Теми статей
Обрати теми

А «зі своїм» можна? (алкоголь відвідувачів у кафе єдиноподатника)

Бала Людмила, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Підприємець-єдиноподатник і алкоголь — речі малосумісні. Єдиний алкоголь, яким йому можна торгувати (при дотриманні низки формальностей), — це пиво і столове вино. На виручку приходить послуга «Сork fee». Що означає в простолюдді: «можна прийти зі своїм алкоголем». Але чи немає тут конфлікту з вимогами спрощенки? Зараз з’ясуємо!
підприємець, єдиний податок, ресторанне господарство, алкоголь, «Сork fee»

Послуга «Сork fee» (дослівно — збір за пробку) набула особливої популярності на заході і в Європі через складності при оформленні алко-ліцензій. Там багатьом кафе було значно простіше отримати з відвідувача «збір за пробку», ніж морочити голову з ліцензією.

У нас теж складнощів не менше. Тому наші підприємці іноді вважають за доцільне дозволяти клієнтам приходити зі своїм алкоголем навіть без стягнення «збору за пробку» img 1. Чи все при цьому гладко?

Заборона є, але…

У принципі, в законодавстві можна знайти заборону для відвідувача приходити «зі своїм». Так, абз. 3 п. 3.8 Правил № 219* забороняє замовникові приносити в заклад громадського харчування власні продукти, а також алкогольні і безалкогольні напої.

* Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219.

Але чим і кому загрожує порушення цього табу img 2?

Злочин і… покарання?

За порушення заборони з п. 3.8 Правил № 219 жодної спеціальної відповідальності в нормативці немає. За бажання можна «притягнути» сюди лише загальний адмінштраф за ст. 155 КпАП (17 — 170 грн.). Склад порушення за ним: «порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю».

Заборона, що формально цікавить нас, стосується відвідувача, який, потрібно відзначити, за цією статтею не проходить img 3. Водночас, вважаємо, якщо посадова особа, що відповідає за дотримання Правил № 219, не перешкоджатиме здійсненню відвідувачами заборонених дій, то притягнення її до відповідальності за цією статтею можливе.

Важливий нюанс при цьому: податківці до цього адмінштрафу не мають жодного відношення. З чим, власне, і не сперечаються.

img 4Його накладає Держпотребслужба або адміністративні комісії при виконкомах — на підставі протоколів, складених поліцією або уповноваженими особами виконкомів (пп. 1, 2 ст. 255, ст. 2444 КУпАП).

Куди небезпечніші в цьому випадку «профільні» алкогольні штрафи.

Але чи є підстава для їх накладення?

«Стовпом» у цьому випадку є Закон № 481**.

** Закон України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-BP.

Обмеження зі споживання алкогольних напоїв містяться в ст. 152 цього документа. Такі обмеження загальні: в навчальних закладах, у закладах культури, на зупинках транспорту і т. ін.

Тому саме по собі вживання замовниками власних алкогольних напоїв на території закладу ресторанного господарства, навіть якщо в такого закладу немає алкогольної ліцензії, не є порушенням вимог цього Закону.

img 5У категорії 115.06 ЗІР ДФСУ податківці самі це визнають img 6.

Водночас судова практика свідчить про те, що іноді перевіряючі, углядівши «розпивання», наполягають на тому, що алкоголь був проданий підприємцем із застосуванням відповідних наслідків.

Але на це можна лише зазначити, що коли в контролерів немає відповідних доказів, суди стають на бік підприємців.

Згідно з п.п. 14.1.202 ПКУ, ст. 655 ЦКУ продаж товарів обов’язково передбачає перехід права власності на товар. Зрозуміло, що якщо покупець прийшов зі своїм алкоголем, ми нічого йому не продавали.

Навіть якщо за можливість розпивати свої напої стягується якась плата («сork fee», «плата за оренду келиха» і т. ін.), продаж не відбувається.

img 7Алкоголь як належав відвідувачеві, так і залишається в його власності.

Але, знову ж таки, контролери напевно постараються засумніватися в тому, що алкоголь підприємець не продає. Тому слід максимально убезпечити себе від можливих нападок.

Можна порадити: 1) запитувати у відвідувачів при вході зі своїм алкоголем чек про його купівлю (для доказу фіскалам того, що алкоголь куплений не в єдиноподатника); 2) повісити на видному місці табличку, що дозволяє відвідувачам приносити своє спиртне, або прямо обговорювати/регулювати цей момент при оформленні замовлень на захід.

Ще одне запитання: чи конфліктує стягнення «Сork fee» з умовами перебування на єдиному податку? Ні. Конфліктує саме продаж, тобто перехід права власності.

Резюме

Єдиноподатники — власники кафе можуть дозволити відвідувачам приходити зі своїм спиртним, навіть якщо алкогольної ліцензії в них узагалі немає. Поплатитися за це можна незначним адмінштрафом за ст. 155 КпАП.

До речі, не забувайте і про те, що єдиноподатник може організувати торгівлю «міцним» алкоголем у своєму кафе за допомогою підприємця-загальносистемника***.

*** Детально про те, як правильно організувати таку торгівлю, ми розповідали в статті «Навпіл… одне кафе дісталося нам, або Два ФОП під одним дахом» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 26).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі