Навпіл... одне кафе дісталося нам, або Два ФОП під одним дахом

В обраному У обране
Друк
Мірошниченко Віталина, податковий експерт, v.miroshnichenko@buhgalter911.com
Бухгалтер 911 Червень, 2016/№ 26
Як відомо, ППЄПам заборонено торгувати «міцним» алкоголем. Можна лише пивом і столовим вином. Та й то, продажі того ж алкогольного пива пов’язані з необхідністю встановлювати РРО / застосовувати КОРО з РК. Ось тут і виникає ідея: а що коли випивкою в цьому самому кафе торгуватиме ФОП на загальній системі? Цілком реально. Якщо хочете знати, як все правильно організувати, — приєднуйтеся!
кафе, страви + алкоголь, ППЄП + ФОП на ЗС, приміщення на двох, працівники на двох, РРО

Розподіл ролей. Ніхто не скасовує можливості ФОП працювати в кафе одноосібно. Але для цілей оптимізації багато хто організовує свою роботу так: в одному приміщенні кафе працюють два ФОП — ППЄП займається виключно приготуванням страв (кухнею), а ФОП на загальній системі торгує алкоголем. У результаті в кафе і алкоголь продається, і податки з «кухні» невисокі.

Як оформити приміщення. Є декілька варіантів:

1) обидва підприємця можуть разом купити приміщення кафе і володіти ним на праві спільної сумісної власності (коли частка кожного власника окремо не виділяється) — ст. 368 — 372 ЦКУ. Цей варіант ми не рекомендуємо застосовувати, оскільки у ФОП на загальній системі можуть виникнути проблеми при оформленні «алкогольної» ліцензії, для отримання якої слід дотриматися обмеження щодо розміру торговельної площі (≥ 20 кв. м);

2) обидва підприємці можуть разом купити приміщення кафе і володіти ним на праві спільної часткової власності (тобто кожний з них матиме свою частку в кафе. Розмір цієї частки за умовчанням 50/50, але за їх угодою може бути й іншою — ст. 357 — 367 ЦКУ;

3) підприємці можуть укласти з власником два договори оренди — кожний від свого імені. При цьому кожний з них орендуватиме лише частину кафе, окремо вноситиме плату орендодавцю і матиме власний документ на приміщення;

4) підприємці можуть укласти з власником один договір оренди, в якому орендарями одного приміщення виступатимуть відразу два підприємці. У цьому випадку орендну плату вони вноситимуть у порядку, визначеному в договорі. Причому в такому договорі краще прописати, хто з підприємців яку площу кафе орендує (знову ж таки, це згодиться ФОП на загальній системі для оформлення «алкогольної» ліцензії);

Радимо укладати договір оренди на строк менше 3 років. У цьому випадку вам не доведеться посвідчувати його у нотаріуса та реєструвати право користування нерухомістю ( ст. 793 і 794 ЦКУ). Крім того, навіть якщо після закінчення строку договору ви його продовжите (кожного разу на строк трохи менше 3 років), посвідчувати та реєструвати нічого не доведеться (постанова ВГСУ від 04.04.2012 р. № 40/5005/10590/2011).

5) ППЄП може придбати кафе або взяти його в оренду та здавати частину цього кафе (суворо застережену частину) в оренду/суборенду ФОП на загальній системі. Щоправда, у цьому випадку ППЄПу доведеться працювати тільки у групі 3. Крім того, у випадку з суборендою потрібно, щоб власник кафе не заперечував (отримайте від нього письмову згоду на суборенду або зробіть застереження про це в договорі оренди).

Знову ж таки, ППЄП не може здати в оренду/суборенду ФОП на загальній системі все приміщення кафе, оскільки в цьому випадку сам втратить право працювати в ньому. Тому здаємо лише частину кафе (не менше 20 кв. м)!

ФОП на загальній системі також може здавати в оренду кафе ППЄПу, але це є економічно невигідним, оскільки його податкове навантаження з отриманої орендної плати вище, ніж у ППЄПа.

«Напрошується» ще варіант зі спільною діяльністю, але у випадку з двома ФОП він врегулює лише відносини між ними*.

* Детальніше про це див. «Договір про спільну діяльність з ФОП: потрібно?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 25).

Як оформити офіціантів. Сумісництво. Перше, що спадає на думку: оформити офіціантів в одного ФОП за основним місцем роботи, а в іншого — за сумісництвом. У цьому випадку потрібно сформувати два окремі меню (одне підписане ППЄПом, друге — ФОП на загальній системі). Це дасть нам одну перевагу та два недоліки:

«+» виручка ППЄПа не проходитиме через РРО загальносистемника, тобто податківці не зможуть достеменно контролювати її обсяг;

«-» але обом підприємцям доведеться звітувати щодо найманих працівників і сплачувати податки з їх зарплати;

«-» і трудову діяльність офіціантів не можна вважати повністю правильно організованою, оскільки працівник не може одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи та за сумісництвом. Адже робота за сумісництвом припускає працю у вільний від основної роботи час ( п. 1 Положення № 43**). Інша річ, чи чіплятимуться до цього перевіряючі, якщо формально усі права працівників будуть дотримані. Однак є й інший варіант.

** Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затверджене спільним наказом Мін’юсту, Мінфіну та Мінпраці від 28.06.93 р. № 43.

Комісія. ППЄП може передавати свої страви на продаж ФОП на загальній системі на підставі договору комісії. За таким договором послуги комісії загальносистемник надаватиме ППЄПу. А отже, ППЄП може навіть працювати в групі 2 (зрозуміло, якщо не здає кафе в оренду загальносистемнику), оскільки він не надає послуги загальносистемнику, а сам отримує їх від нього (а це групі 2 дозволено). При цьому в договорі комісії можна вказати, що перелік і вартість передаваних на продаж товарів визначаються актом приймання-передачі. І щодня (за підсумками дня) складати акт про страви, передані на продаж.

Цей варіант має декілька переваг і один недолік. Оскільки ФОП на загальній системі, продаючи страви ППЄПа, діятиме від свого імені, то:

«-» виручка, належна ППЄПу, обов’язково «засвітиться» у податківців, пройшовши через РРО загальносистемника;

«+» у кафе достатньо мати одне меню (страви + алкоголь), підписане ФОП на загальній системі;

«+» офіціантів можна оформити тільки у загальносистемника (і лише він звітуватиме за них і сплачуватиме податки із зарплати);

«+» до доходу загальносистемника включатиметься вартість страв, проданих за договором комісії, але й до витрат потрапить та сама сума (податківці з цим згодні — категорія 104.08 ЗІР). Тож оподатковуватися буде тільки комісійна винагорода, отримана загальносистемником від ППЄПа.

ППЄПам заборонені негрошові розрахунки, у тому числі й взаємозалік ( п. 291.6 ПКУ). Тому комісійну винагороду потрібно виплачувати окремо, а не утримувати її з вартості реалізованих страв. Інакше ППЄП може втратити спрощенку!

Щоправда, для того щоб врахувати у витратах вартість страв, отриманих від ППЄПа, загальносистемнику знадобиться документ, що підтверджує передачу грошей за ці страви ППЄПу-комітенту. Це може бути платіжка (при безготівкових розрахунках) або товарний чек довільної форми (про приймання готівки). На практиці податківці часто вимагають, щоб товарний чек, який видає ППЄП, був схожий на фіскальний чек РРО (тобто у ньому вказувалися б усі реквізити фіскального чека без слів «фіскальний чек») — п. 2 розд. II Положення № 13***.

*** Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок подання звітності, пов’язаної з використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форма № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затверджені наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

До речі, пам’ятаєте про обмеження на готівкові розрахунки між ФОП: не більше 10 тис. грн. на добу ( п. 1 постанови № 210****).

**** Постанова НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

РРО. Використання РРО залежить від того, яку модель роботи ви оберете:

Використання РРО в кафе «навпіл»

Модель роботи

ФОП на загальній системі

ППЄП

1) з клієнтами працює тільки загальносистемник (продає страви ППЄПа за договором комісії)

Обов’язково потрібний РРО. Через нього проводимо всю виручку, у тому числі й отриману від продажу страв, що належать ППЄПу

РРО не потрібний доти, поки річна виручка не перевищить 1 млн грн. ( п. 296.10 ПКУ). Якщо ж перевищить, відмовтеся від готівкової виручки (нехай комісіонер переказує вам гроші виключно на поточний рахунок) і продовжуйте працювати без РРО

2) обидва ФОП працюють з клієнтами (у кожного — своє меню і офіціанти-сумісники)

Обов’язково потрібний РРО, але через нього проводимо тільки свою виручку

РРО не потрібний доти, поки річна виручка не перевищить 1 млн грн. Якщо перевищить, потрібно буде поставити власний РРО. Не можна використати РРО, який належить загальносистемнику

Обладнання. Якщо ППЄП працює у групі 3, тоді вигідніше, щоб усе обладнання (і для кухні, і для бару, і для залу кафе) придбав саме він. Чому? А тому: якщо ППЄП надаватиме в оренду загальносистемнику частину обладнання (наприклад, барну стійку, холодильники, вітрини, столики та стільці, келихи та посуд), то загальносистемник зможе включити до витрат вартість такої оренди ( п.п. 177.4.4 ПКУ). На відміну від купівлі цього ж обладнання, яку до витрат загальносистемника поставити, на жаль, не можна (не дозволяє п. 177.4 ПКУ).

Але тут слід враховувати, що ППЄПу доведеться сплачувати ЄП у розмірі 5 % від отриманої ним орендної плати. Однак сам загальносистемник заощадить на податках (ПДФО, ВЗ і ЄСВ) аж 41,5 % від цієї ж суми, поставивши її до витрат. Отже, вигода є.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити