* Порядок унесення відомостей про об’єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 р. № 110.
Вимога про те, що порядок внесення водокористувачами відомостей про об’єм видобутих підземних вод до відповідної автоматизованої системи обліку має бути встановлений Мінприроди, не є новою. Вона закріплена в п. 8 Порядку № 963** ще з 2012 року. Ось тільки з його практичною реалізацією Міністерство затягло аж до сьогодні.
Поява Порядку № 110 покликана автоматизувати передачу даних про об’єми видобутих підземних вод до Мінприроди. Порядок набув чинності 26.04.2016 р. (опубліковано в «Офіційному віснику України», 2016, № 31). З назви документа стає зрозумілим коло осіб, якого він безпосередньо стосується. Це — юрособи і ФОП, які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини. Для забезпечення такої можливості, нагадаємо, потрібний спеціальний дозвіл на користування надрами та/або дозвіл на спеціальне водокористування.
Нагадаємо, що порядок отримання дозволу на користування надрами нещодавно було дещо лібералізовано***. *** Згідно із сучасною редакцією ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів і гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для усіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод з кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 23 (див. вище), в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарчо-побутових потреб.
До чого ж зводяться обов’язки, що покладаються на «експлуататорів» артезіанських свердловин у зв’язку з прийняттям Порядку № 110?
По-перше, встановити на артезіанській свердловині засіб вимірювання об’єму видобутих підземних вод (далі — засоби вимірювання) або обладнання для автоматичної передачі даних (далі — обладнання).
По-друге, підключитися до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод.
По-третє, надавати відомості із засобів вимірювання або обладнання.
Засоби вимірювання мають пройти державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств та організацій, уповноважених на їх проведення. Обладнання повинне забезпечувати автоматичну передачу відомостей про об’єм видобутих підземних вод у безперервному режимі до автоматизованої системи не менше ніж один раз на годину.
Якщо використовуєте засоби вимірювання без обладнання, то згідно з п. 6 Порядку № 110 зобов’язані вносити відомості про об’єм видобутих підземних вод самостійно через мережу Інтернет один раз на добу через Персональний кабінет Водокористувача автоматизованої системи обліку з використанням ЕЦП.
«Новоспечені» користувачі артезіанських свердловин будуть зобов’язані у тримісячний строк з дати отримання спеціального дозволу на користування надрами та/або дозволу на спецводокористування подати заяву до Держслужби геології і надр України (за формою з додатка до Порядку № 110).
Та у відповідь буде зобов’язана зареєструвати «новачка» у триденний строк в автоматизованій системі обліку та повідомити йому логін і пароль для доступу до системи, відправивши йому відповідне повідомлення на електронну адресу, вказану в заяві.
Що стосується вже діючих користувачів артезіанських свердловин, то їм потрібно зробити таке саме у тримісячний строк з дати набуття чинності Порядком № 110 (тобто з 26.04.2016 р.).
Дії водокористувача в разі тимчасової несправності обладнання або засобів вимірювання прописані в пп. 11 і 12 Порядку № 110. Закономірно виникає запитання щодо відповідальності за порушення наведених вище правил. В Порядку № 110 про це ані слова. Але це зовсім не означає, що відповідальності немає. Контроль за дотриманням водокористувачами вимог Порядку № 963, як свідчить п. 9 цього документа, здійснює Держгеонадра. А як ви вже встигли переконатися, унесення водокористувачами відомостей про об’єм видобутих підземних вод до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод здійснюється саме на виконання положень цього документа (Порядок № 110 лише розписує відповідний механізм дій).
У зв’язку з цим не цілком зрозуміло, як притягнення до відповідальності виглядатиме на практиці. Згідно зі ст. 239 КУпАП Держгеонадра уповноважений розглядати справи про адмінправопорушення, передбачені ст. 57 і 58 цього Кодексу. Але це, так би мовити, «не той степ». Відповідальність за порушення первинного обліку вод, яку теоретично можна «використати» в ситуації, що цікавить нас, передбачена ст. 60 КУпАП. Але це вже — єпархія Державної екологічної інспекції України (згідно зі ст. 2421 КУпАП). І саме вона, імовірно, повинна б притягати до відповідальності за такі порушення.
Стаття 60 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, які забираються з водних об’єктів. Покарання за невиконання законних розпоряджень або приписів, інших законних вимог посадових осіб держорганів встановлено у ст. 1885 Кодексу. Враховуючи новизну процедури автоматизованої передачі даних про об’єми видобутих підземних вод та існуючі «подвійні стандарти» в частині притягнення до відповідальності, залишається чекати на роз’яснення від відповідних органів. Отже, ще не факт, що цим займатиметься Державна екологічна інспекція України, оскільки Порядок № 963 згадує в цьому світлі Держгеонадра.
