Зареєструвати підприємця. Щоб стати підприємцем, необов’язково особисто відвідувати держреєстратора. Як варіант — можна довірити подання документів на реєстрацію довіреній особі ( п. 2 ст. 14, п. 6 ст. 18 Закону № 755*). Для цього видайте їй відповідну довіреність.
Вибрати спрощенку. Одночасно із заявою про держреєстрацію можна подати: заяву про вибір спрощенки; заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ ( п.п. 2 п. 1 ст. 18 Закону № 755).
І оскільки ці документи подаються одразу під час держреєстрації, очевидно, що подати їх може і представник підприємця.
Але навіть якщо від початку не було бажання працювати на спрощенці, а надалі таке бажання з’явиться, все гаразд 
. Представник підприємця має право подати податківцям заяву про те, що його бізнесмен переходить на спрощенку.
Про це прямо сказано в ч. 1 п.п. 298.1.1 ПКУ. Зареєструвати платником ПДВ. А ось із ПДВ не все так просто. Якщо підприємець не став платником ПДВ одразу, то надалі заяву на ПДВ-реєстрацію він зобов’язаний подавати сам (особисто або в електронному вигляді через Інтернет з електронним підписом підприємця). Це прямо встановлено п. 183.7 ПКУ.
Але... з іншого боку, п. 19.3 ПКУ наділяє представника тими самими правами, що й платника податків. Виходить, що представник теж може подати таку заяву замість підприємця. Проте, зважаючи на неясність у законодавстві, краще уточнити у своїх податківців, як вони бачать цю ситуацію.
Майте на увазі: податківці приймуть від представника тільки ту довіреність, яка засвідчена нотаріально ( п. 19.2 ПКУ, категорія 135.06 ЗІР)! Що ж до електронного способу подання заяви, то на практиці підприємець може передати свій електронний ключ представнику (для відправлення заяви). В той же час годі й казати про те, що формально такі дії є фактом компрометації ключа 
.
Отримати дозвільні документи (ліцензії, дозволи тощо). В цілому, чинне законодавство не забороняє представнику оформляти дозвільні документи, необхідні для діяльності підприємця. Хоча прямої вказівки на те, що представник може особисто подавати документи для отримання дозволів, у підзаконній нормативці немає.
Утім, якщо виникнуть проблеми, то у більшості випадків документи на отримання того чи іншого дозволу можна надіслати поштою (рекомендованим листом з описом вкладення) або взагалі через Інтернет в електронному вигляді з накладенням електронного цифрового підпису. Тож оформити дозволи замість підприємця можна.
Врахуйте: у деяких випадках підпис підприємця на документах, що надсилаються для отримання дозволу, має бути засвідчений нотаріально. Відкрити рахунок у банку і розпоряджатися коштами на ньому. Представник може відкрити для підприємця рахунок у банку. Для цього йому достатньо пред’явити паспорт та довіреність (п. 3.1 Інструкції № 492**). А для того, щоб надалі здійснювати платежі з цього рахунку, при укладенні договору на відкриття рахунку йому варто внести свій підпис у картку зі зразками підписів (п. 18.18 Інструкції № 492). Для цього в картці є спеціальне поле «Зразки підписів довірених осіб (ліквідатора)».
Якщо ж рахунок уже відкрито, представник може отримати право розпоряджатися ним, подавши до банку картку зі зразком свого підпису та пред’явивши довіреність.
Щоб представник міг розпоряджатися рахунком підприємця, його довіреність обов’язково має бути засвідчено у нотаріуса (п. 5.6 Інструкції № 492). Зареєструвати РРО. Якщо підприємцю потрібний РРО, то і купити його, і зареєструвати у податківців може представник. Без проблем ! Таке право надається представнику пп. 4 і 17 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547***. До речі, з собою потрібно мати паспорт і довіреність (у якій серед повноважень представника має фігурувати право реєструвати РРО).
Що стосується перереєстрації РРО та зняття його з реєстрації, то це теж може зробити представник за наявності довіреності.
Вести Книгу обліку доходів (і витрат) та підписувати первинні документи. Якщо у довіреності зазначено такі повноваження, то представник може вести Книгу обліку й складати/підписувати первинні документи. До речі, що стосується права підпису представника на документах про отримання товарно-матеріальних цінностей, то його варто окремо прописати в довіреності.
При цьому, оскільки ведення обліку — не разова послуга, і потребує регулярних дій з боку представника, тут важливо, щоб податківці не визнали його найманим працівником підприємця та не змусили платити ПДФО, військовий збір, ЄСВ з його доходів. Для цього можна або:
1) зазначити в договорі, що представник діє на безоплатній основі;
2) або, якщо договір послуг укладено на платній основі, то:
— по-перше, предмет договору має бути сформульовано так, щоб підприємець придбавав результат, а не процес праці;
Наприклад, правильно так: «отримання бухгалтерських послуг та послуг з ведення податкового обліку», а неправильно так: «надання послуг бухгалтера», «виконання обов’язків бухгалтера». — по-друге, представник не повинен підкорятися режиму праці підприємця та отримувати регулярно зарплату (винагороду за свої послуги він може отримувати на підставі акта виконаних послуг, у різні дати), йому не виплачуються лікарняні та не надається відпустка;
— по-третє, представнику краще все-таки бути підприємцем або незалежним професіоналом, оскільки він здійснюватиме систематичну діяльність (а не разову).
Хочете уникнути цих запитань? Зверніть увагу на можливість ведення книг обліку в електронній формі. «Здалека» перевіряльники не можуть розгледіти, хто саме веде Книгу .
Укладати договори з партнерами. Можна стовідсотково . Саме для цього і призначені відносини представництва ( ст. 237 і 1000 ЦКУ). Але врахуйте: представник може вчиняти лише ті правочини, які має право здійснювати сам підприємець ( ч. 1 ст. 238 ЦКУ). Наприклад, якщо у підприємця немає ліцензії на торгівлю алкоголем, він не може видати довіреність на це іншій особі.
При цьому до форми довіреності ставиться така вимога: вона має відповідати формі, в якій повинен укладатися сам договір.
Наймати працівників. Укласти трудовий договір з фізичною особою представник може. Підтвердження знаходимо в дещо застарілому наказі № 260****.
**** Наказ Мінпраці від 08.06.2001 р. № 260. З нього можемо взяти форму трудового договору, прибравши пункти, які стосуються реєстрації в центрі зайнятості, тощо.
Решту справ (видання наказу, запис у трудовій книжці, повідомлення податківців) підприємцю, вважаємо, краще виконати самостійно.
Реєструвати податкові накладні, складати та подавати податкову звітність. Там, де панує електронізація (реєстрація податкових накладних, ПДВ-декларацій), проблеми з представництвом як такої немає — все можна підписати ЕЦП підприємця.
А що коли маємо справу з «папером»? Згідно з п.п. 48.5.2 ПКУ підписати податковий звіт може або сам підприємець, або його представник (він ставить своє прізвище та підпис).
Дотримуємося правила: хто декларацію заповнює, той її й підписує. Що стосується декларації про доходи, то в п. 179.5 ПКУ є прямий дозвіл на те, щоб замість підприємця її складав представник (уповноважена особа). Зрозуміло, для цього йому знадобиться нотаріально засвідчена довіреність ( п. 19.2 ПКУ).
Ті ж правила діють і щодо декларації єдиноподатника та інших податкових звітів (категорія 135.02 ЗІР).
Щоправда, є виняток: форма № 1ДФ. Виходячи з п. 48.6 ПКУ цей Звіт формально має бути підписаний саме підприємцем.
Сплачувати податки. Представник має право сплачувати податки від імені підприємця на підставі нотаріально засвідченої довіреності ( п. 19.2 ПКУ).
Приймати податківців-контролерів (їздити на перевірки). І це так само можна додати до кола повноважень представника ( п.п. 20.1.1 ПКУ). Навіть податківці з цим згодні (категорія 136.07 ЗІР).
Представляти інтереси підприємця у суді. Можна. Для цього представнику знадобиться нотаріально засвідчена довіреність.
Підсумок. Наразі підприємці мають можливість практично всі дії з ведення бізнесу передати представнику. При цьому рекомендуємо прописати в довіреності повноваження представника якомога детальніше (все, про що ми говорили вище).
