Теми статей
Обрати теми

Дебіторці з АТО виповнилося три роки: як бути?

Олена БІЛЯЄВА — податковий експерт, buhgalter911@gmail.com
У 2014 році підприємство відвантажило товар підприємцеві з м. Донецька, але оплата після закінчення трьох років так і не прийшла. У зв’язку із цим у підприємства виникла низка запитань: про продовження строку позовної давності у зв’язку з веденням АТО, можливості списання такої заборгованості в обліку після спливу 3 років, необхідності сплати ПДФО. При цьому на сьогодні підприємець не розреєстрований.
списання заборгованості

Головне про позовну давність

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (він також використовується і для облікових цілей). У нашому випадку — з вимогою до покупця погасити борг.

img 1Навіть після закінчення строку позовної давності суд зобов’язаний прийняти позов. При цьому суд має право застосувати цей строк тільки за заявою сторони.

Позовна давність починає спливати з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ), — тобто з дати порушення зобов’язання, а не з дати його виникнення. Причому залежно від того, встановлений строк виконання зобов’язань у договорі чи ні, початок спливу строку позовної давності визначають по-різному (ч. 5 ст. 261 ЦКУ).

Так, якщо в договорі визначений строк виконання зобов’язання, то позовна давність починає спливати з дня, наступного за граничною датою виконання зобов’язання.

За ситуації, коли строк виконання зобов’язання не визначений або визначений моментом вимоги, сплив позовної давності починається або з наступного дня після пред’явлення вимоги (якщо договором не встановлений пільговий строк), або з 8-го дня після його пред’явлення. Але за відсутності вимог від кредитора строк позовної давності спливати не почне.

Загальний строк позовної давності — 3 роки (у ряді випадків законом установлюються більш стислі/тривалі строки), але сторони за письмовою домовленістю можуть його продовжити (але не скоротити). При цьому такий строк може:

— уриватися — якщо сторони здійснюють дії, що підтверджують існування зобов’язань — у такому разі строк позовної давності починає спливати наново;

— призупинятися — на період дії певних обставин. Коли ці обставини заважають пред’явленню позову. Після їх припинення сплив строку триває з моменту його призупинення.

Нас цікавить другий пункт. Випадки, коли сплив позовної давності призупиняється, названі в ст. 263 ЦКУ. У їх числі дія непереборної сили. Суди визнають, що терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, блокування й ушкодження об’єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в зоні проведення АТО є обставинами непереборної сили (форс-мажором).

Але ось чи заважали підприємству ці обставини пред’явити позов?

Нагадаємо, підтвердженням існування таких обставин слугує сертифікат Торгово-промислової палати України.

Списання безнадійної дебіторки в бухобліку

У бухобліку безнадійною вважається поточна дебіторська заборгованість, стосовно якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою сплив строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).

Коли можна бути впевненим у неповерненні заборгованості? Наприклад, якщо підприємство має інформацію про ліквідацію боржника, визнання його банкротом або смерть фізособи-боржника. У ситуації, яку ми зараз розбираємо, ні про що таке не йдеться. Що стосується спливу позовної давності, то, строго кажучи, ця обставина теж не створює впевненості в непогашенні заборгованості. Незважаючи на це, цю подію, зазвичай, використовують як орієнтир для перекваліфікації заборгованості в безнадійну.

Облік списання «грошової» безнадійної дебіторки (заборгованості за неотриманою платою за відвантажені товари) залежить від того, створювався під неї резерв сумнівних боргів (далі — РСБ) чи ні*.

* Детально про правила створення РСБ ви можете прочитати в журналі «Бухгалтер 911», 2017, № 18-19.

У нашому випадку заборгованість грошова (тобто фінансовий актив), а тому під неї повинен був формуватися РСБ (ще в періоді виникнення перших сумнівів у погашенні заборгованості). Враховуючи це, її списання виглядає таким чином:

— Дт 38 — Кт 36, 37 — на суму заборгованості в межах суми РСБ;

— Дт 944 — Кт 36, 37 — на суму заборгованості, що перевищує РСБ.

img 2Якщо ж резерв не створювався, то всю суму безнадійної дебіторки списуємо на витрати проводкою Дт 944 — Кт 36, 37.

Інформацію про суму списаної дебіторки фіксують за дебетом позабалансового субрахунку 071. Тут цю суму враховують не менше 3 років для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржника.

Податковий облік

Для платників, які не відображають коригування, податковий облік цієї операції визначається за правилами, вказаними в попередньому розділі, — тобто виключно за бухобліком.

Для тих, хто коригування відображає, є особливості. Так, передусім, у межах ПКУ безнадійна заборгованість — це заборгованість, яка відповідає одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, безнадійною є заборгованість, за якою сплив строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Причому врахуйте: ця норма не встановлює жодних додаткових вимог для визнання заборгованості безнадійною. Податківці ж наполягають, що таку заборгованість можна визнати безнадійною лише після того, як кредитор (у цьому випадку — ваше підприємство) вжив відповідних заходів з її стягнення, але вони не призвели до позитивних результатів. Про це див., зокрема, лист ДФСУ від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15.

img 3Заходом зі стягнення може бути, зокрема, звернення до виконавчої служби.

І хоча ми вважаємо такий підхід необґрунтованим, прислухатися до нього все-таки варто. По-перше, для зниження податкових ризиків. По-друге, судова практика із цього питання поки що формується, але є рішення не на користь платників (див., наприклад, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 р. у справі № П/811/958/16, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 р. у справі № 820/11841/15).

При цьому в будь-якому разі підприємство, що відображає коригування, при списанні безнадійної заборгованості повинно:

1) збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму:

— витрат на формування РСБ у бухобліку (якщо такий резерв створювався);

— витрат від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму РСБ;

2) зменшити його на суму списаної заборгованості, що відповідає ознакам безнадійності згідно з п.п. 14.1.11 ПКУ (на думку ДФСУ — тільки в тому випадку, якщо вами вживалися заходи зі стягнення і вони не увінчалися успіхом).

ПДВ

На дату першої події (відвантаження товарів) у підприємства виникли податкові зобов’язання з ПДВ (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).

Що робити тепер, коли строк позовної давності закінчився, а грошей за відвантажені товари підприємство так і не дочекалося, і дебіторська заборгованість стала безнадійною?

У ПДВ-обліку не потрібно робити нічого, оскільки продавець не має права зменшувати свої податкові зобов’язання, раніше відображені при відвантаженні товару. Для цього відсутні законодавчі підстави. Адже ПДВ-зобов’язання нараховуються в тому випадку, коли має місце постачання. А постачання нікуди не зникло від того, що покупець не оплатив відвантажені товари.

Податківці теж проти таких коригувань. В обґрунтування вони посилаються на те, що покупець не повернув товари, які він отримав, але не сплатив за них (див. категорію 101.06 ЗІР ДФСУ).

ПДФО

З 01.01.2017 р. підприємства і ФОП, які нараховують (виплачують) дохід підприємцям з місцезнаходженням або місцем проживання на тимчасово окупованій території, зобов’язані утримувати ПДФО за ставкою 18 %. При цьому система оподаткування підприємця ролі не відіграє (п. 38.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Одночасно з ПДФО необхідно утримувати і військовий збір (див. лист ДФСУ від 19.04.2017 р. № 8273/6/99-99-13-02-03-15).

З метою визначення тимчасово окупованої території податківці рекомендують використати, зокрема, розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. № 1275-р, яким затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО (див. категорію 103.02 ЗІР ДФСУ).

img 4У цей перелік входить, зокрема, і м. Донецьк.

Кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, є доходом підприємця, підтвердженням чому слугує:

— для ФОП-загальносистемникап.п. 2 п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізособи-підприємці, окрім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481 (див. також категорію 104.04 ЗІР ДФСУ);

— для ФОП-єдиноподатника групи 3, що є платником ПДВ, — п. 292.3 ПКУ. ФОП-єдиноподатники груп 1, 2 і 3 (неплатники ПДВ) включають «прострочену» кредиторку в цивільний дохід (з урахуванням норм п.п. 164.2.7 ПКУ — у сумі, що перевищує у 2017 році 800 грн.) і сплачують з неї ПДФО та військовий збір.

img 5Див. також категорію 132.05 ЗІР ДФСУ.

Таким чином, виходить, що списана заборгованість зі строком позовної давності, що минув, за поставлені, але не оплачені товари, є доходом фізособи-контрагента (підприємницьким або цивільним). І з цього доходу формально підприємство повинне утримати ПДФО і військовий збір.

img 6Причому, як сказано в п. 38.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, незалежно від системи оподаткування підприємця-боржника.

Врахуйте: оскільки дохід наданий у негрошовій формі, необхідно застосовувати «натуральний» коефіцієнт з п. 164.5 ПКУ (у розмірі 1,219512).

Усе б нічого. Але тут виникає проблема: за рахунок яких коштів сплачувати ПДФО і військовий збір? На жаль, не залишається нічого іншого, як зі своїх (стягувати податки з інших доходів підстав немає, оскільки податок утримується з конкретного доходу і за його рахунок). Виходить, що в цій ситуації підприємство покаране двічі: мало того, що воно не отримало плату за відвантажені товари, так ще й повинно сплатити ПДФО і ВЗ з власної кишені.

І ще один важливий момент. Підприємство-продавець відображає списання безнадійної заборгованості фізособі в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за той звітний квартал, у якому була списана така заборгованість. Враховуючи це, у формі № 1ДФ потрібно проставити:

— у графах 3а і 3 — суму доходу підприємця у вигляді списаної безнадійної заборгованості. При цьому, якщо підприємець на 1, 2 або 3 групі (без ПДВ) єдиного податку — то в сумі, що перевищує 800 грн.;

— у графах 4а і 4 — суму ПДФО (розділ I) і суму ВЗ (розділ II) з доходу у вигляді списаної заборгованості зі строком давності, що минув;

— у графі 5 — ознаку доходу «157» або «107» (стосовно підприємця на 1, 2 або 3 без ПДВ групи єдиного податку).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі