Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року набули чинності оновлені норми пп. 2001.2 і 2001.6 ПКУ, які передбачають, що сплачувати ПДВ за уточнюючими розрахунками потрібно через ПДВ-рахунок.
Хоча потрібно зазначити, що по факту податківці ще «не переварили» це нововведення — радять діяти по-старому. Але ж платникові це невигідно. «Проігнорити» ж податківців і вчинити чітко за ПКУ — теж варіант з ризиками*. Як завжди, залишається чекати, якщо цей варіант прийнятний.
* Деталі ви зможете знайти в статті «Електронне адміністрування ПДВ: новинки-2017» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 6).
Але зараз ми хочемо зупинитися на деталях сплати зобов’язань за уточнюючим розрахунком, які закладені в проекті змін до Порядку електронного адміністрування ПДВ**. Ці деталі, зокрема, внесуть ясність щодо того, які платежі в будь-якому разі потрібно платити прямо до бюджету.
** Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Розпочнемо зі «збільшуючих» уточнювальних розрахунків (тобто коли донараховуємо зобов’язання за минулі періоди). Тут, у принципі, все зрозуміло. Ми податківцям — уточнюючий розрахунок. Податківці не пізніше наступного робочого дня до Держказначейства — уточнюючі реєстри «на доплату». Держказначейство на підставі цих реєстрів списує гроші з ПДВ-рахунку до бюджету (головне — на дату подання уточнюючого розрахунку забезпечити гроші на ПДВ-рахунку). Потрібно розуміти, поки ці зміни не набудуть чинності, податківці радитимуть сплату прямо до бюджету 
.
Важливо! З’ясовується такий момент — куди платити «самоштраф» і пеню за таким уточнюючим розрахунком. Судячи з проекту, їх потрібно платити з поточного рахунку безпосередньо до бюджету.
А через ПДВ-рахунок ітиме тільки безпосередньо донарахування зобов’язань за уточненкою (показник ряд. 18.1 уточнюючого розрахунку). А ось із уточнюючим розрахунком «на зменшення» податкових зобов’язань ситуація складається не дуже райдужно.
Проектом передбачено, що «коригуючі реєстри» на зменшення зобов’язань податківці відправлятимуть до Держказначейства (не пізніше наступного робочого дня після отримання уточнюючого розрахунку) тільки за умови, що: (1) уточнюючий розрахунок поданий за попередні звітні періоди і (2) є залишок не сплачених до бюджету погоджених податкових зобов’язань, що враховуються Держказначейством до виконання в повному обсязі.
Коли через відсутність коштів на ПДВ-рахунку Держказначейство не списало повністю раніше задекларовані зобов’язання. Якщо ж на дату подання уточнюючого розрахунку платник не має таких «непогашених» податкових зобов’язань, суми «зменшення» зобов’язань враховуватимуться на особовому рахунку як переплата. І жодних коригуючих реєстрів податківці не направлятимуть.
