Коефіцієнт — «терорист» спокою

Пункт 10 Порядку № 100*, серед іншого, говорить: на госпрозрахункових підприємствах коригування зарплати й інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Як розуміє цю норму Мінсоцполітики? У разі скрутного фінансового становища госпрозрахункове підприємство має право зменшити коефіцієнт коригування. Для цього необхідно видати відповідний наказ (розпорядження) і погоджувати його з профкомом. Проте не проводити коригування взагалі підприємство не має права (див. листи Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416 і Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08).
У свою чергу, Мінсоцполітики підтримує Держпраці й обіцяє за непроведення коригування штрафувати роботодавця в розмірі 1 мінзарплати (див. абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Сьогодні розмір такого фінштрафу дорівнює 3200 грн.
Як читають цю норму суди? Порядок № 100 не зобов’язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Рішення про її проведення такий роботодавець приймає самостійно, з урахуванням своїх фінансових можливостей. Немає рішення — немає і коригування.
При цьому факт виплати премій не свідчить про наявність на підприємстві можливості проводити коригування.

Підсумок. Непроведення коригування штрафонебезпечно. Але якщо справа дійде до суду, то з великою часткою вірогідності суд стане на вашу сторону. Не готові сперечатися з «трударями» — проводьте коригування.
Тільки оклад (тарифна ставка)

При розрахунку коефіцієнта дивіться виключно на оклад (тарифну ставку) працівника. Доплати (у тому числі «трудова» доплата до «мінімалки»), надбавки, премії, які встановлюються/знімаються працівнику в розрахунковому періоді, вас у цьому випадку взагалі хвилювати не повинні.
Коефіцієнт коригування ви знаходите, розділивши оклад (тарифну ставку), установлену працівнику після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який був у нього до підвищення.
Приклад 1. Працівник іде в щорічну відпустку з 17 липня 2017 року на 10 календарних днів. У розрахунковому періоді його оклад складав: з липня по грудень 2016 року — 1600 грн., із січня по червень 2017 року — 1800 грн. При цьому з липня по грудень 2016 року працівнику нараховувалася і виплачувалася зарплата в розмірі окладу (доплат, надбавок, премій не було). Загальна сума зарплати за вказаний період — 9600 грн. (1600 грн. х 6 міс.). Із січня 2017 року працівнику нараховувалася і виплачувалася «трудова» доплата до рівня мінзарплати. Загальна сума зарплати, нарахована працівнику із січня по червень, — 19200 грн. (3200 грн. х 6 міс.).
Визначаємо коефіцієнт, на який коригується зарплата: 1800 : 1600 = 1,125.
Загальна сума зарплати, яка братиме участь у розрахунку відпускних: 9600 х 1,125 + 19200 = 30000 (грн.).
Розрахуємо середньоденну зарплату: 30000 : 354 = 84,75 (грн.), де 354 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих. Сума відпускних дорівнює: 84,75 х 10 = 847,50 (грн.).
Коригуємо все, що враховуємо!

Пункт 10 Порядку № 100 вимагає, щоб коефіцієнт коригування застосовували до заробітної плати (включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати), нарахованої в розрахунковому періоді за проміжок часу до підвищення.
«Трудова» доплата, індексація, відпускні за минулі періоди і лікарняні беруть участь у розрахунку відпускної середньої зарплати. Тобто підлягають коригуванню.
Приклад 2. Працівник іде в щорічну відпустку з 24 липня 2017 року на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді його оклад складав: з липня по грудень 2016 року — 1600 грн., із січня по червень 2017 року — 3200 грн. Зарплата (включаючи премії, індексацію, лікарняні й інші виплати, що враховуються при розрахунку відпускних), нарахована працівнику в розрахунковому періоді, склала: з липня по грудень 2016 року — 12000 грн., із січня по червень 2017-го — 24960 грн.
Визначимо коефіцієнт коригування у зв’язку з підвищенням окладу із січня 2017 року: 3200 : 1600 = 2.
Коригуємо заробіток за липень — грудень 2016 року на коефіцієнт підвищення окладу в січні 2017 року: 12000 х 2 = 24000 (грн.).
Сума середньоденної зарплати дорівнює: (24000 + 24960) : 354 = 138,31 (грн.).
Сума відпускних складе: 138,31 х 24 = 3319,44 (грн.).
Багатократне щастя

Це можливо! Покажемо на прикладі .
Приклад 3. Працівник іде в щорічну відпустку з 17 липня на 24 календарні дні. У розрахунковому періоді (липень 2016 року — червень 2017 року) йому чотири рази підвищували оклад. Так, у серпні 2016 року оклад працівника був піднятий з 1450 грн. до 1500 грн., у грудні — до 1600 грн., у січні 2017 року — до 2000 грн. і в травні 2017 року — до 3200 грн.
У липні — грудні 2016 року зарплата виплачувалася працівнику в розмірі окладу (премій, надбавок, доплат не було). Із січня по квітень 2017 року працівнику нараховувалася «трудова» доплата до рівня мінзарплати в сумі 1200 грн. (3200 - 2000).
Розрахуємо чотири коефіцієнти коригування у зв’язку з підвищенням окладу: (1) в серпні 2016 року: 1500 : 1450 = 1,034483; (2) у грудні 2016 року: 1600 : 1500 = 1,066667; (3) у січні 2017 року: 2000 : 1600 = 1,25; (4) у травні 2017 року: 3200 : 2000 = 1,6.
Далі коригуємо зарплату, нараховану за період до підвищення окладів:
1450 грн. х 1,034483 х 1,066667 х 1,25 х 1,6 = 3200 грн. — відкоригована зарплата за липень 2016 року (на серпневий, грудневий, січневий і травневий коефіцієнти);
(1500 грн. х 4 міс.) х 1,066667 х 1,25 х 1,6 = 12800 грн. — відкоригована зарплата за серпень — листопад 2016 року (на грудневий, січневий і травневий коефіцієнти);
1600 грн. х 1,25 х 1,6 = 3200 грн. — відкоригована зарплата за грудень 2016 року (на січневий і травневий коефіцієнти);
((2000 грн. + 1200 грн.) х 4 міс.) х 1,6 = 20480 грн. — відкоригована зарплата (з урахуванням доплати до «мінімалки») за січень — квітень 2017 року (на травневий коефіцієнт).
Зарплата за травень — червень 2017 року дорівнює: 3200 грн. х 2 міс. = 6400 грн.
У розрахунку відпускної середньоденної зарплати братиме участь заробіток у сумі: 3200 + 12800 + 3200 + 20480 + 6400 = 46080 (грн.).
Середньоденна зарплата дорівнює: 46080 : 354 = 130,17 (грн.).
Сума відпускних складе: 130,17 х 24 = 3124,08 (грн.).
Якщо перейшов на неповний робочий час

У ситуації, описаній у запитанні, зміна режиму робочого часу в розрахунковому періоді жодним чином не вплине на порядок розрахунку відпускних. Більше того, якщо оклад працівника не збільшувався, то і коригувальні коефіцієнти розраховувати не потрібно. Дивіться самі.
Приклад 4. На підставі заяви працівника з 1 травня 2017 року йому був установлений неповний робочий день (2 години на день при 8-годинному робочому дні). Згідно зі штатним розписом оклад працівника складає 2000 грн. (за умови повної зайнятості). У розрахунковому періоді (липень 2016 року — червень 2017 року) оклад не змінювався.
Для наочності припустимо, що сума зарплати, нарахованої працівнику за період з липня 2016 року по квітень 2017 року (тобто за період роботи на умовах повної зайнятості), — 24800 грн. Загальна сума зарплати за травень і червень 2017 року з урахуванням доплати до «мінімалки», розрахованої пропорційно зайнятості працівника, — 1600 грн.
Сума зарплати, що бере участь у розрахунку відпускних, дорівнює: 24800 + 1600 = 26400 (грн.).
Середньоденна заробітна плата складе: 26400 грн. : 354 к. дн. = 74,58 грн.
Сума відпускних складе: 74,58 грн. х 10 к. дн. = 745,80 грн.
Зверніть увагу: якщо б переведення на неповний робочий час відбулося за ініціативою роботодавця, то із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді потрібно було б відняти кількість робочих днів, не відпрацьованих у зв’язку з введенням неповного робочого часу**.
** Детальніше прочитати про це ви зможете в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 21.
Якщо ЗП + відпускні менше «мінімалки»

«Трудова» доплата до «мінімалки». Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівником за час його відпустки, не включаються в зарплату для забезпечення її мінімального рівня.
Такий висновок виходить з положень ст. 31 Закону про оплату праці. Згодне з ним і Мінсоцполітики (див. листи від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 і від 21.03.2017 р. № 791/0/101-17/282).
Тобто якщо ви, наприклад, у липні нарахували працівнику-погодиннику зарплату за фактично відпрацьований час і середній заробіток за дні відпустки цього місяця, то з «мінімалкою», розрахованою пропорційно відпрацьованим дням (годинам), ви порівнюєте тільки зарплату за фактично відпрацьовані дні (години).

Вимога про сплату ЄСВ з фактичної зарплати, але не нижче «мінімалки». У загальному випадку, якщо для працівника-відпускника-неінваліда місце роботи на вашому підприємстві є основним, то роботодавець зобов’язаний сплатити за такого працівника ЄСВ у розмірі не нижче мінімального страхового внеску.
Приклад 5. Працівник перебував у щорічній відпустці з 10 по 19 липня 2017 року. Сума відпускних склала 847,50 грн. Сума зарплати за фактично відпрацьований час (13 робочих днів), розрахована виходячи з окладу працівника, — 1238,10 грн.
«Трудова» доплата. У порівняльних розрахунках бере участь тільки зарплата за фактично відпрацьований час. Відпускні відкидаємо.
Мінзарплатна межа за працівником складе: 3200,00 грн. : 21 роб. дн. х 13 роб. дн. = 1980,95 грн., де 21 — кількість робочих днів у липні 2017 року згідно з графіком роботи підприємства.
Зарплата працівника за фактично відпрацьований час (1238,10 грн.) нижча суми зарплати, розрахованої виходячи з рівня мінзарплати за відпрацьовані дні липня (1980,95 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами працівнику нараховуємо «трудову» доплату. Її розмір складе: 1980,95 грн. - 1238,10 грн. = 742,85 грн.
ЄСВ. Визначаємо базу нарахування ЄСВ: 1238,10 + 742,85 + 847,50 = 2828,45 (грн.). Вона нижче мінзарплати (3200 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами (371,55 грн.) донараховуємо ЄСВ. Загальна сума ЄСВ дорівнює 704,00 грн. ((2828,45 грн. х 22 % : 100 %) + (371,55 х 22 % : 100 %)).