В ІПК від 01.06.2017 р. № 430/6/99-99-12-02-01-15/ІПК податківці розглянули питання про правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ, коли від’ємне значення виникло «за авансами».
Що стосується першої події — перерахування авансу (тобто спершу проавансували постачальників), податківці вважають, що заявляти бюджетне відшкодування поки ще рано: потрібно дочекатися завершення операції — отримання товарів/послуг від постачальників. Таким чином контролери фактично «відтягують» момент заяви бюджетного відшкодування до другої події №З№.
Недивно, що в підкріплення озвученої позиції в листі не знайти посилань на ПКУ. Адже ПКУ жодних умов про завершеність операцій не висуває! Бюджетне відшкодування «танцює» від податкового кредиту. Останній виникає за першою подією: оплатою/отриманням (п. 198.2 ПКУ), звичайно, за наявності зареєстрованої податкової накладної (п. 201.10 ПКУ). І навіть більше: у завершальному абзаці п. 198.3 ПКУ прямо говориться, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того (!), почали використовуватися такі товари/послуги й основні фонди в оподатковуваних операціях у межах здійснення госпдіяльності чи ні.
Далі зіставляють суму податкових зобов’язань звітного періоду із сумою податкового кредиту цього періоду (п. 200.1 ПКУ). І якщо податковий кредит > податкових зобов’язань, то заявити до бюджетного відшкодування (у межах ліміту реєстрації і якщо немає податкового боргу) можна лише «сплачений» податковий кредит (п. 200.4 ПКУ). Тобто той податковий кредит, який фактично сплачений постачальникам товарів/послуг або до бюджету при імпорті.
Про те, що товари/послуги мають бути отримані, у п. 200.4 ПКУ нічого не говориться. А необхідною і достатньою умовою для бюджетного відшкодування є «сплачений» податковий кредит.
Тепер повернемося до ситуації з авансовою оплатою. У такому разі дотримуються (!) всі передбачені ПКУ умови, необхідні для заяви бюджетного відшкодування.
З аналогічними аргументами за платників вступаються суди, успішно допомагаючи відстояти бюджетне відшкодування за авансовими оплатами (а ВАСУ від 31.08.2016 р. у справі № 0670/3064/12). Проте податківцям ПКУ, мабуть, замало. Вони твердять ще про необхідність проведення якихось «додаткових досліджень достовірності і повноти здійснення постачань у рахунок попередньої оплати». Хоча, цікаво, як контролерам їх вдасться втілити при камералці. Тому зрозуміло, що з метою вироблення єдиної державної позиції із цього питання ДФСУ направила відповідний запит Мінфіну. Ну що ж, чекаємо на його відповідь із цього приводу.
