми деки своєї актуальності вони не втратили.

5 Подробиці з приводу подання звітності з ППП за 3 квартали ви могли знайти в матеріалі «Сирі» декларації, або За ІІІ квартал відзвітуй!» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 42.

Однак строки подання звітності за ІІІ квартал спливли… і тільки після цього «потяг рушив». Те, що раніше було проектом, нарешті стане повноцінною декою (нову деку детально ми обговоримо в наступному номері)!

Наказ Мінфіну «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 20.10.2015 р. № 897, зареєстрований у Мін’юсті 11.11.2015 р. Опублікувати ж його обіцяють 01.12.2015 р. в «Офіційному віснику України» № 93. Саме з цієї дати цей наказ набуде чинності.

Є підозри, що, не чекаючи «правильних» строків набуття чинності новою формою ( абз. 2 п. 46.6 ПКУ), застосовувати її накажуть починаючи зі звітності за 2015 рік (причому як річним, так і квартальним платникам податку).

Але така «оперативність» нехай залишиться на совісті Мінфіну, а ось ВРУ підготувала дещо інші поліпшення, які далі й обговоримо.

Проект № 3422 під мікроскопом

Відразу пояснимо: останній етап проходження документа — «Надано для ознайомлення», тому на його швидке прийняття чекати не доводиться. Водночас «шанси» проекту перерости-таки в закон досить високі.

Пояснюється це тим, що (1) суб’єкт законодавчої ініціативи — КМУ; (2) спрямованість законопроекту — усунути невідповідності у ПКУ, забезпечивши чітке розуміння платниками податків і контролюючими органами норм законодавства, проти чого виступати ніхто не повинен у принципі.

Що ж чекає на нас із вами у разі прийняття відповідного Закону?

 

ОЗ, МНМА, НМА. Особливості визначення таких активів у податковому обліку повинні зникнути на користь бухгалтерських тлумачень цих понять. Відповідним чином планують переписати пп. 14.1.120 і 14.1.138 ПКУ. При цьому тут же буде визначено, що активи, які не використовуються в госпдіяльності платника, є невиробничими. Причому планується встановити, що невиробничими можуть бути як ОЗ, так і МНМА, і НМА.

Водночас у ПКУ залишиться межа між ОЗ/МНМА в розмірі 6000 грн. (для бухобліку, нагадаємо, є необов’язковою). Її, однак, планують застосовувати тільки починаючи з 01.01.2016 р., прописавши відповідні перехідні норми в  п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Дивно, але в проекті зазначено, що у 2015 році з цією метою має застосовуватися величина 2,5 тис. грн. І це всупереч тому, що 6-тисячний вартісний критерій діє вже з 1 вересня.

Як наслідок, амортизацію таких активів високодохідні суб’єкти не матимуть права відображати в податковому обліку. До речі, у проекті планується прямо прописати, що не підлягають податковій амортизації: вартість гудвілу, а також земельних ділянок, автомобільних доріг загального користування, природних ресурсів тощо. Деякі з них раніше просто «випадали» з визначення податкових «ОЗ», тепер же неможливість їх амортизації для цілей податкового обліку хочуть прописати безпосередньо у  ст. 138 ПКУ.

Планують підправити і саму амортизаційну різницю (передбачену тією-таки ст. 138 ПКУ). По-перше, її повинні переписати чіткіше та зрозуміліше. По-друге, на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ або НМА доведеться збільшувати фінрезультат до оподаткування. Згідно з діючими правилами формально щодо НМА цього робити не потрібно.

Однак є й позитивна зміна: відповідно до запланованих поліпшень вдасться зменшити фінрезультат до оподаткування на суму первісної вартості окремого об’єкта невиробничих ОЗ або НМА, визначений згідно з НП(С)БО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта.

Не дадуть розслабитися і низькодохідним платникам, зокрема тим, які, користуючись нормами п. 14 П(С)БО 7 (у старій редакції)6, у періодах до 01.01.2015 р. відносили витрати на ремонт/поліпшення об’єкта на збільшення його первісної вартості в бухобліку. На відповідну частину амортизації фінрезультат до оподаткування їм доведеться збільшити (згідно з новим п. 36 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

6 Про те, як змінили бухгалтерські вимоги, ви могли прочитати у статті «Мінфін «повирішував» важливі проблеми» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 30.

Як розумієте, усі ці правки (у разі їх затвердження ВРУ) призведуть до необхідності змінювати форму деки з ППП, яка тільки-но «побачила світ».

 

Тимчасові та постійні різниці, прощавайте! У новому році до податкового законодавства, як ви добре знаєте, прийшли принципово нові різниці (зокрема, ст. 138 — 142 ПКУ). Водночас від згадки «старих» різниць цей Кодекс спромоглися «очистити» тільки сьогодні (унісши відповідні зміни до п.п. 17.1.12, пп. 46.2, 336.1 і  абз. 2 п. 1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

До речі, згадки звичайних цін у багатьох місцях замінять на ціни, визначені згідно з принципом «витягнутої руки». Водночас повністю звичайні ціни з ПКУ не зникнуть (збережуть як визначення цього поняття, так і низку ситуацій, в яких вони застосовуються).

Сільгоспрегулювання. Специфічний звітний період (01.07.20х0 р. — 30.06.20х1 р.) у сільгосппідприємств ніхто віднімати не планує, але деякі пов’язані з ним аспекти уточнити на рівні ПКУ збираються. Зокрема, закріплять:

— склад фінзвітності, яку такі платники зобов’язані будуть додати до звітної деки ( п. 46.2);

— порядок визначення фінрезультату до оподаткування ( п.п. 134.1.1).

Нова форма деки з ППП призначена у тому числі й для с.-г. виробників (вони зобов’язані будуть проставляти відповідну відмітку в рядку 9 її шапки). Але цих вимог дека, зрозуміло, не враховує, у зв’язку з чим у разі їх прийняття деку доведеться поправляти.

 

«Податкові канікули»: чи не пізно? Завдяки Закону № 71 «звільняючі» норми для платників, які перебувають на таких канікулах («нульовиків»), перемістили з п. 154.6 до п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Водночас «перехресні» посилання у ПКУ (та й що гріха таїти, в інших нормативних документах, зокрема П(С)БО 25) своєчасно поміняти забули. Це дає формальні підстави засумніватися в деяких правах таких платників.

Наприклад, зазначене стосується прав: подавати звітні деки за спрощеною формою (згідно з  абз. 2 п. 49.2 ПКУ); підлягати перевірці не більше одного разу на три роки7 (відповідно до абз. 4 п. 77.2 ПКУ); обрати квартальний період для сплати ПДВ (згідно з  абз. 1 п. 202.2 ПКУ).

7 За умови, що сума сплаченого таким платником ПДВ становить не менше 5 % від задекларованого доходу за звітний податковий період.

Однак законопроект № 3422 цю несправедливість повинен усунути. Інша річ, що існувати такій пільзі залишилося всього нічого: до 01.01.2016 р.

 

Податок на нерухомість: дивне тлумачення. Тему бухобліку цього податку на сторінках журналу ми вже порушували8. Але відтоді з’явилася ясність як у частині подвійного видалення сплаченого нерухомподатку за нежитловою нерухомістю9, так і в частині віднесення сум податку на той чи інший вид витрат (лист Мінфіну від 18.08.2015 р. № 31-11410-08-16/26592). Тепер законодавці планують внести зміни, надто вже невигідні високодохідним платникам ППП.

8 Дивіться статтю «Обліковуємо податок на нерухомість: і знову підводні камені» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 12.

9 Дивіться лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 (наші пояснення із цього приводу знайдете у статті «Податок на прибуток: вивчаємо «мегалист» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 28).

Ні, відбирати можливість зменшувати ППП нерухомподатку в частині об’єктів нежитлової нерухомості (прописану в  п. 137.5 ПКУ) ніхто не збирається. Більше того, має зникнути згадка, що для можливості зменшити зобов’язання з ППП нерухомподаток має бути не лише нарахований, а й сплачений. Ось тільки усе це буде перекреслено двома найнеприємнішими нововведеннями:

1) якщо платник ППП у звітному періоді не отримає прибутки або сума ППП виявиться менше суми «нерухомого» податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення ППП поточного періоду, перенести на зменшення ППП у наступних податкових (звітних) періодах не вдасться. Такі доповнення планують унести безпосередньо до п. 137.5 ПКУ;

Тим самим автори проекту № 3422 частково підтримали розробників нової деки, що надали можливість зменшувати об’єкт обкладення ППП нерухомподатку тільки в частині зобов’язань звітного року, але (!) ще й за вирахуванням сплачених щомісячних авансів.

2) фінрезультат до оподаткування накажуть збільшувати на суму нерухомподатку в частині об’єктів нежитлової нерухомості в сумі, на яку зменшений ППП згідно з  п. 137.5 ПКУ. Тобто сенс самого зменшення для високодохідних платників просто втратиться. Такі «удосконалення» планують унести до п.п. 140.5.12 ПКУ.

У цьому контексті звернемо вашу увагу на те, що право зменшити зобов’язання з ППП на суму нерухомподатку за об’єкти нежитлової нерухомості мають і низькодохідні суб’єкти (оскільки воно передбачене п. 137.5 ПКУ). А ось проводити коригування фінрезультату (згідно з новим п.п. 140.5.12 ПКУ) їм не доведеться!

«По сусідству» з цим підпунктом хочуть розмістити норми, які зобов’язують високодохідних платників збільшувати фінрезультат до оподаткування на суму таких виплат на користь неплатників ППП:

— перерахованої безповоротної фінансової допомоги;

— витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок відповідно до ЦПД.

Причому це аж ніяк не єдині поправки, які, імовірно, незабаром будуть унесені до ст. 140 ПКУ.

 

«Резервні» поліпшення10. Нагадаємо, що різниці в частині резервів передбачені ст. 139 ПКУ. Останню планують дещо переінакшити за допомогою проекту № 3422.

10 Із сучасним порядком податкового обліку відпускного та «сумнівного» резервів ви могли ознайомитися у статтях «Четвірка» питань про резерв відпусток» (у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 23) і «Резервне» питання: податковий облік — 2015» (у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 46).

Зокрема, п. 139.1 замислили доповнити згадкою про те, що його дія не поширюється не лише на резерви (забезпечення) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, а й витрат на сплату ЄСВ, який нараховується на такі виплати. Але головне, що на «відпускні» резерви коригування, як і раніше, не поширюються.

А ось різницю, що стосується резерву сумнівних боргів ( п. 139.2 ПКУ), змінять суттєво. Погляньте, як вона має виглядати за задумом авторів проекту № 3422:

Фінансовий результат до оподаткування

№ з/п

збільшують на суми

( п.п. 139.2.1 ПКУ*):

№ з/п

зменшують на суми

( п.п. 139.2.2 ПКУ*):

1

витрат на формування резерву сумнівних боргів згідно з НП(С)БО або МСФЗ

1

коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшили фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ

2

витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам безнадійної** у розмірі перевищення раніше сформованого резерву сумнівних боргів за такою заборгованістю

2

коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної**, у межах раніше сформованого резерву сумнівних боргів*

3

дебіторки, яка у звітному періоді відповідає ознакам безнадійної*** і була віднесена на витрати у бухобліку в попередніх періодах

* У новій редакції, тобто тій, яка передбачена проектом № 3422.

** Визначені п.п. 14.1.11 ПКУ. Детальніше про ці ознаки ви могли прочитати в матеріалі «Безнадійна заборгованість: обліковуємо по-новому» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 5.

*** Від себе додамо, що це коригування є принципово важливим, оскільки воно б могло відновити справедливість при списанні безнадійної заборгованості «високодохідними» платниками.

 

Зверніть увагу на той факт, що позиції під № 1 (як у частині збільшення, так і в частині зменшення фінрезультату до оподаткування) повинні залишитися в незмінному вигляді.

У частині зменшення позиція № 1 — це єдине, що зараз може вплинути на фінрезультат до оподаткування. Наступні дві — це нововведення/уточнення, запропоновані авторами проекту № 3422.

При цьому щодо списання безнадійної заборгованості, то тут ситуація повинна і змінитися, і прояснитися.

 

Інші нововведення. Цікаву зміну планують унести до ст. 20 ПКУ, видаливши з неї п.п. 20.1.43. Він надає право контролюючим органам проводити перевірки правильності ведення бухобліку згідно з НП(С)БО або МСФЗ. Отже, ВРУ вважає, що таке право податківцям ні до чого. Цікава логіка, ураховуючи той факт, що навіть високодохідні платники визначають об’єкт оподаткування насамперед за допомогою даних бухобліку, і лише потім проводять з ними коригування на передбачені розд. ІІІ ПКУ різниці.

Крім того, планують уточнити, що саме розмір бухгалтерського доходу має слугувати сумовим критерієм для визначення того, чи повинен платник сплачувати щомісячні авансові внески з ППП. Останні, як ви вже знаєте, в недалекому майбутньому можуть скасувати завдяки іншому законопроекту11.

11 Про подробиці ви могли довідатися у статті «Проект № 3357 vs проект Мінфіну: чого чекати під ялинку?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 46.

При цьому на рівні Кодексу ( абз. 7 п. 57.1) збираються уточнити, що бухгалтерський дохід уключає такі складові: дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), операційні, фінансові та інші доходи.

Є й інші передбачувані нововведення. Так, замислили неабияк «перекраяти» ст. 140 ПКУ, яка стосується різниць, що виникають «при здійсненні фінансових операцій» (зокрема, при виплаті роялті нерезидентам). Але більш предметно на цю тему поговоримо лише у тому випадку, якщо проект № 3422 «доросте» до рівня закону.

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті