Теми статей
Обрати теми

Безнадійна заборгованість за авансами

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Тема списання безнадійних боргів — актуальна для кожного бухгалтера. Адже, напевно, немає такого суб’єкта господарювання, який хоч би раз не зіткнувся з проблемними контрагентами. У сьогоднішній статті розберемо ситуацію, коли покупець перерахував аванс постачальникові, але відвантаження товарів у рахунок такого авансу впродовж строку позовної давності так і не відбулося. Розглянемо наслідки як для продавця, так і для покупця.
безнадійні борги, ПДВ-облік, податок на прибуток

Списуємо безнадійний «авансовий» борг

Отже, покупець сплатив товари, але продавець упродовж строку позовної давності* так і не відвантажив товари/послуги під цей аванс.

* Вам буде корисна інформація зі статті «Строк позовної давності: як рахувати і застосовувати?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 17).

Облік у покупця. ПДВ. Основне питання тут — як бути з відображеним при перерахуванні авансу податковим кредитом? Чи потрібно його коригувати? Відкоригувати податковий кредит після закінчення строку позовної давності в цьому випадку доведеться img 1. Адже товари не були фактично отримані і, відповідно, не використані в оподатковуваних ПДВ операціях у межах госпдіяльності.

Є два варіанти коригування податкового кредиту:

1) відсторнувати його на підставі бухдовідки (зокрема, цей варіант пропонують податківці в листі ДФСУ від 29.08.2016 р. № 18609/6/99-99-15-03-02-15);

2) донарахувати умовні податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ зі складанням «самозведеної» податкової накладної і з включенням зобов’язань в ряд. 4.1 (4.2) декларації. Але цей варіант має істотний недолік. Нарахування податкових зобов’язань зменшить ваш «регліміт» img 2 (при реєстрації «самозведеної» податкової накладної).

Слід зазначити, що рішення про списання простроченої дебіторки приймає, зазвичай, спеціально призначена комісія підприємства (хоча жодних вимог до порядку списання заборгованості нормативкою не встановлено). Комісією розглядаються первинні документи, висновки юриста (за необхідності) і складається протокол, у якому обґрунтовуються причини списання дебіторської заборгованості. Далі цей протокол затверджується керівником підприємства. Рішення керівника підприємства є підставою для списання заборгованості.

У бухобліку в цьому випадку робимо такі проводки.

з/п

Зміст господарської операції

Сума,

грн.

Бухоблік

дебет

кредит

1

Перерахована передоплата постачальникові

1200,00

371

311

2

Отримана зареєстрована ПН і відображена у складі ПК сума ПДВ

200,00

641

644

3

Списана заборгованість після закінчення строку позовної давності*

1200,00

944

371

* За «товарною» заборгованістю резерву сумнівних боргів не створюють.

4

Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ**

200,00

644

641

** Якщо коригуємо податковий кредит на підставі бухдовідки, то робимо «сторно» Дт 641 — Кт 644.

5

Відображена сума безнадійної заборгованості в забалансовому обліку (де вона враховується не менше 3 років)

1200,00

071

Податок на прибуток. Відразу зазначимо, що резерв сумнівних боргів за такою (товарною) заборгованістю не створюють (це випливає з п. 7 П(С)БО 10). Тому тут покладаємося на дані бухобліку.

При цьому тим платникам, які зобов’язані коригувати фінрезультат на різниці, необхідно врахувати таке. Податківці визнають заборгованість зі строком позовної давності, що сплив, безнадійною, тільки якщо «вживалися заходи з її стягнення і вони не призвели до позитивних результатів».

img 3Такі висновки, зокрема, містяться в листах ДФСУ від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15, від 21.04.2017 р. № 8490/6/99-99-15-02-02-15.

У такому разі, якщо дотримувати логіки податківців і заходи зі стягнення не вживалися, вийде, що ми повинні будемо збільшити фінрезультат на суму списаної дебіторки. Це різниця з п.п. 139.2.1 ПКУ. Застосувати ж різницю, що зменшує фінрезультат, з п.п. 139.2.2 ПКУ не зможемо** img 4.

** Цікаву інформацію знайдете в статті «Сумнівний» резерв: завжди є про що поговорити» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19).

Хоча варто зазначити, що такий підхід податківців ми вважаємо необґрунтованим. Адже за вимогами ПКУ після закінчення строку позовної давності заборгованість відразу можна вважати безнадійною.

Є ще і такий момент (актуальний для тих, хто зобов’язаний коригувати фінрезультат на різниці). Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ не стягнена після закінчення строку давності заборгованість отримує статус безповоротної фіндопомоги. При цьому п.п. 140.5.10 ПКУ передбачене «збільшуюче» коригування на суму перерахованої безповоротної фіндопомоги. Але коригувати фінрезультат потрібно, якщо одночасно виконуються дві такі умови:

(1) безповоротна фіндопомога має бути перерахованою.

Оскільки гроші при перерахуванні авансу «пішли» з підприємства, можна вважати, що ця умова дотримується;

(2) аванс має бути виданий «нульовику» або неплатникові податку на прибуток (окрім фізичних осіб). Якщо аванс був виданий платникові податку на прибуток, то коригувати фінрезультат на підставі п.п. 140.5.10 ПКУ не потрібно. Те ж саме, якщо він виданий фізичній особі — підприємцю на загальній системі.

img 5У випадку з підприємцем-єдиноподатником, з урахуванням останніх тенденцій***, податківці напевно вимагатимуть застосовувати збільшуючу різницю img 6.

*** Деталі знайдете в статті «Штрафна» різниця: «ложка дьогтю» від Міністерства фінансів» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 21).

Облік у продавця. ПДВ. Відразу зазначимо, що податківці не схвалюють зменшення податкових зобов’язань у цьому випадку. Хоча формально в ПКУ відшукати підстави для зменшення податкових зобов’язань у цьому випадку можна.

Податок на прибуток. Що стосується обліку власне суми заборгованості, то продавець за фактом списання своєї кредиторської заборгованості включить її суму у свої доходи (Дт 681 — Кт 717). Таким чином, сума заборгованості збільшить у продавця суму фінрезультату до оподаткування. Жодних додаткових коригувань у частині списання безнадійної кредиторської заборгованості не передбачено.

img 7У тому числі до складу доходів потрапить і сума ПДВ.

Хоча знову ж таки слід звернув увагу на те, що згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ аванс, за яким упродовж строку позовної давності не були поставлені товари (чи надані послуги), прирівнюється до безповоротної фіндопомоги. Але підстав застосовувати тут збільшуюче коригування за п.п. 140.5.10 ПКУ, вважаємо, немає. Адже для цього коригування важливо, щоб сума була перерахована (тобто щоб безпосередньо сам платник перерахував цю суму).

Постачальник повертає борг після списання

Тепер розглянемо ситуацію, коли вже після списання безнадійної заборгованості постачальник повертає аванс покупцеві.

Облік у покупця. Насамперед слід врахувати, що повернена після списання заборгованість для податкових цілей вважається безповоротною фіндопомогою (п.п. 14.1.257 ПКУ). Але це не тягне за собою жодних коригувань. Адже податкові різниці, пов’язані з безповоротною фіндопомогою (п.п. 140.5.10 ПКУ), у цьому випадку можуть виникнути лише в продавця, що повернув аванс (і то за умови, що він повертається «нульовику» або неплатникові).

img 8У бухобліку на суму поверненого авансу потрібно визнати дохід: Дт 30, 31 — Кт 716.

У ПДВ-обліку покупець, що отримав назад борг, уже нічого не робить, адже податковий кредит він уже зняв при списанні заборгованості.

Облік у продавця. ПДВ. Загалом, оскільки при поверненні авансу (нехай і після спливу трьох років) угода по суті скасовується, зникає й об’єкт оподаткування, тобто продавець має право зменшити свої податкові зобов’язання. Щоправда, для цього йому потрібен зареєстрований розрахунок коригування. Варто відзначити, що ПКУ не містить заборони на можливість коригування після спливу 1095 днів.

img 9Перерахування раніше списаної суми безнадійної заборгованості відображають проводкою Дт 949, 947 — Кт 311.

Але може виникнути проблема, якщо податкова накладна була складена до 01.02.2015 р. (тобто до введення обов’язкової реєстрації всіх податкових накладних) і не була зареєстрована в ЄРПН. У цьому випадку зареєструвати розрахунок коригування до неї не вдасться. Адже для цього спочатку потрібно зареєструвати саму податкову накладну. А це можливо, тільки якщо з дати складання податкової накладної не пройшло 1095 днів (п. 6 Порядку № 1246****).

**** Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Податок на прибуток. Тут знову варто нагадати про те, що сума безнадійної заборгованості, відшкодована позичальникові після її списання, визнається безповоротною фіндопомогою (п.п. 14.1.257 ПКУ). Тому тут стоїть запитання про те, чи потрібно враховувати «збільшуючу» різницю з п.п. 140.5.11 ПКУ? Її доведеться врахувати, тільки якщо після списання кредиторської заборгованості така сума повертається кредиторові — «нульовику» або неплатникові податку на прибуток (у т. ч. підприємцю-єдиноподатнику). Якщо вона повертається звичайному платникові податку на прибуток або підприємцю-загальносистемнику — різниця не виникає.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі