Новації держреєстрації і не лише

¹ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 р. № 1666-VIII.

Почнемо зі стислого представлення Закону № 1666. З його допомогою внесли зміни до трьох кодексів (КУпАП, ККУ та ЦКУ), а також безлічі законів. Причому найбільш масштабних змін зазнали закони № 1952² та № 755³. У межах цієї статті пропонуємо до вашої уваги новинки саме в частині держреєстрації юросіб та фізосіб-підприємців.

² Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV.

³ Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV. Про останні масштабні зміни до цього Закону ви могли прочитати у статті «Новації держреєстрації: повний онлайн і Ко» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 4.

У частині основних змін Закон № 1666 діє вже з 02.11.2016 р. (був опублікований у газеті «Голос України» від 01.11.2016 р. № 207). Але не обійшлося і без винятків: п.п. 6 п. 13 розд. І Закону набере чинності лише з 01.01.2019 р.

Первинний задум авторів Закону № 1666 — забезпечити захист прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшити ризики незаконного заволодіння майном. Як саме його реалізовано — пропонуємо вам розібратися далі.

Мін’юст почне перевіряти. Добре, що не самих юросіб і підприємців , а держреєстраторів та уповноважених осіб суб’єктів держреєстрації.

Як усе це відбуватиметься і що «світить» порушникам, прописано у новоспеченій ст. 34-1 Закону № 755.

Зіграти ж це має, навпаки, на користь юросіб та підприємців, чиї законні реєстраційні інтереси було порушено.

При цьому в термінологічний апарат цього Закону (ч. 1 ст. 1) введено поняття камеральної перевірки.

Причому порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, повинен буде визначити КМУ. Відповідним чином також було змінено повноваження Мін’юсту ( п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону № 755).

За аналогією з податковими перевірками камеральну Мін’юст проводитиме у своєму приміщенні, причому виключно на підставі даних Єдиного держреєстру.

Ще одним важливим кроком назустріч особам, чиї права були порушені під час держреєстрації, є продовження строку, протягом якого можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність держреєстратора або суб’єкта держреєстрації в Мін’юсті⁴. Згідно з ч. 3 ст. 34 Закону № 755 оскаржити їх можна протягом 60 днів (раніше передбачався 30-денний строк) з дня прийняття «поганого» рішення або ж з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією або бездіяльністю.

⁴ Або його територіальних органах.

Це важливо, в першу чергу, тому, що підприємства моніторять відомості про себе в Єдиному держреєстрі далеко не щодня. Враховуючи це, могла скластися ситуація, коли, вкотре перевіривши ці відомості, можна було натрапити на нових засновників, директорів тощо (якщо мало місце рейдерське захоплення).

Продовження строку, протягом якого подібні дії можуть бути оскаржені, є важливим плюсом.

Виписка з Держреєстру — на папері. Держреєстрація (інші реєстраційні дії), в загальному випадку, завершується формуванням та опублікуванням на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері держреєстрації та установчих документів. Але крім того, за бажанням заявника можливою є видача виписки з Єдиного держреєстру в паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії. Це допускається у разі подання самої заяви про держреєстрацію у паперовій формі.

При цьому врахуйте: виписку на папері тепер надають лише з проставлянням підпису та печатки держреєстратора.

Що стосується супутної зміни термінології, то в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 755 тепер передбачено, що виписка з Єдиного держреєстру може «існувати» також у паперовому вигляді.

Екстериторіальність... по-новому. Такий принцип, як прийняття документів для державної реєстрації та здійснення держреєстрації за принципом екстериторіальності в межах України, з ч. 1 ст. 5 Закону № 755 було видалено .

Але про безслідне його зникнення говорити не доводиться! До цієї ж статті було додано нову ч. 2, згідно з якою держреєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження юр- або фізособи в межах області, м. Києва. Але! Держреєстрація на підставі документів, поданих в електронній формі, як і раніше, може проводитися незалежно від місцезнаходження юр- або фізособи в межах України.

А за рішенням Мін’юсту держреєстрація може здійснюватися у межах кількох областей та м. Києва навіть на підставі паперових форм документів.

Відомості в Єдиному держреєстрі — є зміни. Зверніть увагу: відбулися зміни в частині «наповнення» Єдиного держреєстру. Зокрема, в ньому більше не містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав, а також про заборону (скасування заборони) на здійснення реєстраційних дій.

Причому стосується це не лише юросіб (відповідним чином змінено п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону № 755), а й держорганів та органів місцевого самоврядування, а також фізосіб-підприємців.

Водночас держреєстрація⁵, як і раніше, може проводитися на підставі судових рішень, що набрали законної сили. Звичайно, лише в тих випадках, якщо вони (1) тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному держреєстрі, (2) надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби згідно із Законом № 1404⁶. При цьому п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 755 конкретизовано підстави, з яких можуть прийматися такі судові рішення.

⁵ Та інші реєстраційні дії.

⁶ Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII. З основними його нововведеннями ви могли ознайомитися завдяки статті «Виконавче провадження у «новій обкладинці»: що всередині?» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 44.

Вимоги до документів, що подаються для держреєстрації. Крім зовсім уже банальної вимоги про те, що рішення уповноваженого органу управління юрособи «має бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству», з’явилися і значно більш конкретні вказівки в цій частині. Так, рішення, яке подається для держреєстрації змін у відомостях про юрособу, що містяться в Єдиному держреєстрі (як правило, рішення загальних зборів), (1) викладають у письмовій формі, (2) прошивають, (3) нумерують та (4) підписують засновник (учасники) або уповноважені ним особи. Крім того, зробити це можуть голова та секретар загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами).

Причому увага: справжність підписів на такому рішенні засвідчується нотаріально (крім передбачених законом випадків). Наприклад, не поширюється подібна вимога на держреєстрацію змін у відомостях про громадське об’єднання або благодійну організацію, які містяться в Єдиному держреєстрі (якщо подібної вимоги немає в установчих документах таких осіб).

Подібні вимоги висунули і до установчих документів, а в частині нотаріального посвідчення — до передавального акта та розподільчого балансу у разі реорганізації юрособи.

Крім того, автори Закону № 1666 дали відповідь на запитання: як бути, якщо оригінали документів, необхідних для держреєстрації, залишилися у справах держорганів або органів місцевого самоврядування? Заявник як компенсацію згідно з п. 16 ч. 1 ст. 15 Закону № 755 надає у такому разі копії цих документів, оформлені зазначеними органами.

Що стосується складу документів, які подаються для держреєстрації створення юрособи, то їх перелік поповнився примірником оригіналу (або нотаріально засвідченою копією) рішення засновників. У певних випадках це може бути рішення відповідного держоргану про створення юрособи.

Керівнику, залишся! Тепер покинути творчі спілки, політичні партії, громадські об’єднання, організації роботодавців або об’єднання організацій роботодавців їх керівникам або їх заступникам стане не так легко. Їх членство у зазначених спілках/партіях/об’єднаннях припиняється з дня, що настає за днем обрання нового керівника або його заступника.

Адміністративний збір можна не сплачувати, якщо... Згідно з останнім абзацом ч. 1 ст. 35 Закону № 755 адмінзбір не справляють за держреєстрацію змін у відомості про юрособу, фізособу-підприємця та громадське формування, що не має статусу юрособи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України. Якщо трактувати це «ноу-хау» буквально, то під таке звільнення повинні потрапити зміни, що торкнулися юросіб та підприємців у зв’язку з перейменуванням об’єктів топонімії у зв’язку з тією ж декомунізацією.

У цьому правилі є одне застереження: зміни мають бути приведені у відповідність із вимогами законів у строк, визначений цими законами.

У решті випадків держреєстрація (не рахуючи звільнень, що існували раніше) пов’язана зі справлянням адміністративного збору. Причому розмір останнього, як і раніше, прив’язаний до розміру мінзарплати, встановленої на початок року.

То ж якщо заплановане підвищення мінзарплати все ж відбудеться, може істотно зрости й сума адміністративного збору.

Отже, про ті поблажки, які в частині розмірів такого збору отримали громадські об’єднання та благодійні організації, на початку наступного року навряд чи хто згадає ...