Витрати на еквайринг: шукаємо місце в обліку

Еквайринг є послугою технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків з операцій, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону № 2346*). З нею багато хто з вас знайомий «на ти». Детальніше про еквайринг ідеться в розд. V Положення № 705**.

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

** Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705.

Розглянемо популярні запитання, що стосуються бухобліку таких витрат.

На який рахунок в обліку списувати витрати на эквайринг? П(С)БО 16 відносить плату за розрахунково-касове обслуговування й інші послуги банків до адміністративних витрат (абз. 10 п. 18).

Тобто враховувати їх необхідно на рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Водночас, як показує практика, багато хто відносить винагороду банку на рахунок 93 «Витрати на збут». Чи припустимий такий варіант? У переліку витрат з п. 19 П(С)БО 16 для такого роду витрат підійде хіба що остання позиція — «інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг».

У принципі, якщо ви вирішите, що відображати винагороду банку доцільніше на рахунку 93, вважаємо, помилкою це бути не повинно. Тим паче, що:

— такі витрати цілком можливо пов’язати з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг);

— на суму податків це жодним чином не вплине.

З якого рахунку бухгалтерського обліку списувати винагороду? При оплаті товарів банківськими платіжними картами гроші, списані з карткового рахунку покупця, надходять на рахунок продавця не відразу. Тому відображати сплачені за реалізований товар гроші відразу на рахунку 31 «Рахунки в банках» некоректно.

Який же вихід? Відображати такі суми на рахунку 33 «Інші кошти». І тут уже можливі варіанти.

При реалізації товарів з використанням банківських платіжних карт потрібно оформляти квитанції платіжного термінала або сліпи (згідно з пп. 5 і 6 розд. VII Положення № 705). При цьому договором може бути передбачено, що для виконання розрахунків за здійснені операції банку-еквайєру потрібно передати реєстр платіжних квитанцій, що підтверджують оплату через карти (чи сліпи). До цього вказані документи враховують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті».

Після того, як такі документи передадуть банку-еквайєру, пройде деякий час, перш ніж указані в них суми будуть зараховані на поточний рахунок підприємства. Весь цей час їх потрібно враховувати на субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті». І тільки після зарахування банком-еквайєром таких грошей на поточний рахунок підприємства їх можна буде відобразити на субрахунку 311.

Якщо ж інформація передається банку-еквайєру безпосередньо при здійсненні операції (під час авторизації), то до надходження на поточний рахунок грошові кошти враховують на субрахунку 333. Тобто одна складова ланка випадає.

Замість двох проводок (Дт 331 — Кт 702 і Дт 333 — Кт 331) у такому разі слід складати лише одну (Дт 333 — Кт 702).

Ось ми і підійшли до запитання: з якого рахунку списувати винагороду банку? Зазвичай, гроші списують з рахунку 333. Щоправда, це в тому випадку, якщо на ваш розрахунковий рахунок надходить сума за вирахуванням комісії («нетто»).

Але бувають різні еквайєри і, відповідно, різні умови договорів. Якщо комісійна винагорода підлягає перерахуванню окремо, то в такому разі кредитують субрахунок 311.

Декого бентежить відсутність окремого документального підтвердження операції зі списання грошей із субрахунку 333. Це зовсім не проблема! Банківська виписка за поточним рахунком, у якому відображена в тому числі комісія банку, цілком підходить для підтвердження такої операції.

Про те, що виписка є первинним документом для цілей відображення витрат з розрахунково-касового обслуговування, податківці говорили ще в Узагальнюючій податковій консультації від 05.07.2012 р. № 583.

Приклад. Підприємство-продавець реалізувало покупцеві партію товару вартістю 7200 грн. (у тому числі ПДВ — 1200 грн.). Собівартість переданого товару — 5000 грн. Розрахунки проведені за допомогою банківської платіжної картки покупця. Винагорода банку за проведення операції склала 72 грн. (1 % від її суми).

В обліку підприємства-продавця при цьому мають бути відображені такі операції: